кремнію SiC – червоно-оранжеве або жовте. Суміш GaP та InP – жовте або жовто-зелене свічення.
Використовуються світлодіоди з перестроюваним кольором свічення (рисунок 14.3), які мають два p-n – переходи, утворені різними домішками. Це забезпечує генерування одним переходом зеленого світла, а другим – червоного.
Рисунок 14.3 – Структура світлодіода з перестроюваним кольором свічення
Регулюванням струмів через переходи можна змінювати колір свічення. Світлодіоди широко використовуються для світлової інжекції в різноманітних електронних пристроях. Переваги інжекції на світлодіодах – яскраве й чисте свічення, зручність керування, економність, довговічність тощо.
Крім окремих світлодіодів, у напівпровідникових індикаторах застосовують дві основні конфігурації висвічуваних елементів: семисегментна та матрична (рисунок 14.4).
186
а) б)
Рисунок 14.4 – Варіанти висвічуваних за допомогою світлодіодів елементів: а – семисегментна конфігурація: б – матрична конфігурація
Сегментна конфігурація складається з 7 прямокутних напівпровідникових пластин, елементарні ділянки яких являють собою світлодіоди. Така конфігурація дозволяє відтворювати всі десять цифр і кілька букв. Матрична конфігурація складається з комірок, кожна з яких має 36 (7х5 1) точок і дозволяє відтворювати всі цифри, букви, знаки стандартного коду для обміну інформацією.
14.3 Напівпровідникові фотоприймачі
Фотоприймачі призначені для перетворення світлових сигналів в електричні. В напівпровідникових фотоприладах використовується внутрішній фотоефект, який полягає в тому, що при опроміненні електрони напівпровідникового кристала набирають додаткової енергії, що необхідна для вивільнення їх з ковалентних зв’язків. Тому в напівпровідниках з’являються додаткові носії електричного заряду, які збільшують електропровідність.
14.3.1 Фоторезистори
Фоторезисторами називають напівпровідникові прилади, електричний опір яких змінюється під дією світла. Конструктивно фоторезистор складається з діелектрика 3, на який нанесено світлочутливий шар напівпровідника 1, і зовнішніх електродів 2 (рисунок 14.5, а).
187
Рисунок 14.5 – Будова (а), схема ввімкнення (б) та статична характеристика (в) фоторезистора
Схема вмикання фоторезистора до електричного кола показана на рисунку 14.5, б. Увімкнення Е не залежить від полярності, оскільки фоторезистор не має вентильних властивостей.
Вихідним матеріалом виготовлення світлочутливого шару фоторезистора є PbS, CdSe або CdS.
При відсутності світла (світловий потік Ф=0) фоторезистор має великий темновий опір, і при прикладенні зовнішньої напруги через
нього проходить малий темновий струм IТ . Під дією світла опір фоторезистора зменшується, і через нього проходить струм
|
I =С Ф + IТ , |
(14.1) |
де |
С - коефіцієнт пропорційності; |
|
|
Ф - світловий потік; |
|
|
IТ - темновий струм (темновий опір фоторезистора – |
сотні |
кілоомів).
Залежність I = f (Ф) при E =const відповідно до формули
(14.1) показана на рисунку 14.5, в.
При низьких рівнях освітлення залежність I = f (Ф) можна вважати лінійною
I =SфФ+ IТ |
(14.2) |
|
де Sф - інтегральна чутливість фоторезистора. |
|
|
Недоліками фоторезисторів |
є нелінійність характеристики |
|
I = f (Ф) та мала швидкодія |
(граничні |
частоти приладу не |
188 |
|
|
перевищують 1 кГц). Фоторезистори застосовують як оптоелектронні датчики, а також як фотоприймачі в оптронах.
14.3.2 Фотодіоди У фотодіодах кристал НП обернений до скляного вікна, через
яке надходить світловий потік. Під дією світла на p n перехід
фотодіода внаслідок явища внутрішнього фотоефекту в областях біля переходу відбувається додаткова генерація пар “електрон-дірка”. Під дією дифузійного поля p n переходу фотодірка переміщується до області p , а фотоелектрони – до області n. При цьому створюється
фотоЕРС Eф = (0.1 - 1) В, залежність якої від світлового потоку показана на рисунку 14.6.
Рисунок 14.6 – Залежність фотоЕРС від світлового потоку
Під дією цієї фотоЕРС у зовнішньому колі фотодіода проходить фотострум Iф , що збігається за напрямком зі зворотним струмом p n переходу (рисунок 14.7).
Рисунок 14.7 – До пояснення принципу дії фотодіода
189
Оскільки фотострум проходить незалежно від струму, який спричиняється зовнішнім джерелом напруги, то вираз для повного струму може бути записаний у вигляді
|
|
U |
|
|
|
I =IS (e T |
1) - Iф , |
(14.3) |
|
де |
IS - струм насичення (екстракції) p n переходу; |
|
||
|
U - зовнішня напруга; |
|
|
|
|
Iф - фотострум. |
|
|
|
Дія фотоЕРС на p n перехід еквівалентна додатковому
зворотному зміщенню переходу, наслідком чого є збільшення
зворотного струму фотодіода на величину Iф .
Сім’я ВАХ фотодіода зображена на рисунку 14.8.
Рисунок 14.8 – Сім’я ВАХ фотодіода
Оскільки фотоЕРС і пряма напруга ввімкнені назустріч одна одній, то при їх рівності струм діода дорівнює нулю, що відповідає режимові холостого ходу. ЕРС холостого ходу при I = 0 можна знайти з формули
(14.3)
E |
ф |
= |
T |
ln( |
IФ |
1). |
|
||||||
|
|
|
IS |
|||
Це фотоЕРС знаходять також з ВАХ рисунка 14.8.
Фотодіоди використовують у двох режимах: вентильного фотоелемента (рисунок 14.9) та фотодіодному (рисунок 14.10).
190