Поняття об’єкту злочину. Об’єкт злочину та об’єкт (предмет) кримінально-правової охорони. Загальна характеристика механізму посягання на об’єкт (предмет) кримінально-правової охорони. Види об’єктів злочинів. Підстави класифікації об’єктів злочинів. Класифікація об’єктів злочинів “по вертикалі” та “по горизонталі”.
Загальний об’єкт злочину та його кримінально-правове значення.
Родовий (спеціальний) об’єкт злочинів. Соціальні та юридичні підстави виділення родового об’єкта злочинів. Кримінально-правове значення родового об’єкта злочинів.
Безпосередній об’єкт злочину та його кримінально-правове значення. Особливості відображення безпосереднього об’єкта в юридичному складі злочину. Основний та додатковий безпосередні об’єкти злочину. Види додаткового безосереднього об’єкту злочину.
Потерпілий від злочину та предмет злочину.
Теми рефератів, доповідей:
Об'єкт злочину
Види об’єктів злочину. Предмет злочину та потерпілий від злочину
Задачі:
1. Зоренко таємно викрав у Кутнікова 3500 грн., тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка).
Проаналізуйте структуру об’єкта відповідного злочину.
2. Знаходячить у стані алкогольного сп’яніння, Бєлкін прийшов до парку відпочинку, де став нецензурно лаятися на перехожих та в грубій формі залицятися до дівчат. Коли один із відпочиваючих Левченко спробував зупинити хуліганські дії Бєлкіна, той вдарив його та відштовхнув у напрямку намету, де продавалися охолоджувальні напої. Внаслідок дій винного Левченку були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а власнику торгівельного намету було завдано матеріальних збитків на суму 4000 грн.
Яким об’єктам спричинено шкоду хуліганством? Назвіть види безпосереднього об’єкта злочину.
3. Котов, погрожуючи Гіріну фінським ножем, заволодів його грошима та годинником, який Гірін взяв поносити у свого приятеля Носова. Вчинений злочин було кваліфіковано за ч. 1 ст. 187 КК України (розбій).
Вкажіть, що є об’єктом та предметом вчиненого злочину. Чим предмет відрізняється від об’єкта та від засобів вчинення злочину. Хто є потерпілим від злочину?
Поняття об’єктивної сторони складу злочину. Особливості ознак, що характеризують об’єктивну сторону складу злочину. Кримінально-правове значення об’єктивної сторони складу злочину.
Діяння як обов’язкова ознака об’єктивної сторони складу злочину. Загальні ознаки діяння як прояву поведінки людини. Вплив нездоланної сили, фізичного та психічного примусу на вирішення питання про кримінальну відповідальність особи. Дія та бездіяльність як окремі форми діяння за кримінальним правом України.
Суспільне небезпечні наслідки злочину: поняття, види, кримінально-правове значення. Причинний зв’язок між діянням і наслідками. Основні філософські концепції причинного зв’язку та їх використання в різних кримінально-правових теоріях (conditio sine qua non, необхідного спричинення, адекватної причинності, фінальна теорія тощо). Основні різновиди причинного зв’язку, їх кримінально-правовий зміст та значення. Інші ознаки, що характеризують об’єктивну сторону злочину (спосіб, час, місце, обставовку, орудія та засоби вчинення злочину).
Теми рефератів, доповідей :
Об'єктивна сторона складу злочину
Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину
Поняття суб’єкта злочину за КК України. Особливості ознак, які характеризують суб’єкт злочину. Співвідношення понять “суб’єкт злочину”, “виконавець злочину”, “особа винного” та “особистість злочинця”.
Осудність як обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Поняття осудності та неосудності за КК України. Формула неосудності. Обмежена осудність за КК України та її кримінально-правове значення. Особливості кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність, як обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Вплив віку на кримінальну відповідальність особи. Основні правила встановлення віку суб’єкта злочину.
Поняття спеціального суб’єкта злочину за КК України. Підстави класифікації спеціальних суб’єктів злочину та основні їх види. Вплив ознак спеціального суб’єкта злочину на кримінальну відповідальність.
Поняття суб’єктивної сторони злочину. Особливості ознак, що характеризують суб’єктивну сторону складу злочину.
Поняття вини за КК України. Компоненти, що утворюють зміст вини. Ступінь вини як кримінально-правове поняття. Спірні питання щодо визначення вини в науці кримінального права.
Підстави (критерії) поділу вини на форми. Кримінально-правове значення поділу вини на форми.
Умисел як форма вини. Види умислу за КК України. Особливості змісту інтелектуального та вольового моментів прямого та непрямого (евентуального) умислів. Вплив специфічної конструкції юридичного складу злочину на зміст умислу. Види умислу, що виділяються в теорії кримінального права: заздалегідь обдуманий умисел та умисел, що виник раптово; конкретизований та неконкретизований умисли. Кримінально-правове значення зазначених видів умислу.
Необережність як форма вини. Види необережності за КК України. Злочинна самовпевненість, її інтелектуальний та вольовий моменти. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість, її інтелектуальний та вольовий моменти. Об’єктивний та суб’єктивний критерії злочинної недбалості, її відмінність від казусу (випадку) в кримінальному праві.
Змішана (складна форма вини). Основні види змішаної (складної) форми вини в юридичних складах окремих злочинів. Кримінально-правове значення змішаної (складної) форми вини.
Мотив і мета злочину, їх види та кримінально-правове значення. Поняття фізіологічного афекту, його вплив на кримінальну відповідальність особи.
Помилка в кримінальному праві. Види помилок, їх вплив на вину та кримінально-правову оцінку поведінки особи.
Теми рефератів, доповідей:
Суб'єктивна сторона складу злочину: загальна характеристика
Умисел та необережність як форми вини
Складна вина. Помилка. Мотив та мета вчинення злочину
Поняття стадій злочину. Чинники, що впливають на визначення стадії злочину. Види стадій злочину за КК України.
Поняття закінченого злочину. Особливості родової юридичної конструкції складу закінченого злочину. Визначення моменту визнання злочину закінченим щодо окремих різновидів умисних злочинів залежно від особливостей їх юридичних складів.
Поняття незакінченого злочину. Особливості родової юридичної конструкції складу незакінченого злочину.
Поняття готування до злочину. Особливості видової юридичної конструкції складу готування до злочину. Види підготовчих діянь за КК України та їх кримінально-правова характеристика. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
Поняття замаху на злочин. Особливості видової юридичної конструкції замаху на злочин. Види замаху на злочин та їх кримінально-правове значення. Відмінність замаху на злочин від готування до злочину та від закінченого злочину.
Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Підстави й особливості кваліфікації готування до злочину та замаху на злочин. Основні проблеми караності незакінченого злочину та їх вирішення в КК України.
Поняття добровільної відмови при незакінченому злочині. Ознаки добровільної відмови. Кримінально-правові наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.
Теми рефератів, доповідей:
Стадії вчинення злочину
Готування до злочину
Замах на злочин
Тема 11. Співучасть у злочині
Для опанування цієї теми потрібно знати норми ст.ст. 26, 27, 28, 29, 30, 31, 383, 396 КК України. Має бути з'ясовано законодавче визначення співучасті (ст. 26 КК), об'єктивні та суб'єктивні її ознаки, що випливають з цього визначення. Важливим завданням є розуміння форми співучасті в науці та законодавстві. При вивченні питання про види співучасників необхідно знати об'єктивні та суб'єктивні ознаки діяльності організатора, підбурювача, виконавця та пособника.
Особливу увагу потрібно звернути на межі кримінальної відповідальності співучасників, на особливості кримінальної відповідальності організаторів та членів організованої групи чи злочинної організації. Детального вивчення потребують законодавчі положення про кримінальну відповідальність в разі добровільної відмови співучасників вчинення злочину (ст. 31 КК).
Теми рефератів, доповідей:
1. Причетність до злочину, її види.
2. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті.
3. Спеціальні питання відповідальності співучасників. Наслідки ексцесу виконавця.
5. Існуючі точки зору на співучасть у злочині.
Основну увагу при вивченні цієї теми потрібно приділити визначенню поняття множини злочинів та аналізу її ознак. У зв'язку з тим, що законодавче визначення видів множини відмінне від деяких наукових поглядів на цю проблему, на цей аспект потрібно звернути особливу увагу.
Взагалі потрібно зосередитися на таких видах множини, як сукупність, повторність, рецидив злочинів. Відмінність ідеальної та реальної сукупності, види повторності та рецидиву - актуальні проблеми при вивченні цієї теми.
Теми рефератів, доповідей:
1. Одиничний злочин як структурний елемент множини злочинів.
2. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання.
3. Відмежування сукупності від конкуренції норм.
4. Особливості відповідальності при сукупності злочинів.
5. Існуючі точки зору на множинність злочинів.
Задачі:
1. Увечері, близько 22 години, Тарасов і його приятель Ромашов, перебуваючи у нетверезому стані, прийшли до будинку Бичкова й почали стукати в двері та вимагати, щоб їм відкрили. Почувши відмову, Тарасов вибив віконну раму й вліз до кімнати, де кулаками та ногами побив Бичкова, завдавши йому легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я. Після вчинення цих хуліганських дій Тарасов і Ромашов пішли з будинку Бичкова. Після 24 години на зупинці тролейбуса вони зустріли Кутаф`єва і без усякого приводу теж його побили, завдавши тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Скільки злочинів вчинили Тарасов і Ромашов? Який вид (види) множинності злочинів мав місце в цьому випадку? Які злочини можуть утворити реальну сукупність злочинів? Назвіть та охарактеризуйте види сукупності злочинів.
2. Раніше засуджений за крадіжку чужого майна Швець протягом двох днів здійснив у центральному універмазі міста Харкова дванадцять кишенькових крадіжок. Кожна завдала окремим потерпілим шкоду на суму від пяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, загальна ж сума викраденого становила сто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як було встановлено слідством, Швець мав намір придбати телевізор.
Чи мала місце у цьому конкретному випадку множинність злочинів? Якщо мала, то який вид множинності? Назвіть види повторності злочинів. В чому полягає різниця між повторністю (як видом множинності) та продовжуваним злочином?
3. Ніде непрацюючий Арапов близько третьої години ночі проник у приватний будинок, господарів якого не було вдома. Там він викрав значну суму грошей та ювелірні прикраси. Цієї ж ночі він, розбивши бокове скло автомобіля “Mazda”, який належав Роніну, викрав з салону магнітофон “Kenwood”, а також автомобільні чохли на сидіння. Вранці цього ж дня Арапова було затримано під час спроби вчинити крадіжку з кіоску.
Чи є у діяннях Арапова множинність злочинів? Якщо так, то про який вид множинності злочинів йдеться в цьому завданні й скільки злочинів вчинив Арапов? Які злочини утворюють сукупність злочинів? Яке співвідношення між повторністю та сукупністю злочинів?
Законодавчим матеріалом, обов'язковим для вивчення цієї теми, є розділ VIII КК України, Закон України «Про Національну поліцію», Постанова пленуму Верховного суду України № 4 «Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань» від 26 червня 1991 р. (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до чинного кримінального законодавства до обставин, що виключають злочинність діяння, належать необхідна оборона та крайня необхідність. Самостійною обставиною є дії з затримання злочинця (ст. 38 КК України). Крім цього, необхідно знати, які ще обставини, що виключають злочинність діяння, є в чинному законодавстві та розроблені теорією кримінального права.
При вивченні необхідної оборони потрібно чітко засвоїти всі умови правомірності необхідної оборони, що належать як до посягання, так і до захисту. Також необхідно з'ясувати питання щодо уявної оборони та відмежування необхідної оборони від крайньої необхідності.
При вивченні крайньої необхідності слід окреслити умови, які характеризують небезпеку, для усунення якої вчиняються дії в стані крайньої необхідності, а також умови, які характеризують самі ці дії.
Також потрібно звернути увагу на такі обставини, як фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, а також діяння, пов'язані з ризиком.
Теми рефератів, доповідей:
1. Диференціація відповідальності при уявній обороні.
2. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони й затримання злочинця.
3. Умови звільнення від відповідальності за вимушене заподіяння шкоди при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності.
4. Як оцінюється посягання, вчинене зненацька.
5. Дисертаційні дослідження щодо обставин, що виключають злочинність діяння.