В цій темі головним питанням є адміністративно-правове регулювання економіки. Студент повинен знати декілька головних напрямків цього регулювання, а саме: стимулювання пріоритетних напрямків розвитку економіки, визначення відносин власності, регулювання зовнішньоекономічних відносин, створення умов для економічної конкуренції, та адміністративно-правові засоби за допомогою яких здійснюється це регулювання, наприклад, квотування, сертифікація, ліцензування, патентування.
Державна політика у сфері захисту економічної конкуренції. Нормотворча база, що забезпечує здійснення державної політики у сфері економічної конкуренції. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики.
При відповіді на питання про адміністративно-правове регулювання та державне управління у сфері банківської справи необхідно показати особливість банківської системи та відокремленність її від іншіх сфер господарювання. Структура банківської системи України. Державне управління банківською системою України, роль НБУ у державному управлінні банківською системою. Структура НБУ, нормотворча діяльність НБУ. Система банківського нагляду в Україні.
Важливо знати, що фінансовий контроль є одним із видів державного контролю. Він являє собою діяльність уповноважених органів та їх посадових осіб щодо здійснення перевірки додержання вимог законодавства у сфері фінансової діяльності та застосування в передбачених законом випадках відповідних засобів впливу. Слід звернути увагу, що фінансовий контроль може бути державним, громадським і незалежним.
Суб'єктами фінансового контролю можуть виступати: Рахункова палата, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Національний банк України, Державна митна служба, Пенсійний фонд України, органи державної податкової служби, органи контрольно-ревізійної служби, органи державного контролю за цінами і тарифами, органи пробірного контролю та ін.
Крім того, необхідно звернути увагу на митний контроль, який виступає важливим засобом захисту економічних інтересів держави.
При розгляді цієї теми студент повинен, перш за все, знати структуру паливно-енергетичного комплексу України. Також необхідно висвітлити питання про нормативні акти, за якими здійснюється адміністративно-правове регулювання у галузі ПЕК, організацію державного управління у галузі ПЕК, дати характеристику Мінпаливенерго, Мінвугілля, повноважень місцевих органів влади з адміністративного регулювання діяльності підприємств ПЕК. Окремо слід розповісти про державний контроль у галузі ПЕК.
Структура транспортного комплексу та структура сфери зв’язку України. Нормативні акти, які регламентують державне регулювання сфери транспорту та зв’язку. Структура державного управління у сферах транспорту та зв’язку. Міністерство транспорту та зв’язку: повноваження та завдання. Укравтодор, Укрзалізниця, Національна комісія з питань регулювання зв’язку України. Державний контроль та нагляд у сферах транспорту та зв’язку.
Загальна характеристика державної політики в агропромисловій сфері. Нормативні акти, за якими здійснюється адміністративно-правове регулювання сфери АПК. Організація державного управління в агропромисловій сфері. Міністерство аграрної політики, його структура та повноваження. Державні департаменти та державні комітети, які здійснюють адміністративне регулювання відносин в АПК. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу в агропромисловій сфері. Державний контроль в АПК. Державний ветеринарно-санітарний нагляд. Державний контроль в насінництві.
Загальна характеристика ЖКГ України. Нормативні акти, за якими здійснюється адміністративно-правове регулювання сфери ЖКГ. Напрямки реформування та розвитку ЖКГ за Державними програмами. Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства. Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (Мінбуд): структура та повноваження. Державне управління в АПК на місцевому рівні. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та ЖКГ. Державний контроль у сфері будівництва та житлово-комунального господарства.
Загальна характеристика державного галузевого та державного міжгалузевого управління. Суб’єкти міжгалузевого управління. Функціональний зміст міжгалузевого управління. Організація державного управління в окремих міжгалузевих сферах. Сфера технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт). Управління державним матеріальним резервом.
Свою відповідь на питання цієї теми слід розпочати з того, що управління культурою і мистецтвом полягає в: організації створення, розповсюдження і популяризації творів літератури та мистецтва; забезпеченні поширення інформації і пропаганди досягнень культури і мистецтва; збереженні і використанні культурних цінностей; охороні творів мистецтва і пам'ятників культури, підвищення культурного рівня населення; керівництві підприємствами, організаціями, установами і закладами культури.
Слід звернути увагу, що організаційними засадами реалізації цього права є система державних органів, які забезпечують управління освітою, та система закладів освіти, на які покладається завдання загальноосвітньої та професійної підготовки.
Загальна характеристика державної політики у сфері охорони здоров’я. Нормативні акти, за якими здійснюється адміністративно-правове регулювання охорони здоров’я. Організація державного управління у сфері охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ): задачі та повноваження. Відомчі установи охорони здоров’я.
Національна доктрина розвитку освіти. Пріоритетні напрямки розвитку освіти в Україні. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України: структура, функції та повноваження. Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо управління освітою. Самоврядування закладів освіти. Діяльність регіональних експертних рад з питань ліцензування та атестації навчальних та спортивних закладів.
Державні концепції розвитку української науки. Нормативна база, яка регулює діяльність держави з розвитку української науки. Рада з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України та її основні завдання. Повноваження Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо організації державного управління у сфері науки.
ВАК та Президія ВАК: структура, повноваження, завдання. Експертна Рада ВАК.
Загальна характеристика державної політики у сфері культури. Міністерство культури України.
Свою відповідь студент повинен почати із загальної характеристики сфери юстиції в Україні. Також повинен ролзкрити визначення наступних понять: суди, нотаріат, органи реєстрації актів громадянського стану, судово-експертні установи, державна виконавча служба, організації адвокатів (захисників), правова допомога, приватні нотаріуси, державні нотаріуси, юридичні послуги, правова експертиза, державна реєстрація нормативно-правових актів, правова реформа у галузі юстиції.
Вивчення цієї теми слід розпочати з усвідомлення того, що правовими засадами управління юстицією є закони: "Про нотаріат", "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", "Про державну виконавчу службу"; указ Президента: "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади".
Слід звернути увагу на те, що органи юстиції здійснюють керівництво органами реєстрації актів громадянського стану, яке полягає в контролі за додержанням вимог законодавства про реєстрацію актів громадянського стану; розробці пропозицій щодо його вдосконалення; підготовці форм актів громадянського стану і форм звітності; наданні практичної та методичної допомоги органам реєстрації актів громадянського стану; здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації їх працівників.
Важливою складовою відповіді буде знання нормативних актів, які регулюють управлінські відносини у сфері юстиції. Система державних органів, які здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері юстиції. Міністерство юстиції (Мін’юст). Державна судова адміністрація України (ДСА), державні нотаріальні контори, установи судової експертизи, органи реєстрації актів громадянського стану, державна виконавча служба. Основні завдання та функції Міністерства юстиції. Функції ДСА. Порядок діяльності органів реєстрації актів громадянського стану. Державний контроль у сфері юстиції.
Студент повинен знати загальне визначення національної безпеки та її складові.
Система державних інституцій, які здійснюють адміністративно-правове регулювання у галузі національної безпеки: Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів, Рада національної безпеки та оборони (РНБО), Служба безпеки України, Управління державної охорони України (ДСО).
Функції та повноваження державних інституцій, які здійснюють державне управління у галузі національної безпеки.
Міністерство надзвичайних ситуацій України та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС): функції та напрями діяльності.
Крім того, слід звернути увагу на те, що в адміністративній науці зазначається, що національна безпека досить складне, багатогранне, різнопланове поняття, яке включає в себе державну, економічну, екологічну, суспільну, оборонну, інформаційну та інші види безпеки. Таке широке розуміння національної безпеки зумовлює досить велику нормативно-правову базу щодо регулювання суспільних відносин у цій сфері. Вивчення цієї теми слід розпочати з таких нормативно-правових актів, як: закони: "Про державний кордон України", "Про Службу безпеки України", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", "Про режим іноземного інвестування", "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", "Про Раду національної безпеки і оборони України", "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України", "Про державну таємницю", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", "Про Збройні Сили України" ті ін.
Основними органами спеціальних служб безпеки є СБУ, Управління державної охорони України, Державна охорона при МВС та Прикордонні війська України. Система, структура, завдання, діяльність СБУ, права і обов'язки її органів регулюється Законом "Про Службу безпеки України".
Студент повинен дати загальне визначення сфери внутрішніх справ, описати структуру Міністерства внутрішніх справ, нормативні акти, які регламентують його роботу.
Свою відповідь на питання слід розпочати з розуміння того, що на органи внутрішніх справ покладаються такі основні завдання, як: гарантування особистої безпеки громадян; захист їх прав і свобод; забезпечення охорони громадської безпеки та громадського порядку; попередження, припинення злочинів та інших правопорушень; забезпечення дорожнього руху; накладення адміністративних стягнень; гарантування пожежної безпеки та ін.
Система органів внутрішніх справ проявляє себе, як будь-яка інша соціальна система, як об’єкт, що управляє та управляється, тобто фактично виступає об’єктом і суб’єктом управління .
З урахуванням нинішнього адміністративно-територіального устрою України, соціально-економічних і політичних обставин, криміногенної ситуації в країні та функціонального призначення органів внутрішніх справ, сучасна система органів МВС України складається з двох підсистем: центральних і місцевих органів внутрішніх справ .
Органи внутрішніх справ являють собою систему, що характеризується суворим дотриманням принципу централізованого управління відповідними елементами (підсистемами) та встановлення між ними субординаційних зв’язків. Місцеві органи внутрішніх справ безпосередньо підпорядковуються вищестоящим органам внутрішніх справ. Правові акти, що приймаються останніми, є обов’язковими для місцевих органів внутрішніх справ. У системі МВС України провідне місце посідає міліція. Міліція є єдиною системою органів, яка виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Студент повинен знати, що правовими засадами діяльності і управління органами внутрішніх справ є Конституція України, закони: "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про дорожній рух", "Про пожежну безпеку", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду".
Слід звернути увагу на міліцію, як складову МВС України, яка є державним озброєнним органом виконавчої влади, який захищає життя і здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави. Вона виконує адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, профілактичну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.