Материал: Melnuchuk_Promuslova biotexnologij

РОЗДІЛ 7. БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ХЛІБОПЕЧЕННІ, ПИВОВАРІННІ ТА ОТРИМАННІ БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

де mд,mд'— маса наважки дріжджів до і після сушіння, г. Розбіжність між двома паралельними визначеннями не повинна

перевищувати 0,5 %.

При визначенні вологості дріжджів експрес-методом 5 г пресованих або сушених дріжджів, попередньо подрібнених на лабораторному млині, висушують на приладі ВНДІХП марок ВЧ або ВЧМ 7 хв. при температурі 160-162 °С у паперовому пакеті.

2.Визначення підйомної сили. При визначенні підйомної сили зважують 5 г пресованих дріжджів або таку кількість дріжджового молока,

вякому міститься 5 г дріжджів, додають 280 г борошна другого сорту, 4 г солі і 160 см3 води (при використанні дріжджового молока враховують воду, внесену з ним) і замішують тісто. Температура його повинна бути 35°С. Тісто, сформоване у вигляді батона, розміщують в нагріту до температури 35 °С металеву формочку (розміри знизу 12,6 х 8,5 см, зверху 14,3 х 9,2 см, висота 8,5 см) з перетинкою, що занурена в неї на 1,5 см. Форму витримують в термостаті при температурі 35 °С. Підйомну силу визначають проміжком часу, за який тісто піднялося і торкнулося перетинки, тобто по підйому тіста на 70 мм.

3.Отримання дріжджового тіста проводять за такою методикою:

−в мірний стакан на 100 мл вносять 3,2 г пресованих дріжджів і трохи

води;

−скляною паличкою дріжджі добре розтирають до зникнення грудок, потім доливають до мітки воду (температура 30°С) і знову добре розмішують;

−у фарфорову чашку переносять 5 мл отриманої дріжджової суспензії;

−додають 8 г пшеничного борошна другого сорту і замішують тісто, надавши йому форму кульки. Приготування тіста і кульки слід робити швидко, не більше 4 хв.;

−кульку опускають у склянку на 200 мл, наповнену водою (температура 30°С);

−відзначають час, що минув з моменту занурення кульки на дно склянки, до моменту її спливання на поверхню води.

Дріжджі дуже гарної якості мають підйомну силу 10-15 хв., гарної - 15-20 хв.

4.Зробити висновок.

Робота № 31. Дослідження вікових особливостей дріжджів

Морфологічні ознаки дріжджової клітини та її внутрішній вміст змінюються з віком (рис.40).

Молоді дріжджі (12—16 год. культивування) інтенсивно розмножуються (70—80 % клітин, що брунькуються). У них тонка

151

РОЗДІЛ 7. БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ХЛІБОПЕЧЕННІ, ПИВОВАРІННІ ТА ОТРИМАННІ БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

оболонка, гомогенна (однорідна) цитоплазма, вакуолі відсутні або лише намічаються. Запасні речовини відсутні.

У зрілих дріжджів (24—48 год. культивування) в цитоплазмі з'являється зернистість, вакуолі збільшуються, процес розмноження уповільнюється (не більш як 5—10 % клітин, що брунькуються), з'являються мертві клітини (рис.40). Зрілі дріжджі під час перероблення крохмалистої сировини мають містити не більш як 1% мертвих клітин, меляси — не більше 5 %. У засівних дріжджах пивоварного виробництва допускається до 5 % мертвих клітин.

Рис.40. Дріжджі різного віку:

а – молоді; б – зрілі; в – старі

Ознака зрілості дріжджів — наявність глікогену і метахроматину, які відкладаються в клітині як резервний матеріал і витрачаються у міру її старіння. Дріжджі з високою бродильною активністю містять не менш як 60—70 % клітин з глікогеном.

Старі дріжджі (72 год. і більше) мають потовщену оболонку, яку добре видно під час мікроскопування. Цитоплазма гетерогенна (зерниста), вакуолі великі, іноді в клітині їх декілька. Глікоген і метахроматин відсутні. Культура містить значну кількість клітин із жировими включеннями, клітини не розмножуються. Характерна ознака — наявність великої кількості мертвих клітин.

При відмиранні дріжджів цитоплазма скупчується в грудочку, в центрі клітина поступово деформується, оболонка розпадається, і клітина гине.

Мета: навчитись визначати вік дріжджових клітин.

Матеріали та обладнання:спиртівки, бактеріологічні петлі, препарувальні голки, предметні та накривні скельця, промивалки з дистильованою водою, мікроскопи, судан III, формалін, метиленовий синій, культури дріжджів.

152

РОЗДІЛ 7. БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ХЛІБОПЕЧЕННІ, ПИВОВАРІННІ ТА ОТРИМАННІ БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

Хід роботи:

1.Приготувати препарати «роздавлена крапля» дріжджів Saccharomyces cerevisiae (дослідити під мікроскопом, визначити вік клітин).

2.Виявлення в дріжджових клітинах ліпідних включень, глікогену, мертвих клітин.

Глікоген виявляють за допомогою методу прижиттєвого фарбування дріжджових клітин розчином йоду, від чого вони забарвлюються в червоно-бурий колір. У разі відсутності глікогену дріжджові клітини забарвлюються в солом'яно-жовтий колір.

Жирові включення забарвлюють Суданом III або 1 %-м розчином осмієвої кислоти. На предметне скло наносять невелику краплю 40 %-го розчину формаліну, в яку петлею вносять культуру дріжджів. Формалін вбиває клітини і робить оболонку більш проникною. Через 5 хв. додають краплю метиленового синього, це через 10 хв. — краплю судану III. Препарат накривають покривним склом, надлишок рідини видаляють фільтрувальним папером. Мікроскопують з імерсією. Цитоплазма забарвлюється в синій колір, гранули й краплини жиру — в рожевожовтогарячий.

Мертві клітини виявляють фарбуванням метиленовим синім. До краплі дріжджової суспензії на предметному склі додають краплю розчину метиленового синього, через 1—2 хв. мікроскопують при збільшенні в 400—600 разів. Метиленовий синій дифундує через оболонку мертвої клітини всередину і забарвлює цитоплазму в синьо-блакитний колір. Живі клітини при цьому залишаються безбарвними. Підраховують загальну кількість синіх (мертвих) клітин не менш як у п'яти полях зору, визначають середній відсоток мертвих клітин.

Контрольні питання:

1.Опишіть властивості дріжджів, важливі для хлібопечення.

2.Наведіть приклади мікроорганізмів, що викликають «хвороби» хліба.

Робота № 32. Визначення активності молочнокислих бактерій

Мета: засвоїти методику визначення активності молочнокислих бактерій.

Матеріали і обладнання: Закваски житні, чисті культури молочнокислих бактерій, рідкі дріжджі, опара, тісто, 0,05%-й водний розчин метиленової сині, пробірки, стерильна вода, мірний циліндр місткістю 25 см3.

153

РОЗДІЛ 7. БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ХЛІБОПЕЧЕННІ, ПИВОВАРІННІ ТА ОТРИМАННІ БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

Хід роботи:

1.Наважку проби 10 г ретельно розтирають у ступці із дворазовою кількістю води, попередньо нагрітої до 40 °С, доливаючи воду поступово невеликими порціями (чисті культури молочнокислих бактерій і житні

закваски досліджують без розбавлення водою, відбираючи по 20 г зразка). Приготовлену пробу (по 10 г) за допомогою мірного циліндра на 10 см3 переносять у дві пробірки. У дослідну пробірку додають 1 см3 0,05 %-го водного розчину янус-грюн або 1см3 0,05 %-го водного розчину метиленової сині. Вміст пробірки ретельно перемішують до рівномірного розподілу барвника. Друга пробірка слугує контролем. Обидві пробірки поміщають у водяну баню при температурі 40 °С.

2.Активність молочнокислих бактерій у напівфабрикатах визначається за швидкістю переходу блакитного забарвлення метиленової сині (або синьо-зеленого забарвлення янус-грюн) у безбарвне, аналогічне з кольорами середньої частини проби в контрольній пробірці. При цьому необхідно уникати дії прямих сонячних променів під час аналізу, що може змінити результати визначення.

3.За експериментальним даними відновлення забарвлення янусгрюн відбувається при аналізі опари приблизно за 3550 хв., тіста — за 4050 хв. і на кінець вистоювання тіста — за 35 -45 хв. У житньому тісті тривалість аналізу становить 5075 хв. Зробити висновки.

7.2. Біотехнологічні аспекти пивоваріння та виготовлення квасу

Більша частина пива виготовляється з ячменю, хоча іноді для цього використовують і інші зернові культури.

Основні технологічні стадії виготовлення пива:

—зерна ячменю спочатку осолоджують, тобто пророщують упродовж короткого проміжку часу. Основна мета осолоджування — утворення комплексу амілазних ферментів, здатних розщеплювати крохмаль;

—осолоджений ячмінь подрібнюють і змішують з водою при температурі не вище як 67°С. За кілька годин ферменти розщеплюють довгі ланцюги крохмалю на дрібніші вуглеводні фрагменти, крім того, частково гідролізуються білки і утворені продукти здатні асимілюватися дріжджами;

—отриманий водний екстракт (солодове сусло) звільняють від уламків зерна і варять, додаючи хміль для надання пиву характерного смаку. У процесі варіння сусла з хмелю екстрагуються різні речовини, при цьому відбувається інактивація ферментів і осадження білків;

—до сусла вносять дріжджі Saccharomyces cerevisiae, які здійснюють спиртове бродіння. Під час бродіння відбувається п'ятикратне збільшення

154

РОЗДІЛ 7. БІОТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ХЛІБОПЕЧЕННІ, ПИВОВАРІННІ ТА ОТРИМАННІ БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

біомаси дріжджів;

—інші продукти метаболізму дріжджів значною мірою визначають смак пива. До них належать спирти (аміловий, ізоаміловий та фенілетиловий, які містяться у пиві в концентрації кількох міліграмів на 1 л), коротколанцюгові кислоти (оцтова й масляна), а також їхні ефіри;

— наприкінці ферментації дріжджі видаляють із пива й залишають його для дозрівання на певний період часу.

Після фільтрації і пастеризації готове пиво розливають у тару. Зазвичай у пивоварінні використовують два типи дріжджів. Для

приготування лагерного пива традиційно застосовують дріжджі, які осаджуються під час бродіння на дно ферментери. Ці «низові» дріжджі були вперше виділені у чисту культуру близько 100 років тому датським ботаніком Е.К. Хасеном, який працював у Карлберзькому інституті у Копенгагені. Вони отримали назву Saccharomyces carlsbergensis. Інші дріжджі, використовувані у пивоварінні класифікують як Saccharomyces cerevisiae. Систематики нині не поділяють ці дріжджі на два види, проте у пивоварінні користуються двома різними назвами. Упродовж багатовікової практики пивоваріння штами пивних дріжджів підбирали емпірично, проте у наш час намагаються змінити генетичну структуру пивних дріжджів відповідно до потреб кожного процесу.

Безалкогольні напої та пиво мають бути епідеміологічно безпечними. Для цього проводять визначення наявності БГКП, патогенних мікроорганізмів, у тому числі сальмонел, пліснявих грибів і дріжджів.

Для рідких смакових товарів (напої, пиво й ін.) відбираються проби (в см3). На кожний конкретний вид продукту встановлюється нормативна документація на відбір проби. Якщо нормативної документації немає, то від кожної пакувальної одиниці, що потрапила у вибірку, відбирають: не менше 1 шт. під продукції в споживчій тарі; до 1000 г (см3) — від продукції транспортній тарі (рідкої, пастоподібної, сипучої, змішаної консистенції).

Рідкі напої, насичені вуглекислим газом (СО2), переносять у стерильний посуд, закритий ватною пробкою (конічну колбу), і підігрівають при частому перемішуванні круговими рухами у водяній бані при температурі від 30 до 37°С доти, поки не перестануть виділятися пухирці газу.

Робота №33. Дослідження культур дріжджів, що використовуються в пивоварінні. Вивчення класичних технологій

пивоваріння

Пивні дріжджі відносяться до двох видів: Saccharomyces cerevisiae та

Saccharomyces carlsbergensis. Дріжджі Saccharomyces cerevisiae є

дріжджами верхового бродіння і в пивоварінні використовуються рідко, в

155