Материал: 69.24

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

пустимо включати в технічне завдання власні ідеї, не узгоджені по яких-небудь

 

причинах з керівництвом. Разом з тим, осмислюючи всі етапи проектування і

 

відповідні ним етапи життєвого циклу проекту, розробник має право піддати

 

сумніву поставлену мету, переглянути її або навіть відмовитися від виконання

 

проекту, якщо він бачить, що це може заподіяти збиток суспільству або принес-

 

ти збитки на подальших, більш капіталомістких етапах розробки проекту.

 

 

Генерування ідей і формулювання задачі. Етап генерування нових ідей,

 

що стосуються способів реалізації сформульованої і уточненої на попередніх

 

етапах мети проектування, в значній мірі визначає якість рішення. У певному

 

значенні цей етап являє собою основу процесу проектування. Необхідно виро-

 

бити деяку мінімальну кількість ідей, щоб імовірність знаходження дійсно

 

ефективної

ідеї

збільшувалася. Так, для

 

створення

виробу

культурно-

 

побутового і господарського призначення, що користується попитом, необхідно

 

генерувати біля 60 нових ідей, а для освоєння найбільш вдалого способу вироб-

 

ництва хімічного продукту– 540 пропозицій. Прикладів для фармацевтичних

 

об'єктів в літературі немає, це вказує на актуальність застосування стратегії

 

проектування для об'єктів виробництва лікарських засобів.

 

 

 

 

 

Обов'язковою умовою підвищення якості проектування є організація без-

 

перервного пошуку ідей для створення науково-технічного

заділу– «банку

 

ідей». Тому не треба відкидати ідеї, які по яких-небудь причинах неприйнятні

 

для розробки, але можуть виявитися перспективними в ході науково-технічного

 

прогресу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інженерний

аналіз.

Етап

інженерного

аналізу

є

ключовим

в

проектуванні, оскільки саме тут, в основному, здійснюється прийняття проект-

 

ного рішення. На цьому етапі пропонуються і розглядаються конкретні способи

 

здійснення запропонованих ідей, виробляють варіанти концепції об'єкта проек-

 

тування, оцінюють їх і вибирають найбільш доцільний, який заслуговує

 

подальшої розробки. На цьому ж етапі здійснюють необхідні роботи по експе-

 

риментуванню на макетних або модельних установках.

 

 

 

 

 

Інженерний аналіз включає три взаємоузгоджені стадії:

 

 

 

 

 

вироблення концепції;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аналіз;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

експеримент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процес вироблення альтернативних рішень і концепцій для досягнення

 

мети проектування вимагає видатних творчих здібностей. Варіанти концепції

 

спочатку не проробляються детально,

лише

реєструються

як

можливі

 

рішення, які необхідно перевірити за допомогою вибраних критеріїв.

 

 

 

На цій стадії в загальному випадку розробляють технічну пропозицію з

 

метою виявити додаткові або уточнені вимоги до об'єкта, які не могли бути

 

передбачені технічним завданням. Цьому передує попереднє опрацювання і

 

аналіз варіантів концепції об'єкта проектування, порівняння їх технічного рівня.

 

Існують

диференціальний, комплексний

і

змішаний

методи

оцінки.

 

Диференціальний метод полягає в порівнянні одиничних показників якості

 

варіантів і, отже, приводить до певного рішення тільки у випадках, коли всі

 

значення показників

одного

з варіантів вище

або

нижче

відповідних

значень

 

16

інших варіантів. Комплексний метод полягає в порівнянні значень узагальненого показника якості варіантів. При цьому узагальнений показник може бути виражений або у вигляді головного показника, що відображає основне призначення продукції, або у вигляді інтегрального, що характеризує співвідношення встановлених сумарних витрат на створення і споживання продукції, або у вигляді середньозваженого показника.

У будь-якому випадку потрібно прагнути відобразити зв'язок між початковими показниками, що формують узагальнений показник якості, на основі фізичної суті об'єкта, що розглядається. Змішаний метод полягає в порівнянні варіантів і по узагальненому показнику, і по одиничних показниках якості. Цей метод застосовується тоді, коли одиничні показники виражають істотні властивості продукції, а, коли включені в узагальнений показник, не дозволяють отримати певних висновків про ці властивості для кожного варіанта.

Обґрунтувати узагальнений показник вдається рідко, а тим часом ухвалити рішення про вибір основного варіанта все-таки необхідно. Виробленням принципів вибору в цьому випадку займаєтьсятеорія неформальних процедур, предметом якої є обробка думок експертів, що приймають рішення. Тут активно використовуються узагальнені особистий досвід, знання і інтуїція, які заповнюють нестачу інформації, необхідної для формалізації проектних задач.

Після того як концепція об'єкта вибрана, проводять аналіз наукової

обґрунтованості

і

 

технічної

реалізованості. Часто

внаслідок

аналізу

виявляється, що потрібно змінити концепції або сформулювати нову ідею, нова

концепція також зазнає аналізу. Таким чином здійснюється безперервний про-

цес переходу від аналізу до вироблення концепції і зворотно, поки концепція не

почне придбавати реальний зміст.

 

 

 

 

 

На наступній

стадії інженерного

аналізу– на стадії

експерименту–

проектується процес і продукція виробництва випробовується для перевірки

правильності

вибраної

концепції

і

проведеного

аналізу на

відповідність

технічному завданню

в

умовах, максимально наближених до

заданих(умови

виробництва). При доказі правильного вибору можна провести випробування математичних моделей об'єкта і його імітаційних моделей, що дозволяє здійснювати системний аналіз, прогнозувати поведінку об'єктів і управління ними.

Експериментальний метод створення повного прототипу є найбільш дорогим, але він дозволяє отримати найбільш надійну інформацію. Прототип – це побудована в натуральну величину реальна діюча технологічна система(виробництво). Найбільші ускладнення при створенні прототипу можуть бути

викликані тим, що на

стадії проектування для цього мало часу або потрібні

 

додаткові витрати.

 

 

 

 

Інженерне рішення і розробка комплекту технічноїдокументації.

 

На цьому етапі є вже конкретна інформація про об'єкт, що проектується. Роз-

 

робники

повинні

підготувати

документацію, переконати

замовника

в

правильності вибраної ідеї і розробленій концепції, а також в необхідності подальшої розробки або освоєнні об'єкта.

17

Для остаточного прийняття рішення в ряді випадків потрібна додаткова інформація, іноді необхідні навіть додаткові експерименти.

Після прийняття інженерного рішення починається стадія розробкиком-

плекту технічної і технологічної документації. Документ – матеріальний об'єкт, в якому зафіксована інформація, оформлена у встановленому порядку і що має відповідно до чинного законодавства правове значення.

Документи можуть бути в графічному, текстовому вигляді або у їх комбінації. Технологічна документація представлена у виглядітехнологічного регламенту виробництва. Технічна документація представлена у вигляді технічного регламенту а також у вигляді креслень нестандартного обладнання.

Регламент – нормативний документ, що встановлює вимоги до технологічних процесів, технологічного обладнання і приміщень, пов’язаних з якісним виготовленням продукції при дотриманні умов охорони праці та навколишнього середовища.

Керуючись документами, здійснюють розробку, виготовлення, монтаж обладнання, пуск і наладку, експлуатацію, приймання і збут продукції в межах сформульованих вимог. Розробка документації супроводить кожному етапу проектування. Інженер, що підписав відповідний документ, несе за нього не тільки моральну і професійну, але і посадову, а в деяких випадках юридичну, відповідальність.

Загальні правила оформлення документів в сфері проектування викладені у відповідних державних, міжнародних та галузевих стандартах.

По окремих видах продукції провідні міністерства у встановленому -по рядку проводять експертизу документації, за результатами якої складають експертний висновок. На його основі вносять зміни і доповнення в документацію

при подальшій розробці або доопрацюванні

проекту. На стадії розробки

робочої документації можуть проводитися спеціальні

додаткові експерименти в

необхідних

для

перевірки

умовах: камеральних

(модельні

установки),

імітаційних, виробничих тощо.

Виробництво. Цей етап полягає в освоєнні продукції, тобто в оснащенні технологічного процесу виготовлення об'єкта, та у підготовці виробництва до випуску цільової продукції.

Це

зумовлює

необхідність

розробки

директивної

технологічн

документації

для

рішення

інженерно-технічних, планово-економічних

і

організаційних задач і вимагає безпосередніх контактів розробників з персона-

лом підприємства-виробника, зокрема служб апарату управління. При цьому

уточнюють

прогнозування на

етапі

науково-інформаційного дослідження

проектної ситуації, об'єми і терміни випуску продукції, питання підготовки необхідного технологічного обладнання, закріплення і навчання виробничого персоналу, створення необхідних запасів сировини, забезпечення контролю якості продукції і т. п.

У функції розробників входять також контроль за освоєнням і виробництвом продукції, тобто за реалізацією рішень, передбачених технічною і технологічною документацією, і своєчасне виявлення і усунення нестач проекту і технологічного процесу. У відповідності з ГОСТ15.303-80 об'єктами ав-

18

торського нагляду є об'єкти або його складові частини, сировина і матеріали, технологічний процес, метрологічне забезпечення тощо. При цьому група авторського нагляду, що виділяється розробником, проводить наступні роботи: аналіз дотримання виробником вимог технічної документації; аналіз виявлених дефектів; розв'язання питань, виникаючих при розробці об'єкта, зокрема поліпшення технологічного процесу, зниження витрати сировини, енергії, оперативне внесення змін в технічну документацію. Цей етап передбачає виготов-

лення

і випробування(приймально-здавальні, періодичні

і кваліфікаційні)

об'єкта, а також дослідницьке коректування документів за результатами випро-

бувань і оснащення технологічного процесу обладнанням.

 

За

результатами кваліфікаційних випробувань

комісія з приймання

першої промислової партії приймає рішення про закінчення освоєння об'єкту або дає рекомендації по вдосконаленню виробничого процесу, встановлює терміни усунення відмічених недоліків і проведення повторних випробувань.

Процеси розробки документації, виготовлення технологічного об'єкта, випробувань, аналізу і оцінки їх результатів і коректування документаціїза вершують остаточною розробкою документації, перевіреною у виробництві при виготовленні продукції по зафіксованому і повністю оснаще технологічному процесу, що забезпечує стабільні показники і якість продукції.

Вносити зміни в об'єкт можна не тільки в період освоєння, але і в ході масового виробництва продукції. При цьому тимчасові, трудові і матеріальні витрати на внесення змін знаходяться в прямій залежності від якості підготов документації. Якість документації визначається можливо більш повним і комплексним обліком реалізованих в ній вимог до об'єкта на всіх стадіях виробництва. Звідси зрозуміло, чому розробники часто уникають новаторських рішень. Однак аналіз результатів випробувань, досвід проектування створюють досить реальний грунт для перегляду технологічного і технічного рішень з метою зниження витрат на даному і подальших етапах проектування. Для виявлення резервів зниження витрат проводять економічне опрацювання об'єкта.

Найбільш прийнятним методом економічного опрацювання вважают інженерно-вартісний або функціонально-вартісний аналіз.

Цей метод заснований на уявленні про об'єкт у вигляді сукупності основних і допоміжних функцій, що виконуються ним. Причому серед допоміжних завжди можна виявити істотні і неістотні, необхідні і зайві для даного рівня

ієрархії структури об'єкта. Послідовне

виявлення

основних

і допоміжних

функцій на кожному рівні дозволяє

відшукати

найбільш

вигідний варіант

об'єкта при заданому рівні якості. Цей метод полягає у вартісній оцінці всіх можливих варіантів реалізації функцій з урахуванням їх значущості.

Крім проблем організації виробничого процесу, проектувальник повинен завжди пам'ятати про питання. соціального характеру (забезпечення побутових умов і безпеки праці, створення естетичних умов роботи персоналу тощо).

Розподіл продукції. Призначення цього етапу полягає в організації контактів між сферами виробництва і споживання і управління цими контактами з метою встановлення і підтримки рівноваги між виробництвом і споживанням, тобто збутом і попитом.

19

Узалежності від призначення підприємства рівновагу між виробництвом

іспоживанням можна забезпечити, взявши за основу один з трьох принципів:

1)поставити виробництво в залежність від споживання;

2)поставити споживання в залежність від виробництва;

3)встановити рівновагу між виробництвом і споживанням.

У всіх випадках необхідне розв'язання питань формування суспільного попиту. На практиці мають місце випадки необгрунтованого планування діяльності підприємства і прийняття господарських рішень, що приводять до накопичення нереалізованої продукції або створення її надмірних запасів, або виникнення дефіциту. Це є слідством неправильного прогнозування попиту на третьому етапі проектування.

Експлуатація об'єкта. На цьому етапі проектування об'єкт проходить реальну перевірку з точки зору виконання виявленої на першому етапі потреби і трансформованою на четвертому етапі в можливість виробни представленій у технічному завданні.

Дані про експлуатацію технологічного об'єкта служать основою для прийняття рішення про удосконалення технології і її інтенсифікації або про припинення випуску продукції. Неодмінною умовою останнього є обгрунтування доцільності цього у відповідності з ГОСТ15.801 – 80. Так, цикл процесу проектування (розробки, виготовлення і експлуатації) технологічного об'єкта замикається, а разом з цим завершується, існування конкретного об'єкта. Це не означає фізичного знищення технологічного об'єкта, але дає імпульс до виникнення ідей по його більш ефективному використанню. Починається новий цикл інженерного технологічного проектування.

1.3. Стратегія проектування

Важливою особливістю розглянутої блок-схеми процесу проектування є наявність зворотних зв'язків між етапами(див. рис. 1.2), які виникають як необхідність уточнення у процесі проектування. Лінії зв’язку, що направлені до попередніх етапів блок-схеми процесу проектування, означають, що деякі позиції, процесу проектування не помічені на поточному етапі, виявляються пізніше, тому доводиться переглядати раніше прийняті рішення, а іноді і повністю припиняти роботу (рис. 1.1.)

Для сучасного процесу проектування характерні дефіцит часу обмеженість в коштах. Дійсно, коли процес розробки затягується, іноді на роки, проекти (або технологічні рішення) морально застарівають вже до стадії експлуатації. Саме тому загальна стратегія проектування повинна бути направлена на зменшення «циклічності» і збільшення «лінійності» процесу проектування.

Ділянка між етапами5 – 6 (рис. 1.2.) являє собою модель циклічної стратегії проектування. Найбільш важкою для розробника є нескінченна петля етапів 5–6, вийти з якої можна, тільки змінивши структуру задачі, наприклад, переформулювавши її.

20