- кварцовий капіляр, ефективною довжиною 0,5 м, внутрішнім діаметром 75×10^-6 м; провідний електроліт готують наступним чином: в суху скляну посудину з кришкою, що загвинчується поміщають 20 мг сорбату калію, 40 мг 10 % водного розчину цетил–триметиламонію–основного (ЦТА–ОН), 160 мг гліцерину (чистий для аналізу), додають 5 см³ дистильованої води і 0,08 см³ 1 % розчину гідроксиду калію;

- рекомендована негативна напруга –16 кВ, при цьому струм повинен становити 45 ± 2 мкА, тривалість аналізу 15 хвилин.

Пробопідготовку здійснюють наступним чином: пробу культуральної рідини розбавляють в 2–50 разів водою дистильованою (в залежності від очікуваної сумарної кількості глюкози), центрифугують 3–5 хвилин при 6000 об^-1, переносять в прилад і проводять дозування проби пневматичним методом під тиском 30 мБар протягом 5 секунд.

Орієнтовний час виходу глюкози становить 12,5 хвилин [52].

Визначення концентрації органічного азоту методом Несслера

Принцип методу заснований на властивості реактиву Несслера давати кольорову реакцію з іонами амонію, що утворюються після мінералізації азотовмісних органічних речовин.

Реактиви: сірчана кислота концентрована, водню перекис – пергідроль (29–35%), реактив Несслера (готовий), розчин амонію сірчанокислого, що містить 0,05 мг/мл азоту.

На піщаній бані мінералізують 1 мл культуральної рідини (2 паралельні проби) з 0,1 мл концентрованої сірчаної кислоти в пробірках зі скляними ковпачками. Паралельно мінералізуют контрольну пробу, яка містить 0,1 мл концентрованої сірчаної кислоти. Для прискорення мінералізації в охолоджені випробовувані і контрольні проби періодично додають по 1–2 краплі пергідролю. Спалювання продовжують до знебарвлення вмісту пробірок.

До отриманих мінералізатів додають по 8,9 мл дистильованої води, попередньо обмивши ковпачок, ретельно перемішують розчини. На колориметрування відбирають по 1 мл розчину мінералізату , додають 8,5 мл дистильованої води, перемішують, а потім – по 0,5 мл реактиву Несслера. Проби перемішують і колориметруют на фотоелектроколориметр з синім світлофільтром (з довжиною хвилі 400 нм) в кюветах, з товщиною шару 10 мм.

Розчином порівняння служить розчин, приготований аналогічно зразку.

Вміст загального азоту в препараті у відсотках (X) обчислюють за формулою:

Х = (B×10×100×100)/ 1,0×1,0×1000000 = B/10, (6.5)

де В – кількість азоту, мкг, знайдена за калібрувальним графіком; 10 – розведення мінералізату; 100 – ступінь розведення рідкого гідролізату; 100 – коефіцієнт перерахунку, %; 1,0 – кількість препарату, мл, взятого для колориметрування; 1,0 – кількість досліджуваного зразка, мл, взятого для мінералізації; 1000000 – коефіцієнт перерахунку, г [53].

Очікується, що концентрація азоту повинна зменшуватися до внесення індуктора біосинтезу гібридного білка і збільшуватися після внесення індуктора.