Комп’ютерна мережа – це група з декількох комп’ютерів, з’єднаних між собою за допомогою мереженого обладнання.
Комп’ютерна мережа забезпечує:
· Колективну обробку даних користувачами
· Обмін даними між користувачами
· Спільне використання програм
· Спільне використання периферії (принтерів, модемів та ін.).
Класифікація комп’ютерних мереж:
- за географічною площею: глобальні, регіональні, корпоративні, локальні
- за сферою застосування: побутові, офісні, промислові
- за топологією: шина, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна
- за середовищем передачі: симетричний кабель, коаксіальний кабель, вита пара, волоконно-оптичний кабель, інфрачервоне, мікрохвильове випромінювання.
- за набором протоколів.
Локальні мережі – мережі з максимальною відстанню між вузлами не більше декількох км.
Глобальні мережі – мережі, що охоплюють територію країни, кількох країн з відстанню між окремими вузлами в тисячі кілометрів.
Регіональні мережі – мережі масштабу міста, району, області і т.п.
Корпоративні мережі фірми — об’єднання кількох локальних мереж за допомогою телефонних, супутникових, чи інших каналів глобальної мережі у єдину мережу фірми.
Топологія мережі визначає фізичне розташування комп’ютерів, кабелів та інших компонентів мережі.
Основні топології:
-пряме кабельне з’єднання,
-шина,
-зірка,
-кільце.
Пряме кабельне з’єднання – так можна з’єднати лише два комп’ютери, при цьому існує багато обмежень, тому такий тип з’єднання використовується лише для тимчасового об’єднання двох ПК.
Шинна топологія – всі комп’ютери приєднуються до головного кабелю за допомогою мережевих адаптерів. Всі вони мають рівноправний доступ до магістрального кабелю. Чим більше комп’ютерів на шині, тим повільніше працює мережа. Основний недолік: при пошкодженні магістрального кабелю уся мережа перестає працювати. Перевага: простота організації, легке під’єднання нових робочих станцій.
Прикладом такої мережі є локальні мережі побудовані на товстих чи тонких коаксіальних кабелях, які служать магістральним кабелем, до якого підключаються усі ПК.
Зіркоподібна топологія – усі комп’ютери під’єднується за допомогою сегментів кабелю до центрального компоненту (хабу, світчеру) . З точки зору надійності цей тип топології є найкращим. Вся мережа вийде з ладу лише у випадку виходу з ладу центрального компоненту.
Прикладом такої мережі служить будь-яка сучасна локальна мережа з застосуванням хабу як центрального елементу, сегментними кабелями при цьому виступає вита пара.
Кільцеподібна топологія – усі комп’ютери об’єднуються в кільце один за одним парою кабелів. Інформація передається послідовно між адаптерами робочих станцій. Якщо з ладу вийде хоч один комп’ютер, уся мережа перестане функціонувати (хоча існують мережі в яких цей недолік усунено). Це є основним недоліком цієї мережі. Прикладом такої топології може бути мережа FDDI.
Дослівний переклад слова Internet - об'єднання кількох локальних мереж. Але як термін це слово означає не просто одну з глобальних мереж, а об'єднання тисяч локальних мереж з мільйонами комп'ютерів на базі стандартного протоколу передачі даних.
У 1957 році при департаменті оборони США було створено агентство дослідницьких проектів особливої складності - ARPA. Одним із напрямів роботи агентства стало створення комп'ютерних технологій для військових завдань, зокрема для зв'язку.
Єдиним способом формування такої комп'ютерної мережі було особливе з'єднання комп'ютерів, за якого комунікація не залежала б від центрального сервера. У разі втрати одного, кількох чи навіть багатьох комп'ютерів підсистеми повинні були працювати, гарантуючи можливість удару у відповідь.
Леонард Клейнрок опублікував статті про пакетну пересилку інформації (packet switching theory). 1962 року він запропонував концепцію, що базується на двох основних ідеях:
відсутність центрального комп'ютера - усі комп'ютери мережі рівноправні;
пакетний засіб передачі файлів у мережі.
Тоді ж для створення Арпанет було вирішено використовувати концепції П.Берена і Дж.Ліклайдера.
В основу проекту Арпанет було покладено три основні ідеї:
кожний вузол мережі сполучений з іншими, тобто існує кілька різноманітних шляхів передачі даних від вузла до вузла;
усі вузли і зв'язки розглядаються як ненадійні - існують автоматично оновлювані таблиці перенаправлення пакетів;
пакет, призначений для несусіднього вузла, надсилається на найближчий до нього вузол відповідно до таблиці перенаправлення пакетів. Якщо цей вузол недоступний - то на наступний і т. д.
Для мережі Арпанет було створено протокол IP (інтернет-протокол), що давав змогу поділяти файли на пакети й передавати пакети від вузла до вузла. Потім було створено протокол TCP для передавання пакетів між комп'ютером-відправником і комп'ютером-приймачем. Цей протокол також давав змогу досилати загублені пакети. За допомогою всіх цих властивостей протоколу TCP його можна було використовувати для міжмережевого обміну файлами.
Тому 1969рік вважається роком народження Інтернету, оскільки подальші події засвідчили, що основою Інтернету стала мережа Арпанет.
Після Арпанет у США та інших країнах створювалися комп'ютерні мережі, що з'єднували комп'ютерні центри наукових і державних організацій. Багато мереж стали використовувати протокол IP. Цей протокол був зручний тим, що можна бути легко нарощувати мережу, приєднуючи скільки завгодно нових комп'ютерів. Але, крім IP-мереж, створювалися мережі, що працювали за іншими мережевими протоколами.
Отже, мережа Арпанет - перша глобальна мережа. В ній найповніше використано сучасні мережеві розробки. Саме тому до Арпанет стали приєднуватися інші мережі, розроблені освітніми, науковими й урядовими організаціями.
У 1974 році протокол розробили Вінсент Серф і Роберт Кан.
Після об'єднання в 1982 році двох протоколів TCP і IP в один протокол TCP/IP став стандартним протоколом об'єднаної мережі Інтернет. У цьому році Серф і його колеги ввели термін “Інтернет”. Нині Вінсента Серфа називають батьком Інтернету.
Сервіси (служби) Інтернету — це послуги, які надаються користувачам мережі Інтернет. Із основними сервісами Інтернету, або так званими сервісами Веб 1.0, ви вже ознайомилися раніше. Це служба пошуку й перегляду інформації, електронна пошта, групи новин, файлові архіви тощо.
Cучасні сервіси
Відтоді як виник Інтернет, список видів послуг, що надаються користувачам, постійно розширюється. Для дистанційного навчання та обміну досвідом популярністю користуються форуми, конференції, вебінари тощо.
Форуми
Форум — це засіб спілкування на сайті, за якого користувач має можливість створювати власні теми для відкритого обговорення.
Форуми, на відміну від чатів, гостьових книг або електронної пошти, об’єднують користувачів за інтересами. Обслуговування форуму здійснює адміністратор, за дотриманням норм і правил спілкування спостерігають модератори. Учасникам не обов’язково відповідати в реальному часі — теми і відповіді зберігаються протягом необмеженого періоду часу.
Конференції
Конференція — це спосіб інтерактивного обговорення в Інтернеті певного питання, проблеми тощо.
Сервіси Веб 2.0— це друге покоління інтернет-сервісів, які ще називають соціальними. На відміну від сервісів Веб 1.0, які орієнтуються на використання опублікованих матеріалів, Веб 2.0 орієнтуються на взаємодію користувачів та створення й спільне опрацювання ними матеріалів.
Сьогодні більшість поштових серверів надають послуги хмарного диска, на якому користувач може не лише зберігати файли та надавати до них доступ іншим користувачам, а й має можливість організовувати колективну роботу над різними документами.
Для використання окремих сервісів Веб 2.0 потрібно встановлювати відповідне програмне забезпечення. Розглянемо особливості деяких сервісів.
Інтерактивне спілкування
Інтерактивне спілкування — це обмін текстовими, аудіо- та відеоповідомленнями в режимі реального часу.
Прикладне програмне забезпечення призначене для розв’язання прикладних завдань фахової діяльності людини (тобто прикладене до практики). Спектр таких програм надзвичайно широкий: від виробничих та наукових до навчальних та розважальних. Сюди відносять розрахункові, навчаючі, моделюючі програми, комп’ютерні ігри, тощо.
У структурі прикладного програмного забезпечення можна виділити прикладні програми як загального, так і спеціального призначення.
Прикладне ПЗ загального призначення — це комплекс програм, який одержав широке використання серед різних категорій користувачів.
Найбільш відомими серед них є: текстові редактори, графічні системи, електронні таблиці, системи управління базами даних та ін.
Крім перерахованих систем, до складу прикладного ПЗ загального призначення слід віднести й інтегровані системи. Ці системи об'єднують у собі можливості текстових редакторів, графічних систем, електронних таблиць та систем управління базами даних. Головна перевага інтегрованих систем перед окремими системами прикладного ПЗ загального призначення полягає у тому, що вони створюють єдині правила роботи для користувача, тобто вони мають єдиний інтерфейс як при роботі з текстом, так і при роботі з електронними таблицями та ін. Найвідоміші серед них: Місrosoft Office, Місrosoft Works, Lotus SmartSuite, Perfect Office.
На сьогодні існує безліч програм, призначених для створення та обробки документів, кожна з яких має різний функціонал, інтерфейс і відповідно розмір.
Microsoft Word Microsoft Word - текстовий процесор, призначений для створення, перегляду і редагування текстових документів, з локальним застосуванням найпростіших форм таблично-матричних алгоритмів. Випускається корпорацією Microsoft в складі пакету Microsoft Office.
Можливості Microsoft Word:
1.Можливість створювати новий документ, використовуючи при цьому шаблони. Варто уточнити, що сюди входять такі шаблони, які можуть використовуватися для створення стандартних листів, вітальних записок, факсів, звітів та інших документів.
2. Можливість одночасно відкривати і працювати не з одним числом документів.
3. Автоматично перевіряти орфографію, стилістику і граматику при введенні тексту в документ.
4. Можливість автоматично коригувати помилки, які найбільше повторюються в написаному.
5. Дозволяє включати в текст елементи, які були створені в інших програмах, що входять в Microsoft Office: електронні таблиці, графічні зображення або фотографії, графіку, відео, звуки та багато іншого.
OpenOffice
OpenOffice - це повнофункціональний пакет офісних додатків з багатомовною підтримкою, що працює під усіма основними операційними системами. OpenOffice дозволяє зберігати всі дані у відкритому форматі OpenDocument Format (ODF), схваленим міжнародною організацією зі стандартизації ISO, передбачає наявність вбудованої функції експорту документів у формат PDF одним натисканням кнопки миші і підтримку Flash. Знайомий інтерфейс легко вивчити і використовувати, особливо користувачам Microsoft Office. OpenOffice дозволяє читати, редагувати і зберігати файли в форматах Microsoft Office.
Kingsoft Writer
Free Kingsoft Writer Free - безкоштовний текстовий редактор, схожий на MS Word. Він також є частиною пакета Kingsoft Office Free, але звідси його можна завантажити окремо. Програма має класичний інтерфейс як для текстового редактора. Writer дуже схожий на MS Word. Програма дозволяє створювати текстові документи, форматувати їх, вставляти формули, графіки, діаграми, об'ємний текст, зображення і тому подібні речі. Також, як і у Word є окреме вікно, з якого можна вставити незвичайні символи, які не вводяться з клавіатури. Перевагами цього додатка є те, що воно дозволяє працювати з документами DOC і DOCX (відкривати і зберігати), а також зберігати відкриті або створені документи прямо в PDF. Таким чином PDF конвертер вам не знадобиться.
Document.Editor
Document.Editor - текстовий редактор, який відмінно виконує усі покладені на нього завдання. З його допомогою можна створити красивий, грамотно структурований документ з таблицями і графіками. Зовні програма дуже нагадує вже згаданий раніше Word. Той же цікавий вкладковий інтерфейс, подібна організація документів і так далі.