Материал: інформатика

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

У програмі передбачено окремі години для роботи з програмами на підтримку вивчення навчальних предметів початкової школи (2 клас). Крім того, доцільно використовувати на уроках різноманітні програми для розвитку логічного та критичного мислення, пам’яті, просторової та творчої уяви учнів.

Програмою передбачено створення учнями індивідуальних або групових проектів у 3-4 класах. У ході створення цих проектів учні повинні ознайомитися з основними принципами проектної діяльності і реалізувати всі ІКТ-компетентності, набуті в процесі вивчення цього курсу.

  1. Педагогічні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання у початковій школі.

Iнформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТН) – це сукупність методів і технічних засобів застосуванняї інформаційних технологій на основі комп'ютерних мереж і засо­бів зв'язку для забезпечення ефективного процесу навчання.

Методика застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання як наука досліджує навчально-виховний процес з метою встановлення фактів, визначення зв’язків і закономірностей, прогнозування наслідків використання ІКТ у освіті, що дозволить покращити ефективність навчально-виховного процесу.

Об’єктом  методики застосування інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі є процес навчання молодших школярів в умовах сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.

Предметом  методики застосування інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови за яких застосування інформаційно-комунікаційних технологій підвищує ефективність навчання.

До головних завдань, які необхідно вирішити при комплексному використанні інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі слід віднести:

- проведення комплексних психологічних і санітарно-гігієнічних досліджень впливу сучасних інформаційних технологій на процес розвитку і навчання молодших школярів;

- розробка методики формування комп’ютерної грамотності учнів;

- розробка методик використання ІКТ при реалізації навчальних і виховних задач з навчальних предметів початкової школи;

- підготовка педагогічних кадрів, формування відповідних знань, умінь і навичок використання ІКТ у вчителів початкової школи;

- створення сучасних педагогічних програмних засобів підтримки як пропедевтичних курсів з інформатики, так і викладання навчальних предметів початкової школи;

- забезпечення доступу учнів і вчителів початкової школи до сучасного комп’ютерного обладнання, сучасних технічних засобів навчання.

ІКТ слід використовувати для того щоб:

  • надати можливості успіху для кожного, щоб не збільшувати різницю у можливостях отримати якісну освіту між найбіднішим і найбагатшим;

  • підтримувати моделі ефективного розвитку;

  • у розповсюдженні інформації і культури одні країни не превалювали над іншими, для зниження монополії мас-медіа; щоб забезпечити адекватну участь усіх країн і індивідуумів у будівлі і використанні інформаційного простору.

Згідно зі статистичними даними, близько 80% навчальних занять у початковій школі організуються за системою: учитель розповідає – учень уважно слухає. Така система вимагає певних психологічних властивостей дітей. Такі діти максимально засвоюють зміст отриманих від учителя повідомлень і стають "відмінниками". Але таких дітей не більше двадцяти відсотків. Інші – не можуть сприймати повідомлення в такому вигляді і приречені стати "учнями з низьким рівнем навчальних досягнень".

Ці учні орієнтовані на засвоєння знань через емпіричну практичну діяльність. І на допомогу їм повинні прийти технології, засновані на дослідницькій діяльності, в ході якої відбувається пошук рішень і висування та підтвердження гіпотез. Ця технологія повинна реалізуватися з використанням методів наукових досліджень адаптованих до можливостей учнів початкової школи: спостережень, вимірювань, експериментів, дослідів, опитувань тощо.

З точки зору дидактики використання ІКТ надає учителю можливості:

  • зробити навчання більш інтенсивним і, головне, ефективним за рахунок реалізації переваг мультимедіа навчальних систем у наочному поданні навчального матеріалу;

  • індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття, включаючи "тугодумів", дітей, соціально занедбаних, дітей із спеціальними потребами і дітей, що живуть у віддалених районах;

  • створювати сприятливу атмосферу для спілкування, обміну і взаємодії як окремих учнів, так і груп дітей, що навчаються в різних освітніх системах при збереженні національних і культурних особливостей країни.

Pекомендації з впровадження ІКТ у навчальний процес:

- максимально використовуйте всі ІКТ, а також ІКТ орієнтовані просторові і візуальні середовища, щоб реалізувати вимоги нової письменності;

- включіть ІКТ у навчальні програми, передбачте в них інтеграцію на основі ІКТ різних предметів;

- інтенсивно використовуйте ІКТ у підготовці вчителів і підвищенні їх кваліфікації;

- не обмежуйте використання ІКТ межами кабінету інформатики і уроків інформатики. Створіть інформаційне середовище з включенням до локальної мережі бібліотеки, лабораторій, класів, кабінетів адміністрації тощо;

- не забувайте про адміністраторів, їх вміння використовувати інформаційні технології дозволить швидше реалізувати основні завдання інформатизації і краще розуміти потреби викладачів;

- змоделюйте нове освітнє середовище, використовуючи як існуючі засобі, так і нові. Створіть неформальне сімейство викладачів, які зацікавлені у використанні ІКТ, допоможіть їм знайти однодумців серед учителів інших шкіл регіону, країни, інших країн. Зробіть школи центрами нової інформаційної культури…

  1. Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі.

Підготовка приміщення і обладнання

Першим кроком є обрання приміщення та виконання робіт з його підготовки.

Облаштування, обладнання, реконструкція кабінету інформатики здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України

Кабінет повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати окреме допоміжне приміщення (лаборантську). Лаборантська повинна мати площу 16—18 кв. м. Лаборантська призначається для зберігання навчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці засобів навчання до використання у навчальному процесі, робіт по ремонту апаратних засобів. У цьому приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується безпосередньо у навчальному процесі, та засоби оргтехніки.

Приміщення не повинно розміщуватися у підвалах або напівпідвалах. Приміщення для кабінету повинно мати висоту не менше 3,6 м, За відсутності у навчальному закладі відповідного приміщення допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м.

Приміщення повинне мати природне і штучне освітлення. Основний потік природного освітлення повинен проникати через вікна. З метою створення можливості регулювання світлового потоку від вікон, уникнення виникнення бліків на екранах моніторів, надмірного контрасту яскравостей між екраном монітору і оточуючими предметами, вікна бажано обладнати жалюзі. Вікна повинні бути обладнані жалюзі і шторами. Така вимога визначається тим, що необхідно забезпечити захист від прямого сонячного проміння

При розміщенні робочих місць учнів по периметру приміщення, освітлення може бути виконане з використанням підвісних світильників локально над робочими місцями учнів і вчителя, а світловий потік повинний падати переважно зліва.

Підлога повинна мати антистатичне покриття і дозволяти проведення вологого прибирання. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму бажане лише таких, які мають антистатичні властивості.Використання ковроліну та подібних матеріалів ускладнює прибирання й тому не може бути рекомендоване.

Стіни і стеля повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою поверхні та колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.

Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам повітря —19,5 ± 0,5 °С, відносна вологість повітря — 60 ± 5 %. Відповідно в кабінеті встановлюються прилади для спостереженням за температурою та вологістю повітря термометр та гігрометр. Якщо з цією метою використовується психрометр, то слід регулярно поповнювати його резервуар. Збільшення вологості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Зменшення вологості, як правило, можна досягти провітрюванням.

У кабінеті повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за годину. Для охолодження повітря та інтенсифікації його обміну рекомендується застосовувати кондиціонери.

Вікна кабінету інформатики повинні бути обладнані ґратами, двері повинні бути посиленої міцності. Облаштування кабінету ґратами та іншими захисними пристроями повинне виконуватись із дотримання протипожежних правил.

Зокрема, необхідно передбачити засоби аварійного відключення живлення.

Розміщення обладнання повинно забезпечувати недоступність для учнів з ненормованим витоком електромагнітного поля (як правило, це тильна сторона системних блоків і відеомоніторів на електронно-променевих трубках) та зон розміщення комутаційного обладнання, підведення електроживлення.

Шафи, стенди та інші меблі і додаткове обладнання повинні розміщуватися зручно для користування та не захаращувати проходи. Меблі та інше додаткове обладнання, не повинні виділяти шкідливих речовин, в тому числі при горінні.

При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розміщення ергономічним вимогам з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці.

Робоче місце вчителя повинне комплектуватись робочим столом, кріслом, двома тумбами та комплектом обладнання робочого місця вчителя.

Робоче місце учня, призначене для роботи з комп'ютером, комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані з дотриманням вимог та комплектом обладнання робочого місця учня.

Кабінет може комплектуватись додатковими двомісними столами учнівськими і стільцями учнівськими для проведення занять без використання комп'ютера. Наявність некомп'ютеризованих робочих місць забезпечує можливість більш ефективної роботи з групою, застосування індивідуального підходу до кожного учня.

При розміщенні робочих місць учнів необхідно дотримуватися таких основних вимог: відстань від стін з вікнами повинна становити (не менше) 1 м, від інших стін — 0,5 м; відстань між бічними поверхнями відеомоніторів — не менше 1,2 м/

Класна (аудиторна) дошка повинна розміщуватися в межах кута спостереження середини дошки близько 60° з усіх робочих місць учнів. Бажане використання аудиторної дошки, призначеної для роботи з маркерами (без використання крейди).

  1. Засоби навчання, класифікація засобів навчання.

Система засобів навчання - сукупність взаємопов’язаних (у рамках методики їх використання) дидактичних компонентів, які утворюють певну єдність.

Класифікація засобів навчання за дидактичною функцією:

  1. Інформаційні засоби (підручники і навчальні допомоги). Підручники, з одного боку, можна віднести до складової змісту навчання в широкому розуміння, з іншої є елементом системи засобів навчання. Електронні навчальні допомоги зберігаються у формі гіпертексту, що дозволяє подолати лінійність, характерну для звичайних текстів (пошук і перегляд повідомлень, поданих лінійно, без структурних ознак, призводить до великого навантаження на пам’ять, ускладнюють ефективне розуміння конкретного фрагменту).

  2. Дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмне забезпечення навчального призначення, демонстраційні приклади).

  3. Технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп’ютер, засоби телекомунікацій, відео-комп’ютерні системи, мультимедіа, віртуальна реальність).

  1. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для підтримки вивчення предметів початкової школи.

Використання інформаційних технологій відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають абсолютно нові можливості для творчості, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.

Інформаційно-комп’ютерні технології здійснюють вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.

В роботі вчителі використовують готові мультимедійні презентації , створюють власні мультимедійні навчальні програми та презентації, проекти, використовують засоби мережі Інтернет у навчальній та позакласній роботі.

При навчанні читанню в 1 класі на уроках навчання грамоти вчителі використовують яскраві малюнки, цікаві завдання, сприяють підвищенню інтересу до рідної мови у молодших школярів, дозволяють в ігровій формі познайомитися з навчальним матеріалом, надають широкі можливості для самоконтролю та навчальної рефлексії.

       На уроках математики, природознавства вчителі користуються мультимедійними підручниками. Це дає можливість досягнення наступних педагогічних ідей:

- підвищення пізнавального інтересу учнів;

- забезпечення диференційованого підходу до вивчення предмету;

- підтримка групових та індивідуальних форм навчання;

      Але не тільки електронні диски з готовим для роботи матеріалом використовують вчителі початкових класів в роботі.

Використовуючи програму Power Point, вони готують цікаві презентації, які застосовуються на уроках для вивчення нового матеріалу. Завдяки цій програмі вчителі складають презентації по найрізноманітнішим темам і предметам. В ході уроку використовують різні види і форми роботи: тестування, самостійна робота, практична робота, робота в парах, групах, словникова робота, робота з підручником, диференційовані завдання. Діти активно працюють на уроці.

Неоціненну допомогу в роботі робить мережа Інтернет, до якої підключена наша школа. Всім відомо, що Інтернет - це глобальна інформаційна мережа, яка включає в себе електронну пошту, пошукові системи і допомагає здійснювати доступ до різних інформаційних ресурсів.

Уроки з використанням ІКТ є одним з найбільш важливих результатів інноваційної роботи в нашій школі.

Таким чином, ІКТ істотно допомагають педагогу в його роботі. Це і підбір додаткового текстового та ілюстративного матеріалу,створення карток з індивідуальними завданнями та додатковими пізнавальними текстами, створення електронної бази моніторингу, систематизація і збереження особистих методичних напрацювань, підготовка звітної документації, оформлення навчальних стендів

Все це дозволяє при більш низьких тимчасових витратах отримати більш високий результат в навчанні дітей:

  • застосування ІКТ на уроках підсилює позитивну мотивацію навчання, активізує пізнавальну діяльність учнів;

  • використання ІКТ дозволяє проводити уроки на високому естетичному та емоційному рівні; забезпечує наочність, залучення великої кількості дидактичного матеріалу;

  • підвищується обсяг виконуваної роботи на уроці в 1,5-2 рази; забезпечується високий ступінь диференціації навчання.      

  • розширюється можливість самостійної діяльності;

  • забезпечується доступ до різних довідкових систем, електронних бібліотек, інших інформаційних ресурсів.