Материал: Індивідуально-психологічний стиль педагогічної діяльності. Прийоми його формування

Аналіз відповідей на питання, що характеризують ступінь симпатії учнів до вчителя показав, що I-й педагог набрав 98 балів з 160 можливих (61,3%), а II-й - 68 балів з 160 (42,5%). Це свідчить, що рівень симпатії учнів до того викладача, який вважає свою діяльність успішною на 18,8% вище, ніж рівень симпатії учнів до педагога, невпевненого в успішності своєї діяльності. При аналізі відповідей на питання, які характеризують взаємодію вчителя та учнів ми з'ясували, що у I-го педагога рівень взаємодії з учнями складає 103 бали (64,4%), а у II-го педагога 58 балів (36,3%).

Таким чином, результати анкети «учитель-учень» показали, що думка учнів підтверджують думку педагогів про успішність їх педагогічної діяльності.

3.2 Вивчення індивідуальних стилів діяльності педагогів та аналіз результатів

З метою виявлення залежності успішності педагогічної діяльності від її індивідуального стилю, ми провели дослідження індивідуального стилю діяльності педагогів за допомогою методики «Визначення виду індивідуального стилю діяльності». (додаток 3).

Було опитано: I група-6 педагогів, які вважають свою діяльність успішною, II група-2 педагога, які вважають свою діяльність неуспішною і III група-2 людини, які вважають свою діяльність незавжди успішною. Аналіз показав, що з 6 педагогів I групи 1 має - розмірковуюче-методичний, 4 мають емоційно-методичний і один - розмірковуюче -імпровізаційний.

З двох педагогів II групи один має емоційно-імпровізаційний стиль, один - розмірковуюче-імпровізаційний. З 2 педагогів III групи один має розмірковуюче-методичний і один - розмірковуюче-імпровізаційний стиль.

Таблиця 1

Визначення стилю педагогічної діяльності

Примітка: У таблиці перші 6 осіб з кодом від 01 до 06-це вчителі 1 групи, з кодом від 07 до 08 - вчителі 2 групи, з кодом від 09 до 10 - вчителі 3 групи.

Аналіз результатів показав, що діяльність педагогів, які мають різні індивідуальні стилі, може бути як успішною, так і неуспішною.

Таким чином, вид індивідуального стилю не є вирішальним фактором, що визначає успішність діяльності педагога. Але слід звернути увагу на той факт, що у педагогів, які вважають свою діяльність успішною (всі вони мають великий стаж роботи) переважає емоційно-методичний стиль. Вчителів з емоційно-методичним стилем вирізняють дуже багато переваг: високий рівень знань, контактність, методичність, вимогливість, вміння цікаво викладати навчальний матеріал, вміння активізувати учнів, вміле використання і варіювання форм і методів навчання. У результаті в учнів міцні знання поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками учня.

Проте педагогам даного стилю властиві деякі недоліки: дещо завищена самооцінка, деяка демонстративність, підвищена чутливість, що обумовлюють надмірну залежність від ситуації на уроці, настрою і підготовленості учнів.

Таким чином, проведені нами дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

. Не всі працюючі в сучасній школі вчителі вважають свою діяльність успішною.

. Думка педагогів про успішність їх діяльності підтверджується думкою їхніх учнів.

. Той вид індивідуального стилю педагогічної діяльності, який сформувався у вчителя, не є вирішальним фактором успішності його діяльності.

. Основна частина педагогів, яка вважає свою діяльність успішною, мають великий стаж роботи, що дозволяє нам зробити висновок про особистісний і професійний саморозвиток та самовдосконалення, які і формують індивідуальний стиль вчителя.

Отримані висновки повністю підтверджують висунуту гіпотезу.

.3 Рекомендації для організації методичної роботи з учителями з метою формування у них індивідуальних стилів педагогічної діяльності

Формування індивідуального стилю відбувається постійно, на різних етапах педагогічної діяльності. На думку І.Ф. Демидової цей процес здійснюється поступово, проходячи такі стадії:

.творче особисте налаштування на педагогічну діяльність;

. педагогічна діагностика;

. педагогічне прогнозування;

. визначення мети;

. планування.

. здійснення, оцінювання результатів та корекція. [1,159]

Творче налаштування на педагогічну діяльність починається ще в школі, коли учень вирішує стати в майбутньому студентом педагогічного вузу. Триває ця стадія весь період професійного навчання. У цей же час здійснюється діагностування передумов розвитку індивідуального стилю діяльності, що дозволить визначити пріоритетні напрями розвитку даної особистості. А.П. Чернявська пропонує кожному студенту педагогічного вузу скласти карту індивідуального професійного розвитку, в якій фіксуються ті напрямки, по яких студенту необхідно здійснювати розвиток свого індивідуального стилю. (додаток 4).

Така чи подібна їй карта може допомогти сформулювати цілі й спланувати дії щодо подальшого саморозвитку.

А.П. Чернявська пропонує наступні рекомендації щодо практичної організації самостійної роботи з вироблення індивідуального стилю педагогічної діяльності:

. При аналізі професійного розвитку слід фокусуватися на глибокому осмисленні двох процесів - передачі знань і засвоєння їх дітьми - і розумінні дітей, яких навчає педагог

. У професійному розвитку вчитель завжди виступає в двох ролях - педагога і учня. У своєму розвитку не зупиняється тільки той учитель, який постійно вчиться сам. Важливо відчути обидві ролі, тільки тоді розвиток буде ефективним

. В основі розвитку лежить власна активність учителів, їх самостійність у придбанні нового досвіду і знань та включення їх у свою практику

. Найефективніше розвивається вчитель, що має не одну, а кілька можливостей для розвитку (наприклад, удосконалення в кількох методичних прийомах, різних дидактичних і виховних технологіях та ін.)

З одного боку, не знайшовши в якийсь момент джерел інформації або колег - однодумців для розвитку в одному напрямку, педагог може переключитися на інший. З іншого боку, розвиток в одній області допоможе якнайшвидшому розвитку в іншій.

. Величезну допомогу надає кооперування з колегами при придбанні нового досвіду. Тільки при об'єднанні з іншими вчителями можливе швидке і ефективне придбання нових знань і впровадження їх у практику. Рефлексія, неминуче виникає при обговоренні справ з колегами, найбільш ефективна саме в групі, і вона швидше сприяє зміні «педагогічного світогляду».

. Останнє правило - негайне «тренування» або випробування на практиці нових знань і прийомів. Перш ніж випробувати нове в класі, слід провести «тренування» в групі колег.

. Побувавши на такому «тренуванні» в ролі учня, педагог зможе краще зрозуміти реакцію реальних дітей на зміни в методах або змісті навчання. [21,105] Використання досвіду колег не повинно бути автоматичним перенесенням в свою діяльність чужих знахідок, а повинно здійснюватися на основі їх переосмислення і творчої переробки з урахуванням індивідуальності педагога.

Висновки

Відповідно до поставлених нами завдань ми можемо зробити такі висновки:

1. Проаналізувавши праці дидактів і психологів, спрямовані на вивчення педагогічної діяльності, ми визначили, що індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя - це своєрідний самопрояв його особистості через усталену систему способів і прийомів, що утворюють особистісну систему дій і характеризуються нестереотипністю поведінки, оригінальністю та креативністю форм організації навчально-виховного процесу, регуляторними властивостями, що впливають на механізми міжособистісної взаємодії. Ми визначили ряд факторів, які впливають на формування стилю:

) індивідуально-психологічні особливості суб'єкта цієї діяльності, у тому числі індивідно-типологічні, особистісні та поведінкові;

) психологічні особливості самої діяльності;

) особливості учнів (вік, стать, статус, рівень знань і т.д.).

. Стилі діяльності, в першу чергу, поділяються на три загальних: авторитарний, демократичний та ліберальний. А.К. Марковою та А.Я. Ніконовою виділені 4 типи індивідуальних стилів, які характеризують сучасного вчителя:

) емоційно-імпровізаційний стиль (Е1С).

) емоційно-методичннй стиль (ЕМС).

) розмірковуюче-імпровізаційний стиль (РІС).

) розмірковуюче-методичний стиль (РМС).

. Ми виділили основні підструктури особистості, що лежать в основі формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. Це біологічно обумовлені особливості, форми відображення, досвід, спрямованість. 4. Прослідкували за етапами формування індивідуального стилю педагогічної діяльності та розглянули неконструктивні і конструктивні виходи з професійно-особистісної кризи, яка може виникати у вчителів при проходженні цих етапів.

. Формування індивідуального стилю відбувається постійно, на різних етапах педагогічної діяльності. У сучасного вчителя є різні шляхи та прийоми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. Це:

самоосвіта;

система безперервної освіти через курсову перепідготовку;

методичні об'єднання;

вивчення передового і новаторського досвіду колег педагогів.

. Ми дійшли до висновку що, індивідуальні стилі педагогічної діяльності мають кілька рівнів сформованості: адаптивний рівень, репродуктивний рівень, креативний рівень. Найбільш ефективним прийнято вважати креативний рівень.

. У IІІ (практичній) частині описується проведене дослідження, в ході якого були підібрані і застосовані методики: «Діагностика успішності діяльності педагога з точки зору самого педагога», «Діагностика успішності діяльності педагога з точки зору учнів», «Визначення виду індивідуального стилю діяльності».

Аналіз результатів дослідження підтвердив гіпотезу про те, що завдяки особистісному і професійному саморозвитку та самовдосконаленню педагогам з різними стилями діяльності доступне досягнення високого рівня педагогічної майстерності. Ефективним вважається гармонійний або збалансований індивідуальний стиль педагогічної діяльності, в якому яскрава вираженість певних параметрів міжособистісної поведінки поєднується зі здатністю гнучко і адекватно реагувати на мінливі ситуації професійно-педагогічної взаємодії.

. З урахуванням результатів дослідження і в ході аналізу літератури з досліджуваної проблеми, нами були підібрані рекомендації з формування та корекції індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Література

1. Демидова И.Д. Педагогическая психология. Учебное пособие. / Ростов н/Д.: изд-во «Феникс», 2003. - 224 с.

2.      Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования. Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. /М.: Издательский центр «Академия», 2001.- 208 с.

.        Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебное пособие. / Ростов н/Д.: изд-во « Феникс», 1997. - 480 с.

.        Кан-Калик., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество./ М.: изд-во «Педагогика», 1990. - 144 с.

5.Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. / Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1969. - 278 с.

6. Крутецкий В.А. Психология: Учебник для учащихся пед. училищ. /М.: изд-во «Просвещение»,1980. - 352 с.

7. Кузьміна Н.Б. Професіоналізм особистості педагога і майстра виробничого навчання./ М.: Вища школа <http://ua-referat.com/%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0>, 1990.-119 с. 8.Львова Ю. Л. Творческая лаборатория учителя. Кн. для учителя. 3-е изд., перераб. и доп. /М.: 1992. - 224 с.

9.Мерлин В.С. Психология индивидуальности. / Москва-Воронеж, НПО "МОДЕК", 1996. - 448 с.

10. Маркова А.К. Психология труда учителя. / М.: Просвещение, 1993. - 192 с.

11. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. / М.: Просвещение: Владос, 1994. - 496 с.

12. Никонова А.Я. Психологические особенности индивидуального стиля педагогической деятельности учителя: Автореф. дис. канд. пед. наук. / М., 1986. - 21 с.

13. Роботова А.С., Леонтьева Т.В. Введение в педагогическую деятельность: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений. / М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 208 с.

. Рогов Е.И. Личность учителя: теория и практика. / Ростов н/Д.: изд-во «Феникс», 1996. - 512 с.

. Смирнов С.А. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учебное пособие. / М.: Издательский центр « Академия», 1998. - 512 с.

. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. / Ростов н/Д.: изд-во «Феникс», 2003. - 544 с.

17. Теплов Б.М. Труды по психофизиологии индивидуальных различий <http://books.if.ua/ua/books/5853/>. / М.: Наука, 2004. - 444 с.

18. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя./М.: изд-во «Просвещение», 1991. - 288 с.

19. Щукин М.Р. О структуре индивидуального стиля трудовой деятельности / Вопросы психологии, 1984. - №6. - с. 26-32

20. Харламов И.Ф. Педагогика: Учебное пособие. - 4-е изд., перераб. и доп./ М.: изд-во «Гардарики», 2000. - 519 с.

. Чернявская А.П. Педагогическая техника в работе учителя. / М.: Центр «Педагогический поиск», 2001.- 176 с.

Додаток 1

Диагностика успешности деятельности педагога с точки зрения самого педагога

Инструкция: Ответьте на поставленные вопросы:

1. Считаете ли вы свою профессиональную деятельность успешной?

2.      Удается ли вам достигать высоких результатов в работе?

.        Испытываете ли вы удовлетворение от выполнения своих профессиональных обязанностей?

.        Считает ли вашу деятельность успешной администрация?

.        Получаете ли вы поощрения со стороны администрации за выполнение своих профессиональных обязанностей?

.        Вызывают ли интерес у учащихся уроки и внеклассные мероприятия, проведенные вами?

.        Какие факторы способствуют достижению высоких результатов в вашей профессиональной деятельности?

.        Что мешает вам добиваться высоких результатов в вашей педагогической деятельности?