Задача 1.
Рішенням Антимонопольного комітету України було відмовлено трьом
суб’єктам господарювання у наданні дозволу на вчинення узгоджених дій.
Не зважаючи на таку відмову, суб’єкти господарювання уклали договір про
утворення господарського об’єднання. Одночасно із поданням документів
для державної реєстрації об’єднання, уповноважена особа засновників
звернулася до господарського суду з позовом про визнання відмови у наданні згоди на узгоджені дії недійсною.
Позов уповноваженої особи засновників господарського об’єднання було
задоволено господарським судом.
Дізнавшись про вчинення узгоджених дій, Антимонопольний комітет наклав адміністративно-господапрський штраф на суб’єктів господарювання, які виступили засновниками господарського об’єднання.
Дайте правову оцінку діям Антимонопольного комітету України.
Розв’язання
Відповідно до ст.1 закону України про Антимонопольний комітет України
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
За ст.7 п.4 цього Закону Антимонопольний комітет України має право дозволяти або забороняти узгоджені дії, концентрацію.
За ст.5 законом України Про захист економічної конкуренції.
Узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.
За ст.52 цього Закону Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання:
юридичних осіб;
фізичних осіб;
групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За порушення, передбачені:
Накладання штрафів у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом;
Накладання штрафів у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;
Накладання штрафів у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Виручка суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи, яка визнається суб'єктом господарювання відповідно до статті 1 цього Закону.
У разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку.
Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі потреби розмір доходу (виручки) може бути визначений органами Антимонопольного комітету України на підставі адміністративної інформації, отриманої з інших джерел.
Рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.
У разі, якщо суб'єкт господарювання працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від доходу (виручки) суб'єкта господарювання за весь час до прийняття рішення про накладення штрафу.
Висновок
Отже , антимонопольний комітет вправі відмовити в узгодженні дій та накласти штраф , але їхні дії як для мене є необгрунтованими в даному випадку , адже не вказано за що було відмовлено учасникам в узгодженні дій в даному випадку і зважаючи тим більш на те що господарським судом згодом був цей позов задоволений , а отже , це означає що дані суб’єкти господарювання діяли в рамках закону і вони мали право на узгодження цих дій, і що саме спричинило антимонопольним комітетом відмовою їм , мені не зрозуміло.
Задача 2.
Кілька розташованих в одному місті господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (проектна організація, дві будівельні організації, інвестиційний банк та страхова компанія), прагнучи
координувати свою діяльність з метою підвищення її ефективності, вирішили
створити для цього відповідну структуру.
Однак постало питання вибору форми такої організації: господарське об’єднання чи холдингова група?
Проаналізуйте ситуацію і надайте правову допомогу господарським
організаціям.
Розв’язання
Відповідно до ст.1 Закону України Про господарські об'єднання
Господарське об'єднання - це організаційно-правова форма юридичної особи, утвореної на невизначений строк або тимчасово двома або більше суб'єктами господарювання (учасниками) з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для виконання спільних економічних та соціальних завдань.
Залежно від взаємозв'язку учасників господарського об'єднання або учасників господарського об'єднання і господарського об'єднання, розрізняють такі види господарських об'єднань:
асоціація - договірне господарське об'єднання, утворене з метою постійної координації господарської діяльності учасників шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації;
корпорація - договірне господарське об'єднання, утворене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів учасників, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації;
консорціум - тимчасове статутне господарське об'єднання, утворене для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує у порядку, визначеному його статутом, кошти його учасників, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел;
концерн - статутне господарське об'єднання, утворене на основі фінансової залежності учасників від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій регулювання науково-технічної, виробничої, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності учасників. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими юридичними особами. Учасник концерну не може бути одночасно учасником іншого концерну.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про холдингові компанії в Україні»
холдингова компанія - акціонерне товариство, яке володіє, користується та
розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток,
паїв) двох або більше корпоративних підприємств.
Для того, щоб вважатися холдинговою компанією в Україні суб’єкт господарювання має володіти не просто пакетами акцій інших, дочірніх компаній, а контрольними пакетами акцій. Це обов’язкова умова визнання
суб’єкта господарювання холдинговою компанією, створюваною в процесі
корпоратизації і приватизації в Україні.
Висновок
Отже, тому я вважаю що за організаційно-правовою формою юридичної особи це буде господарське об’єднання .