Іони міді утворюють забарвлені комплекси з фенольними комплексами деревини і зменшують ефективність вибілювання відновниками, але значно менше, ніж іони заліза. Мідь також є каталізатором розкладання пероксиду водню, але менш активним за марганець.
Іони свинцю можуть виявитись суттєвою перепоною у разі вибілювання дитіонітом. Одним з продуктів розкладання дитіоніту є сульфід-іон, внаслідок чого можливе утворення нерозчинного у воді чорного сульфіду свинцю, який осідає на волокнах деревної маси.
Іони алюмінію справляють дуже слабкий негативний вплив на білість деревної маси.
Іони кальцію, магнію та інших лужноземельних металів сприятливо впливають на вибілювання, яке здійснюється як з використанням окиснювальннх, так і відновлювальиих реагентів, а також на білість і стабільність білості деревної маси.
Іони натрію та інших лужних металів не впливають на ефективність вибілювання та стабільність деревної маси.
Негативний вплив іонів металів на вибілювання можна значною мірою зменшити застосуванням реагентів, які утворюють з більшістю катіонів стійкі, безбарвні і добре розчинні у воді комплексні сполуки. Такі реагенти відомі під різними назвами: комплексони, хелатні агенти, секвестранти, пасиватори. Найдоступнішими для промислового використання є поліфосфати, а також амінополікарбонові кислоти та їх солі.
У вибілюванні деревної маси знайшли застосування такі пасиватори: пірофосфат натрію Na2P407, тридоліфосфат натрію Na5P3O5, етилендіамінтетраоцтова кислота, етилендиамінтетраацетат натрію (трилон Б), діетилен- триамінпентаацетат натрію.
Іонн двовалентних важких металів (міді, марганцю) добре зв’язуються всіма пасиваторами, їх негативний вплив на вибілювання успішно нейтралізується в широкому діапазоні pH.
Важче нейтралізувати вплив іонів тривалентних металів (заліза, алюмінію). Для їх зв’язування краще використовувати азотовмісні пасиватори. Процес деіонізації маси в цьому випадку перебігає тим ефективніше, чим нижче pH.
Витрата пасиваторів залежить від
ступеня забруднення деревної маси катіонами металів. Вона не перевищує 5 кг на
тонну волокна, в більшості випадків витрата становить 1 - 2 кг/т. Найбільша
ефективність досягається у разі введення пасиваторів не під час вибілювання, а
перед вибілюванням (інколи під час розмелювання трісок), після чого масу
згущують і значна частина комплексних сполук видаляється разом з фільтратом.
Подальше вибілювання доцільно проводити за високої концентрації маси (без
розбавлення). Приріст білості у разі використання пасиваторів становить 2 - 3 %
і більше.
Висновки
.Ми розглянули деревну масу як об’єкт вибілювання, визначили характерні особливості вибілювання деревної маси а також позитивні та негативні наслідки таких дій.
.Визначили природу забарвлення деревної маси та принципи вибілювання. Розглянули що таке поглинання світла, його види і як воно впливає на білість деревини, а також те що групи атомів, які обумовлюють поглинання світла, називаються - хромофорами, а речовини, що їх містять - хромогенами.
.Розглянули один з недоліків деревної маси, такий як реверсія білості - поступове зменшення білості та пожовтіння під час зберігання та під впливом зовнішніх чинників :світла, вологи, тепла, хімічних реагентів.
.Проаналізували вплив іонів металів на білість деревної маси. Зокрема те що іони заліза сприяють значному потемнінню деревної маси, іони міді утворюють забарвлені комплекси з фенольними комплексами деревини і зменшують ефективність вибілювання відновниками, але значно менше, ніж іони заліза. А також іони магнію, натрію, свинцю та алюмінію.
білість деревина забарвлення хромофор
Література
1. Техологія виробництва механічної маси: Навчальний посібник/ Л.П. Антоненко, І.М. Дейкун,І.В. Трембус - К.:НТУУ”КПІ”, 2015.- 534с.
. Непенин Н.Н. Технология целлюлозы. Т.1. Производство сульфитной целлюлозы. - М.: Лесн. пром-ть, 1976.-624 с.
3. Пузырёв С.С. Современная технология механической массы: в 2 томах. Т.1. Дефибрёрная древесная масса, полученная под давлением. - С-Петербург: ТОО «СЭТАР», 1995. - 70 с.
4. Лаптев В.Н. Производство древесной массы : учебное пособие, СПб., 2009.