Материал: ТЗ3 Матвієнко

Творче завдання №3 Трансфер знань і технологій

Контактні дані:

Відповідно до напряму (теми) Вашої магістерської кваліфікаційної роботи дайте відповідь на нижченаведені розділи

Назва розробки

Впровадження автоматизованих систем управління в Комунальному закладі Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Автори

Галузь застосування розробки

Телекомунікації, Екстрена медична допомога, Захист персональних даних, Містобудування.

Недоліки існуючих аналогів запропонованої розробки

Недостатня якість набору кадрів, тому що, досвідчені та кваліфіковані спеціалісти в більшій мірі фахівці лікувальної справи, та в меншій мірі знавці комп’ютерної техніки. Кошти на курси підвищення кваліфікації знавців комп’ютерної техніки не виділяють, а тому одна з основних проблем є навчання роботі не з самими програмними продуктами, а роботі з технікою. Проблеми в монтуванні та використанні ресурсів техніки через дешевизну закупівельних матеріалів та запчастин техніки. Неякісне надання послуги Інтернет мобільними операторами зв’язку. Недосконалість геоданних електронних карт.

Сутність розробки, її опис, основні характеристики

Створення єдиної системи територіального медичного об’єднання відбувалось із урахуванням специфіки Сумської області. Територіальне медичне об’єднання дозволило з’єднати розрізнені підрозділи швидкої медичної допомоги в єдину структуру. Разом з тим, наявність станцій швидкої медичної допомоги, як юридичних осіб, робить їх більш гнучкими в управлінні і дозволяє краще використати наявний потенціал з ініціативою на місцях та значно наблизити якісну екстрену медичну допомогу до найбільш віддалених адміністративних одиниць Сумщини.

Опис проблеми, на розв'язання якої спрямовано проект:

Реалізація даного проекту сприятиме введенню в експлуатацію роботи  єдиної оперативно-диспетчерської служби та забезпечить надання на достатньому рівні якісної та своєчасної екстреної медичної допомоги відповідно до вимог Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 року № 5081-VІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 року № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події».

Основним завданням служби екстреної медичної допомоги (далі – ЕМД) є постійна готовність до надання екстреної медичної допомоги, оперативне та цілодобове реагування на виклики, доступність та безоплатність екстреної медичної допомоги, її своєчасність, якість та пріоритетність, послідовність та безперервність її надання та відповідність єдиним вимогам, регіональна екстериторіальність.

Реалізація проекту дасть можливість:

- забезпечити конституційні права всіх верст населення на отримання доступної, якісної, своєчасної та безоплатної екстреної медичної допомоги;

- забезпечити оперативне та цілодобове реагування на виклики екстреної медичної допомоги;

- створити ефективну систему супроводу хворих на догоспітальному етапі надання екстреної медичної допомоги;

- забезпечити своєчасну доставку постраждалого до стаціонару;

- знизити рівень інвалідності та смертності при нещасних випадках, травмах та отруєннях, гострих порушеннях життєвих функцій людини внаслідок серцево-судинних та інших захворювань;

- підвищити ефективність дій медичного персоналу щодо забезпечення надання медичної допомоги під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- забезпечити здійснення ранньої діагностики гострої серцево-судинної патології на догоспітальному етапі;

- оптимізувати кадрові та матеріальні ресурси;

- зменшити витрати на паливно-мастильні матеріали.

Головним завданням єдиної оперативно-диспетчерської служби Центру (далі – ОДС) є отримання та опрацювання інформації від мешканців про необхідність надання екстреної медичної допомоги за територіальним принципом, підвищення оперативності, контрольованості та надійності функціонування всього технологічного циклу надання екстреної медичної допомоги та забезпечення:

- здійснення заходів щодо оперативного та гарантованого прийняття і обробки виклику, визначення його місцеположення (стаціонарна, стільникова та Інтернет телефонія, Інтернет та факсимільний доступ тощо) за адміністративно-територіальним розподілом на території Сумської області;

- здійснення заходів щодо визначення на місцевості та спрямування Бригад для виконання виклику, оперативної та гарантованої передачі інформації про виклик цій Бригаді, моніторингу її дій, визначення її місцеположення з метою зменшення часу прибуття;

- здійснення заходів щодо реалізації захищеного обміну інформацією, включаючи мультимедійний зв'язок (голос, відео, графічні дані) між усіма ланками технологічного циклу опрацювання екстрених викликів;

- здійснення заходів супроводу виконання виклику Бригадою в частині вибору і корекції маршруту та оперативної передачі інформації про дорожні події у разі необхідності;

- здійснення заходів супроводу дій лікаря / фельдшера Бригади в частині оперативного отримання даних про пацієнта, консультативної та консультативно-довідкової інформації на догоспітальному етапі обслуговування пацієнта;

- здійснення заходів з визначення закладу охорони здоров’я (далі - ЗОЗ) для госпіталізації пацієнта, координація дій з ЗОЗ для його госпіталізації та оперативної передачі в ЗОЗ інформації про стан пацієнта;

- здійснення заходів з оперативного оновлення інформаційного забезпечення для реалізації оптимального управління технологічним процесом та моніторингу надання екстреної медичної допомоги;

- здійснення заходів щодо захисту інформації відповідно до стандартів України та забезпечення надійності роботи системи, включаючи географічне резервування компонента системи.

Отриманий виклик повинен супроводжуватись до його завершення (госпіталізації пацієнта або надання відповідної допомоги за місцезнаходженням пацієнта). Контроль за етапами його виконання має здійснюватись за допомогою мультимедійного оперативного зв’язку (дані про статус Бригади - включаючи її GPS координати, дані про стан пацієнта, голос, відео) між учасниками процесу надання екстреної медичної допомоги.

На всіх етапах надання ЕМД має здійснюватись:

- щоденний моніторинг та аналітично-статистичне опрацювання характеристик роботи всіх ланок ЕМД;

- реєстрація, збереження та захищеність всіх даних (включаючи мультимедійних трафік).

- співпраця з екстреними службами МВС, МНС та іншими учасниками ліквідації екстрених (надзвичайних) ситуацій.

ОДС повинна забезпечити управління технологічним процесом оперативної роботи з прийняття та опрацювання викликів для Бригад за телефонним номером 103 та 112 у вигляді голосових та SMS-повідомлень, з використанням Інтернет доступу та електронної пошти, мобільного зв’язку, факсимільного повідомлення (від осіб з вадами мови та слуху), які надходять до ОДС від громадян у режимі реального часу в зоні своєї відповідальності за адміністративно-територіальним принципом, у тому числі в разі виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують централізованого управління та координації дій на міжвідомчому рівні.

Автоматизації підлягають процеси прийому та опрацювання викликів, визначення місцезнаходження пацієнта, визначення, управління та передачі Бригадам необхідної інформації для надання ЕМД, отримання та опрацювання даних про статус Бригад (включаючи їх GPS координати), процеси інформаційно-телекомунікаційної підтримки Бригад, доступ до зовнішнього інформаційного забезпечення (реєстри пацієнтів, персональні дані про пацієнта, дані про ситуацію на дорогах тощо), взаємодії з ЗОЗ, аварійними та аварійно-рятувальними службами регіону, аналітична та статистична обробка інформації.

Метою створення системи ОДС є реалізація найбільш ефективного, уніфікованого та гнучкого автоматизованого механізму надання ЕМД на всій території Сумської області на основі уніфікованих технічних рішень з використанням сучасних технологій за адміністративно-територіальним принципом, у тому числі:

- забезпечення гарантованого, вільного та безкоштовного доступу до послуги ЕМД за регіонально-розподіленим принципом, надання населенню догоспітальної допомоги;

- автоматизація та зменшення впливу людського фактору, підвищення оперативності та якості прийняття і опрацювання викликів;

- координація дій персоналу на всіх етапах надання ЕМД, оперативний контроль роботи всіх ланок, що задіяні в прийомі та опрацюванні викликів, доставки пацієнтів до ЗОЗ та передачі їх на госпіталізацію, зокрема для забезпечення оптимізації подальшого лікування пацієнтів у разі госпіталізації, вдосконалення послідовності в лікуванні в ЗОЗ;

- оптимізація управління та ефективне використання ресурсу бригад Е(Ш)МД за критеріями мінімального часу надання ЕМД та доставки пацієнта до ЗОЗ за умови максимально можливого рівня якості догоспітальної допомоги;

- реалізація гарантованого доступу медичного персоналу до джерел інформації, інформаційно-телекомунікаційних послуг тощо;

- ефективне забезпечення взаємодії при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій між службами ЕМД, невідкладної медичної допомоги та аварійно-рятувальними службами;

- створення єдиного захищеного інформаційного забезпечення (медичного інформаційного простору включаючи інформацію щодо опрацювання викликів до служби ЕМД на всіх етапах, дані про пацієнтів, інформаційно-телекомунікаційне забезпечення медичних закладів, вихід в світовий інформаційно-телекомунікаційний медичний медіа-простір, довідкову медичну інформацію тощо);

- забезпечення якісного інформаційного обслуговування населення з надання інформації медичного характеру.

В роботі розглянуто більш детально контур обслуговування та забезпечення надійності роботи інформаційно-телекомунікаційного забезпечення системи медичного завдання Сумської ОДА. Він будується з використанням інформаційно-телекомунікаційних ресурсів Центру та оператора Центру для забезпечення централізованого системного адміністрування, супроводу та обслуговування всіх складових частин системи. В Центрі та регіональних сегментах оператора Центру забезпечується функціональність автоматичного моніторингу відмов та системних застережень, які гарантовано передаються до Центру.

В контурі обслуговування та забезпечення надійності роботи інформаційно-телекомунікаційного забезпечення системи задіяні наступні спеціалісти:

- адміністратор функціонального забезпечення та системної інтеграції ОДС Центру;

Система повинна забезпечувати мультимедійний (оперативні дані, дані з баз даних, голос, відео) обмін інформацією між всіма ланками ЕМД (автомобілями Е(Ш)МД, ОДС, Центрами, станціями та іншими підрозділами Центру, ЗОЗ тощо).

Система повинна забезпечувати заповнення, обмін, обробку та архівацію оперативних звукових потоків, зображень та графічних даних, внесення змін в електронні медичні форми тощо.

Складовою частиною системи мають бути автоматизовані робочі місця (далі - АРМ) всіх ланок ЕМД, зокрема мобільні робочі місця, змонтовані в автомобілях Е(Ш)МД та / або мобільні комунікатори індивідуального використання для медичного персоналу (лікарів та фельдшерів) з функціями мультимедійного обміну інформацією (включаючи GPS координати власника та кнопку «Тривога») з використанням мобільного Інтернету.

За допомогою мобільних робочих місць (далі - МРМ) повинна також забезпечуватись можливість підключення медичного обладнання з можливістю передачі телеметричної інформації (електрокардіограф) з метою її оперативної передачі до ОДС, підрозділів Е(Ш)МД та ЗОЗ.

Отримані системою дані про місце знаходження та переміщення автомобіля Е(Ш)МД повинні автоматично поповнювати бази даних та забезпечити формування звітів про пробіг, робочий час, виконані маршрути, використання палива, прибуття на місця викликів бригади Е(Ш)МД.

Завершено створення підстанцій і пунктів тимчасового та постійного базування бригад швидкої медичної допомоги – 17 підстанцій, 39 пунктів постійного базування. Пункти постійного базування працюють цілодобово.

Штатна чисельність територіального медичного об’єднання «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» складає біля 1500 працівників.

На виконання Плану заходів Національного проекту «Вчасна допомога» на базі центру розпочато введення в дію єдиної централізованої регіональної оперативно-диспетчерської служби.

Концепція Національного проекту «Вчасна допомога» полягає у створенні єдиних централізованих регіональних оперативно-диспетчерських служб з використання сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій, в тому числі GPS-технологій для зменшення часу прибуття бригад швидкої медичної допомоги до пацієнта. Відтак, усі виклики з області надходитимуть до єдиного центру, а диспетчерська служба скеровуватиме їх на найближчі до пацієнта бригади.

Диспетчерську обладнали спеціальною новітньою апаратурою, а автомобілі – GPS-навігацією. Це дозволило оптимізувати маршрути «швидкої», що скоротить час доїзду і пришвидшить порятунок пацієнта, а також зменшить витрати пального. На рис. 2.1 зображено типове АРМ в оперативно-диспетчерському управлінні.

Рисунок — АРМ в оперативно-диспетчерському управлінні

В будівлі обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф підготовлені приміщення для розміщення оперативно-диспетчерської служби, для серверної, відділення автоматизованої системи управління, телеметричного центру та оперативно-диспетчерської служби. 

Комунальний заклад Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» створений на підставі наказу управління майном Сумської обласної ради від 28.12.2012 № 536.

На сьогодні в структуру новоствореного комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» входять наступні підрозділи: відділи виїзної консультативної допомоги та медицини катастроф, навчально-тренувальний відділ, адміністративно-організаційне управління з канцелярією, відділами кадрів та правового забезпечення, інформаційно-аналітичним відділом медичної статистики, бухгалтерія, планово-економічний відділ, господарсько-технічне управління з автомобільно-експлуатаційним відділом, 17 відділень екстреної (швидкої) медичної допомоги, 39 пунктів постійного та 2 тимчасового базування бригад Е(Ш)МД (2013 рік 2 станції, 17 відділень Е(Ш)МД та 38 пунктів постійного базування бригад Е(Ш)МД), з них у травні 2014 року відкрито 1 пункт постійного базування (с. В.Сироватка Сумського району) та 2 тимчасового базування бригад Е(Ш)МД в м. Суми, у 2016 році 1 пункт постійного базування в Буринському районі, с. Слобода.

Фахівцями Центру здійснюється щоденний моніторинг кількості екстрених викликів та часу прибуття бригад на місце виклику, витрати палива санітарними автомобілями в розрізі кожного району області. Виконання нормативу в середньому становить 10-хвилинної транспортної доступності у містах 85-86% та 20-хвилинної у сільській місцевості — 80-81%.

Порівняння зі світовими аналогами, переваги перед аналогами

Існує три типи служб. І у всіх є свої сильні і слабкі сторони.

Тип 1. Американо-британська модель

Крім Великобританії і США, ця модель поширена в досить багатьох англомовних країнах (Ірландії, Канаді, Австралії та Нової Зеландії), а також в Японії.

Бригади швидкої допомоги тут ніколи не включають лікарів. На виклики їздять парамедиків - порівнювати їх з українськими фельдшерами некоректно, тому що на відміну від фельдшерів парамедиків не мають права ставити діагноз і вчаться в середньому 6 місяців (фельдшерів навчають близько 4 років). Також на виклики можуть їздити волонтери, які закінчили відповідні курси.

З огляду на кваліфікацію співробітників служби, нескладно зрозуміти, що їх основна мета - надати мінімальну необхідну допомогу і як можна швидше доставити пацієнта в госпіталь. Така модель існує в англомовних країнах вже досить довго - служба парамедиків в її нинішньому вигляді склалася в США ще в 1960-х роках. А ось можливості надання першої допомоги з тих пір значно розширилися. Незважаючи на досить стислі терміни навчання, парамедиків вміють виконувати безліч маніпуляцій. Подача кисню, катетеризація вен, інтубація, промивання шлунка, дефібриляція, плевральний дренаж, системний тромболізис - це далеко не все, на що здатна бригада скоропомощніков в США. Парамедиків навчають таким чином, щоб вони могли надати допомогу людям з гострим захворюванням, травмою, а також оцінити ситуацію в разі масових уражень і швидко провести сортування потерпілих на тих, кому потрібна термінова допомога і тих, хто може почекати. При цьому парамедиків практично не приймають самостійних рішень, діючи за досить однозначним алгоритмам. Таких алгоритмів безліч, але всі вони зводяться до одного з двох ключових підходів. Перший з них називається «хапай і тікай» - в цьому випадку пацієнта транспортують в стаціонар максимально швидко. Стандартна швидкість прибуття в госпіталь - менше 15 хвилин. Другий підхід - «сиди і допоможи» - має на увазі, що парамедиків спочатку надають хворому першу допомогу, а вже після цього везуть в лікарню.

Така система роботи відбивається і на списку показань до госпіталізації командою скоропомощніков. Так як вся допомога на місці зводиться до максимально швидкій доставці в стаціонар після купірування загрожують життю станів, в ряді випадків пацієнтам самим пропонують дістатися до лікарні. Наприклад, хворі на стенокардію в Америці їдуть в клініку на таксі, в той час як Україні такий діагноз має на увазі виклик бригади СМП.

Тип 2. Європейська модель

Європейський тип організації служби СМП називають також франко-німецьким. Крім Європи, він використовується в Ізраїлі. Ця модель, на відміну від попередньої, має на увазі наявність як лікарських, так і парамедицинских бригад. При цьому, однак, в кожній країні є свої нюанси. Наведемо для прикладу французьку модель. Лікар-диспетчер швидкої допомоги, вислухавши пацієнта, приймає рішення, яку машину послати в кожному конкретному випадку. Парамедичних бригад (технічно відносяться до пожежно-рятувальної служби) значно більше, ніж лікарських (400 до 35 в Парижі), і, крім того, швидкість їхнього приїзду вище, ніж у лікарських бригад. Їх мета, як і в американо-британської службі, швидше доставити пацієнта в госпіталь. А ось завдання лікарської команди - забезпечити кваліфіковану медичну допомогу на місці і по дорозі в клініку. У таку бригаду входять лікар, парамедік і медсестра або студент-медик. Всі лікарі швидкої допомоги у Франції - фахівці в області анестезіології та реаніматології.

У Німеччині парамедичні бригади також працюють нарівні з лікарськими, проте керуються дещо іншими принципами. Тут парамедиків за відсутності лікаря не мають права виконувати багато маніпуляції в разі, якщо немає що загрожує життю стану. Таким чином, їх функціонал залежить безпосередньо від стану пацієнта.

В роботі ізраїльської служби швидкої допомоги також є свої нюанси. Бригади діляться на реаніматологічні (з лікарем, парамедиків і водієм), штатні (з фельдшером, парамедиків і водієм) і волонтерські. Останні, як правило, представляють собою водія, іноді з помічником, які закінчили відповідні курси і доставляють в клініку хворих зі свого району. Тобто волонтерські машини доставляють пацієнтів в госпіталь швидше за все - як правило, за 10 хвилин.

Європейська модель має в основі загальний принцип: в разі, коли пацієнту необхідна серйозна допомога на місці, до нього виїжджає лікарська бригада, а коли перша допомога повинна бути мінімальною, на виклик їдуть парамедиків і з максимальною можливою швидкістю везуть пацієнтів в госпіталь. Такий поділ дозволяє оптимізувати ресурси служби і використовувати меншу кількість висококваліфікованих фахівців, викликаючи їх тільки тоді, коли вони і справді потрібні. Слабке місце у моделі лише одне - не завжди можна точно сказати заздалегідь, чи потрібна пацієнту допомогу на місці чи ні, а значить, не виключені і помилки.