1. Термін «інтелектуальна власність» у законодавчих актах уперше згадувався в … році.d) 1920;
2. Яка з наведених нижче ознак не характерна для нематеріальних активів підприємства?тривалий термін використання;
3. Оцінка нематеріальних активів за фактичною собівартістю передбачає …визначення вартості об’єкта інтелектуальної власності на основі первісної вартості при їх придбанні;
4. Оцінка нематеріальних активів за поточною відновною вартістю передбачає …визначення вартості нематеріального активу на основі сучасних цін та з урахуванням ринкової ситуації при заміні відповідного об’єкта такої ж корисності;
5. Оцінка нематеріальних активів чистою вартістю реалізації передбачає …сума коштів, що може бути отримана чи оплачена при конверсії в національну (чи іноземну валюту) об’єкта інтелектуальної власності в ході господарської діяльності, за вирахуванням витрат на проведення операції.
6. Який з наведених нижче методів належить до витратної групи?е) метод вартості заміщення.
7. Який з наведених нижче методів не належить до результатної групи?е) правильна відповідь відсутня.
8. Проранжувати заходи з формування портфеля нематеріальних активів підприємства:1 - А встановлення цільових пріоритетів, формування спектра альтернатив, попередній аналіз можливостей реалізації тощо;4 – Б оцінка потенціалу підприємства; 3 – С створення чи купівля нематеріального ресурсу; 2 – Д формування портфеля нематеріальних активів підприємства та їх господарське використання.
9. Яку рису нематеріальних активів з наступних можна виділити з огляду на характер участі в процесі суспільного виробництва:стабільна прив’язка до підприємства-власника.
10. За джерелами походження нематеріальні активи підприємства можна класифікувати таким чином: з позицій розробника;
11. Ціна нематеріального активу тісно пов’язана з:а) методом оцінки нематеріального активу;
12. Який з перелічених принципів належить до базових принципів ціноутворення?принцип використання адекватних методів виділення частки інтелектуальної власності в загальній вартості чи прибутку від використання майнового комплексу підприємства;
13. Який вид оцінки використовується для оцінки нематеріальних активів?а) за фактичною собівартістю;
14. Оцінка нематеріальних активів за поточною відновною вартістю означає:визначення вартості нематеріального активу, що може бути отримана при його продажу чи ліквідації на ринку;
15. Оцінка нематеріальних активів за чистою вартістю реалізації означає:сума коштів, що може бути отримана чи оплачена при конверсії в національну (чи іноземну валюту) об’єкта інтелектуальної власності в ході господарської діяльності, за вирахуванням витрат на проведення операції;
16. Оцінка нематеріальних активів за поточною ринковою вартістю означає:визначення вартості нематеріального активу, що може бути отримана при його продажу чи ліквідації на ринку;
17. Метод переваг у доходах базується на:визначенні різниці між грошовими потоками, отриманими від використання нематеріального активу, та грошовими потоками без його використання.
18. Метод надлишкових прибутків базується нf припущенні, що надлишкові прибутки підприємство отримує за рахунок невідображених у балансі нематеріальних активів;
19. Метод виграшу в собівартості базується на:урахуванні економії витрат, що може бути асоційована з застосуванням нематеріальних активів; передбачає обчислення розміру виграшу в собівартості за термін, коли інтелектуальна власність ще приносить корисний ефект (знижує собівартість);
20. Для порівняння різних інформаційних джерел застосовується:коефіцієнт коригування.
1. За рівнем агрегованості оцінок виокремлюють такий вид трудового потенціалу:трудовий потенціал працівника.
2. За спектром охоплення можливостей виокремлюють такий вид трудового потенціалу:колективний (груповий) трудовий потенціал;
3. За характером участі у виробничо-господарському процесі виокремлюють такий вид трудового потенціалу:потенціал технологічного персоналу;
4. За місцем у соціально-економічній системі підприємства виокремлюють такий вид трудового потенціалу:підприємницький трудовий потенціал;
5. Трудовий потенціал працівника — це:це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства.
6. Структуро-формуючий трудовий потенціал — це:можливості частини працівників підприємства щодо раціональної та високоефективної організації виробничих процесів і побудови найбільш гнучкої, чіткої, простої структури організації;
7. Управлінський потенціал — це:можливості окремих категорій персоналу підприємства щодо ефективної організації та управління виробничо-комерційними процесами підприємства (організації).
8. Який тип одиниць з поданих не використовується для виміру трудового потенціалу:якісні;
9. Що з переліченого нижче не входить до складу трудового потенціалу:організаційний потенціал;
10. Психофізіологічний потенціал — це:здатності та схильності людини, стан її здоров’я, працездатність, витривалість, тип нервової системи і т. ін.;
11. Кваліфікаційний потенціал — це:обсяг, глибина та різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлює здатність працівника до праці визначеного змісту і складності.
12. Соціальний потенціал — це:рівень громадянської свідомості та соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби та запити у сфері праці, виходячи з ієрархії потреб людини;
13. Який з наведених нижче показників не використовується для оцінки розміру трудового потенціалу за витратним методом?комплексна оцінка конкретного працівника;
14. Який з перелічених нижче методів не використовується при порівняльному підході до оцінки трудового потенціалу?метод попереднього стажування;
15. Оцінювання методом «360 градусів» означає:трудовий потенціал працівника оцінюється на основі суджень його професійно-трудового оточення (співробітниками, які з ним працювали).
16. Оцінювання методом ділових ігор означає:трудовий потенціал працівника визначається на основі спостережень та результатів його участі в імітаційних (ситуаційних) іграх, змодельованих під конкретну організацію;
17. Оцінювання методом оцінки за вирішальною ситуацією означає:трудовий потенціал працівника визначається на основі його поведінки чи вирішення основних виробничо-господарських ситуацій, змодельованих чи ініційованих оцінювачем у рамках конкретної організації;
18. Оцінювання рейтинговим методом означає:трудовий потенціал працівника визначається на основі оцінювання його істотних трудових якостей за оціночними шкалами, які розробляються оцінювачем за певними критеріями (залежно від мети аналізу);
19. Оцінювання методом порівняння парами означає:трудовий потенціал окремого працівника визначається шляхом багатоетапного співставлення продуктивності, освітньо-культурних та інших його характеристик з аналогічними параметрами інших працівників компанії, які виконують схожі роботи.
20. Який з наведених коефіцієнтів не використовується для оцінки трудового потенціалу працівників згідно з коефіцієнтною методикою?коефіцієнт підвищення кваліфікації;