Отже, головне завдання соціальних бізнесу та підприємництва у зарубіжних державах - це пряме призначення інвестицій впливу держави на суспільство через некомерційні організації і підприємства, які працюють за схемою «прибуток плюс користь». Позиція бізнесменів, як громадян - інвестувати в суспільство. Позиція громадськості - надавати послуги через громадські організації і прибуток спрямовувати на вирішення соціальних проблем і покращення життя. Позиція держави - надати можливість громадянам реалізувати свою громадянську відповідальність і активність через створення умов для соціальних бізнесу та підприємництва. Для останніх держава розробляє і запроваджує спеціальні податкові та інвестиційні режими. У Великобританії такі підприємства звільнені від сплати податку, але вони жорстко контролюються з питань цільового використання коштів. У цьому є сутність громадсько-державного партнерства. державний громадський соціальний партнерство україна
В Україні не створено культури соціального підприємництва, відсутнє розуміння як у органів влади, так і у громадських організацій перспективності такого виду діяльності, дозволеного Законом України «Про Громадські об'єднання». Втім, на даний період ініціатива не за органами влади, а за деякими відомими в Україні фондами і організаціями, які реалізують проект «Місцевий економічний розвиток: Розвиток соціального підприємництва». Цей проект, за даними сайту цих Фондів, починаючи з 2010 р., спрямований на розвиток сектору соціального підприємництва в регіонах України. Він у містах: Бурштин (Івано-Франківська обл.), Добротвір (Львівська обл.), Ровеньки, Свердловськ (Луганська обл.), Добропілля та Зугрес (Донецька обл.), - запроваджується спільними зусиллями Британської Ради, Фонду Східна Європа, PricewaterhouseCoopers в Україні, Erste Bank в Україні і Міжнародного фонду «Відродження» при сприянні Erste Bank і Українського Фонду підтримки підприємництва [7]. Передбачалось, що спільними зусиллями з 2010 по 2013 рр. вони зможуть: налагодити партнерські відносини між державним, приватним та громадським секторами; створити платформу для співробітництва, обміну досвідом і навчання; розповсюдити ідеї соціального підприємництва в українському суспільстві; надати соціальним підприємцям, які намагаються розвивати свій власний бізнес доступ до юридичної, фінансової і консультативної допомоги. У 2013 р. мали бути створені агенції економічного розвитку, виділені кошти на створення і розвиток соціальних підприємств, збільшена кількість робочих місць для різних категорій населення та малий бізнес мав буди розвинений. На даний момент про успішність таких дій та рівень досягнення цілей не має достеменної інформації. Є тільки звіти про проведені семінари та інші навчальні заходи.
Отже, можемо констатувати, що у нашій державі не використовується резерв і потенціал громадських організацій при розгляді питань створення спеціального інвестиційного клімату, розвитку виробництва, поповнення бюджетів усіх рівнів, створення умов для підприємництва і розвитку громадянського суспільства. Це не простий шлях вирішення проблем, втім, на наш погляд, він не є витратним з порівнянням існуючих пропозицій щодо розвитку, інвестування монофункційних, збиткових, дотаційних регіонів та територій, де є будь-яке виробництво.
Треба враховувати, що громадський сектор не виступає альтернативою або конкурентом секторам влади і бізнесу в соціальній і політичній сферах, не впливає негативно на рівень підтримки інститутів влади з боку населення, не підриває легітимності публічних рішень та не знижує готовність населення до їх виконання. Громадянському суспільству, на жаль, відводиться роль політичних, комунікаційних і соціокультурних партнерів, а не партнерів у соціально-економічній площині.
Виникає питання, яким чином громадянське суспільство і його інститути можуть забезпечити високий рівень ефективності державно-управлінських рішень, якщо вони не розглядаються як партнери соціально-економічного розвитку держави? Залишається тільки одне - громадянські активність і відповідальність, які ґрунтуються на власних уявленнях, переконаннях та поглядах людини, як частина відповідальності за власний і суспільний стан.
Висновки
Проведений аналіз наукових джерел, статистичних даних, оглядових публікацій, доповідей фахівців дозволив зробити наступні висновки. По-перше, оскільки прибуток від соціальних бізнесу і підприємництва спрямовуються на соціальні проблеми регіонів, регулюється законодавчими та нормативно правовими актами, будується на взаємодії державних органів та громадських організацій, і є ініціативою та бажанням самих громадян, то доречно говорити про новий вид взаємовідносин держави та суспільства: саме про громадсько-державне партнерство. Підґрунтям останнього є роль громадських організацій, які роблять вагомий внесок у соціально-економічний розвиток держави і стають її надійним інвестиційним партнером.
По-друге, для того, щоб було розбудовано в державі громадсько-державне партнерство недоречно вносити зміни у цілу низку законодавчих і нормативно-правових актів. Є необхідність створити спеціальні законодавчі, фінансові та податкові умови для соціального бізнесу і підприємництва. Це, у свою чергу, надасть можливіость добросовісної сплати податків, прозорого та відкритого поповнення бюджетів усіх рівнів, виконання вимог міжнародного та державного законодавств, змін у підходах до залучення громадськості в питаннях державного управління соціально-економічним розвитком.
По-третє, головна роль і місце у громадсько-державному партнерстві відводиться громадським організаціям, здатним стати ініціативними учасниками процесу залучення і стимулювання додаткових інвестицій у регіони.
Список літератури
1. Авксентьев М.Ю. Державно-приватне партнерство як сучасний механізм залучення інвестицій в інфраструктурні галузі України: форми взаємодії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 09.00.03 «Економіка та управління національним господарством» / М.Ю. Авксентьєв. - Київ, 2010. - 22 с.
2. Алексейчук В.В. Механізми державного управління соціальним партнерством: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В.В. Алексейчук. - Запоріжжя, 2009. - 17 с.
3. Американський та європейський шляхи соціального підприємництва.
4. Бойко Ю.А. Соціально-філософський аналіз становлення громади та громадянського суспільства як чинників духовного розвитку соціуму (на прикладі України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Ю.А. Бойко. - Київ, 2007. - 17 с.
5. Бунина С.А. Проблемы оценки общественно-государственного партнерства и подходы к их решению / С.А. Бунина
6. Бутченко Т.І. Соціальне проектування: проблема взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів: форми взаємодії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Т.І. Бутченко. Дніпропетровськ, 2011. - 37 с.
7. Всеукраїнський ресурсний центр «Соціальні ініціативи».
8. Громадська Н.А. Соціальний діалог як інструмент впровадження державної соціальної політики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Н.А. Громадська. - Миколаїв, 2008. - 18 с.
9. Димитров М.Ф. Роль сучасних професійних громадських організацій України у формуванні спеціалістів: філософсько-освітній процес: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.10 «Філософія освіти» / М.Ф. Димитров. - Київ, 2006. - 17 с.
10. Ємець Л.Р. Публічне управління неполітичними об'єднаннями громадян (адміністративно-правове дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л.Р. Ємець. - Дніпропетровськ, 2009. - 17 с.
11. Звонар В.П. Міжсекторальне партнерство як механізм реалізації соціальної політики (на матеріалах Волинської області): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.07 «Соціальна економіка і політика» / В.П. Звонар. - Київ, 2008. - 22 с.
12. Зубкар В.П. Взаємодія органів місцевого самоврядування в стратегічному плануванні розвитку територій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.04.04 «Місцеве самоврядування» / В.В. Алексейчук. - Київ, 2010. - 21 с.
13. Качмарський Є.І. Місцеве самоврядування в контексті становлення громадянського суспільства в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Є.І. Качмарський. - Київ, 2009. - 16 с.
14. Коноваленко Н.В. Потреби та інтереси громадянина України як складова державотворчих процесів сучасного суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Н.В. Коноваленко. - Київ, 2007. - 17 с.
15. Королюк С.В. Громадсько-державне управління школою: особливості впровадження.
16. Крусян А.Р. Взаємодія місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.02.02 «Конституційне право» / А.Р. Крусян. - Одеса, 1999. - 22 с.
17. Надрага В.Г. Взаємодія владних структур, політичних і громадських організацій як засіб підвищення ефективності управління на регіональному рівні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В.Г. Надрага. - Київ, 2003. - 17 с.
18. Піроженко Н.В. Механізми становлення та розвитку соціального партнерства органів публічної влади і неурядових некомерційних організацій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Н.В. Піроженко. - Одеса, 2007. - 17 с.
19. Погорєлий С.С. Довіра громадян до органів публічної влади як суспільно-політичний феномен: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / С.С. Погорєлий. - Одеса, 2011. - 22 с.
20. Пустовойт В.І. Утопічний та антиутопічний досвід соціального проектування в контексті глобальних проблем сучасності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / В.І. Пустовойт. Київ, 2011. - 22 с.
21. Пухкал О.Г. Модернізація системи державного управління в контексті розвитку громадянського суспільства в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / О.Г. Пухкал. - Київ, 2011. 39 с.
22. Рожкова Ю.А. Громадянське суспільство і особистість: форми взаємодії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Ю.А. Рожкова. - Донецьк, 2009. - 19 с.
23. Розробка регіональних цільових програм сприяння розвитку громадянського суспільства: Методичні рекомендації. - Український незалежний центр політичних досліджень (УНПЦ). - К.: Агентство «Україна». - 86 с.
24. Роль громадських об'єднань та рухів в утвердженні здорового способу життя: напрями оптимізації взаємодії з органами державної влади. Аналітична записка
25. Роз'яснення Міністерства юстиції України від 24.01.2011 р. «Характеристика громадських формувань як інститутів громадянського суспільства».
26. Рябека О.Г. Організації громадянського суспільства та їх роль у функціонуванні державного управління: політологічний аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / О.Г. Рябека. - Київ, 2011. 21 с.
27. Статистична інформація за основними напрямками діяльності Головних управлінь юстиції та територіальних органів юстиції з питань легалізації об'єднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації за I півріччя 2014 рік.
28. Статистична інформація за основними напрямками діяльності Головних управлінь юстиції та територіальних органів юстиції з питань легалізації об'єднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації за І квартал 2014 року
29. Тинкован О.В. Неурядові організації як суб'єкти вироблення державної політики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / О.В. Тинкован. - Дніпропетровськ, 2007. - 17 с.
30. Трунова Г.А. Правове регулювання соціального партнерства в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / Г.А. Трунова. - Харків, 2008. - 22 с.
31. Шевяков О.В. Психологічне забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. псих. наук: спец. 19.00.03 «Психологія праці, інженерна психологія» / О.В. Шевяков. - Київ, 2011. - 45 с.
32. Impact Investing Policy Collaborative (IIPC).
33. Revolution in philanthropy
References
1. Avksentiev M.Yu. Derzhavno-privatne partnerstvo yak suchasnyi mecarnzm zaluchennya mvestitsty v struMur galuzі Ukrainy: formy vzaiemodn (Public-private partnerships as a modern mechanism for attracting investment in the infrastructure sector in Ukraine: forms of interaction ): Author. dis. na zdobuttya nauk. stupenya cand. ekon. nauk: special. 09.00.03 «Ekonoma ta upravlmnya natsrnnalnim gospodarstvom». Kiev, 2010. 22 p.
2. Alekseichuk V.V. Meharnzmi derzhavnogo upravlmnya socialnym partnerstvom (Mechanisms of public administration of social partnership): Author. dis. na zdobuttya nauk. stupenya cand. nauk z derzh. upr.: special. 25.00.02 «Mehanmmi derzhavnogo upravlmnya». Zaporizhzhya, 2009.17 p.
3. Amerikanskyi ta ievropeyskyi shlyahi sotsrnlnogo pіdpriemnytstva (American and European ways of social entrepreneurship)