До складу каліфорнійського винного кластера входять насамперед виноградники і виноробні господарства. З ними пов'язані оптові компанії, супермаркети, а також Каліфорнійський університет, інші освітні та дослідні установи. Асоціація виноградарів Каліфорнії, Рада по ринку вина контролюють якість вина, організують його просування на внутрішньому і зовнішньому ринку. Якщо порівняно недавно в США домінували вина європейських виробників, то в результаті діяльності кластеру ситуація кардинально змінилася. На каліфорнійські вина припадає майже 2/3 загального обсягу продажів цього напою в країні, швидко зростає їх експорт.
В Італії кластери діють у найбільш конкурентоспроможних галузях економіки, що забезпечують більшу частину експорту (легка промисловість, виробництво меблів, ювелірних виробів тощо.)
Всього в цій країні налічується понад 260 кластерів, у роботі яких безпосередньо бере участь більше 80 тисяч підприємств. Якщо ж врахувати пов'язані з ними підприємства, в тому числі сфери послуг, то можна стверджувати, що в кластерах спільно функціонують 1,2 мільйона малих і середніх підприємств, на яких зайнято 4-6 млн. чоловік.
Кластер квітництва в Нідерландах об'єднує 700 підприємств, на яких зайнято 45 тис. чоловік. Цей кластер забезпечує експорт квітів і рослин на суму 5 млрд. євро на рік.
Світовий досвід свідчить про більшу ефективність підприємств, що входять в кластери, в порівнянні з їх колегами, діючими самостійно.
Основні вигоди кластерної моделі бізнесу для учасників кластерів, що сприяють підвищенню їх конкурентоспроможності, такі:
Полегшується доступ до спеціалізованих факторів виробництва.
Отримання комплектуючих виробів, обладнання, бізнес-послуг від місцевих постачальників, з якими встановлені тісні контакти, сприяє зниженню витрат і підвищенню якості. Присутність кластера також знижує витрати на отримання ресурсів із віддалених місць, оскільки постачальники активно борються за ємний ринок, а підприємства кластера координують закупівельну діяльність.
Полегшується пошук кваліфікованої робочої сили.
Кластер призводить до появи масиву кваліфікованих працівників відповідних спеціальностей, оскільки стимулює їх підготовку, сприяє переїзду таких працівників з інших місць.
Спрощується доступ до ринкової інформації.
Доступ до такої інформації краще організований і вимагає менших витрат за рахунок створення загальної інформаційно-аналітичної системи, наявності постійних контактів між учасниками кластера, доступності інформації про поточні потребах замовників.
Полегшується вихід на нові ринки, в т.ч. зовнішні.
Координація діяльності підприємств кластера у сфері маркетингу, загальна збутова мережа дозволяють пробитися на перспективні ринки, що є практично неможливим для кожного підприємства поодинці.
Спрощується виявлення наявних резервів.
Менеджери отримують широкі можливості для порівняння ефективності виробництва у своїй фірмі і в інших. Успіхи і невдачі сусідів вчать, стимулюють, розвивають.
Полегшується доступ до капіталу.
Співробітництво в рамках кластера забезпечує сприятливі умови для залучення інвестицій, отримання консолідованих кредитів.
Створюються переваги в доступі до нових технологій.
Завдяки інтенсивним контактам з іншими підприємствами кластера, університетами, науково-дослідними організаціями учасники кластера швидко дізнаються про прогрес в технологіях, інноваціях. Можуть бути організовані спільні НДДКР.
Економляться ресурси за рахунок розвитку системи ділових контактів усередині кластера, заснованої на принципах довіри.
Кластери обмежують можливості недобросовісних дій, оскільки інформація про це швидко поширюється, що призводить до втрати іміджу і санкцій з боку кластера.
З'являється можливість координації зусиль і фінансових коштів для створення нового продукту і технологій та виходу з ними на ринок.
В рамках кластера стає можливим вибудовування технологічного ланцюжка від створення продукту до його виробництва та виведення на ринок.
Здійснюється взаємне доповнення видів діяльності.
Компанії можуть фокусуватися на тому, що вони можуть робити найкраще. Їм не потрібно робити ті речі, які вони не можуть зробити найкращим чином.
Спільне лобіювання інтересів в державних структурах.
Об'єднання в кластер дозволяє його учасникам ефективніше відстоювати свої інтереси у владних структурах.
Звичайно, участь фірми в кластері пов'язано з певними ризиками. Можливі втрати в результаті витоку інформації. Однак вони на порядок нижче в порівнянні з вигодами, які отримують учасники кластера в результаті консолідації зусиль.
Багато кластерів виникли і досягли зрілості без втручання держави. Однак процес їх створення і розвитку істотно прискорюється при наявності державної допомоги.
Усвідомлення урядами ряду країн значення кластерів як унікального засобу підвищення конкурентоспроможності призвело до істотних змін в економічній політиці. Якщо раніше більшість програм економічного розвитку передбачала виділення субсидій окремим фірмам, то в даний час вони спрямовані переважно на заохочення колективних дій. Уряди усвідомили, що підтримка кластерів - системна міра, що дозволяє вирішити ряд економічних проблем - прискорити інноваційні процеси, збільшити експорт, зменшити безробіття тощо. Слід мати на увазі, що підтримка кластерів - одна з небагатьох форм державної допомоги суб'єктам господарювання, яка не обмежує конкуренцію.
У ряді країн ЄС реалізуються не окремі заходи, а кластерна політика як система державних та громадських заходів і механізмів підтримки кластерів. Вона розглядається як окремий напрямок економічної політики.
Ефективна кластерна політика здійснюється в Норвегії. Щорічно проводяться конкурси, переможці яких включаються до відповідних програм. У кластери призначаються менеджери. Досвідчені консультанти надають допомогу в розробці стратегії, бренду, налагодженні співпраці між членами кластеру. Організовуються семінари, ознайомчі поїздки, виділяються кошти на НДДКР. При цьому держава фінансує не більше половини витрат кластера на здійснення спільних проектів - решту суми повинні забезпечити його члени.
Цілеспрямовану політику підтримки та розвитку кластерів проводять також багато місцевих органів влади, які усвідомлюють їх найважливіше значення для довгострокового економічного зростання і процвітання. Адже це не тільки робочі місця, податки в місцевий бюджет, а й імідж міста. Спочатку місто просуває кластер, але потім вигоди отримують всі місцеві виробники: «тульські рушниці найкращі», «херсонські кавуни найсмачніші».
Місцева влада організовує дослідження з метою виявлення кластерів, виступає як посередник, що зводить разом зацікавлені сторони, сприяє залученню інвестицій для створення «відсутніх ланок».
Так, уряд німецької землі Баварія в 2006 році прийняв програму, що передбачала підтримку 19 кластерів. Для цих цілей було виділено 50 мільйонів євро за рахунок доходів від приватизації.
Кластери працюють і в Україні. Піонером виступила Хмельницька область, де координатором кластерних ініціатив стала асоціація «Поділля Перший». Завдяки її зусиллям і підтримці місцевої влади в кінці 90-х років виникли будівельний та швейний кластери.
У Львові в 2010р. створений кластер ІТ та бізнес-послуг. У складі кластера - 20 компаній одного із найбільш динамічних секторів економіки, а також Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. І.Франка та Український католицький університет. Мета кластера - зробити Львів одним із центрів бізнес-послуг Східної Європи. ІТ – кластери створені також в Одесі та декількох інших містах
У Мелітополі Запорізької області діє перший в Україні машинобудівний кластер «АгроБУМ». Його учасниками є 20 середніх і малих підприємств міста, що спеціалізуються на виробництві продукції для аграрного сектора, а також Таврійський державний агротехнічний університет.
Кластер народних художніх промислів «Сузір'я» (Івано-Франківська обл.) об'єднав 35 майстрів, що виготовляють унікальні покривала ручної роботи з овечої вовни (ліжники).
Дуже перспективною для кластеризації є туристична галузь. Адже практично кожен регіон України має унікальний туристичний потенціал. При ефективному його використанні за допомогою кластерної моделі кількість туристів і доходи від них багаторазово зростуть. Створення кластера в цій сфері базується на ідеї об'єднання різних об'єктів туристичної інфраструктури, які були розділені, в один конгломерат. В результаті туристи можуть розраховувати на комплекс послуг і цілісний туристичний продукт.
Кластер сільського туризму «Оберіг» працює в с. Гриців Шепетівського району Хмельницької області з 2002 року. Спочатку кілька селян надавали свої будинки для відпочинку туристів, потім до них приєдналися інші люди. Зараз в кластері 62 члена (власники агросадиб, магазинів, екскурсоводи, організатори дозвілля, народні майстри та ін.)
Кластер пропонує:
• проживання в затишних садибах з усіма зручностями;
• харчування на замовлення;
• свіже повітря, спокій і тишу сільської місцевості;
• активний відпочинок в лісі, на річці, рибалку;
• участь в народних святах і обрядах;
• навчання народним промислам і рукоділля;
• фітованни, чаї, сауну і лікувально-оздоровчі процедури.
Туристичний кластер «Славутич» (Київська обл.) Спеціалізується на екстремальний туризм в зоні відчуження Чорнобильської АЕС
У Полтавській області створено туристично-рекреаційний кластер «Гоголівські місця Полтавщини», який організовує екскурсії з відвідуванням музею-заповідника письменника в Гоголеве, а також Диканьки, Миргорода, Великих Сорочинців.
У Чернігівській області з 2007 року успішно діє кластер водного туризму. Він організовує подорожі на плотах по Десні та її притоках. Сучасні плоти виробляються в Чернігові на замовлення кластера.
Однак на відміну від більшості країн Європі, в Україні ефективно працює біля десятка кластерів. Це пов’язано з невмінням наших підприємців домовлятися між собою, а також відсутністю державної підтримки.