Зміст
В ринкових умовах господарювання ліквідність і платоспроможність підприємств вважається однією з найважливіших характеристик їх діяльності. Вона визначає не тільки взаємовідносини підприємства з партнерами, суб'єктами фінансового ринку, державою, а й його успішне функціонування чи банкрутство. Результати аналізу ліквідності та платоспроможності цікавлять перш за все кредиторів підприємства, оскільки це дає відповідь на питання про його здатність погасити свої зобов'язання.
Платоспроможність - це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов'язання. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства зі строковими зобов'язаннями. До платіжних засобів відносяться: грошові кошти, короткострокові цінні папери (які можуть бути швидко реалізовані й перетворені в гроші) та частина дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні. До складу строкових зобов'язань включаються поточні пасиви, короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тошо.
Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально: відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо.
Основними причинами неплатоспроможності можуть бути:
помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості;
невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості;
підвищення собівартості продукції;
в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;
неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;
невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування підприємства;
інфляційні процеси і податкова політика;
значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси;
низьке обертання оборотного капіталу.
Ліквідність — це здатність підприємства розраховуватися за своїми поточними зобов'язаннями шляхом перетворення активів на гроші.
Ліквідність розглядають з двох позицій:
як час, необхідний для продажу активу;
як суму, одержану від продажу активу.
Тому, ліквідність — це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів в міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.
Отже, поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі.
Підприємство, поточний капітал якого складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів.
Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов'язання, що веде, в свою чергу, до обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, —до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.
Важкі наслідки з причини низької ліквідності або її відсутність У клієнта (юридичної особи) мають і кредитори, оскільки відбувається затримання сплати процентів і суми боргу, в крайньому випадку — часткова або повна втрата неповернутого боргу.
Основне завдання аналізу ліквідності балансу - перевірити здатність підприємства розраховуватися за зобов'язаннями власним майном у визначені періоди часу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у кошти відповідає терміну погашення зобов'язань. Чим швидше той чи інший вид активу може набрати грошової форми, тим вища його ліквідність. Абсолютну ліквідність мають грошові кошти.
Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу зі статтями пасиву. У бухгалтерському балансі в активі засоби підприємства групуються за ступенем зростання їх ліквідності, в пасиві зобов'язання розміщені у міру скорочення термінів (посилення, підвищення строковості) їх погашення. Якщо при такому порівнянні активів вистачає, то баланс ліквідний і підприємство платоспроможне, і навпаки.
Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на такі групи:
Найбільш ліквідні активи (А1) - це суми грошових коштів підприємства на поточному, валютному та інших рахунках, у касі, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери), які можуть бути використані для здійснення поточних розрахунків негайно.
Активи, що швидко реалізуються (А2) (активи, для перетворення яких у наявні кошти потрібний визначений час) — це дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, та інші оборотні активи. Ліквідність цих активів різна і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів: кваліфікації фінансових робітників, взаємовідносин підприємства з платниками та їх платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обігу тощо.
3. Активи, що повільно реалізуються (А3) (найменш ліквідні оборотні активи) - це запаси і витрати. Ліквідність цієї групи залежить від своєчасності відвантаження продукції, швидкості й правильності оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообороту в банку, від якості й попиту на продукцію,її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форми розрахунків тощо.
4. Активи, що важко реалізуються (А4), - це активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю статтю можна включити статті розділу І активу балансу "Необоротні активи".
Пасиви балансу залежно від ступеня зростання строків погашення зобов'язань групуються так:
Найбільш строкові зобов'язання (П1) — це кредиторська заборгованість, позики для працівників, інші короткострокові пасиви.
Короткострокові пасиви (П2) — це короткострокові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.
Довгострокові пасиви (П3) — це довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви.
Постійні пасиви (П4) - це власний капітал підприємства — статті розділу І пасиву балансу.
Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання.
Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, або у нього взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності балансу.
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:
Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.
Недотримання будь-якої із перших трьох нерівностей означає, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.
Аналіз ліквідності балансу можна оформляти спеціальною таблицею
Проаналізуємо ліквідність балансу ВАТ "Галактон" за допомогою таблиці
Таблиця
Актив |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Пасив |
На початок періоду
|
На кінець періоду
|
Платіжний надлишок або нестача |
|
|
|
На початок періоду |
На кінець періоду |
||||
1. Найбільш ліквідні активи (А1) |
840 |
631,4 |
1. Найбільш строкові зобов'язан ня(П1) |
26951,1 |
20138,9 |
-26111,1 |
-19507,5 |
2. Активи, що швидко реалізуються (А2) |
11855,5 |
10039,8 |
2. Короткострокові пасиви (П2) |
8000.0 |
5650.0 |
+3855.5 |
+4389.8 |
3. Активи, що повільно реалізуються (A3) |
6628.1 |
8050,6 |
3. Довгострокові пасиви (ПЗ) |
5774,9 |
5032,0 |
+853,2 |
+3018.6 |
4. Активи, що важко реалізуються (А4) |
53849,6 |
48775,7 |
4. Постійні пасиви (П4) |
33836,2 |
35825,6 |
-20013,4 |
-12950,1 |
З таблиці видно, що ліквідність балансу ВАТ "Галактон" порушена. На початок і на кінець року найбільш строкові зобов 'язання значно перевищували суму найбільш ліквідних активів. Тобто підприємство не є абсолютно ліквідним. Також активи, що важко реалізуються, значно перевищують суму постійних пасивів. Позитивним моментом є те, що швидко реалізовані активи та повільно реалізовані активи перевищують суму короткострокових пасивів та довгострокових пасивів відповідно як на початок, так і на кінець року, тобто по даних позиціях баланс підприємства є ліквідним.
Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізованих активів з найбільш строковими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дає змогу виявити поточну (на найближчий час) ліквідність і платоспроможність.
Якщо ступінь ліквідності балансу настільки великий, що після погашення найбільш строкових зобов'язань залишаються надлишкові засоби, то можливо прискорити розрахунки з банком, постачальниками, іншими контрагентами.
Перспективну ліквідність можна визначити порівнянням повільно реалізованих активів з довгостроковими пасивами.
Баланси ліквідності за декілька періодів дають змогу отримати інформацію про тенденції щодо зміни фінансового стану підприємства.
Баланс ліквідності є одним із джерел інформації для складання фінансового плану.