Материал: Таксономічний склад раритетних видів у флорі Буковинських Карпат

Водний режим. Важливу роль у диференціація ландшафтних комплексів відіграє гідромережа, середніх та малих річок району. Найбільшими водними артеріями є річки Сучава, Путилка, Черемош - найбільша права притока р. Прут. Його басейн займає понад 16% площі області. Черемош протікає по північно-західній мережі області, загальна довжина його 80 км, а утворюється від злиття Чорного і Білого Черемошів. У гідрографічному відношенні р. Черемош поділяється на дві частини: гірську та передгірно-рівнинну. Верхня частина довжиною 33 км - це гірська річка, яка протікає по вузькій глибокій гірській долині з крутими схилами, вкритими лісом. Заплава не розвинена і спостерігається лише на окремих ділянках [9].

Територія Буковинських Карпат має значні запаси водних ресурсів також за рахунок таких річок як: Перкалаб - ліва притока Білого Черемошу, Ріпень- ліва притока Путилки, Сторонець - ліва притока Путилки, Дихтинець - ліва притока Путилки, Товарниця - права притока Черемошу, Сирет та ін. Водні ресурси представлені переважно річковим стоком, який утворюється за рахунок значного зволоження території атмосферними опадами. Підземні води Буковинських Карпат представлені мінеральними водами. Найбільшою водоносністю відзначаються алювіальні відклади, які заповнюють заплави і тераси річки Черемош. Єдине в гірській території є озеро Буковинське Око знаходиться в оточеній хвойним лісом котловині в Путильських горах, неподалік від села Нижній Яловець. Площа водойми 1,2 га, глибина понад 10 м. У ньому не водиться риба, температура води навіть у жарку погоду не перевищує 12 - 14 [10].

Грунти. Залежно від умов ґрунтоутворення, які визначаються складом материнських порід , характером рельєфу, кліматичних показників, у нашому краї сформувалися різні типи грунтів, що різняться своєю родючістю і придатністю для вирощування тих чи інших рослин. Територія Буковинських Карпат розташована в гірській місцевості, яка вкрита хвойними лісами. Тут поширені дерново-підзолисті грунти. Вони утворилися в підвищених межиріччях під хвойними лісами та на луках. По долинах річки Черемошу внаслідок зволоження утворилися лучні грунти. Грунт руйнується текучою водою, вітром. Якщо у грунті мало гумусу, він стає дуже пухким і руйнується. Якщо розорати крутий схил, то грунт з нього змиває вода. Ці грунти бідні гумусом. Вміст гумусу у верхньому горизонті досягає 2%. Рівень родючості за 100-бальною системою від 20 43 балів. Ці грунти потребують осушення, внесення мінеральних добрив.

Рослинність. Рослинність нашого краю дуже багата і різноманітна. На території Буковинських Карпат в якому переважає гірська місцевість є прадавні ліси, на схилах горбів і по долинах річок простягаються зелені луки, серед яких ростуть окремі масиви лісів. Тут переважають хвойні типи лісів ялини звичайної. Через багатство рослинного світу наш край називають зеленою гілкою України. На розміщення рослинності впливають декілька чинників: рельєф, клімат, грунти, глибина залягання грунтових вод, діяльність людини та ін. Вирішальне значення має клімат. У зв’язку з цим в Буковинських Карпатах спостерігається висотна поясність. Тут нараховується більше 1000 видів рослин. Переважна більшість рослинного покриву складають ліси [9,13].

.3 Охорона праці при проведенні досліджень

Працюючи в експедиції, кожен студент-практикант повинен дотримуватись певних правил техніки безпеки:

При проведенні польових робіт, при переміщенні і виборі місць для табірних стоянок слід постійно забезпечувати повну безпеку людей, безаварійність транспортних засобів, збереженість польової документації.

Враховуючи природні умови місцевості, необхідно пам’ятати про можливість появи природних стихій. При їх наближенні всі роботи слід припинити і всю увагу скерувати на забезпечення повної безпеки людей і збереження експедиційного майна.

Польове обладнання з гострими і ріжучими частинами повинно переноситись в захисних чохлах або сумках.

Під час експедиції забороняється співробітниками самовільно відлучатись з експедиційного табору.

На транспортних засобах люди повинні бути розміщені з максимальною зручністю.

При несприятливих умовах (на слизьких ділянках дороги, в сильному тумані та ін.) в машині залишається тільки водій, пасажирам необхідно вийти з машини.

Забороняється пити сиру воду з місцевих джерел.

Вихід в маршрут по одинці в будь-яких районах робіт категорично забороняється. На маршрут необхідно призначати не менше двох чоловік, один з яких призначається старшим і несе відповідальність за дотримання техніки безпеки.

Кожний співробітник експедиції повинен бути забезпеченим індивідуальним медичним пакетом.

Учасник експедиції, який загубився на маршруті, повинен намагатись в смугу даного маршруту, де можлива зустріч з членами експедиції. На шляху необхідного залишити записки, позначки, за якими можна було б відшукати заблуканого.

Всі експедиційні робітники перед виїздом на польові роботи повинні навчитись методиці і прийомам надання першої медичної допомоги потерпілим. Кожний польовий загін повинен мати аптечку з медикаментами і перев’язочним матеріалом.

Вживання в їжу невідомих грибів, ягід і сирої риби забороняється.

При сильних громових розрядах не можна перебувати біля поодиноких дерев.

РОЗДІЛ III. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Природні райони Карпат такі як Чорнодільське середньогір'я, Яровицьке та Максимецьке лісополонинське середньогір'я, Путильське низькогір'я, Шурдинське лісове середньогір'я, Берегометське низькогір'я знаходяться на території Путильського, Вижницького, і Сторпожинецького адміністративних районів, і формують гірську частину Чернівецьої області, яку принято називати Буковинськими Карпатами [10].

Специфічність цієї території полягає в дивовижній різноманітності фізико-географічних ( перепад висот сягає 1224 метри- від 350м. у руслі річки Черемош біля м. Вижниця до 1574 м на масиві Яровиця) та геологічних (флішкоі відклади палеогену, карбонатні олістоліти тріасово-юрського часу, відслонення сланців метаморфозозовані мармурові вапняки) характеристик, погодно-кліматичних та грунтових умов [9].

Саме ці абіотичні фактори основною мірою визначають закономірності просторового розміщення рослин та їхніх угруповань що і вивчає фітохорологія.

Поширення раритетного компоненту флори останнім часом на планеті взагалі і у всіх регіонах Карпат, зокрема, потерпає від посиленого антропогенного впливу, але саме люддство може не тільки зупинити свою руйнівну діяльість, але й відновити втрачені раритети.

.1Хорологічний аналіз раритетного компоненту флори

За даними літературних джерел [1-3,6,14,19-24,26-34,36,39-45,47-70,74-75,81-82], матеріалів гербарію Чернівецького національного університету (СHER) та результатами власних досліджень, на території Буковинських Карпат поширено 79 видів рідкісних рослин (59,8 % «червонокнижників» області). Перелік виявлених видів з особливостями їх поширення представлено в додатку А. Розповсюдження раритеного компоненту флори Буковинських Карпат на території області наведено в таблиці 3.1.1:

Таблиця 3.1.1

Розповсюдження видів раритетного компоненту флори Буковинських Карпат на території Чернівецької області

Як видно з даних, наведених у таблиці 3.1.1, у гірських частинах Сторпожинецького та Вижницького районів відповідно зростає 40 та 46 раритетних видів ( що складає віповідно 50,6 та 58,2 відсотки від загальної кількості рідкісних видів регіону досліджень ) тоді як у Путильському районі цих видів виявлено 68, що сладає 86% від загальної кількості рідкісних видів [67].

Двадцять вісім видів трапляються в усіх районах регіону досліджень (наприклад Gentiana acaulis L. Traunsteinera globosa(L.) Rchb.). Anacamptis pyramidalis L. -вид характерний лише для Сторожинецького району, Ophrys insectifera L.- для Вижницького району, 23 із досліджуваних видів (наприклад Leontopodium alpinum Cass. Pinguicula alpina L.) відомі лише для Путильського району, серед них і ендемічні види Nigritella carpatica Zapał., Poa rehmannii Asch. et Graebn., Silenanthe zawadskii Herbich, Jovibarba hirta (L.) Opiz, Aquilegia transsilvanica Schur, знайдені у високогірній частині області (хребет Чорний Діл) [26,57,63].

Як видно з таблиці 3.1.1частина із досліджуваних рослин трапляються і на території Буковинського Передкарпаття (49 видів), та 33 на території Прут-Дністровського межиріччя, що можна пояснити поступовою зміною рельєфу та природних умов.

Як уже було наведено серед рідкісних видів рослин регіону досліджень значна частина трапляється на інших природо-географічних регіонах області, але крім них у цих регіонах трапляються і інші види "червонокнижних" рослин. За допомогою порівняння таблиць 3.1.1 та 3.1.2 можна проаналізувати ці відмінності:

Таблиця 3.1.2

Розподіл рідкісних рослин флори Чернівецької області за адміністративними та природо-географічними районами

Як видно з даної таблиці, в Вижницькому та Сторожинецькому районах кількість раритетних видів зростає до 51 та 70 відповідно. Це пов’язано з тим, що ці райони частково розміщені на території Буковинського Передкарпаття, де зростають рідкісні рослини, які не приурочені до гірської частини області (Буковинських Карпат).

Буковинські Карпати становлять всьго 18,5% площі Чернівецької області, тоді як відсоток "червонокнижних" видів тут складає 59,8% від загальної кількості видів рідкісних рослин Буковини(132 види) та 12,9% від загальної кількості судинних рослин, занесених до третього видання Червоної книги України (611 види) [51,67].

Путильський район займає друге місце після Сторожинецького по кількості рідкісних видів, та перше по кількості ендемічних видів рослин, що мають важливе наукове значення.

У Буковинському Передкарпатті зростають 49 раритетних видів Буковнських Карпат, що складає 62% від загальної кількості рідкісних виді в досліджуваного регіону. Такий відсоток раритетних гірських видів у Буковинському Передкарпатті скоріше всього можна пояснити подібністю кліматичних, грунтових, геолого-географічних умов цих районів.

У Прут-Дністровському межиріччі виявилось тільки 33 види (41,7%) рідкісних рослин Буковнських Карпат, що спричинено як сутєвою різницею природно-кліматичних умов цих районів, так і малими площами природних незайманих осередків із-за господарської діяльності людини на території Прут-Дністровського межиріччя.

.2 Таксономічний аналіз раритетного компоненту флори Буковнських Карпат

Раритетний компонент флори Буковнських Карпат належить до 4 відділів : Lycopodiophyta, Pteridophyta, Pinophyta, та Magnoliophyta. Домінують серед рідкісних рослин Буковинських Карпат Покритонасінні (69 видів, тобто 87,3%від загальної кількості), тоді як серед відділу Голонасінні всьго 2 представника (2,54 %), Паторотеподібних - 4 види (5,06 %), та 3 види відділу Плауноподібні (3,79 %).

Суттєвою особливітю таксономічного складу "червонокнижних" рослин досліджуваного регіону є те, що серед покритонасінних переважають не дводольні (21 вид), а однодольні (49 видів, що складає 62 % від загальної кількості досліджуваних видів).

Таксономічний склад флори різних територій і особливо їхні родинні спектри мають специфічні особливості.(табл.3.2.1) Наприклад за наступністю та співвідношенням десяти провідних родин часто визначають подібність чи відмінність флор різних територій.

Таблиця 3.2.1

Родинний спектр раритетного компоненту флори Буковинських Карпат

Як видно з таблиці 3.2.1, родинний спектр раритетного компоненту флори Буковинських Карпат має наступні осодливості:

рідкісні рослини Буковинських Карпат належать до 24 родин та 54 родів.

провідною родиною представленого родинного спектру є Orchidaceae ( 35 видів, що складає 44,3% від загальної кількості раритетних видів).

друге місце посідають представники Asteraceae ( 5 видів та 6,3%), третє - Ranunculaceae (4 види, 5%).

Gentianaceae, Iridaceae, Ophioglossacea, Poaceae представлені трьома видами (по 5,8%)

Amaryllidaceae,Cyperaceae,Cystopteridaceae, Lycopodiaceae, Solanaceae мають по два види у спектрі ( по 3,8%)

решта 12 родин (Alliaceae, Brassicaceae, Campanulaceae, Cariophilaceae, Crassulaceae, Colchicaceae, Fabaceae, Huperziaceae, Lentibulariaceae, Liliaceae, Pinaceae, Taxaceae) представлені у спектрі одиночними видами.

Родовий спектр раритетного компоненту флори Буковинських Карпат теж своєрідний:

найбільшою кількістю представлені орхідні(19, що складає 35.2% від кількості родів даної флори);

п'ять родів айстрових складають 9,26%,

ірисові представлені трьома родами (5,6%),

Ranunculaceae, Lentibulariaceae, Pinaceae, Amaryllidaceae, Lycopodiaceae,,Gentianaceae представлені двома родами,

кожна з решти 15 родин представлена одним родом(по 1,27%).

3.3 Біоморфологічний аналіз раритетного компоненту флори Буковинських Карпат

У поняття "біоморфа" або "життєва форма" з часів Вармінга обов'язково влючається уявлення про відповідність її структурних особливостей умовам життя, про адаптивне, пристосувальне значення габітуальних ознак, які використовуються для характеристики життєвої форми.

Життєві форми як типи пристосувальних структур демонструють, з одного боку, різноманітність шляхів пристосування різних видів рослин до однакових умов, а з іншого - можливість подібності цих шляхів пристосування різних видів, родів, родин.

Взагалі для характеристики життєвих форм потрібні численні біолого-морфологічні ознаки, які крім того, відображали б поведінку рослин та їх органів у часі і загальну тривалість життя, тривалість життя окремих пагонів та листків, здатність до вегетативного відтворення і розмноження та характеристику органів, що забезпечують ці процеси.

Датський учений К.Раункієр дуже зручно вичленив з цієї сукупності життєвих форм одну дуже важливу ознаку, яка характеризує пристосування рослин до виживання у несприятливий період року - холодний або сухий. Ця ознака - положення бруньок відновлення на рослині по відношенню до рівня субстрату та снігового покриву [79].

Рідкісні види Буковинських Карпат представлені всіма типами життєвих форм за К. Раункієром:

Рис. 3.3.1 Розподіл раритетних видів флори Буковинських Карпат за типами життєвих форм

Фанерофітами є Pinus cembra та Taxus baccata (2,54% від загальної кількості видів) - в них бруньки відновлення розташовані високо над землею, оскільки сосна кедрова це дерево, а тис ягідний в районі досліджень здебільшого має кущову форму.

Два види (терофіти, 2,54%) - Sedum antiquum та Gentiana utriculosa є однорічниками; в них усі вегетативні органи відмирають на прикінець вегетаційного сезону і рослини відновлюються на наступний рік з насіння, яке перезимовує на грунті або у грунті.

Гемікриптофітів серед досліджуваних видів виявлено 23 види ( 29,10%), які є звичайно тав'янистими рослинами, у яких бруньки відновлення знаходяться на рівні грунту,або занурені головним чином у підстилку, утворену мертвим рослинним відпадом. У цю групу входять: Cystopteris sudetica, Carex loliacea, Carex umbrosa, Epipactis atrorubens, Epipactis helleborine, Epipactis palustris, Goodyera repens, Listera ovata, Festuca porcii, Festuca saxatilis та інші.

Найбільшу групу сформували геофіти - іх 44 видів що складає 55,70% - від загальної кількості представників біоморф. Всі вони є геофітами, тому що бруньки відновлення в них знаходяться у землі на деякій глибині, у вигляді кореневища, бульби чи цибулини. Прикладами цієї найчисельнішшої форми можуть бути: Botrychium lunaria, Botrychium matricariifolium, Botrychium multifidum, Allium ursinum, Galanthus nivalis, Leucojum vernum, Colchicum autumnale ,Crocus heuffelianus, Gladiolus imbricatus, Iris sibirica, Lilium martagon, Anacamptis coriophora, та інші види.

Криптофітами - рослини в яких бруньки відновлення знаходяться у грунті. Серед досліджуваних нами видів криптофітами є: Cystopteris montana, Lathyrus laevigatus, Aconitum jacquinii.

Для нормального формування та розвитку рослинам, як і іншим організмам, потрібні потрібні оптимальні умови зволоження, освітлення, живлення, тощо. Відхилення від оптимуму як у бік підвищення, так у бік пониження показників, призводить до формування ознак, за якими рослини можуть бути віднесеними до різних типів гігроморф, трофоморф тощо.

Розподіл раритетного компоненту за відношенням до умов освітлення представлено в таблиці 3.3.1:

Таблиця 3.3.1

Розподіл раритетних видів флори Буковинських Карпат за відношенням до умов освітлення

Всім без винятку зеленим рослинам для нормальної життєдіяльності потрібне сонячне опромінення, тільки деякі витримують певне затінення, хоча добре розвиваються при прямому освітленні (це тіневитривалі рослини, або сциофіти), тоді як в інших процес фотосинтезу починає переважати над процесом диханя тільки при високій інтенсивності освітлення (це тіненевитривалі рослини або геліофіти).

Відповідно до таблиці 3.3.1 група геліофітів є найбільш чисельною (34 види). Це рослини приурочені до відкритих місцезростань наприклад Anacamptis morio, Gymnadenia densiflora, Saussurea discolor та інші.

Група тіневитривалих «червонокнижних» рослин Буковинських Карпат представлена лісовими видами, які сладають 26,6% від загальної кількості досліджуваних видів(наприклад :Scopolia carniolica, Neottia nidus-avis, Epipactis purpurata. Epipogium aphyllum).

Яскравим прикладом гемісциофітів серед раритетного компоненту флори можуть бути Atropa belladonna, яка може зростати в умовах незначного затінення.

Токож важливою ознакою є відношення рослин до умов зволоження (гіроморф).

Розподіл раритетного компоненту за типами гігроморф наведено в таблиці 3.3.2:

Таблиця 3.3.2

Розподіл раритетного компоненту флори Буковинських Карпат за типом гігроморфи

За типами гігроморф домінуюче положення займають мезофіти(62%) та гігромезофіти це зумовлено достатньою кількістю опадів, що характерно для гірських регіонів.

Присутність мезоксерофітів (3 види) та ксерофітів (2 види) у досліджувані групі рослин спряжена з зростанням цих видів на специфічних ділянках південних схилів високої крутизни, кам’янистими відслоненнями, тощо.

.4 Охорона раритетного компоненту флори Буковинських Карпат та його значення

На Українські Карпати - цю перлину гірської флори і рослиннності Європи - з надією дивляться як досвідчені науковці, так і пересічні мандрівники всього світу. Саме тут збереглись у досить незайманому вигляді чудові ландшафти, представники флори і фауни минулих часів і популяції сучасних видів у осередках, яких вже не можна зустріти у інших гірських масивах Європи[28,39].

Суттєвий внесок у підтриманні світового різноманіття флори роблять Буковинські Карпати.

Збереження, підтримка стану популяцій та примноження цих унікальних і прекрасних мешканців нашої планети неможливе без ретельного вивчення сучасного стану самих видів та їх угруповань, моніторингу та прогнозування можливих змін за критичних і оптимальних умов розвитку[40].

Порівняльна оцінка природоохоронного статусу наведена в таблиці 3.4.1:

Таблиця 3.4.1

Результати порівняльної оцінки природоохоронного статусу раритетних видів флори Буковинських Карпат на загальнодержавному та регіональних рівнях

У таблицях А та 3.4.1 наведено дані про ступінь загрози зникнення видів досліджуваного регіону (Буковинські Карпати) за категоріями, наведеними у "Червоні книзі України" (рослинний світ 2009р.) та категоріями приодоохоронного статусу на які дані види заслуговують на території області на основі аналізу відомостей про стан і ступінь загрози його популяцій в Чернівецькій області, проведених співробітниками кафедри ботаніки та охорони природи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича [52,58,60,62]

Як видно з даних таблиці 3.4.1 надання видам природоохоронного статусу здійснено в обох вище зазначених виданнях, позиціями згідно із статтею 13 Закону України "про Червону книгу України".

В той же час конкретні цифрові значення об'єму видів категорійного статусу мають певну специфіку: в межах Чернівецької області 33 раритетних види Буковинських Карпат заслуговують статусу "вразливий" (порвняно з 27 видами за оцігкою на загальнодержавному рівні).

Статус «зникаючий» надано 14 видам досліджуваної флори на регіональному рівні порівняно з 12 видами на загальнодержавному.

Дев’ять видів за обома оцінками співпадають; це такі види, як Botrychium matricariifolium, Epipogium aphyllum, Herminium monorchis, Nigritella carpatica, Ophrys insectifera, Leontopodium alpinum, Gentiana utriculosa, Aquilegia transsilvanica. Такі види як Diphasiastrum complanatum та Crepis jacquinii в межах України є тільки «рідкісними», а Orchis militaris, - «вразливим»; «зникаючий» в межах України вид Orchis signifera, в Буковині є «вразливим». Імовірно, зниклим є вид Carex loliacea, який відомий в Україні є єдиного місцезнаходження в околицях с. Сергії Путильського ройону, яке тривалий час не було підтвердженим.

У категорію «рідкісний» вінесено 11 досліджуваних видів Буковинських Карпат, тоді як на загальнодержавному рівні такого статусу заслуговують 20 видів. Таке співвідношення видів статусу «рідкісний» свідчить про непогані перспективи виживання цих видів у нашому регіоні.

Статус «рідкісний» в межах регіону та на загальнодержавному рівні надано п’яти видам: Coeloglossum viride, Poa rehmannii, Campanula kladniana, Sedum antiquum та Aquilegia nigricans. «Рідкісні» види регіону, такі як Scopolia carniolica, Echinops exaltatus, Festuca saxatilis, Platanthera chlorantha, Listera cordata та Cystopteris sudetica за загальнодержавною оцінкою мають статус «неоціненний», а Listera cordata «вразливий» .

Двом видам Буковинських Карпат на регіональному рівні надано статусу «зниклий»: , Ophrys insectifera та Carex loliacea, тоді як на загальнодержавну рівні їхній стан оцінюється як «зникаючий».

З метою оцінки созологічного статусу видів і ризику загрози їхнього вимирання Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) було рекомендовано категоризацію, яка передбачає врахування даних щодо характеру динаміки популяцій видів упродовж певного часу[40,59].

Результати оцінки видів раритетного компоненту флори Буковинських Карпат за шкалою МСОП наведено у таблиці 3.4.2:

Таблиця 3.4.2

Статус раритетних видів Буковинських Карпат за оцінкою МСОП

Як видно з наведеної таблиці, два види вважаються зниклими у флорі регіону (EXr): це Ophrys insectifera та Carex loliacea, під загрозою зникнення в регіоні перебуває 10 видів (12,66%): Cystopteris sudetica , Iris sibirica, Dactylorhiza sambucina, Malaxis monophyllos, Orchis militaris, Poa rehmannii, Crepis jacquinii, Campanula kladniana, Gentiana utriculosa.

Один вид (Allium ursinum) є таким, що мінімально потребує заходів охорони, тому віднесений до категорії LR(is).

Тринацять видів підпадають під категорію CRr, тобто вони перебувають під критичною загрозою зникнення в регіоні: Cystopteris montana, Botrychium matricariifolium, Botrychium multifidum, Pinus cembra, Anacamptis pyramidalis, Epipogium aphyllum, Herminium monorchis, Listera cordata, Nigritella carpatica, Leontopodium alpinum, Ligularia sibirica, Aquilegia transsilvanica.

Сімнадцять раритетних видів Буковинських Карпат за оцікою МСОП мають низький рівень ризику (LR), наприклад: Lycopodium annotinum, Huperzia selago, Colchicum autumnale, Carex umbrosa, Crocus heuffelianus, Lilium martagon, Cephalanthera longifolia, Dactylorhiza majalis, Epipactis helleborine, Gymnadenia conopsea, Platanthera bifolia, Lunaria rediviva, Atropa belladonna.

Решта 36 досліджуваних видів підпадають під категорію VUr, тобто це уразливі види, стан їхніх популяцій свідчить про високий ризик їх зникнення в природі саме на досліджувані нами території.

Раритетний компонент флори Буковинських Карпат має велике наукове значення(таблиця додатку Б) у зв’язку з тим, що влючає ендемічні види (наприклад Nigritella carpatica, Festuca porcii, Festuca saxatilis, Poa rehmannii, Silenanthe zawadskii, Jovibarba hirta, Aconitum jacquinii).

Реліктовими видами є: Pinguicula alpina, Cystopteris тontana, Cystopteris sudetica, Botrychium multifidum, Pinus cembra, Taxus baccata та ін.

Видами зі сладною біологією розвитку є: Anacamptis coriophora, Anacamptis morio, Anacamptis pyramidalis, Cephalanthera longifolia, Corallorhiza trifida, Listera ovate.

Загалом ендеміками є 7 видів,15 рослин є реліктовими,6 мають складну біологію розвитку,27 представників роташовані на межі ареалу(із них 7 на межі диз’юнктивного), для трьох видів характерний поліморфізм.

Рідкісні рослини Буковинських Карпат мають також важливе господарське значення: 66 видів мають унікальні зовнішні дані і тому можуть використовуватись місцевим населенням як декоративні. Лікарськими властивостями володіють сорок видів (це всі представники родини орхідні, а також Scopolia carniolica, Atropa belladonna, Aсonitum lasiocarpum, Gentiana acaulis, Lycopodium annotinum, Huperzia selago та ін.

Приблизний розподіл (у з’вязку з тим, що один і той самий вид можна по різному використовувати) раритетного компоненту флори Буковинських Карпат за господарським значенням зображений на рисунку 3.4.1:

Рис.3.4.1 Розподіл раритетного компоненту флори Буковинських Карпат за господарським значенням

Той факт, що більшість досліджуваних видів можуть використовуватись місцевим населенням як лікарські чи декоративні рослини, є загрозою для їх подальшого існування.

Як фарбувальні можуть використовуватись Diphasiastrum complanatum, Huperzia selago. Протиерозійними властивостями володіють Pinus cembra, Festuca porcii, Festuca saxatilis, Poa rehmannii, Saussurea discolor, Silenanthe zawadskii, Jovibarba hirta, Pinguicula alpina.

Помітне грунтотвірне значення мають Cystopteris montana, Pinus cembra, Carex loliacea, Poa rehmannii, Crepis jacquinii, Leontopodium alpinum, Saussurea discolor, Silenanthe zawadskii, Jovibarba hirta, Festuca saxatilis.

На території Буковинських Карпат знаходяться два Національні природні парки: НПП Черемошський та НПП Вижницький. Під охороною в НПП Черемошський знаходяться 45 видів (57% від загальної кількості досліджуваних видів), а під охороною на території НПП Вижницький - 34 (43%). Спільними в обох Національних природних парках є 18 видів раритетної флори.

Дякі види, що не знаходяться під охороною в НПП Черемошський та НПП Вижницький, взяті під охорону в інших природо - заповідних обєктах. Наприклад у заказнику «Буковинські водоспади» є єдине місцезростання в Буковинських Карпатах Epipogium aphyllum. Подібна ситуація з очетком застарілим, який охороняється на території памятки природи «Водоспад Кінзя», а його інше місцезростання в околицях села Стебні необхідно взяти під охорону.

На території регіону досліджень не охороняються наступні види: Botrychium matricariifolium, Iris sibirica, Anacamptis pyramidalis, Herminium monorchis, Malaxis monophyllos, Echinops exaltatus Carex loliacea та Ophrys insectifera, при чому двоє останніх, імовірно, зникли.

Багато видів потребують додаткових заходів охорони. Необхідно взяти під охорону всі відомі місцезростання видів, контролювати стан популяцій, проводити заходи репатації (реінтродукції) видів, заборонити несанціоноване збирання рослин та порушення умов місцезростання.

ВИСНОВКИ

На території Буковинських Карпат виявлено 79 видів судинних рослин занесених до третього видання «Червоної книги України», які відносять до 54 родів, 24 родин та 4 відділів. Для видового складу «червонокнижних» видів Буковинських Карпат властивий високий рівень унікальності порівняно з іншими регіонами Буковини.

За науковим значенням значна частина раритетних видів Буковинських Карпат (34,2%) належать до групи примежевоареальних видів. В основному це середньоєвропейські монтанні види, які у Карпатах і Україні загалом ростуть на східній межі ареалу. Значну частину складає група видів, які є рідкісними і у складі якої в основному карбонатні види, що приурочені до виходів вапнякових порід у верхів’ях Білого Черемошу.

Раритетні види Буковинських Карпат представлені на території області 710 локалітетами у Буковинських Карпатах (364 локалітети у Путильському, 214-Вижницькому, та 123 - у Сторожинецькому ройоні), у Буковинському Передкарпатті (771 локалітетом) та Прут-Дністровському межиріччі (337 локалітетів).

Характерною рисою розподілу за типами життєвих форм є те, що більше половини раритетних видів належить до групи геофітів, в той час як у природній флорі регіону домінуюче положення займають гемікриптофіти.

. За типами гігроморф домінуюче положення займають мезофіти та гігромезофіти, яке зумовлено достатньою кількістю опадів, що характерно для гірських регіонів. Раритетний компонент флори Буковинських Карпат усіма типами гігроморф:

мезофітами (62,02%)

гігромезофітами (11,39%)

мезогігрофітами (7,60%)

гігрофітами (6,33%)

ксерромезофітами (5,06%)

мезоксерофітами (3,79%)

ксерофітами (2,54%)

субмезофітами(1,27%)

.На території регіону досліджень не охороняються наступні види: Botrychium matricariifolium, Iris sibirica, Anacamptis pyramidalis, Herminium monorchis, Malaxis monophyllos, Echinops exaltatus Carex loliacea та Ophrys insectifera, при чому двоє останніх, імовірно, зникли.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Андрієнко Т.Л., Чорней І.І., Онищенко В .А., Буджак В.В. Флора та рослинність проективного міждержавного україно-румунського біосферного резервату «Мармароські та Чивчино-Гринявські гори» // Укр. ботан. журн. - 2005. - 62, №4. - С. 589-596.

Артемчук И.В., Барыкина Т.В. Особенности флоры гор Большого и Малого Камней в Буковинских Карпатах // Матер. 19 науч. сессии Черновицкого гос. ун-та. Секция биол. наук. - Черновцы, 1963. - С.106-107.

Березовская P.A. Галофильная растительность в Черновицкой области // Научн. ежегодник Черновицкого ун-та за 1958 г. Биол. фак-т. - Черновцы, 1960. - С. 374-376.

Буджак В.В., Чорней І І., Токарюк А.І. До методики картування видів флори (на прикладі Чернівецької області)// Наук. вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці:Чернівецький національний університет, 2009. - Вип. 455. Білогія-С. 168-170

Вайнагий В.И., Стефаник В.И., Якимчук Н.К. Проблемы охраны фитогенофонда Северной Буковины // Пути повышения продуктивности, эффективности использования и охраны природных ресурсов Укр. Карпат и Прикарпатья. Сб. науч. трудов. - Киев, УМК ВО, 1989.-С. 43-51.

Васильева И.М. Род 34. Водосбор - Аgulegia L. // Флора Восточной Европы. - Мир и семья. Изд-во СПХФА, 2001. - Т. X. - С. 183-186.

Вініченко Т.С. Рослини України під охороною Бернської конвенції - К.: Хімджест, 2006. - 176 с.

Визначник рослин Українських Карпат / Відп. ред. В.І. Чопик. - К.: Наук, думка, 1977. - 434 с.

Географія Чернівецької області / Ред. Я.І. Жупанський. - Чернівці, 1993. - 192 с.

Геренчук К. І. Загальний огляд / Природа Чернівецької області. За ред. К.І. Геренчука, Львів. 1978. С. 7-10.

Гамор Ф.Д., Вайнагій Ї.В., Антосяк В.М. Стан охорони червонокнижних видів рослин на заповідних територіях Українських Карпат // Укр. ботан. журн. - 1994. - 51, № 6. - С. 122-129.

Гербор Дж., Уинтер Б. Некоторые причины вымирания / Биология охраны природы. -М.: Мир, 1983. - С. 143-189.

Горохова З.Н., Солодкова Т.І. Ліси Радянської Буковини. - Львів: Вид- во Львів, ун-ту, 1970. - 213 с.

Данилюк І.М. Осока пажитницеподібна (о. пажитницева) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред.. Я.П. Дідуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 95.

Екофлора України. Том І. / Я.П. Дідух, Г.П. Плюта, В.В. Протопова та ін. Відпов. Ред.. Я.П. Дідух. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - 496 с.

Екофлора України. Том 3. / М.М. Федорончук, Я.П. Дідух. Відпов. Ред.. Я.П. Дідух. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - 496 с.

Екофлора України. Том 2. / Я.П. Дідух, Р.І. Бурда, С.М. Зиман та ін. Відпов. Ред.. Я.П. Дідух. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - 496 с.

Екофлора України. Том 5. / А.П. Ільїнська, Я.П. Дідух, Р.І. Бурда та ін. Відпов. Ред.. Я.П. Дідух. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - 496 с.

Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л., Протопова В.В. Охраняемые растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983. - 176 с.

Загульський М.М., Чорней.І.І. Орхідеї Чернівецької області // Зелена Буковина. - 1995-96. - № 3-4, 1-2. - С. 54-57.

Загульський М.М., Чорней.І.І. Нове місцезнаходження Nigritella nigra (L.) Reichenb. (Orchidaceae) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. - 2004. - 50, № 2. - С. 125-129.

Загульський М.М., Чорней.І.І. Gentiana urticulosa L. (Gentianaceae Juss.) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. - 2004. - 61, № 2. - С. 79- 83.

Заєць З.С., Солодкова Т.І., Стойко С.М. Ботанічні резервати і пам’ятки природи Чернівецької області // Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій. - K., 1980. - С. 220-252.

Карпатські сторінки Червоної книги України / Гапоненко М.Д., Комендар В.І., Лебеда А.П. та ін. / За ред. В.Г. Собка. - K.: Фітосоціоцентр, 2002, - 280 с.

Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. Фітогенетичний фонд, мітогенетичний фонд, фітогенетичний фонд. / Під ред. С.Ю. Поповича - K.: Фітосоціоцентр, 2002. - 276 с.

Кияк В.Г. Стан охорони Leontopodium alpinum Cass, в Українських Карпатах //IX з’їзд Українського ботанічного товариства. Тези допов. - K.: Наук, думка, 1992. - С. 136-137.

Кияк В.Г., Чорней І.І. Соссюрея різноколірна // Червона книга України. Рослинний світ / За ред.. ЯЛ. Дідуха. - K.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 334.

Клепач И.А., Смолинская М.А., Вайнагий В.И. Редкие, исчезающие и эндемичные растения Перкалабо-Сиретского междуречья Буковинских Карпат и пути их охраны // VII сьезд Украинского ботанического общества. Тезисы докл. - К.: Наук, думка, 1987. - С. 16.

Малиновський К.А. Монтанный елемент флоры Украинських Карпат. - К.: Наук, думка, 1991. - 240 с.

Малиновський К.А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. - K.: Наук, думка, 1980. - 278 с.

Малиновський К., Царик И., Кияк В., Нестерук Ю. Рідкісні, ендемічні, реліктові та погранично-ареальні види Українських Карпат. - Львів: Ліга-Прес, 2002. - 76 с.

Протопова В.В., Чорней І.І. Неотінея обпалена (зозулинець обпалений) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред.. Я.П. Дідуха. - K.: Глобалконсалтинг, 2009, - С. 195,

Протопова В.В., Чорней І.І., Токарюк А.І. Билинець щільноквітковий // Червона книга України. Рослинний світ / За ред.. Я.П. Дідуха. - K.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 184. 295.

Проць Б.Г. Головатень високий // Червона книга України. Рослинний світ / За ред.. Я.П. Дідуха. - K.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 320.

Редкие и исчезающие растения и животные Украины. Справочник.

В.И. Чопик, H.H. Щербак, Т.Б. Ардамацкая и др. Отв. ред. K.M. Сытник

Киев.: Наук, думка, 1988. - 256 с.

Собко В.Г. Орхідеї України. - K.: Наук, думка, 1989. - 191 с.

Ситник K.M., Чопик В.И. Біоцентризм та глобалізм // Вісн. НАН України. - 2009. - № 12. - C. 8-12.

Сулей M.E. Пороги для выживания: поддерживание приспособленности и эволюционного потенциала // Биология охраны природы. - М.: Мир, 1983. - С. 160-177.

Судинні рослини флори Чернівецької області, які підлягають охороні: атлас-довідник / Чорней І.І., Буджак В.В., Термена Б.К. та ін. За ред. Чорнея І.І. - Чернівці: Рута, 1999. - 140 с.

Структура популяцій рідкісних видів флори Карпат / К.А. Малиновський, Й.В. Царик, Г.Г. Жиляєв та ін.. - K.: Наук, думка, 1998.

с.

Тасєнкевич Л.О., Мельник В.І., Сіренко О.Т. Сосна кедрова (сосна кедрова європейська) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред.. Я.П. Дідуха. - K.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 45.

Тимченко I.A., Чорней І.І. Глевчак однолистий (малаксис однолистий) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред.. Я.П. Дідуха. - K.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 193.

Тимченко I.A., Чорней І.І. Псевдорхіс білуватий (лейкорхіс білуватий) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред.. Я.П. Дідуха. - K.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 214.

Токарюк А.І., Чорней І.І. Scopolia camicolica Jacq. (Solanaceae) у флорі Буковини // Наук, вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці: Рута, 2007. - Вип. 343. Біологія. - С. 216-222.

Токарюк А.І., Чорней І.І., Буджак В.В., Величко М.В. Насіннєва продуктивність популяцій Aconitum jacquinii Rchb. (Ranunculaceae) у Чивчинських горах (Українські Карпати) // Наук, вісник 'Чернівецького ун-ту. - Чернівці: Рута, 2006. - Вип. 298. Біологія. - С. 199-203.

Толмачев А.И. Введение в географию растений. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1974. - 244 с.

Харкевич С.С. Ботанічна екскурсія у Чивчинські гори // Досягнення ботанічної науки в Україні 1965-1966 pp. - K.: Наук, думка, 1968. - C. 121-122.

Хорология флоры Украины / Барбарич А.И., Доброчаева Д.М., Дубовик О.М. и др. - К.: Наук, думка, 1986. - С. 272.

Червона книга Української ССР. / Відп. ред K.M. Ситник. - К.: Наук, думка. 1980. - 504 с.

Червона книга України. Рослинний світ / Відп. ред. Ю.Р. Шеляг-

Сосонко. - K.: УЕ ім. М.П. Бажана, 1996. - 608 с.

Червона книга України. Рослинний світ. - K.: Глобалконсалтинг, 2009.

с.

Чопик В.І. Флористичні особливості Чивчинських гір в Українських Карпатах. - В кн.: Досягнення ботан. науки в Україні. 1965-1976. - K.: Наук, думка, 1968.-С. 127-129.

Чопик В.І Ботаніко-географічна характеристика Чивчино-Гринявських гір в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. - 1969. - 26, №6. - С. 26-33.

Чопик В.І. Високогірна флора Українських Карпат - К.; Наук, думка, 1976.-270 с.

Чопик В.І. Актуальні питання охорони рослин // Укр. ботан. журн. - 1976. - 33, № 5. _ с. 449-456.

Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Украины. Справочник. - Киев: Наук, думка, 1978. - 211 с.

Чорней І. І. Білотка альпійська // Зелені Карпати. - 1995-96. - № 3-4, 1-

-С. 58-59.

Чорней I. I. Ligularia bucovinensis Nakai (Asteraceae) - новий вид для флори Українських Карпат // Укр. ботан. журн. - 1999. - 56, № 1. - С. 19-22.

Чорней І. І. Поширення й охорона рослин зі Світового та Європейського Червоних списків на Буковині // Заповідна справа в Україні. - 2002. - Т. 8, вип. 1. - Є. 26-27.

Чорней І. І. Скереда Жакена // Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - Є. 317.

Чорней І. І. Смілкоквітка Завадського (Смілка Завадського) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 400.

Чорней І.І., Буджак В.В. Нове місцезнаходження раритетних видів флори у Чивчинських горах (Українських Карпат) // Укр. ботан. журн.

,-60, № 1.-С. 53-57.

Чорней І.І., Буджак В.В. Оцінка заказника «Чорний Діл» як «Важливої ботанічної території» // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки. Матер. Шостої Міжнар. наук. конф. (м. Чернівці, 11-12 травня 2007 р. - Чернівці:Зелена

Буковина, 2007. - С. 271-273.

Чорней І.І., Буджак В.В., Андрієнко T.JI. Болота Буковинських Карпат // Укр. ботан. журн. - 2008. - 65, № 2. - Є. 180-188.

Чорней І.І., Буджак В.В., Величко М.В. Ботанічна характеристика пам'ятки природи місцевого значення «Жупани» (Буковинські Карпати) // Біорізноманітність флори проблеми збереженя і раціонального використання. Репродуктивна здатність рослин як їх поширеня та збереження в Україні.Матеріали Міжнар. наук конф., присвяч. 150-річчю Ботанічного саду ЛНУ ім І Франка.Сесії ради ботанічних садів України (Львів, 27-29 квітня 2004 р.) - Львів, 2004. - С. 120.

Чорней І.І., Буджак В.В., Загульський М.М. та ін. Флористичні знахідки у Буковинських Карпатах і Прикарпаття // Наук. вісникЧернівецького ун-ту. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - Вип. 39. Біологія. - С. 3-14.

Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І. Сторінками Червоної книги України (рослинний світ). Чернівецька область. - Чернівці: Друк- : 2010.-452 с.

Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Ніжирса Т.Д. Рід Botrychium Sw. (Ophioglossaceae) у флорі Буковини - хорологічна характернет Наук, вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці: Рута, 2004. - Вид. - Біологія.-С. 132-137.

Чорней I.I., Скільський І.В., Буджак В.В. Місце і роль регіонального ландшафтного парку «Черемоський» у системі ехомережі Українських Карпат // Національні природні парки в екологічній мережі України (до створення в зоні Малого Полісся Хмельницької області Національного природного парку «Озеро Святе»). 36. наук, праць та матер. Всеукт наук. - практ. конф. - K-Подільський: Пр. Вид-во «ОІЮМ», 2001. - С. 42-47.

Чорней І.І. У верхів'ях Білого Черемошу // Зелені Карпати. - 1994. -3-4. -С. 18-19

Юзьків М.І. Тис у Княждвірській лісовій дачі на Прикарпатті // Матер, про охорону природи на Україні. - К.: Вид-во АН УРСР, 1958. - С. 36.

Шеляг-Сосонко Ю.Р., Стойко С.М., Дидух Я.П. и др. Зеленая книга Украинской ССР. - Киев : Наук, думка, 1987. - 212 с.of the European Wildlife and Natural Habitats. - Bern, 1979.F. Flora der Bucovina. - Leipzig: A.Edelmann, 1859. - VI+460s.J.A. Die bischer bekannten Pflanzen Galiciens und der Bucovina. - Wien, 1872. - 267 s.I. Ekologickä stabilita. - Praha, 1992. - 243 s.S.L. Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A. nomenciatural checklist. - Kiev: 1999. - xxiii+345 p.B., Walas J. Les associations des plantes vesculaires des Monts de Czywczyn // Bull. Inst. Acad. Pol. B. - 1949. - 1. - P. 1-181.C. Life formas of plants and statistical plant geography C. Raunkiaer. - New Jork, London, 1934. - 352 s.D.M. О zäniku druhe. - Praha : Nakladatelstvi Lidovü Noviny, 1991. -187 s.H.. Klein E., Rrescher A., Zagulskij M. Nigritella carpatica (Orchidaceae) - ein Reliktendemit der Ost-Karpaten // Phyton. Annales rei ootanicaea. - 1994. - 34, № 2. - P. 169-187.E. Fragmente floristice din Bucowina sii Bassarabia de Nord Buletir.ul Gradini Botanice si al Museuli Botanic dela Universitatea din Cluj.1928. Vol. XV, № 1-4. - P. 209-218.Conservation Monitoring Centre. Global Biodiversity: State of the Earth’s living Resources. - London. Chapman et Hall., 1992.