З вище сказаного можемо показати розвиток думки видатних психологів в вигляді таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Погляди різних авторів на визначення поняття тривожності
№АвторПояснення тривожності:1.З. ФрейдТривожність як результат розрядки пригніченого сексуального потягу; - як сигнал про наявність небезпечної ситуації, що вимагає від індивіда адекватного пристосування.2.Анна ФрейдТрактує тривожність як безпредметною стан очікування невизначеної загрози.3.КаренХорніТривога є адекватними реакціями на небезпеку, але в разі страху небезпека очевидна, об'єктивна, а в разі тривоги вона прихована і суб'єктивна.4.А. ЕллісРозрізняє тривожність як стан, заснований негативною самооцінкою і що призводить до неадекватної поведінки. При цьому розрізняються два види тривожності: тривожність дискомфорту і «Я - тривожність».5.О.Х. Маурера,Тривожність поряд з іншими емоціями (надією, розчаруванням і полегшенням) робить вирішальний вплив на вибір, отже, на подальше закріплення способів поведінки.6.Б.Ф. СкіннерВважає тривогу як негативне побічне явище, пов'язане з використанням покарання.7.М. ЛитвакВважає, тривога - це емоція, що виникає при загальній оцінці ситуації як несприятливу.8.КерроллІзардВважає, що тривога являє собою комбінацію декількох емоцій, однією з яких є страх, а іншими її компонентами є почуття печалі, провини і сорому.9.А. ПрихожанНа психологічному рівні тривожність відчувається як напруга, занепокоєння і переживання у вигляді почуттів невизначеності, безсилля, незахищеності, що загрожує невдачі, неможливість прийняти рішення.10.РоллоМейВважає тривогу похмурим передчуттям, викликане загрозою, яку-небудь цінність, яку індивід вважає необхідною для свого існування як особистості.
1.2 Психологічна характеристика юнацького віку
Юнацький вік - це, перш за все, молоді люди у віці від 18 до 25 років. На сьогоднішній день відсутній єдиний підхід до вікової періодизації, виділенню фаз розвитку дорослої людини. За міжнародною класифікацією, завершення юності і початок дорослості починається для жінки з 20 років, а для чоловіка - 21 року.
Юнацький вік є періодом життя людини, що позначає перехід від залежного дитинства до самостійної дорослості, що включає, з одного боку завершення фізичного, зокрема статевого дозрівання, а з іншого - досягнення соціальної зрілості[13, с.116-118].
У вигляді головних новоутворень цього віку В.І. Слободчиков виділяє: саморефлексія, усвідомлення власної індивідуальності, поява життєвих планів, готовність до самовизначення, установка на свідоме побудова власного життя, поступове вростання в різні сфери життя.
Юність виступає як період прийняття відповідальних рішень, що визначають все подальше життя студента: вибір професії і свого місця в житті, життєвої позиції, вибір супутника життя, створення своєї сім'ї. Вступ до вузу укріплює віру студента у власні сили і здібності, породжує надію на цікаве життя. У зв'язку з цим на другому і третьому курсах часто виникають питання про правильність вибору вузу, спеціальності, професії. До кінця третього курсу остаточно вирішується питання про професійне самовизначення[13, с.155].
Психологічний розвиток особистості юнака - це діалектичний процес виникнення і вирішення протиріч, переходу зовнішнього у внутрішнє, самоповага, активної роботи над собою[24,с.649-650].
Характерною особливістю юнацького віку є потреба в досягненнях. Якщо вона не знаходить свого задоволення в основних сферах діяльності студента, то зміщується на інші сфери (спорт, бізнес, тощо). Людина повинна знайти для себе область успішного самоствердження. В іншому випадку можливі: невротизація, відхід у хворобу[5,с.529].
Підводячи підсумок вище сказаного можна зробити висновок, що юнацькі роки - це дуже складний етап в житті людини. На цьому етапі остаточно формується не тільки фізичне, але і психічний розвиток людини, формується особистість студента і все його подальше життя. Найголовніше для студента щоб він міг відчувати себе значущим, спілкуватися з людьми і ці відносини були продуктивні, якісні.
Високий рівень тривожності може перешкодити успішно пройти цей етап в житті людини. Адже замкнутий, нетовариський, що постійно чекає невдачу у всьому людина не може відчувати себе досить комфортно і організовувати продуктивні і якісні стосунки.
1.3 Особливості прояву тривожності у юнаків - студентів
Певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість активної діяльності особистості. У кожної людини існує свій оптимальний або бажаний рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Оцінка людини свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю й самовиховання. Проте підвищений рівень тривожності є суб'єктивним проявом неблагополуччя особистості [22,с.234].
Високо-тривожні юнаки схильні сприймати загрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати дуже напружено, вираженим станом тривожності [22].
Поведінка тривожних людей у діяльності спрямованої на досягнення успіхів, має такі особливості:
·Гострота емоційного реагування на повідомлення про невдачі;
·Гірше працюють у стресових ситуаціях або умовах дефіциту часу, відведеного на рішення задачі;
·Боязнь не удачі домінує над прагненням до досягнення успіху.
Зазвичай тривожні юнаки це дуже невпевнені в собі люди, з нестійкою самооцінкою. Постійно випробовуване ними почуття страху перед невідомим приводить до того, що вони вкрай рідко проявляють ініціативу. Вважають за краще не звертати на себе увагу оточуючих, поводяться приблизно, намагаються точно виконувати вимогу - не порушують дисципліну. Таких людей називають скромними, соромливими.
Тривожність багато в чому обумовлює поведінку студента. Існує певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість активної діяльності особистості. Рівень тривожності показує внутрішнє ставлення студента до певного типу ситуації і дає непряму інформацію про характер взаємин з однолітками і дорослими [22,с.29].
Коли ж цей рівень перевищує оптимальний, можна говорити про прояв підвищеної тривожності. Підвищений рівень може свідчити про недостатню емоційної пристосованості до тих іншим соціальним ситуацій. У студентів з даним рівнем проявляється ставлення до себе як до слабкого, невмілому. Тривожність забарвлює в похмурі тони ставлення до себе, інших людей і дійсності.
Тривожні студенти, як правило, не користуються загальним визнанням у групі, але й не виявляються в ізоляції, вони частіше входять до числа найменш популярних, тому що дуже часто невпевнені в собі, замкнуті, нетовариські, або, ж навпаки, занадто відкриті в спілкуванні, настирливі, або озлоблені. Також причиною непопулярності є їх безініціативність з - за своєї невпевненості в собі, отже, ці студенти не завжди можуть бути лідерами в міжособистісних взаєминах.
Результатом безініціативності тривожних студентів є те, що в однолітків з'являється прагнення домінувати над ним, що веде до зниження емоційного фону, до тенденції уникати спілкування, виникають внутрішні конфлікти, пов'язані зі сферою спілкування, посилюється невпевненість у собі [11].
Невпевнений, тривожний людина завжди недовірливий, а помисливість породжує недовіру до інших. Він побоюється інших, чекає нападу, глузування, образи. сприяє утворенню реакції психологічного захисту у вигляді агресії, спрямованої на інших. Так само реакція психологічного захисту. Це виражається у відмові від спілкування і уникнення осіб, від яких йде «загроза». Такі студенти, як правило, самотні, замкнуті, малоактивні. Це, як правило, позначається на успішності навчальної діяльності та налагодженні контактів з оточенням[22,с.112].
Отже ми бачимо, що тривожним особам властива занижена самооцінка і самоповага, вони не вірять в себе і свої сили і відчувають себе самотніми у цьому світі, закриваються у собі.
тривожність юнак студент невротичний
Висновки до першого розділу
.Проаналізувавши питання, ми бачимо, що проблемою тривожності займалися багато психологів. Це такі як З. Фрейд, К. Хорні, Р. Мей, А. Прихожан та ін. Узагальнюючи погляди вчених можна припустити, що тривога - це невизначене передчуття, вона неконкретна, «невловима», «безпредметна», може бути наслідком не правильних навичок спілкування. Особливі властивості тривоги - почуття невпевненості і безпорадності перед лицем небезпеки. У найзагальнішому вигляді тривожність розуміється як негативне емоційне переживання, пов'язане з передчуттям небезпеки.
.Підводячи підсумок вище сказаного можна зробити висновок, що юнацькі роки - це дуже складний етап в житті людини. На цьому етапі остаточно формується не тільки фізичне, але і психічний розвиток людини, формується особистість студента і все його подальше життя. Найголовніше для студента щоб він міг відчувати себе значущим, спілкуватися з людьми і ці відносини були продуктивні, якісні.
.Отже ми бачимо, що тривожним особам властива занижена самооцінка і самоповага, вони не вірять в себе і свої сили і відчувають себе самотніми у цьому світі, закриваються у собі. Тривожність забарвлює в похмурі тони ставлення до себе, інших людей і дійсності.
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТРИВОЖНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
2.1 Методи дослідження
У нашому дослідженні було використано такі методи :
Емпіричні - методика « Шкала тривожності» Спілбергера, математичний розрахунок за U-критерієм Мана-Уітні.
Діагностику типу рівня тривожності провели за допомогою методики «Шкала тривожності» Спілбергера.
Призначення методики полягає в тому, що шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory - STAI) є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність, як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини). Розроблено Ч. Д. Спилбергером і адаптована Ю. Л. Ханіним.
Теоретичні основи полягають в вимірюванні тривожності як властивості особистості,що особливо важливо, оскільки це властивість багато в чому обумовлює поведінку суб'єкта. Певний рівень тривожності - природна і обов'язкова особливість активної діяльної особистості. У кожної людини існує свій оптимальний, або бажаний, рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю і самовиховання.
Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, відбиває схильність суб'єкта до тривозі і передбачає наявність в нього тенденції сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особиста тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Ситуативна або реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності й динамічності в часі.
Особистості, які відносяться до категорії високотривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати досить вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест висловлює у випробуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати в нього поява стану тривожності в різноманітних ситуаціях, особливо коли вони стосуються оцінки його компетенції та престижу.
Більшість з відомих методів вимірювання тривожності дозволяє оцінити тільки або особистісну тривожність, або стан тривожності, або більш специфічні реакції. Єдиною методикою, що дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну властивість, і як стан є методика, запропонована Ч. Д. Спілбергером. Російською мовою його шкала була адаптована Ю. Л. Ханіним.
2.2 Аналіз результатів дослідження
За умовами цієї методики досліджуваним пропонувалося заповнити опитувальник, що містить 40 питань, на які потрібно дати коротку відповідь: ніколи, майже ніколи, часто, майже завжди.
Для більш чіткого уявлення характеру рівня тривожності у юнаків, ми спів ставили результати тесту двох вибірок, різних вікових категорій.
Серед досліджуваних 20 осіб - віком від 19-21 року, які на даний момент є студентами 3 курсу а також 20 осіб - досліджувані віком від 40 - 50 років.
При аналізі результатів треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник по кожній з шкал може перебувати в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому, чим вище підсумковий показник, тим вище рівень тривожності (ситуативної або особистісної).
При інтерпретації показників можна використовувати наступні орієнтовні оцінки тривожності:
·до 30 балів - низька,
·31 - 44 бали - помірна;
·45 і більше - висока.
Особистості, які відносяться до категорії високотривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати досить вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест висловлює у випробуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати в нього поява стану тривожності в різноманітних ситуаціях, особливо коли вони стосуються оцінки його компетенції та престижу.
Стан реактивної (ситуаційної) тривоги виникає при попаданні в стресову ситуацію і характеризується суб'єктивним дискомфортом, напруженістю, неспокоєм і вегетативним порушенням. Природно, цей стан відрізняється нестійкістю у часі і різною інтенсивністю в залежності від сили впливу стресової ситуації. Таким чином, значення підсумкового показника по даній шкалі дозволяє оцінити не тільки рівень актуальної тривоги випробуваного, але і визначити, чи знаходиться він під впливом стресової ситуації і яка інтенсивність цього впливу на нього.
Особистісна тривожність являє собою конституціональну межу, яка зумовлює схильність сприймати загрозу в широкому діапазоні ситуацій. При високої особистісної тривожності кожна з цих ситуацій буде володіти стресовим впливом на суб'єкта і викликати у нього виражену тривогу. Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і психосоматичними захворюваннями.
Результати дослідження
Таблиця 2.1
Оцінка тривожності (юнацький вік)Оцінка тривожності ( дорослий вік)№Ситуативна тривожністьОсобистісна тривожність№Ситуативна тривожністьОсобистісна тривожність115321566822234242603253633840418354283653340548526243363048716317466082338844649353993856103356104868111831112844122234124154132431133868142034146678152840153458163848163044172236174862183746185272191831192844204248203452∑25,6537,6540,8556,4
Проаналізувавши дані таблиці 2.1, ми бачимо що середнє значення шкали ситуативної тривожності у юнаків значно менше ніж у дорослих (25,65< 40,85), а отже це показує що люди в дорослому віці більш схильні до тривожної поведінки в стресовій ситуації, а ніж особи юнацького віку. Це охарактеризовано тим, що дорослі частіше переживають відчуття напруги і страху в загрозливих ситуаціях, адже часто на них лежить велика відповідальність за виконання роботи, або переживання відбуваються через втрату ситуації над контролем.
За шкалою особистісної тривожності ми бачимо схожі результати, тобто, рівень юнацького віку відрізняється за рівень дорослого в меншу сторону (35,65<56,4). Це пояснюється тим, що для дорослих характерно переживання внутрішньо особистісної тривоги, адже ця категорія людей вже реалізувала себе в сімейній діяльності, а отже, на них лежить велика відповідальність як по відношенню до матеріального забезпечення сімї, так і у вихованні дітей, що веде до частих особистісних переживань і напруження, можливих стресів.
Результати за шкалою особистісна тривожність: Uемп = 31.5, критичне значення p≤0.01 = 114, p≤0.05= 138, отримане імперичне значення Uемп(31.5) знаходиться в зоні значущості, а отже відмінності в показниках є статистично значущі.
2.3 Психологічні рекомендації
Особам з високою оцінкою тривожності варто формувати почуття впевненості й успіху. Їм необхідно зміщати акцент із зовнішньої вимогливості, категоричності, високій значимості в постановці завдань на змістовне осмислення діяльності й конкретне планування по задач.
Для слабко тривожних людей, навпаки, потрібно пробудження активності, підкреслення мотиваційних компонентів діяльності, збудження зацікавленості, висвітлення почуття відповідальності у вирішенні тих чи інших завдань.
Для зниження рівня тривожності існують різні комплекси прийомів та вправ. Окремі питання прояву та корекції тривожності розглядалися С. В. Васьківською , Р. В. Овчаровою, А. М. Прихожан , С. О. Ставицькою та ін. Так, М. І. Буянов вказує на застосування трудотерапії, бібліотерапії і музикотерапії у подоланні тривожності особистості. До терапії музикою зверталися і В. С Лобзін, М. М. Решетніков, А. А. Коротаєв та ін.
Важливим напрямом психологічної допомоги є навчання людини певним прийомам і вироблення навичок поведінки в стресових ситуаціях, підвищення впевненості в собі і самоприйняття.
Опираючись на роботи Р.В. Овчаровой, А. М. Прихожан, Є. І. Рогова нами була підготовлена система психокорекційних вправ, спрямованих на зниження рівня особистісної тривожності та розвиток упевненості особистості:
. Переінтерпретація симптомів тривоги. Стан тривоги переживає більшість людей, і це дозволяє краще виконувати певний вид діяльності. Тренування допомагає особам своє хвилювання сприймати саме так і використовувати його для мобілізації власних знань, сил, можливостей.
. Налаштування на певний емоційний стан. Людині пропонується подумки пов'язати хвилюючий, тривожний емоційний стан з певною мелодією, кольором, пейзажем, жестом; спокійний розслаблений стан - з іншою музикою та уявними образами; стан впевненості, націленості на перемогу - ще з іншими. Коли особа починає хвилюватися, необхідно уявити перші образи, потім другі й поступово перейти до третіх, повторюючи останні декілька разів.
. Приємні спогади. Особі пропонуємо уявити ситуацію, в якій вона відчувала повний спокій, розслабленість, і як найяскравіше пригадати всі відчуття, пов'язані з цією ситуацією.
. Контроль голосу і жестів. Розповідаємо, як за голосом і жестами можна визначити емоційний стан людини, а також, про те, що впевнений голос і спокійні жести можуть мати зворотній вплив - заспокоювати, надавати впевненості. Для оволодіння цим контролем необхідне тренування перед дзеркалом і глядачами.
. Посмішка. Навчання цілеспрямованому управлінню м'язами обличчя. Учню даємо ряд стандартних вправ для розслаблення м'язів обличчя і пояснюємо значення посмішки для зняття нервово-м'язової напруги.
. Дихання. Розповідаємо про значення ритмічного дихання для зняття напруги.
. Мислене тренування. Ситуація, яка викликає тривогу завчасно уявляється у всіх деталях, складних моментах, які викликали її переживання; детально продумується і програється власна поведінка.
Висновки до другого розділу
.Шкала тривоги Спілбергера є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність, як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини). Розроблено Ч. Д. Спилбергером і адаптована Ю. Л. Ханіним.
.Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, відбиває схильність суб'єкта до тривозі і передбачає наявність в нього тенденції сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особиста тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Ситуативна або реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності й динамічності в часі.
.Проаналізувавши дані таблиці 2.1, ми бачимо що середнє значення шкали ситуативної та особистісної тривожності у юнаків значно менше ніж у дорослих.
.Провівши математичний розрахунок за U-критерієм Мана-Уітні, ми дізналися що відмінності в показниках вибірок є статистично значущі.
.Для зниження рівня тривожності існують різні комплекси прийомів та вправ. Важливим напрямом психологічної допомоги є навчання людини певним прийомам і вироблення навичок поведінки в стресових ситуаціях, підвищення впевненості в собі і самоприйняття.
ВИСНОВОК
Загалом ми прослідкували, що проблемою тривожності займалися багато психологів. Це такі як З. Фрейд, К. Хорні, Р. Мей, А. Прихожан та ін. Узагальнюючи погляди вчених можна припустити, що тривога - це невизначене передчуття, вона неконкретна, «невловима», «безпредметна», може бути наслідком не правильних навичок спілкування. Особливі властивості тривоги - почуття невпевненості і безпорадності перед лицем небезпеки. У найзагальнішому вигляді тривожність розуміється як негативне емоційне переживання, пов'язане з передчуттям небезпеки.
Дослідили в роботі, що юнацькі роки - це дуже складний етап в житті людини. На цьому етапі остаточно формується не тільки фізичне, але і психічний розвиток людини, формується особистість студента і все його подальше життя. Найголовніше для студента щоб він міг відчувати себе значущим, спілкуватися з людьми і ці відносини були продуктивні, якісні.
Розкривши питання тривожності виявили, що тривожним особам властива занижена самооцінка і самоповага, вони не вірять в себе і свої сили і відчувають себе самотніми у цьому світі, закриваються у собі. Тривожність забарвлює в похмурі тони ставлення до себе, інших людей і дійсності.
Також ми проаналізували дані які були отримані з методики « Шкала тривожності» Спілбергера, і побачили, що середнє значення шкали ситуативної та особистісної тривожності у юнаків значно менше ніж у дорослих. І підтвердили це провівши математичний розрахунок за U-критерієм Мана-Уітні, завдяки якому дізналися, що відмінності в показниках вибірок є статистично значущі.
Знайшли в роботах відомих психологів, що для зниження рівня тривожності існують різні комплекси прийомів та вправ.
Отже ця робота була кропіткою і добре пропрацьовано, тому результати і дані отримані з неї, можливо в майбутньому допоможуть в подальшому розвитку психології.
Список використаної літератури
1. Бахур В.Т. Емоції: плюси і мінуси. - М.: Знання, 1975. - 95 с.
. Бачинін В.А. Психологія. Енциклопедичний словник. - СПб.: Вид-во Михайлова В.А., 2005 - 272 с.
. Велика психологічна енциклопедія. - М.: ЕКСМО, 2007. -544 С.
. Бреслав Г.М. Психологія емоцій: навч. Посібник для вузів. - М.: Академія: Сенс, 2004 - 541 с.
. Вачков І.В. Основи технології групового тренінгу. Психотехніки: Навчальний посібник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Видавництво «Вісь - 89», 2005. - 256 с.
. Вікова психологія: Дитинство, отроцтво, юність: Хрестоматія: Учеб. Посібник для студ. пед. Вузів / сост. і. наук.ред. Мухіна В.С., Хвостаков А.А. - М.: Изд. - У центр «Академія» - 2000. - 624 с.
. Волков Б.С. Психологія юності і молодості: Учеб. Посібник для вузів - М.: Трікста; Акад. Проект - 2006. - 255 с.
. Дьяченко М.І. та ін. Психологія вищої школи / М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибовіч, С.Л. Кандибовіч. - Мн.: Харвест, 2006. - 416 с.
. Душков Б.А. Психологія людинознавства / Б.А. Душков. - М.: Персе, 2003 - 477 с.
. Дьяченко М.І., Кондибовіч Л.А., Психологічний словник - довідник. - Мн.: Харвест.: АСТ, 2001. - 576 с.
. Євтихій О.В. Практика психологічного тренінгу. - СПб.: Видавництво «Мова», 2007. - 256 с.
. Єрмолаєв О.Ю. Математична статистика для психологів: Підручник / - 2-е вид., Испр. - М.: Московський психолого-соціальний інститут: Флінта, 2003. - 336 с.
. Ізард Керрол Психологія емоцій. - СПб.: Пітер, 2002. - 460 с.
. Ізард Емоції людини. (Пер. з анг.) / Під. ред. Л.Я. Гозмана, М.С. Єгорової; Вступ. стаття А.Є. Ольшанникова. - М.: Изд. - Во МДУ, 1980.
. Кон І.С. Психологія ранньої юності. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с.
. Короткий психологічний словник. / Укл. Л.А. Карпенко, М.Г. Ярошевського, - М.: 195 с.
. Ленглі А. Введення в експериментально-аналітичну теорію емоцій//Питання психології. - Червень - серпень. - 2004 - № 4. З 13-21
. Мей Р. Проблема тривоги / Пер. з англ. А.Г. Гладкова. - М.: Изд-во ЕКСМО-Прес, 2001. - 432 с.
. Немов Р.С. Практична психологія: Пізнання себе: Вплив на людей: Посібник для учнів. - М.: Гуманит. Вид.центр ВЛАДОС, 1999. - 320 с.
. Петровський А.В. Психологія - Росії 20-го століття. - М.: изд-во - 2000. - 425 с.
. Прихожан А.М. Тривожність у дітей та підлітків: психологічна природа і вікова динаміка. - М.: МПСІ Воронеж: НВО «МОДЕК», 2000. - 303 с.
. Прихожан А.М., Дубровіна І.В. Психологія. - М.: АКАДЕМІЯ, 1999 - 461с.
. Психологія особистості в працях вітчизняних психологів. Сост. Л.В. Куликов. - СПб та ін; ПИТЕР, 2000. - 476 с.
. Психолого-педагогічні аспекти адаптації студентів до навчального процесу у ВНЗ. - Кишинів: ШТІІЦА, 1990 -114 с.
. Реан А.А. Психологія вивчення особистості / Навчальний посібник. Вид. Михайлова В.А. З - П., 1999. - 324
. Рогов Є.І. Настільна книга практичного психолога в освіті; Навчальний посібник - М.: ВЛАДОС, 1996 - 529 с.
. Слободчиков В.І., Ісаєв Є.І. Основи психологічної антропології, психологія розвитку людини.: Учеб. посібник для вузів - М.: Шкільна преса, 2000-416 с.
. Столяренко Л.Д. Основи психології. - 4-е вид. - Ростов на Дону.-2001-672с.
. Хрестоматія / Психологія особистості / Під. ред. Ю.Б. Гіппенрейтер, А.А. Пузиря. - М.: «Преса» .1982-567 с.
Додатки
Додаток А
Стимульний матеріал методики « Шкала тривожності» Спілбергера
№ппСуждениеНикогдаПочти никогдаЧастоПочти всегда1Я спокоен12342Мне ничто не угрожает12343Я нахожусь в напряжении12344Я внутренне скован12345Я чувствую себя свободно12346Я расстроен12347Меня волнуют возможные неудачи12348Я ощущаю душевный покой12349Я встревожен123410Я испытываю чувство внутреннего удовлетворения123411Я уверен в себе123412Я нервничаю123413Я не нахожу себе места123414Я взвинчен123415Я не чувствую скованности, напряжения123416Я доволен123417Я озабочен123418Я слишком возбужден и мне не по себе123419Мне радостно123420Мне приятно123421У меня бывает приподнятое настроение123422Я бываю раздражительным123423Я легко расстраиваюсь123424Я хотел бы быть таким же удачливым, как и другие123425Я сильно переживаю неприятности и долго не могу о них забыть123426Я чувствую прилив сил и желание работать123427Я спокоен, хладнокровен и собран123428Меня тревожат возможные трудности123429Я слишком переживаю из-за пустяков123430Я бываю вполне счастлив123431Я все принимаю близко к сердцу123432Мне не хватает уверенности в себе123433Я чувствую себя беззащитным123434Я стараюсь избегать критических ситуаций и трудностей123435У меня бывает хандра123436Я бываю доволен123437Всякие пустяки отвлекают и волнуют меня123438Бывает, что я чувствую себя неудачником123439Я уравновешенный человек1234
Додаток Б
Математичний розрахунок за U-критерієм Мана-Уітні.
Зрівняння за шкалою ситуативної тривожності юнацький і дорослий вік
№Выборка 1Ранг 1Выборка 2Ранг 21151563922284231.5325133827.541842815.553320.5483662411.53018.571624634823104433935243827.5103320.54836111842815.5122284130132411.53827.5142066640152815.53422.5163827.53018.51722848361837255238191842815.5204231.53422.5Суммы:255.5564.5
Результат: UЭмп = 45.5≤0.01 = 114p≤0.05 = 138
Полученное эмпирическое значение Uэмп(45.5) находится в зоне значимости.
Зрівняння за шкалою особистісної тривожності юнацький і дорослий вік
№Выборка 1Ранг 1Выборка 2Ранг 21325683723486032.5336124017435103612540175226.5633648247312.56032.5838146435939155629.5105629.5683711312.5442012348542813312.56837143487840154017583116482444201736126234184622723919312.544202048245226.5Суммы:241.5578.5
Результат: UЭмп = 31.5 Полученное эмпирическое значение Uэмп(31.5) находится в зоне значимости.