Материал: Собівартість виготовлення парфумів

Пояснення

Чисельність спеціалістів і службовців визначають по нормі 15-20% від чисельності робітників.

Розрахунок місячного окладу спеціалістів і службовців:

. Електронік:

. Програміст:

. Економіст:

. Технолог з організації і нормування праці:

. Механік:

. Майстер:

. Старший диспетчер:

. Конструктор:

Таблиця 6.2.

Пояснення:

При визначенні амортизаційних відрахувань будівель і споруд використовується один із методів нарахування амортизації відповідно до Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями станом на 16.02.2011 року.

Знос малоцінного і швидкозношуючого інвентарю (20 грн. на одного робітника).

Витрати на охорону праці складатимуть 2% від фонду основної заробітної плати виробничих робітників.

Витрати на раціоналізацію і винахідництво (25 грн. на 1 робітника)

Розрахунок єдиного соціального внеску:

Розрахунок витрат на утримання цехового персоналу:

Розрахунок зносу малоцінного та швидкозношуючого інвентарю:

Вартість будівель і споруд - 5670000 грн.

Розрахунок амортизації:

Розрахунок витрат на охорону праці і техніку безпеки:

Розрахунок витрат на раціоналізацію і винахідництво:

2.7 Розрахунок загальногосподарських витрат

Стаття «Загальногосподарські витрати» - витрати є комплексні.

Загальногосподарські витрати розподіляють пропорційно основній заробітній платі основного персоналу і можуть становити 120-180%

Заробітна плата основного персоналу - 1395744,60 (грн.)

Загальногосподарські витрати становлять 146%

2.8 Розрахунок поза виробничих витрат

Стаття «Позавиробничі витрати» містить витрати на вивчення та продаж продукції. Позавиробничі витрати становлять 10-15% від виробничої собівартості.

Стаття «Позавиробничі витрати» становить 14% від виробничої собівартості продукції.

2.9Розрахунок повної собівартості продукції

Таблиця 9.1. Розрахунок повної собівартості продукції

Пояснення

Всі дані для розрахунку повної собівартості беремо з попередніх розрахунків.

2.10. Зведена таблиця техніко-економічних показників

 (шт./чол.)

Прибуток визначається у розмірі 15-20% від повної собівартості.

Прибуток становить 17% від повної собівартості продукції.

 (грн.)

Оптова ціна розраховується як сума повної собівартості та прибутку.

Відпускна ціна включає в себе оптову ціну і ПДВ.

Рентабельність обчислюється як відношення прибутку до повної собівартості.

3. Напрямки зниження собівартості продукції на підприємстві

В умовах формування цін під впливом ринку одним з головних чинників підвищення обсягу прибутку підприємства стає зниження собівартості продукції. Зниження собівартості виробу може бути досягнуто як під час розробки, так і в процесі виробництва. Тому для інженерів важливо знати можливі способи зниження собівартості на різних стадіях життєвого циклу виробу.

Інженери-розробники (проектувальники) виробів та інженери-технологи, що приймають інженерні рішення, можуть впливати головним чином на прямі витрати, тому особливу увагу під час проектування слід приділяти саме цим статтям витрат.

Шукаючи резерви зниження собівартості виробу, доцільно розглянути кожну статтю калькуляції та визначити можливі шляхи зниження собівартості. Більш прискіпливо треба розглядати статті, які мають найбільшу частку у складі витрат. На парфумерному підприємстві найбільші витрати пов'язані з матеріалами та покупними виробами.

Економію матеріальних ресурсів можна досягнути за рахунок зменшення витрат матеріалів, заміни дорогих матеріалів дешевшими, скорочення витрат на придбання і транспортування матеріалів.

При високій більше уваги треба приділяти підвищенню продуктивності праці. Енергомістка продукція потребує постійної уваги з погляду зменшення витрат палива, електроенергії та енергоносіїв.

Економію витрат можна забезпечувати технічними та організаційними рішеннями. Технічними рішеннями є:

·        удосконалення конструкції виробів;

·        упровадження нової техніки і технології;

·        механізація та автоматизація виробничих процесів (використання комп'ютерних програм, використання робото-технічних комплексів, гнучких виробничих систем тощо).

До організаційних рішень належать:

ü  упровадження прогресивних методів організації виробництва (гнучкого, автоматизованого, потокового);

ü  удосконалення організації праці з метою підвищення її продуктивності (раціональний розподіл праці, якісне забезпечення та обслуговування робочих місць, підвищення кваліфікації робітників, використання ефективних систем мотивації праці тощо);

ü  удосконалення управління виробництвом (раціоналізація організаційної структури управління, оптимізація виробничої програми, впровадження інформаційних технологій управління тощо);

ü  поглиблення спеціалізації та кооперування виробництва та інші напрями, які забезпечують зниження собівартості продукції.

Шляхи зниження собівартості продукції є чимало. Однак існує чимало проблем пов’язаних з цим. Так, зменшення витрат на придбання якісних матеріалів та заміна більш дешевими може призвести до пониження якості кінцевого продукту, а це може негативно відбитися на реалізації продукції. Зменшення кількості працівників і автоматизація виробництва вимагає на перших етапах чималі капіталовкладення тощо.

Найбільш ефективним шляхом зниження собівартості продукції є впровадження економних технологій виробництва, переймання світового досвіду по зменшенню собівартості. Так, Японія навчилася економити все: електроенергію, метали, робочу силу для створення більшості матеріальних продуктів. Ресурсоекономні, ресурсозберігаючі технології - це вихід для українського товаровиробника.

Також важливим є дотримання всіх головних принципів ефективного розміщення продуктивних сил: це скорочення шляхів між виробником та покупцем, між виробництвом і сировинною базою.

Дотримання загальних економічних принципів та законів - важливий шлях для зниження собівартості продукції, яка не буде призводити до погіршення кінцевого продукту і дасть для вітчизняного товаровиробника можливість отримувати додаткових покупців та додаткові прибутки.

Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії проявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скорочення витрат з обслуговування виробництва і управління, у ліквідації втрат від браку й інших непродуктивних витрат [14, c.42-44].

Матеріальні витрати мають велику питому вагу в структурі собівартості продукції, тому навіть незначне заощадження сировини, матеріалів, палива і енергії при виробництві кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає великий ефект.

Підприємство має можливість впливати на величину витрат матеріальних ресурсів, починаючи з їх заготівлі. Сировина і матеріали входять у собівартість за ціною їх придбання з урахуванням витрат на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Важливо забезпечити надходження матеріалів від таких постачальників, які знаходяться на невеликій відстані від підприємства, а також перевозити вантажі найбільш дешевим видом транспорту. При укладанні договорів на постачання матеріальних ресурсів необхідно замовляти такі матеріали, які за своїми розмірами та якістю точно відповідають планової специфікації на матеріали, прагнути використовувати більш дешеві матеріали, не знижуючи в той же час якості продукції.

Розглядаючи конкурентоспроможність України в парфумерній промисловості, варто зазначити, що дана галузь в країні почала по-новому розвиватись лише протягом останніх років і тому не досягла ще такого рівня,