Материал: Системи зберігання даних MaxTronic i Qsan

Системи зберігання даних MaxTronic i Qsan

Зміст

Вступ

1. Постановка задачі

2. Основна частина

2.1 Визначення систем зберігання даних

2.1 Типи архітектур систем зберігання даних

2.3 Типи носіїв інформації систем зберігання даних

2.4 Інтерфейси систем зберігання даних

2.5 Технологія та рівні RAID

2.6 Причини втрати даних

2.7 Продукти компанії MахTronic

2.8 Продукти компанії Qsan

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Незважаючи на всю гадану абстрактність інформацією, для її зберігання потрібні цілком реальні фізичні носії. За останні кілька тисяч років людство пройшло довгий шлях від глиняних табличок і пальмового листя до складних електронних пристроїв, що забезпечують надійний захист даних на декількох рівнях. Очевидно, що фізичній особі таке обладнання (разом з програмним забезпеченням) навряд чи знадобиться, ресурсів простого персонального комп'ютера цілком вистачить, щоб впоратися з середньостатистичним набором програм, текстових файлів, відео і музики, проте великої компанії без якісної системи зберігання даних не обійтися. З цієї причини інформація стає одним з найбільш важливих активів підприємства та визначає його конкурентоспроможність. Одна з найбільш складних проблем, які постають перед менеджерами з інформаційних технологій, - величезний обсяг розподілених даних, що циркулюють в інформаційній системі. Неможливість ефективно управляти ними може негативно впливати на прибутковість підприємства і обмежувати його здатність до зростання. Тому передача, зберігання, захист і управління даними в умовах постійного зростання їх обсягу та ускладнення структури стали сьогодні основними проблемами для бізнесу.

Система зберігання даних дозволяє не тільки створити зручну базу, але й убезпечити компанію. У наше століття цифрових технологій втрата даних стає практично смертним вироком для великої корпорації, і навіть якщо організація зможе відновити втрачені відомості, період простою буде коштувати компанії чималих грошей. Статистика показує, що майже половина юридичних осіб, що пережили необоротну втрату робочої інформації, так і не змогла оправитися від цього удару і продовжити професійну діяльність. Щоб не поповнити ряди невдачливих панів, потрібно заздалегідь потурбуватися питанням придбання якісної системи зберігання даних. Особливу увагу варто звернути на надійність обраної техніки, так як неможливість доступу до даних дорівнює, по суті, повної втрати інформації. Необхідно користуватися тільки продукцією перевірених брендів, щоб Система зберігання даних не підвела вас рівно в той момент, коли терміново потрібні ключові дані, і без них робота компанії встане.

зберігання дані maxtronic qsan

1. Постановка задачі

Темою курсової роботи є "Системи зберігання даних MaxTronik i Qsan".

Метою курсової роботи - зробити порівняльну характеристику систем зберігання даних MaxTronik i Qsan, також дослідити структуру і принцип роботи систем зберігання даних.

Для досягнення мети необхідно розглянути наступні питання:

-       визначення системи зберігання даних та питань які пов’язані з ними;

компанія MaxTronik;

-       визначення систем зберігання даних;

-       типи архітектур систем зберігання даних. Їх плюси та мінуси;

-       типи носіїв даних;

-       інтерфейси систем зберігання даних;

-       причини втрати даних;

-       технологія та рівні RAID;

-       продукти MaxTronic;

-       продукти Qsan;

-       порівняльна характеристика моделей систем зберігання даних MaxTronik i Qsan.

2. Основна частина

2.1 Визначення систем зберігання даних

Система зберігання даних - це комплексне програмно-апаратне рішення по організації надійного зберігання інформаційних ресурсів та надання гарантованого доступу до них. Інформація-один з важливих активів сучасної організації. Обсяги даних, які зберігають і обробляють сучасні організації (навіть не найбільші), вимірюються сотнями гігабайт і продовжують зростати. Проте дані мають реальну цінність тільки в тому випадку, якщо вони отримані в прийнятні терміни. Це означає, що потрібно не тільки нарощувати кількість і/або ємність носіїв, але і підвищувати швидкість доступу до них. Від того, як швидко користувачі отримують запитану інформацію, залежить ефективність їх роботи.

Для повноцінного функціонування компанії важливою задачею є також забезпечення надійного зберігання даних. У великій організації її рішення при збереженні витрат на прийнятному рівні-досить складна проблема, яка потребує грамотного підходу при плануванні та розгортанні підсистеми зберігання. Кожен день збільшується обсяг інформації.

Щодня більшості організацій доводиться вирішуватии такі проблеми:

-       брак вільного місця для файлів на корпоративних серверах і робочих станціях;

-       необхідність моментального відновлення даних; обмеженість тимчасовими рамками (необхідно регулярне створення резервних копій файлів);

-       труднощі об'єднання декількох систем зберігання та забезпечення постійного доступу до інформації.

Всі ці проблеми ідеально вирішуються за допомогою сучасних апаратних систем зберігання даних.

Основні плюси, які отримує організація при застосуванні сучасних засобів:

-       широкі можливості з розширення обсягів збереженої інформації;

-       ефективне використання простору жорстких дисків;

-       просте і, як підсумок, менш дороге обслуговування і адміністрування за рахунок централізації даних;

-       підвищена надійність системи;

-       регулярне створення резервних даних та їх обслуговування;

-       віддалений доступ і підключення до сховища даних;

-       зрозумілість і простота логістики;

-       проста інтеграція в гетерогенних мережах;

-       зниження можливості виникнення перевантаження.

Мабуть, прийшов час розглядати дані не як щось, що розташоване на периферійних пристроях обчислювальних машин, а як самостійний ресурс, який потребує надійного зберігання та централізованого управління, розділяється різнорідними додатками і має життєвий цикл, за тривалістю значно перевищує комп'ютерні платформи.

При оцінці системи зберігання даних ключовими є бізнес-вимоги, серед яких можна виділити наступні:

-       продуктивність, вимірювана в мегабайтах в секунду і залежна від обсягу кеш-пам'яті, числа внутрішніх дисків, кількості портів, контролерів і т.д.;

-       надійність, що розуміється як здатність системи виконувати свої функції з заданим якістю;

-       функціональність, або ступінь відповідності можливостей систем зберігання даних завданням бізнесу;

-       масштабованість, тобто здатність до нарощування функціональності і характеристик із збереженням всіх існуючих можливостей;

-       керованість і можливість "безшовної" інтеграції в існуючу ІТ - інфраструктуру з підтримкою централізованого управління на основі відкритих стандартів, а також забезпечення підтримки перспективних стандартів;

-       адаптивність як відповідність новим завданням бізнесу;

-       експлуатаційна ефективність як можливість забезпечення мінімальної вартості володіння інформацією;

-       ергономічність як простота управління і зручність адміністрування;

-       здатність до економічно виправданого еволюціонування разом з іншими компонентами інформаційної системи.

Сьогодні всі провідні світові постачальники мають у своєму портфелі недорогі рішення систем зберігання даних початкового рівня, які дають можливість підприємствам малого та середнього бізнесу вирішувати проблеми із зберіганням даних і здійснювати поступове розширення систем.

Можливості сучасних інформаційних технологій дозволяють компаніям успішно впроваджувати спеціалізовані мережі зберігання даних.

Потреби в ємності систем зберігання в корпоративних системах обробки даних сьогодні ростуть швидше, ніж у будь-яких інших IТ-ресурсах (серверах, мережевому устаткуванні і т.д.). Побудова надійних і сучасних систем зберігання даних - одна з ключових тенденцій на поточному витку розвитку корпоративних мереж. До того ж зараз настав момент, коли обладнання для таких систем перестало бути "екзотикою".

Виходячи з описаних тенденцій, саме зараз варто задуматися про те, щоб впроваджувати нову систему зберігання даних, здатну задовольнити потреби компанії на найближчі роки. При цьому слід пам'ятати, що найдосконаліше сховище даних може виявитися марним залізним ящиком, з якого компанія не зможе повернути назад свої гроші, якщо воно не буде правильно інтегровано в інформаційну систему. Тут на перший план виходять експертиза і компетентність інтегратора, який займатиметься розробкою та впровадженням рішення.

Система зберігання даних повинна включати наступні підсистеми та компоненти:

-       пристрої зберігання даних: дискові масиви і стрічкові бібліотеки. Сучасні високопродуктивні дискові масиви використовують технологію Fibre Channel для підключення до них серверів і для доступу до дисків всередині масиву. Вони можуть масштабуватися до десятків терабайт дискового простору і володіють вбудованим інтелектом для виконання спеціальних функцій, таких як: віртуалізація дискового простору, розмежування доступу до дискового простору, створення Point - In - Time (PIT) копій даних і реплікація даних між масивами.

-       інфраструктуру доступу серверів до пристроїв зберігання даних. В даний час, як правило, інфраструктура доступу серверів до пристроїв зберігання даних створюється на основі технології SAN.

-       систему резервного копіювання та архівування даних. Система призначена для створення резервних копій і відновлення даних. Система резервного копіювання дозволяє захистити дані від руйнування не тільки у випадку збоїв або виходу з ладу апаратури, але і в результаті помилок програмних засобів і користувачів. Виконання резервного копіювання є одним з необхідних методів забезпечення безперервності бізнесу. Створення централізованої системи резервного копіювання дозволяє скоротити сукупну вартість володіння IT - інфраструктурою за рахунок оптимального використання пристроїв резервного копіювання і скорочення витрат на адміністрування (порівняно з децентралізованою системою).

-       програмне забезпечення управління зберіганням даних. Програмне забезпечення призначене для вирішення завдань управління зберіганням даних, наприклад, для розмітки дискових томів або підвищення продуктивності доступу до даних прикладного програмного забезпечення.

-       систему управління. Система призначена для моніторингу та управління рівнем якості сервісу зберігання даних. Основою системи управління систем зберігання даних є засоби управління апаратними ресурсами мережі зберігання даних. Їх інтеграція з іншими системами дає можливість контролювати ресурси систем зберігання даних та керувати ними на всіх рівнях, від дисків в масиві до файлової системи сервера.

2.1 Типи архітектур систем зберігання даних

Архітектура системи зберігання DAS (Direct Attached Storage) - безпосереднє підключення до сервера.

Рисунок 2.1.1 - Архітектура Direct Attached Storage

Плюси:

-       досить низька вартість. По суті ця система зберігання даних являє собою дисковий кошик з жорсткими дисками, винесений за межі сервера.

-       простота розгортання і адміністрування.

-       висока швидкість обміну між дисковим масивом і сервером.

Мінуси:

-       низька надійність. При виході з ладу сервера, до якого підключено даний сховище, дані перестають бути доступними.

-       низький ступінь консолідації ресурсів - вся ємність доступна одному або двом серверам, що знижує гнучкість розподілу даних між серверами. У результаті необхідно закуповувати або більше внутрішніх жорстких дисків, або ставити додаткові дискові полки для інших серверних систем.

-       низька утилізація ресурсів.

Архітектура системи зберігання NAS (мережеві підсистеми зберігання даних, Network Attached Storage) розвивається як альтернатива універсальним серверам, несучим безліч функцій (друку, додатків, факс сервер, електронна пошта тощо). На відміну від них NAS-пристрої виконують тільки одну функцію - файловий сервер. І намагаються зробити це якомога краще, простіше і швидше.підключаються до локальної обчислювальної мережі і здійснюють доступ до даних для необмеженої кількості гетерогенних клієнтів (клієнтів з різними операційних систем) або інших серверів.

Малюнок 2.1.2 - Архітектури Network Attached Storage

Плюси:

-       дешевизна і доступність його ресурсів не тільки для окремих серверів, але і для будь-яких комп'ютерів організації.

-       простота колективного використання ресурсів.

-       простота розгортання і адміністрування

-       універсальність для клієнтів (один сервер може обслуговувати клієнтів MS, Novell, Mac, Unix)

Мінуси:

-       доступ до інформації через протоколи "мережевих файлових систем" часто повільніше, ніж як до локальному диску.

-       більшість недорогих NAS-серверів не дозволяють забезпечити швидкісний і гнучкий метод доступу до даних на рівні блоків, властивих SAN системам, а не на рівні файлів.

Архітектура системи зберігання SAN (Storage Area Network) - це спеціальна виділена мережа, яка об'єднує пристрої зберігання даних з серверами додатків, зазвичай будується на основі протоколу Fibre Channel, або на набирає обертів протоколу iSCSI. На відміну від NAS, SAN не має поняття про файли: файлові операції виконуються на підключених до SAN серверах. SAN оперує блоками, як якийсь великий жорсткий диск. Ідеальний результат роботи SAN - можливість доступу будь сервера під будь якою операційною системою до будь-якої частини дискової ємності, що знаходиться в SAN. Кінцеві елементи SAN - це сервери додатків і системи зберігання даних. А між ними, як і в звичайній мережі, знаходяться адаптери, комутатори, мости, концентратори.

Малюнок 2.1.3 - Архітектура Storage Area Network

Плюси:

-       висока надійність доступу до даних, що знаходяться на зовнішніх системах зберігання. Незалежність топології SAN від використовуваних систем зберігання даних і серверів.

-       централізоване зберігання даних (надійність, безпека).

-       зручне централізоване управління комутацією і даними.

-       перенесення інтенсивного трафіку введення-виведення в окрему мережу, розвантажуючи LAN.

-       висока швидкодія і низька латентність.

-       масштабованість і гнучкість логічної структури SAN.

-       можливість організації резервних, віддалених систем зберігання даних та відновлення даних.

Мінуси:

-       більш висока вартість

-       складність в налаштуванні FC-систем

-       необхідність сертифікації фахівців з FC - мережам (iSCSI є більш простим протоколом)