Система адміністративного законодавства, що регулює службово-бойову діяльність Національної гвардії України
Правовые и организационные основы обеспечения защиты критической инфраструктуры в контексте формирования новой безопасностной парадигмы Украины
Д.Н. Павлов, Н.А. Микитюк
Проведен анализ правовых и организационно-управленческих проблем повышения эффективности обеспечения защиты критической инфраструктуры государства в Украине в контексте формирования новой безопасностной парадигмы, которая базируется на приоритете общечеловеческих базовых ценностей и идеалах человеческой общины. Рассмотрено влияние повышения эффективности государственно-частного партнерства на уровень безопасности и стойкости критической инфраструктуры. Сформулирован и обоснован тезис о том, что рассмотрение национальной безопасности прежде всего как защиты бытия нации побуждает ее к обращению к национальной идее, сквозь призму которой народ осмысливает свое бытие и соответственно определяет свои национальные ценности и национальные интересы.
При таких условиях философская категория безопасности и национальная идея могут стать методологической основой новой парадигмы национальной безопасности и организационно-правовых мероприятий ее обеспечения.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство, кибербезопасность, критическая инфраструктура, национальная безопасность, объект критической инфраструктуры, терроризм, гражданская защита.
Pavlov, M. Mykytiuk
LEGAL AND ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF ENSURING THE PROTECTION OF CRITICAL INFRASTRUCTURE IN THE CONTEXT OF THE FORMATION OF A NEW SECURITY PARADIGM OF UKRAINE
The article is devoted to the analysis of legal and organizational and managerial problems of improving the protection of critical infrastructure of the state in Ukraine in the context of forming a new security paradigm based on the priority of universal, basic values and ideals of the human community. The impact of improving the efficiency of public-private partnership on the level of security and sustainability of critical infrastructure is considered. The thesis is formulated and substantiated that the consideration of national security primarily as a protection of the nation existence motivates its appeal to the national idea, through the prism of which the people comprehend their existence and according to which they determine their national values and national interests. Under such conditions, the philosophical
Структура системи законодавства - це внутрішня організація впорядкованих нормативно- правових актів, яка виявляється в їх узгодженості та поділі на галузі й інститути законодавства [7, с. 405]; зумовлена системою права внутрішня організація нормативно-правових актів, що виражається в їх єдності, об'єктивності, визначеності, а також у розподілі законів і підзаконних нормативно-правових актів за галузями та інститутами законодавства [6, с. 142].
Структура системи законодавства, що регулює службово-бойову діяльність НГУ, являє собою сукупність законів та підзаконних актів. Зокрема, до них належать такі.
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.
2. Закони України: “Про Національну гвардію України” від 13 березня 2014 р. № 876-УП; “Про національну безпеку України” від 21 червня 2018 р. № 2469-УШ; “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 р № 2232-ХП; “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” від 24 березня 1999 р. № 551-ХГУ; “Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України” від 24 березня 1999 р. № 550-ХГУ; “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24 березня 1999 р. № 548-ХГУ; “Про Стройовий статут Збройних Сил України” від 24 березня 1999 р. № 549-ХГУ; Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. № 2262-ХГГ; “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХГГ; “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000 р. № 1550-ГГГ; “Про правовий режим воєнного стану” від 12 травня 2015 р. № 389-УШ; “Про оборону України” від 6 грудня 1991 р. № 1932-ХГГ.
3. Підзаконні акти.
3.1. Укази Президента України: від 10.12.2008 р. № 1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”; від 28.03.14 р. № 346 “Питання головного органу військового управління Національної гвардії України”; від 18.03.2015 р. № 148 “Про День Національної гвардії України”; від 03.05.2017 р. № 126 “Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами”; від 05.05.2020 р. № 166 “Про переліки посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами”.
3.2. 20.12.17 Постанови Кабінету Міністрів України: від 13.08.2014 р. № 338 “Про затвердження переліку спеціальних вантажів, які підлягають охороні та обороні Національною гвардією України”; від р. № 628 “Про затвердження переліку ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об'єктів, що підлягають охороні Національною гвардією”; від 25.11.2015 р. № 971 “Про затвердження переліку органів державної влади, що підлягають безоплатній охороні Національною гвардією”; від 01.12.2017 р. № 902 “Про затвердження переліків судів, органів та установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Національної поліції та Національної гвардії”; від р. № 1024 “Про затвердження переліку та Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань”.
3.3. Розпорядження Кабінету Міністрів України: від 02.07.2014 р. № 677-р “Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії, Державній спеціальній службі транспорту та Державній прикордонній службі”; від 01.02.2017 р. № 100-р “Про схвалення Концепції розвитку Національної гвардії на період до 2020 року”.
Накази МВС України: від р. № 300 “Про затвердження Інструкції з організації оповіщення резервістів щодо їх виклику до військових частин Національної гвардії України для проходження підготовки, зборів”; від 16.06.2014 р. № 567 “Про затвердження Положення про військові частини і підрозділи з охорони громадського порядку Національної гвардії України”; від р. № 566 “Про затвердження Положення про військові частини оперативного призначення Національної гвардії України”; від р. № 625 “Про затвердження Положення про військові частини і підрозділи з охорони важливих державних об'єктів та спеціальних вантажів Національної гвардії України”; від 16.07.2014 р. № 681 “Про затвердження Положення про орган військового управління оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України”; від 30.09.2014 р. № 1008 “Про затвердження Положення про авіаційні військові частини Національної гвардії України”; від 03.06.2015 р. № 643 “Про затвердження Положення про службу озброєння Національної гвардії України”; від р. № 74 “Про затвердження Положення про організацію та несення служби з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України”; від 24.03.2016 р. № 205 “Про затвердження Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Національній гвардії України”; від р. № 692 “Про затвердження Положення про організацію та несення служби з охорони органів державної влади військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України”; від 10.08.2016 р. № 773 “Про затвердження Порядку організації взаємодії Національної гвардії України та Національної поліції України під час забезпечення (охорони) публічної (громадської) безпеки і порядку”; від р. № 859 “Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії між Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Національною поліцією України та Національною гвардією України у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, пожежі та небезпечні події”; від р. № 802 “Про затвердження Порядку організації взаємодії Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України під час забезпечення захисту державного кордону України в мирний час”; від 20.12.2018 р. № 1036 “Про затвердження Положення про загони спеціального призначення Національної гвардії України”; від р. № 639 “Про участь національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки”; від 24.12.2019 р. № 1089 “Про затвердження Інструкції про організацію та несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України”; від 24.12.2019 р. № 1090 “Про затвердження Положення з організації конвоювання військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України”. Підсумовуючи викладене вище, можна зробити висновок про існування в Україні злагодженої, єдиної та ієрархічної системи адміністративного законодавства, що регулює службово-бойову діяльність Національної гвардії України, яка має свою структуру і покликана виконувати завдання, які стоять перед НГУ.
Висновки
Таким чином, система адміністративного законодавства, що регулює службово-бойову діяльність НГУ, являє собою єдину систему нормативно-правових актів, що регулює сукупність узгоджених і взаємопов'язаних профілактичних, охоронних, захисних, режимних, ізоляційно-обмежувальних заходів (дій) органів, підрозділів, частин та окремих посадових осіб НГУ, які здійснюються з метою забезпечення виконання завдань, що стоять перед НГУ відповідно до законодавства у мирний час і в умовах воєнного часу, а також кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці.
Незважаючи на вже досить розширену систему адміністративного законодавства, що регулює службово-бойову діяльність НГУ, залишаються не вирішеними багато питань діяльності НГУ. Зокрема, у законопроєкті № 1007 від 29.08.2019 р. “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Національної гвардії України” пропонується діяльність НГУ спрямовувати Президентом України через командувача НГУ, який здійснює безпосереднє керівництво НГУ, а командувача Національної гвардії України призначати на посаду і звільняти з посади Президентом України [8].
Іншим напрямом розвитку правового регулювання є прийняття Закону України “Про формування Самооборони України”, у якому слід визначити статус системи Самооборони як добровільних воєнізованих формувань НГУ, що сприятимуть правоохоронним органам на місцях.
Подальші дослідження системи адміністративно-правового регулювання службово-бойової діяльності Національної гвардії України будуть спрямовані на обґрунтування форм і способів публічного адміністрування окремими напрямками діяльності та функціями Національної гвардії України у загальному руслі реформування сектора безпеки і оборони України.
службовий національний гвардія законодавство
Перелік джерел посилання
1. Шмаков О. М. Словник офіцера внутрішніх військ з воєнно-наукових питань. Харків : Військ. ін-т ВВ МВС України, 2005. 362 с.
2. Прикладна психологія службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку : підручник / за заг. ред. І. Приходька. Харків :
НА НГУ, 2016. 334 с.
3. Корнієнко Д. М. Ґенеза проблеми службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку у науці та практиці Національної гвардії України. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. Вип. 1 (26). С. 145-148.
4. Про Національну гвардію України : Закон України від 13 березня 2014 р. № 876-УП. иЯЕ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/876-18#Text (дата звернення: 22.10.2020).