Материал: Семинар

Кожний з цих періодів наклав свій відбиток на внут­рішню й зовнішню політику провідних країн Заходу.

2. Величезне значення для всіх провідних держав Єв­ропи та США мали результати Першої світової війни, що докорінно змінила співвідношення сил на міжнародній арені, а також Версальсько-Вашингтонська система дого­ворів, що закріпила нерівноправне становище Німеччини і не задовольнила Італію та Японію, внаслідок чого названі країни стали на шлях боротьби за переділ світу.

3. Після бурхливих повоєнних років, які були сповнені соціальними конфліктами й революційними потрясіння­ ми, в середині 20-х років почався період стабільності та порядку, що характеризується швидкими темпами розвит­ку економіки, появою нових галузей промисловості, вті­ленням у життя нових наукових відкриттів і технологічних винаходів, період достатньо благополучний (особливо для США), що дістав назву "золоті 20-ті роки".

4. Водночас у міжвоєнний період виникає й досягає свого апогею таке жахливе в історії цивілізованих народів явище, як фашизм. Італія стала колискою фашизму, тут було випробувано перші моделі фашистської держави, еко­номічного розвитку, відшліфовано ідеологію фашизму. Після приходу до влади Гітлера 1933 р. Німеччина пере­творилася на тоталітарну державу.

Німецький націонал-соціалізм мав багато спільного з італійським фашизмом, але були й значні відмінності в ідеології та практиці цих різновидів тоталітаризму.

5. Найстрашнішим для народів Європи і США був період великої депресії, коли мільйони людей втратили засоби до існування. Вихід з кризи уряди різних країн шукали різноманітними шляхами:

США втілили у життя серію реформ, яка отримала назву "новий курс" Ф. Рузвельта", що символізувало дер­жавне регулювання економіки демократичним шляхом в інтересах широких мас населення;

у Німеччині було встановлено нацистську диктатуру, економіку підпорядковано державі зі збереженням приві­леїв вірних режимові великих приватних власників;

в Італії створено "корпоративну систему";

у Франції та Іспанії до влади прийшли Народні фрон­ти, що шукали вихід із соціально-економічного стану шля­хом збільшення прав трудящих, розширення соціального законодавства, націоналізації окремих підприємств і бан­ків. Цей шлях виявився малоефективним, і незабаром Народний фронт припинив існування.

6. Боротьба фашизму та демократії у 20-30-ті рр. XX ст. — стрижнева лінія розвитку більшості країн світу. У внутріш­ній політиці вона проявилася в появі та прагненні до влади фашистських партій, у зовнішній — в боротьбі за переділ світу, за сфери впливу.

Такі країни, як Велика Британія, США, Франція, де склалося громадянське суспільство й існували сильні де­мократичні традиції, уникнули приходу до влади фашизму, хоча окремі фашистські партії та рухи існували і в цих країнах. Іспанія, де демократичні традиції виявилися знач­но слабшими, стала ареною боротьби авторитарних і де­мократичних сил. Амбіції, непомірне прагнення до влади як правих, так і лівих лідерів рухів, ввергли країну у вир громадянської війни.

Тоталітарні режими Італії та Німеччини, а також ста­лінське керівництво СРСР надавали всіляку підтримку сторонам, що протиборствували, тоді як уряди демокра­тичних країн оголосили про свій нейтралітет і невтручан­ня. Таким чином, перший бій з фашизмом було програно.

Контрольні питання:

1. У чому причини краху Російської, Австро-Угорської, Ні­мецької, Османської імперій? Які нові держави з'явилися на карті Європи після Першої світової війни?

2. Складіть порівняльну схему наслідків Першої світової війни для провідних країн в економічній, політичній та соціальній сферах.

3. У чому полягали головні суперечності Версальсько-Вашингтонської системи?

1. Чому Сенат США не ратифікував Версальський договір?

4. Які умови Версальського договору, договорів з союзниками Німеччини?

5. За яких обставин виникла Ліга Націй ? Як ви вважаєте, чи виконала вона свою місію?

7. Чому стабілізація виявилася нетривалою?

8. Які основні притіни світової кризи ? У чому її відзнака від інших криз міжвоєнного періоду?

9. Складіть хронологічний ланцюжок перебування при владі американських президентів у міжвоєнний період.

10. Чому Ф. Д. Рузвельт, як виняток, чотири рази обирався президентом США?

11. Які зміни відбулися в США у роки "нового курсу"?

12. Чому нацизм переміг у Німеччині конституційним шля­хом? Які уроки можна дістати з подій 1932-1933 рр.?

13. Чому фашисти не прийшли до влади у Франції, Великій Британії, США?

14. У чому полягають уроки діяльності Народного фронту у Франції та Іспанії?

15. У чому сутність політики "вмиротворення"?

16. Чому комуністичні та соціал-демократичні партії не знайшли спільної мови в 20-х роках?

17. В яких країнах відбувалася політична діяльність:

• Асаньї;

• Франка — Бріана — Блюма;

• Ллойд-Джорджа — Клемансо — Гувера;

• Макдональда — Хіраля;

• Чіано — Деладьє.

Які офіційні пости вони обіймали ?

18. Розкрийте значення поняття "просперіті"; чому 20-ті роки вважаються для США "золотими "?

19. Складіть порівняльну таблицю розвитку індустріальних країн за схемою:

20. В чому полягають головні відмінності між демократич­ними й тоталітарними державами ?

21. Порівняйте форми та методи боротьби національно-визвольного та робітничого рухів.

20. Знайдіть правильну фразу:

• План Дауеса поставив німецьку економіку у залежність від американського капіталу.

• План Дауеса повинен був допомогти економічному від­родженню Франції та Великої Британії.

23. Визначте роки громадянської війни в Іспанії:

• 1936-1938рр.

• 1937-1940 рр.

Основні терміни: республіка, фашистська диктатура, демократія, репресії, двопалатна система, конституційна монархія.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Канун Второй мировой войны / А.Н. Бадак и др..- М, 2000.

Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000

Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Страници истории Советского общества. М, 1991.

Тема: Болгарія. Югославія в 20 – 30-х роках.

Мета: Висвітлити особливості соціально – економічного та політичного розвитку

країн в 20 – 30-х роках. Порівняти ці особливості з загальними тенденціями в

розвитку регіону.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки,

порівняння, встановлювати головне.

Вчити працювати спільно.

Обладнання: карта «Країни Європи в першій половині XX століття.»

План:

1. Болгарія в 20 – 30-х роках.

2. Югославія в 20 – 30-х роках.

Контрольні питання:

1. Проаналізуйте головні причини підвищення соціальної ак­тивності трудящих у 1918-1919 рр.

2. Порівняйте стратегію і тактику БХНС і БКП.

3. Назвіть головні напрямки діяльності уряду О. Стамболійського. Чому він впав?

4. Як ви вважаєте, чи могло перемогти вересневе повстан­ня 1923 р.?

5. Зробіть порівняльний аналіз переворотів 1923 р. і 1934 р. Які їхні наслідки?

6. За яких обставин було утворене Королівство сербів, хорватів і словенців? Чи було це Королівство штучним державним утворенням?

7. Чому виявилася неспроможною Держава словенців, хор­ватів і сербів?

8. Які з перелічених територій, областей, районів входили до складу Королівства сербів, хорватів і словенців? Які не входили?

• Сербія • Каталонія

• Герцеговина • Македонія

• Добруджа • Словенія

• Баварія • Чорногорія

• Хорватія • Боснія

• Далмація • Трансільванія

9. Назвіть основні положення Відовданської конституції. Яку роль вона відіграла в історії Югославії?

10. З якими партіями, політичними силами, подіями пов’язані ці імена?

• С. Радіч • М. Стоядінович

• Олександр • Д. Симович

• Д. Цвєткович

11. Назвіть причини і сутність державного перевороту 1929 р.

12. Як події міжвоєнного періоду визначили розпад Югославії нашого часу, вплинули на загострення суперечностей між колишніми союзними республіками?

Документи і матеріали

3 маніфесту короля до

сербо-хорвато-словенського народу.

6 січня 1929 року

"Мої сподівання та сподівання народу, що розвиток нашого внутрішнього політичного життя принесе порядок країні та зміцнить її, не виправдалися. Парламентський лад і усі політичні погляди дедалі більше й більше вика­зують свої негативні властивості, від яких народ і держа­ва зазнають самі лише збитки. Замість того, щоб розви­вати і зміцнювати дух національної й державної єдності, парламентаризм в тому вигляді, яким він є зараз, починає спричиняти духовну дезорганізацію й національний роз­брат. Мій священний обов'язок берегти всіма засобами національну єдність держави. Я впевнений, що цієї відпові­дальної години всі — серби, хорвати і словенці — зрозу­міють це щире слово свого короля і що вони вірно служи­тимуть мені у моїх подальших прагненнях, спрямованих цілковито лише на найскоріше здійснення такого устрою управління й такої організації держави, що найкращим чином відповідатимуть загальним потребам народів і дер­жавним інтересам. Внаслідок цього я вирішив і постано­вив, що Конституція Королівства сербів, хорватів і сло­венців від 28 червня 1921 р. втратила свою чинність. Всі закони країни залишаються в силі до того часу, доки вони не будуть скасовані моїм указом. Якщо знадобиться, то в майбутньому буде оприлюднено таким же чином нові зако­ни. Скупщина, вибрана 11 вересня 1927р., розпускається".

Запитання до документа

1. Якими мотивами керувався король Олександр, видаючи цей маніфест?

2. Поясніть, у чому полягає головна ідея маніфесту.

Запам'ятайте дати:

• 20 липня 1917 р. — прийняття Корфської декларації.

• 29 жовтня 1918 р.— проголошення Народним віче Держави словенців, хорватів і сербів.

• 1 грудня 1918 р. — підписання угоди між Державою словенців, хорватів і сербів і Сербією про створення єдиної держави — Королівства сербів, хорватів і словенців.

• 28 червня 1921 р. — прийняття Відовданської конституції.

• 6 січня 1929 р. — державний переворот і встановлення монархічної диктатури.

13. • 27 березня 1941 р. — державний переворот

• 27 вересня 1918 р. — проголошення у Радомірі республіки на чолі з О. Стамболійським.

• 29 вересня 1918 р. — початок Владайського повстання.

• березень 1920 р. — формування О. Стамболійським однопартійного уряду БХНС.

• 8-9 червня 1923 р. — державний переворот, уряд очолив А. Цанков.

• 22-23 вересня 1923 р.— початок повстання під керівництвом ЦК БКП, намагання скинути військову диктатуру.

• 19 травня 1934 р— державний переворот, військово-фашистський уряд очолив К. Георгієв.

• 1935 р. — утвердження монархо-фашистської диктатури.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Итоги первой мировой войны / А.Н. Бадак и др..- М, 2000.

Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000

Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Страници истории Советского общества. М, 1991.

Тема: Повторювально – узагальнююче заняття за перший семестр.

Мета: Підвести підсумок, виявити особливості та загальні тенденції в розвитку

країн світу в першій половині XX ст..

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки,

порівняння, встановлювати головне.

Вчити працювати спільно.

Підведення підсумку у вигляді контрольної роботи.

Варіант №1

1. Перша світова війна почалась _________________________________________________.

2. Найактивніші воєнні дії у 1916 р. велись:

а)в Східній Прусії та під м. Верден. б)на р. Соммі та р. Марна. в)на р. Соммі та під м. Верден.

3. Вперше танки у війні застосували країни (блоку) _________________________________.

4. Війна закінчилась ____________________(дата)____________________________(подія)

5. Румунія належала до блоку ___________________________________________________.

6. Приводом до початку війни стало ______________________________________________

_____________________________________________________________________________.

7. За мирною угодою для якої країни армія не мала перевищувати 100 тис. солдат _______

_____________________________________________________________________________.

8. Хто був обраний головою Паризької конференції: В.Вільсон, Д.Лойд-Джордж, В.Орландо, Ж.Клемансо.

9. „Демілітаризована зона»- територія на кордоні: з Францією, з Польщею, з Росією.

10. Чи змогли післявоєнні мирні угоди забезпечити тривалий мир ______________(так/ні)

11.Яка угода була спрямована на збільшення морських озброєнь США в Тихому океані:

„угода 4” „угода 5” „угода 9”

12. Тріанонська угода, це угода з __________________________________________(країна)

13. Лютнева революція в Росії почалась _____________________________________(дата).

14. Перша економічна політика радянської влади:

індустріалізація НЕП „воєнний комунізм.

15. Розпуск більшовиками Установчих зборів ________________________________(дата).

16. Створення СРСР ______________________________________________________(дата)

17. Політика спрямована на примусове створення колгоспів __________________________

____________________________________________________________________________.

18. В якому році прийнято рішення про перехід до індустріалізації: 1927 1928 1929

19. Чиєю колонією в міжвоєнний період була Індія___________________________(країна).

20. Л.Блюм був прем’єр-міністром_________________________________________(країна).

21. Партія лейбористів, це партія __________________________________________(країна).

22. В яких країнах в 30-х роках діяли Народні фронти: Великобританія, США, Франці, Німеччина, Італія, Іспанія.

23. В якому році Ф. Рузвельт став президентом США _______________________________.

24..В якому році прем’єр-міністром Італії став Б. Муссоліні _________________________.

Варіант № 2

1. США вступили до Першої світової війни у ______________________________________.

2. Найактивніші воєнні дії у 1915 р. велись

а)на західному та італійському фронтах. б) на східному фронті. в)на Балканському фронті.

3. У війні брали участь два воєнні блоки:__________________________________________ _____________________________________________________________________________.

4. Підкресліть європейські країни, що утворились в наслідок війни: Франція, Іспанія, Швейцарія, Чехословаччина, Румунія, Болгарія, Польща, Греція, Угорщина, Югославія.

5. Ютландський морський бій закінчився на користь флоту______________________(блок)

6. Найбільша кількість країн взяла участь у війні на боці блоку _______________________,

7. За мирною угодою для якої країни армія не мала перевищувати 100 тис. солдат _______

_____________________________________________________________________________.

8. Хто був обраний головою Паризької конференції: В.Вільсон, Д.Лойд-Джордж, В.Орландо, Ж.Клемансо.

9. „Демілітаризована зона»- територія на кордоні: з Францією, з Польщею, з Росією.

10. Чи змогли післявоєнні мирні угоди забезпечити тривалий мир ______________(так/ні)

11.Яка угода була спрямована на збільшення морських озброєнь США в Тихому океані:

„угода 4” „угода 5” „угода 9”

12. Тріанонська угода, це угода з __________________________________________(країна)

13. Громадянська війна в Росії почалась у: 1917 р. 1918 р. 1919 р.

14. Захоплення більшовиками Зимового палацу _______________________________(дата).

15. Початок НЕПу: 1920 р. 1921 р. 1922 р.

16.Як називалась господарча радянська політика під час громадянської війни __________

_____________________________________________________________________________.

17.В якому році в СРСР почалась примусова колективізація: 1928 р. 1930 р. 1932 р.

18.В якому році почалась 1 п’ятирічка в СРСР: 1927 р. 1928 р. 1929 р.

19. Фашистський заколот відбувся в Італії у ______________________________(рік).

20. Причини економічної кризи 30-х років в США: обвал курсу акцій на Нью-Йоркській біржі перевиробництво наслідки світової війни.

21. В якій країні 20-х рр.. проходив страйк гірняків _________________________________.

22. В якій країні при владі в 30-х роках перебував Народний фронт____________________.

23. В якому році рейхсканцлером Німеччини призначено А. Гітлера __________________.

24. „Новий курс” в США почався у : 1932 р. 1933 р. 1934 р.

Варіант № 3

1. Перша країна на яку напали у Першій світовій війні ______________________________,