.19 На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного розподілу світла.
.20 Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин ПК у напрямку очей оператора не повинно бути.
Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ПК з обох сторін.
.21 Для запобігання засліплення, світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу чи скло молочного кольору. Захисний кут відбивача повинен бути не менше 40 °.
.22 Не бажано, щоб одяг оператора був світлим і особливо блискучим.
.23 Для оздоблення приміщень з ПК повинні використовуватися дифузно-відбиваючі матеріали з коефіцієнтами відбиття: стелі - 0,7-0,8; стін - 0,4-0,5; підлоги - 0,2-0,3.
.24 Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
.25 Робочі місця з ПК повинні розташовуватись на відстані не менше як 1,5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін - на відстані 1 м; між собою на відстані не менше як 1,5 м.
.26 Основним обладнанням робочого місця оператора ПК є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним - пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та інше.
.28 Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПК; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).
.29 При використанні допоміжних пристосувань під ПК, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах ±30° (вправо-вліво).
Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації поверхню екрана ПК слід розташовувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії погляду оператора (користувача), який знаходиться в робочій позі. Допускається відхилення від цієї площини - не більше 45°; допускається кут відхилення лінії погляду від нормального - не більше 30°.
.30 Розташовувати ПК на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилась на відстані 500-600 мм від очей оператора (користувача), в залежності від розміру екрана.
.31 Необхідно розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання, або на окремому столі на відстані 100-300 мм від краю ближче до працюючого.
Положення клавіатури та кут її нахилу повинен відповідати побажанням оператора (користувача) - кут нахилу в межах 5° - 15°.
.32 Принтер треба розташовувати так, щоб доступ до нього оператора (користувача) та його колег був зручним; щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувало довжину витягнутої руки (по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм).
.33 Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей ( клавіатури, принтера, ПК та інше) та характеру його роботи.
.34 Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680-800 мм; у середньому вона повинна становити 725 мм.
.35 Ширина і глибина робочої поверхні повинні забезпечувати можливість виконання трудових операцій в межах моторного поля, межа якого визначається зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування.
Перевагу слід віддавати модульним розмірам столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри; ширину слід вважати: 600, 800, 1000, 1200, 1400; глибину - 800, 1000 мм, при нерегульованій його висоті - 725 мм.
.36 Поверхня столу має бути матовою з малим відбиттям та теплоізолюючою.
.37 Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін не менше, як 450 мм та на рівні витягнутої ноги - не менше як 650 мм.
.38 Крісло повинно забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози.
З метою попередження втоми крісло повинно забезпечувати зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової ділянки та спини.
.39 Тип робочого крісла повинен обиратися залежно від характеру та тривалості роботи.
Воно має бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння.
Регулювання кожного параметра має бути незалежним і мати надійну фіксацію.
Всі важелі та ручки пристосування (для регулювання) мають бути зручними в управлінні.
.40 Висота поверхні сидіння повинна регулюватись у межах 400-550 мм.
Ширина та глибина його поверхні має бути не менше як 400 мм.
Поверхня сидіння має бути плоскою, передні краї - закругленими.
.41 Сидіння та спинка крісла мають бути напівм'яким, такими, що не електризуються та з повітронепроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення.
.42 Зміна кута нахилу поверхні сидіння повинна бути в межах від 15° уперед та 5° назад.
.43 Опорна поверхня спинки крісла повинна мати висоту 280-300 мм, ширину - не менше як 380 мм та радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм.
Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинен регулюватися у межах (-30°) -(+30°) від вертикального положення.
Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватися у межах 260-400 мм.
.44 Крісла повинні мати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше як 250 мм, шириною у межах 50-70 мм, що можуть регулюватися по висоті над сидінням у межах 200-260 мм та регулюватися по параметру внутрішньої відстані між підлокітниками у межах 350-500 мм.
.45 Робоче місце має бути обладнане стійкою підставкою для ніг, параметри якої просто регулюються.
.46 Підставка повинна мати ширину не менше як 300 мм, глибину не менше як 400 мм, з регулюванням, по висоті до 150 мм та по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20°.
Поверхня підставки має бути рифленою, а по передньому краю мати бортик висотою 10 мм.
.47 Робоче місце оператора (користувача) має бути обладнане легко переміщуваною підставкою для розташування на ній документів, розміщеним на одному рівні з екраном та віддалений від очей оператора (користувача) приблизно на таку ж відстань (припустима розбіжність цих відстаней не більше як 100 мм).
.48 Підставка не повинен вібрувати, бути стійкою.
.49 Значення площини підставки має бути не меншою за розміри найбільшою з джерел інформації, що застосовується оператором (користувачем).
.50 Раціональна поза оператора (користувача): розташування тіла при якому ступні працівника розташовані на площині підлоги або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови - у межах 15-20°, а також виключені часті її повороти.
.51 Для забезпечення оптимальної робочої пози оператора (користувача) необхідно:
.51.1 Засоби праці, з якими оператор (користувач) має тривалий або найбільш частий зоровий контакт, повинні розташовуватися у центрі зони зорового спостереження та моторного поля.
1.51.2 Забезпечити відстань між найважливішими засобами праці, з якими оператор (користувач) працює найбільш часто близько до 500 мм.
1.51.3 Виробничі завдання операторів (користувачів) розробляти з урахуванням мінімізації перепадів яскравості між найбільш важливими об'єктами зорового спостереження.
.52 Під час розташування екрана ПК на технологічному обладнанні, необхідно передбачити зручність зорового нагляду в вертикальній площині під кутом ±30° від нормальної лінії погляду оператора (користувача) ПК, відстань від екрана до ока працівника повинна складати 500-900 мм в залежності від розміру екрана.
.53 Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на ПК, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів.
.54 Крім даної інструкції оператор
(користувач) повинен виконувати інструкцію з безпечної експлуатації ПК
заводу-виробника.
.2 Вимоги протипожежної безпеки
Пожежі в приміщеннях з оргтехнікою становлять особливу небезпеку, бо поєднані з великими матеріальними збитками. Пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин і джерел запалювання. Горючими речовинами є будівельні та опоряджувальні матеріали, пластмасові корпуси техніки, шнури тощо. Джерелами запалювання можуть бути електронні схеми комп'ютерів, принтерів, пристроїв електроживлення, де внаслідок різних порушень виникає перегрівання елементів, утворюються електричні іскри та дуги, здатні спричинити займання горючих матеріалів.
При обслуговуванні, ремонтних та профілактичних роботах використовуються різні легкозаймисті рідини, прокладаються тимчасові електропровідники, здійснюється паяння. Виникає додаткова пожежна небезпека, яка потребує відповідних заходів пожежного захисту. До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих займань, належать вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри. Приміщення, в який встановлено комп'ютери і де немає необхідності влаштування систем автоматичного пожежогасіння, необхідно оснащувати переносними вуглекислотними з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 в приміщеннях. Звуковбирне облицювання стін, стель приміщень треба виконувати з незгорючих та важкогорючих матеріалів.
З метою виявлення початкової стадії
займання необхідно використовувати пристрої систем автоматичного пожежогасіння
там, де цього вимагають Правила пожежної безпеки.
.3 Санітарно-гігієнічні норми
Робоче місце - це обладнаний технічними засобами (засобами відображення інформації, органами управління, допоміжним обладнанням) простір, де здійснюється діяльність виконавця (або групи виконавців). Вимоги до освітлення для візуального сприймання користувачами інформації з двох різних носіїв (з екрана ПК та паперового носія) різні. Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані. При 10% зменшенні освітленості працездатність знижується на 1%. Освітленість можна варіювати від 300 до 700 лк. Оптимальною освітленістю робочих приміщень для роботи з відеотерміналом є освітленість від 300 до 500 лк.
Освітлення робочого місця повинно бути змішаним (природним та штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщення з ПК була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення та відповідати нормальним рівням за СНиП 11-4-79 ”Естественное и искуственное освещение. Нормы проектирования”.
Слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, що знижують перепади яскравостей між природним світлом та свіченням екрана ПК. Необхідно використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються. Світлорозсіюючі штори повинні мати коефіцієнт відбивання 0,5-0,7.
Робоче місце оператора ПК повинно бути розташоване так, щоб в поле зору не потрапляли вікна або освітлювальні прилади. Коли штучне освітлення змішується з природним, рекомендується використовувати лампи за спектральним складом, які є найбільш близькі до сонячного світла.
Штучне освітлення у приміщеннях з ПК здійснюється у вигляді комбінованої системи з використанням люмінісцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які розташовують над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку. Пульсація люмінісцентних ламп не повинна перевищувати 10%. Вікна бажано розміщувати з одного боку робочих приміщень.
Відношення яскравості екрану комп'ютера до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1.
Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ПК
- воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах;
- площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0м2, а об'єм не менше 20,0 м3;
воно повинно мати природне та штучне освітлення відповідно до СНіПП-4-79;
в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;
щоденно проводити вологе прибирання;
поруч з приміщенням для роботи з ПК мають бути обладнані:
• побутова кімната для відпочинку під час роботи;
• кімната психологічного розвантаження.
Щодо допустимих рівнів звуку та електромагнітних випромінювань і електричного поля в приміщеннях під час роботи з ПК, то вони вказані в табл. 3.11.
Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ПК. При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК слід враховувати:
- робочу позу користувача;
- простір для розміщення користувача;
можливість огляду елементів робочого місця;
можливість ведення захистів;
розміщення документації і
матеріалів, які використовуються користувачем.
Таблиця 4.1
Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот
|
Вид трудової діяльності |
Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньо-геометричними частотами, Гц |
|||||||||
|
|
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв. |
|
Програмісти ПК |
86 |
7 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
50 |
|
Оператори в залах обробки інформації на ПК та оператори комп'ютерного набору |
96 |
83 |
74 |
68 |
63 |
60 |
57 |
55 |
54 |
65 |
|
В приміщеннях для розташування шумних агрегатів ПК |
103 |
91 |
83 |
77 |
73 |
70 |
68 |
66 |
64 |
75 |
Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ПК слід так розташувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
Робочі місця з ПК повинні бути
розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5м, від інших стін - на
відстані 1 м, відстань між собою - не менше ніж 1,5 м.
Таблиця 4.2
Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електричного поля
|
Види поля |
Допустимі параметри поля |
Допустима поверхнева щільність потоку енергії (інтенсивність потоку енергії), Вт/м2 |
|
|
|
за електричною складовою (Е), В/м |
за магнітною складовою (Н), A/M |
|
|
Напруженість електромагнітного поля, 6 кГц...3 МГц |
50 |
5 |
|
|
3 МГц...30МГц |
2 |
- |
|
|
30 МГц...5 ГГц |
- |
- |
10 |
|
Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру: УФ-С (220...280 мм) |
|
|
0,001 |
|
УФ-В (280...320 мм) |
|
|
0,01 |
|
УФ-А (320. ..400 мм) |
|||
|
в інфрачервоній частині спектру: 0,76... 10,0 мкм |
|
|
35,0.. .70,0 |
|
Напруженість електричного поля ВДТ |
|
|
20 вВ/м |