Материал: Розроблення бібліотеки класів для подання інформації про тарифікацію викладачів коледжа

.2.4.5 Методи

Загальна схема бібліотеки класів «Система тарифікації викладачів»

Рис. ()

На рис. подано ієрархію за складом бібліотеки класів, що властиві предметній області «Система тарифікації викладачів».

3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

.1 Характеристика та призначення роботи

В дипломному проекті реалізовано програмну систему, яка моделює нечітку продукційну систему на основі мережі Ванга-Менделя.

Програмна система призначена для моделювання поведінки систем, прогнозування процесів і може застосовуватись для розв’язання широкого класу задач.

.2 Витрати на створення програмного продукту

.2.1 Розрахунок вартості витрат на матеріали виконуємо виходячи з витрат на допоміжні матеріали, перелік яких приведений в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Допоміжні матеріали

Загальна вартість допоміжних матеріалів складає З_вм = 131,84 грн.

.2.2 Розрахунок витрат на оплату праці програміста виконуємо за формулою (3.1):

,(3.1)

Де t - трудоємність створення програмного продукту, год.;

Т_ЗПГОД - середня оплата програміста за годину праці, грн./год.;

Дані про трудоємність операцій, виконуваних в процесі створення програмного продукту, приведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Трудоємність операцій

Середню оплату програміста за годину праці приймаємо рівною Т_ЗПГОД = 28,00 грн./год. Виходячи з цього витрати на оплату праці програміста згідно з (3.1) дорівнюватимуть:

 = 118 • 28,00 = 3304,00 грн.

.2.3 Виконуємо обчислення відрахувань від заробітної плати:

- відрахування у пенсійний фонд (2 %):

,00 • 0,02 = 66,08 грн.;

- фонд зайнятості (0,5 %):

3304,00 • 0,005 = 16,52 грн.;

- відрахування на соціальне страхування (1%):

,00 • 0,01 = = 33,04 грн.;

- профспілковий внесок (1%):

,00 • 0,01 = 33,04 грн.;

- відрахування на випадок травматизму (1%):

,00 • 0,01 = = 33,04 грн.

Таким чином, загальна сума відрахованих податків - Відр_ЗАГ - складає:

Відр_ЗАГ = 66,08+16,52+33,04+33,04+33,04 = 181,72 грн.

Прибутковий податок (15%):

(3304,00 - 181,72) • 0,15 = = 468,34 грн.

.2.4 Визначимо річний фонд часу роботи ПЕОМ за формулою (3.2):

Т_ЕОМ = Т_ГОД • (Т_ДН - Т_ВИХ) - Т_ТИЖ • Т_ПРОФ ,(3.2)

Де T_ГОД - кількість робочих годин, год./добу;_ГОД = 8 год./добу;

Т_ДН - загальна кількість днів у році, діб;

Т_ДН = 365 діб;

Т_ВИХ - кількість святкових і вихідних днів, діб;

Т_ВИХ = 114 діб;

Т_ТИЖ - число робочих тижнів у році, тижнів;

Т_ТИЖ = 35;

Т_ПРОФ - час профілактики по кожному тижню, год./тиждень.

Т_ПРОФ = 1 год./тиждень.

Таким чином, річний фонд часу роботи ПЕОМ складає:

Т_ЕОМ = 8 • (365 - 114) - 35 • 1 = 1973 год.

.2.5 Балансову вартість ПЕОМ обчислимо за формулою (3.3):

С_БАЛ = С_РИН • З_УСТ, (3.3)

Де С_РИН - ринкова вартість ПЕОМ, грн.;

З_УСТ - витрати на доставку й встановлення ПЕОМ, грн.

Витрати на доставку й встановлення ПЕОМ складають 10% від ринкової вартості ПЕОМ. Покладаємо ринкову вартість ПЕОМ рівною С_РИН = 2800,00 грн і отримуємо балансову вартість ПЕОМ:

С_БАЛ = 2800,00 + 2800,00 • 0,1 = 2800,00 + 280,00 = 3080,00 грн.

.2.6 Річні амортизаційні відрахування обчислимо за формулою (3.4):

З_АМ = С_БАЛ • Н_АМ, (3.4)

Де С_БАЛ - балансова вартість ПЕОМ, грн.;

Н_АМ - норма амортизації, %, Н_АМ = 20%.

Таким чином річні амортизаційні відрахування складають:

З_АМ = 3080,00 • 0,2 = 616,00 грн.

.2.7 Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначаємо за формулою (3.5):

З_ЕЛ = P_ПЕОМ • Т_ПЕОМ • С_ЕЛ • А,(3.5)

Де P_ПЕОМ - сумарна потужність ПЕОМ, кВт;

Т_ПЕОМ - річний час роботи ПЕОМ, год.;

С_ЕЛ - вартість 1 кВт • год. електроенергії, грн.;

С_ЕЛ = 0,244 грн.;

А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності ПЕОМ.

Сумарна потужність ПЕОМ P_ПЕОМ = 0,30 кВт. Приймаємо коефіцієнт інтенсивного використання потужності ПЕОМ рівним А = 0,9 і обчислюємо вартість електроенергії, споживаної за рік:

З_ЕЛ = 0,30 • 1973 • 0,244 • 0,9 = 129,98 грн.

.2.8 Інші витрати на експлуатацію ПЕОМ (в тому числі й витрати на поточний та профілактичний ремонт) складають 10% від балансової вартості ПЕОМ і дорівнюють:

З_ПР = 3080,00 • 0,1 = 308,00 грн.

.2.9 Повні витрати на експлуатацію ПЕОМ визначаємо за формулою (3.6):

З_ПЕОМ = З_ЗП + З_АМ + З_ЕЛ + З_ПР, (3.6)

Де З_ЗП - річні витрати на заробітну плату, грн./рік;

З_АМ - річні амортизаційні відрахування, грн./рік;

З_ЕЛ - річні витрати на електроенергію, грн./рік;

З_ПР - інші витрати на експлуатацію ПЕОМ, грн./рік.

Річні витрати на заробітну плату обчислюємо як добуток середньої оплати програміста за годину праці та річного фонду часу роботи ПЕОМ, тобто:

З_ЗП = Т_ЗПГОД • Т_ПЕОМ = 28,00 • 1973 = 55244,00 грн.,

тоді:

З_ПЕОМ = 55244,00 + 616,00 + 129,98 + 308,00 = 56297,98 грн.

.2.10 Вартість машинної години визначаємо за формулою (3.7):

С_ГОД = З_ПЕОМ / Т_ПЕОМ, (3.7)

Де З_ПЕОМ - повні витрати на експлуатацію ПЕОМ, грн.;

Т_ПЕОМ - річний час роботи ПЕОМ, год.

С_ГОД = 56297,98 / 1973 = 28,53 грн./год.

.2.11 Витрати на оплату машинного часу при відлагодженні програми визначаємо за формулою (3.8):

 = С_ГОД • Т_В, (3.8)

Де С_ГОД - вартість машинної години, грн./год.;

Т_В - фактичний час відлагодження програмного продукту на ПЕОМ, год.

З таблиці 3.2 видно, що Т_В = 20 год., тоді:

 = 28,53 • 20 = 570,68 грн.

.2.12 Витрати на освітлення, опалення та комунальні послуги визначаємо за формулою (3.9):

З_ЗАГ =  / 3, (3.9)

де - витрати на оплату праці програміста, грн.

З_ЗАГ = 3080,00 / 3 = 1026,66 грн.

.2.13 Обчислення собівартості програмного продукту за статтями витрат наводяться в таблиці (3.3).

Таблиця 3.3

Собівартість програмного продукту за статтями витрат

.3 Висновки економічної доцільності проекту

В результаті впровадження програмний продукт забезпечить можливість застосування ефективних методів і засобів нечіткого моделювання складних систем і процесів в умовах недостатньої кількості або невизначеності наявних знань. Це дозволить більш глибоко вивчати предмет дослідження та адекватно обробляти невизначену інформацію про нього.

база даний розклад коледж викладач

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

.1 Загальні положення

.1 Дія інструкції поширюється на всі підрозділи навчальних закладів.

.2 Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальної техніки”.

1.3 За даною інструкцією оператор (користувач) ПК інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та оператора (користувача).

.4 За невиконання даної інструкції оператор несе відповідальність згідно чинного законодавства.

.5 До роботи на ПК допускаються після вивчення даної інструкції особи, які пройшли попередній медичний огляд, встановлений курс навчання за даною професією, а при необхідності стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених працівників, пройшли вступний та первинний (на робочому місці) інструктажі з питань охорони праці, пожежної безпеки, інструктаж і перевірку знань з електробезпеки і отримали ІІ кваліфікаційну групу.

.6 Оператор (користувач) повинен:

.6.1 Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

.6.2 Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.

.6.3 Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

.6.4 Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

.6.5 Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

.6.6 Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

.6.7 Виконувати правила особистої гігієни.

.7 Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на оператора (користувача):

а) фізичні:

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

підвищений рівень рентгенівського випромінювання;

підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень запиленості повітря робочої зони;

знижена чи підвищена вологість повітря робочої зони;

знижена чи підвищена рухомість повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів, аудіоплат, принтерів);

підвищений чи знижений рівень освітленості;

підвищений рівень засліпленості;

нерівномірність розподілу яскравості в поле зору;

підвищена яскравість світлового зображення;

підвищений рівень пульсації світлового потоку;

ураження електричним струмом;

б) хімічні:

- підвищений вміст у повітрі робочої зони двоокису вуглецю, озону, аміаку, фенолу, формальдегіду;

в) психофізіологічні:

напруга зору;

напруга уваги;

інтелектуальні навантаження;

емоційні навантаження;

тривалі статичні навантаження;

монотонність праці;

великий обсяг інформації, оброблюваної в одиницю часу;

нераціональна організація робочого місця;

г) біологічні:

підвищений вміст у повітрі робочої зони мікроорганізмів.

.8 Не допускається розташування робочих місць ПК в підвальних приміщеннях і цокольних поверхах.

.9 Робочі місця з ПК під час виконання роботи, яка потребує значної розумової напруги чи великої концентрації уваги, слід ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1,5-2,0 м.

1.10 Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ПК, виконується їх обслуговування, налагодження і ремонт, а також над такими приміщеннями або під ними.

1.11 Робочі місця з ПК рекомендується розміщувати в окремих приміщеннях. В разі розміщення робочих місць з ПК в залах або приміщеннях з джерелами небезпечних і шкідливих факторів вони повинні розташовуватись у повністю ізольованих кабінетах з природним освітленням та організованим повітрообміном.

.12 Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ПК, повинна становити не менше як 6,0 м², об'єм приміщення - не менше як 20 м³.

.12 Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.

.13 При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення.

.14 Штучне освітлення у приміщеннях з ПК треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку.

.15 Для запобігання засвітлювання екранів ПК прямими світловими потоками, лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень.

1.16 Штучне освітлення повинно забезпечити на робочих місцях ПК освітленість 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.

1.17 У разі природного освітлення слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, з цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі.

.18 Розташовувати робоче місце обладнане ПК, необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною.