Материал: Розробка і обґрунтування технології вирощування пшениці в умовах Ужгородського району Закарпатської області

Найбільше вона потрібна рослинам у період трубкування, особливо за 15 днів до виколошування з тривалістю близько 20 днів, коли рослина інтенсивно росте і в неї формуються колоски, квітки. Нестача вологи в цей час зумовлює значне зниження врожаю внаслідок меншої кількості зерен у колосі та меншої маси 1000 зерен.

При достатньому забезпеченні рослин водою вони нормально кущаться, формують добре розвинену вторинну кореневу систему, стають більш зимо- та морозостійкими.

Про високу потребу озимої пшениці у волозі свідчать витрати нею води при формуванні врожаю, які становлять за вегетацію, в середньому 2500 - 4000 м3/га. За даними А. І. Носатовського, коренева система озимої пшениці на родючих ґрунтах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому озимій пшениці найбільше відповідають ґрунти зглибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин івологи з нейтральною реакцією

За виносом поживних речовин з ґрунту озима пшениця є азото-фільною рослиною: 1 ц зерна виносить у середньому з ґрунту азоту 3,75, фосфору - 1,3, калію - 2,3 кг. На початку вегетації особливо цінними для пшениці є фосфорно-калійні добрива, які сприяють кращому розвитку її кореневої системи і нагромадженню в рослинах цукрів, підвищенню їх морозостійкості. Азотні добрива більш цінні для рослин навесні і влітку - для підсилення росту, формування зерна і збільшення в ньому вмісту білка [2].

Вимоги до світла.

Озима пшениця належить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період її, залежно від району вирощування та особливостей сорту, коливається від 240 - 260 до 320 днів. Для пшениці має значення також інтенсивність освітлення. При затіненні рослин у загущених посівах нижні стеблові міжвузля надміру витягуються, і пшениця вилягає [2].

.3 Господарсько-біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів

Грунтово-кліматичні умови України дозволяють одержувати високі врожаї основних сільськогосподарських культур, у тому числі й пшениці озимої.

В Україні поширен такі сорти озимоі пшениці: Фаворитка, Миронівська 65, Богдана, Наталка, Снігурка, Подолянка, Трипільська, Землячка, Литанівка, Вінничанка, Царівна, Відрада, Романтика, Саскія, Богемія, Селадон, Сіміла, Алана, Рея, Суламіт, Султан, Евеліна, Акратос, Дромос [1].

Фаворитка - Зона районування - Степ, Лісостеп і Полісся України. Сорт інтенсивного типу, середньостиглий, високоврожайний (50,6-114,3ц/га). Вегетаційний період - 283 - 287 днів. Морозо-, зимо-, жаро- і засухостійкість середні (6-7 балів). Маса 1000 зерен - 38 - 45 г. Норма висіву - 5,0 - 6,0 млн схожих зерен на 1 га залежно від зони зволоження.

Миронівська 65 - У Держреєстрі СРППУ з 2000 р. для Лісостепу і Полісся. Середньостиглий, вегетаційний період - 235 днів. Зимостійкість висока. Ураження грибковими хворобами середнє. Стійкий до обсипання і вилягання. Урожайність: максимальна - 103,0 ц/га. Висота рослин - 108-113 см. Норма висіву - 4,5-5,0 млн. схожих насінин на 1 га.

Богдана - У Держреєстрі СРППУ 2006 р. для Степу, Лісостепу і Полісся України. Господарські ознаки: середньостиглий, стійкий до вилягання, екологічно пластичний, морозо- та посухостійкість висока, стійкий до обсипання зерна, середньостійкий до ураження борошнистою росою та бурою листковою іржею. Норма висіву - 4,5-5,5 млн схожих насінин на 1 га, залежно від вологозабезпечення.

Наталка - Занесений до реєстру сортів рослин України на 2010 рік для вирощування у Поліській, Лісостеповій та Степових зонах України. Біологічні ознаки: середньостиглий, середньоранній, вегетаційний період 280-287 днів. Норма висіву насіння 4,5-5,5 млн. схожих зерен на 1 га залежно від зони та вологозабезпечення.

Снігурка - У реєстрі сортів рослин України з 2007 року. Господарські та біологічні характеристики: середньостиглий, середньорослий, інтентенсивного типу, врожайність - 73,8 - 91,3 ц/га, невибагливий до умов вирощування, висока зимо- та посухостійкість. Норма висіву 4,5-5,5 млн. схожих зерен 1 га залежно від зони та вологозабезпечення.

Подолянка - Максимальні врожаї - 103,2 та 113,7 ц/га. Сере - дньоранній, виколошується і дозріває разом із сортом Перлина Лісостепу, зимо- та посухостійкість високі. Норма висіву насіння - 4,5-5,50 млн схожих зерен на 1 га. Кращі строки сівби - 15-20 вересня.

Царівна - Сорт занесений до Реєстру сортів рослин України, в перспективі з 2008 року. Висота рослин - 94-104 см. Врожайність - 70-85 ц/га. Маса 1000 зерен - 38 г. Підвищена зимо- та посухостійкість. Опти - мальна норма висіву - 5,5-6,0 млн схожих зерен на гектар, залежновід строку посіву, попередника, наявності вологих ґрунтів. Строки сівби - друга половина оптимальних для конкретної зони.

Султан - Різновидність лютесценс. За групою стиглості - напівранній сорт. За якістю зерна сорт відноситься до сильних пшениць категорії „А”, має високі борошномельні та хлібопекарські властивості та вирізняється високим вмістом білка і великою масою - 1000 зерен. Зимостійкість - добра. Норма висіву насіння - 4,0-4,5 млн схожих насінин на гектар.

Евеліна - Різновидність лютесценс. За групою стиглості - середньопізній сорт. Сорт інтенсивного типу із середньою висотою стебла (90-95 см), кущіння середнє, стійкий до проростання та обсипання зерна в колосі, стійкий до посухи, зимостійкість висока. Якість зерна: сорт відноситься до сильних пшениць категорії „А”, сорт має високі борошномельні та хлібопекарські властивості. Господарські ознаки: сорт показує дуже стабільні врожаї в різних кліматичних умовах. Потенційна урожайність - 80-85 ц/га. Норма висіву залежить від терміну - 4,0-5,0 млн схожих насінин, в дуже пізні строки - 5,5 млн схожих насінин [14].

Розділ 3. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами та відповідність їх запланованої врожайності

.1 Програмування врожайності за сонячною радіацією

Програмування врожаю - це процес, оптимізації умов вирощування с/г культур.

Потенційний урожай - це найбільш можливий урожай, який визначяється біологічними можливостями культури і який можна одержати при ідеальних грунтово - кліматичних та агротехнічних умовах. Величина цього врожаю залежить від величини використаної фотосинтетичної активної радіації (ФАР). Формула для визначення цієї урожайності має такий вигляд:

де ПУ - потенційна ( максимально можлива ) врожайність сухої речовини, т/га; Q - сума ФАР, що надходить за вегетаційний період культури (сходи визрівання ), кДж/га; К0 - коефіцієнт використання ФАР, який в ідеальних екологічних умовах складає 3 - 5 %; С - кількість енергії, яка накопичується одиницею сухої речовини [11].

Тобто:

Отже: ПУ = 23,71 т/га.

Для визначення потенційної врожайності основної продукції культури стандартної вологості використовують залежність:

де W - стандартна вологість основної продукції, %; α - сума частин основної та побічної продукції.

Тобто:

Отже: ПУ0 = 11,03 т/га.

.2 Програмування врожайності за ресурсами вологи

Кліматично забезпечений урожай за ресурсами вологи можна розрахувати за двома типами формул:

де КЗУв - кліматично забезпечений урожай абсолютно сухої біомаси, лімітований вологістю, т/га; W - запас продуктивної вологи, мм; Кв - коефіцієнт водоспоживання культури, м3/т.

Тобто:

Отже: КЗУв = 3,7 т/га.

де КЗУв - кліматично забезпечений урожай абсолютно сухої біомаси, лімітований вологістю, т/га; W - запас продуктивної вологи, мм; Р - сума опадів за вегетаційний період культури, мм; Кв - коефіцієнт водоспоживання культури, м3/т.

Тобто:

Отже: КЗУв = .11,70 т/га.

Знаючи КЗУв абсолютно сухої біомаси, розраховують кліматично забезпечений урожай основної продукції (зерна) озимої пшениці при стандартній вологості за формолою:

де КЗУ0 - кліматично забезпечений урожай зерна озимої пшениці при стандартній вологості, т/га; КЗУв - кліматично забезпечений урожай абсолютно сухої біомаси, лімітований вологістю, т/га; Вс - стандартна вологості, %; ∑ч - сума співвідношень основної і побічної продукції (зерна і солома) [11].

Тобто:

Отже: КЗУ0 = 1,72 т/га або 5,44 т/га.

.3 Програмування врожайності за ресурсами тепла

Розрахунок кліматично забезпеченого урожаю за ресурсами тепла рекумендується проводити за формолою:

КЗУТ = β * БКП,

де КЗУТ - кліматично забезпечений урожай абсолютно сухої біомаси, лімітованого тепла, т/га; β - коефіцієнт, який відображає рівень культури землеробства і використання ФАР посівами сільськогосподарських культур. За числовим значенням його можна порівняти до коефіцієнта використання ФАР ( К0 ), %; БКП - біокліматичний потенціал, бал.

Біокліматичний потенціал вираховують за формолою:

,

де БКП - біокліматичний потенціал продуктивності культури, бал; ∑ t >100 - сума ефективних температур більще 100; КЗБ - коефіцієнт зволоження, абсолютних одиниць; 10000 - сума температура на північній межі землеробства, С0.

Коефіцієнт зволоження можна розрахувати за формулою:

де КЗБ - коефіцієнт зволоження, абсолютних одиниць; W - запас продуктивної вологи, мм; R - радіаційний баланс за вегетаційний перідо культури, кДж/га; 0,25 - коефіцієнт, який характеризує питому теплоту випаровування, кДж/см3 [11].

Тобто:

Отже: КЗУТ = 5,44 т/га.

.4 Програмування врожайності за гідротермічним потенціалом

При розрахунках кліматично забезпечений урожай за гідротермічним потенціалом, який характеризує сукупну дію на продуктивність рослин світла, тепла і вологи, можна користуватися такою формулою:

,

КЗУГТП - кліматично забезпечений урожай абсолютно сухої біомаси, т/га; ГТП - гідротермічний потенціал, бал.

Гідротермічний потенціал розраховують за формулою:

де ГТП - гідротермічний потенціал, бал; W - запас продуктивної вологи, мм; ТУ - тривалість вегетаційної періоду культури, декад; 36 - кількість декад у році; R - радіаційний баланс за вегетаційний перідо культури, кДж/га [11].

Тобто:

Отже: КЗУГТП = 20,40 т/га.

3.5 Розрахунок дійсно можливого врожаю за якісною оцінкою ґрунту

Програмування врожаю сільськогосподарських культур за якісною оцінкою ґрунту пропонується проводити на основах комплексних показників: бал бонітету ґрунту і урожайної ціни балу ґрунту. При цьому можна користуватися такою формулою:

де ДМУб - дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси за бонітетом ґрунту, т/га; БГ - бонітет ґрунту, бал; Цб - урожайна ціна балу, ц/бал [11].

Тобто:

Отже: ДМУб = 4,8 т/га.

.6 Розрахунок доз добрив під урожай

Необхідно кількість мінеральних добрив під запрограмований урожай визначається як

де Дм - доза мінеральних добрив, ц д.р./га; У - урожай, який програмується, ц/га; Б - бонітет ґрунту; Ц - урожайна ціна балу, ц/бал; Ом - нормативна окупність мінеральних добрив, ц/ц д.р.; Д0 - прийнята доза органічних добрив т/га.

Тобто:

Отже: Дм = 1,9 ц д.р./га.

Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності

.1 Розміщення культури у сівозміні

Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур’янів. У зв’язку з цим зростає роль попередників при вирощуванні таких сортів.

Попередники для озимої пшениці є такі рослини які найменше висушують кореневмісний шар ґрунту і після яких обробітком ґрунтустворюються сприятливі умови водозабезпечення сходів; які забезпечують оптимальні строки сівби, сприятливий поживний режим ґрунту і мінімальну його засміченість бур’янами.

Відмінним попередником є зернові бобові культури: горох, вика, кормові боби, соя та ін. Вони поліпшують структуру ґрунту, не забирають з нього азот, зменшують забур'яненість. Вважається, що чим сильніше розвинений травостій зернобобових, тим більший вплив їх на врожайність наступної культури.

Добрим попередником є також озимий ріпак, посівні площі якого мають тенденцію до зростання. Він добрий фітосанітар у зернових сівозмінах. Кореневі рештки ріпаку запобігають переущільненню грунту, покращують його структуру та збагачують органічною речовиною, що рівноцінно внесенню 20 т/га органічних добрив. Розклад решток ріпаку в ґрунті сприяє доброму розвитку молодих рослин пшениці. Він рано звільняє поле, що дає можливість зменшити забур'яненість агротехнічними методами [2].

Однорічні трави - горохо-вико-вівсяні сумішки, що використовуються на зелений корм, сіно, силос, теж вважаються добрими попередниками. Це зумовлюється ранішим від інших культур звільненням поля і зменшенням забур'яненості, оскільки насіння бур'янів не встигає достигнути. Очистити поле від бур'янів можна також поверхневими обробітками ґрунту.

Просапні культури - рання картопля, кукурудза на зелений корм і силос, цукрові буряки перших строків збирання, під які вносили органічні добрива, також є добрими попередниками.

Після цукрових буряків і, особливо картоплі, доцільно застосувати поверхневий обробіток, що дає змогу зекономити частину паливно-мастильних матеріалів, необхідних для оранки. Проте в даному випадку різко зростає забур'яненість озимої пшениці, оскільки основна маса насіння бур'янів залишається у верхньому шарі ґрунту.

Із зернових культур добрим попередником є гречка. Вона має розвинену кореневу систему, яка розчиняє в ґрунті важкодоступні форми фосфору та калію і збагачує ґрунт поживними речовинами.

В умовах Закарпатської низовини кращими попередниками є багаторічні бобові або бобово-злакові трави, вико-вівсяні сумішки, кукурудза на силос, а також картопля і тютюн.

Таблиці 2. Вміст азоту в рослинних рештках та кількість доступного азоту при мінералізації