Материал: Розрахунок продуктивності котельної
= 1,05 · 4,65 · 
·
3600 = 17928,5 
/ч
Повний розрахунковий тиск
(мм. вод. ст..), який повинен створюватись продувним насосом, визнач. за ф-ю:
= 
= 
=
136,5 мм. вод. ст.
= 
=
191,5 мм. вод. Ст.
Де 
-
коефіцієнт запасу за напором
- перепад повних
тисків в повітряному тракті
Приведений тиск продувного
вентилятора (мм. вод. ст..) знаходиться за формулою:
= 
·
·
Де 
-
густина повітря при 0 
і 101080 Па
- температура
повітря перед продувним вентилятором
- температура, для
якої складена напорна характеристика.
= 
· 136,5 · 
· =
149 мм. вод. ст.
= ·
191,5 · ·
=
209,4 мм. вод. ст..
Підбираємо продувний вентилятор ВДН
- 8 продуктивністю 10,2 · 
/ч
Напор - 2,19 кПа
КПД = 83%
Потужність, яка споживається продувним
вентилятором:
N = 
·
·
·
= 
·
·
·
=
5,1 кВт
= 
·
·
·
=
11,35 кВт
Розрахункова потужність
електродвигуна продувного вентилятора
= N
· 
= 5,1 · 1,05 = 5,4
кВт
= 11,35 · 1,05 =
11,9 кВт
Тип двигуна:
4А - 160 S6
( 12 кВт)
3.6 Розрахунок і вибір живильного
насоса
Розрахунок продуктивності насоса:
= 1,2 · 
= 1,2 · 25,704 =
30,844 
/ч
Розрахунковий напір живильного
насоса:
= 1,1 (
( 1 + 
)
+ 
+
+
+
-
)
= 1,1 ( 1500000 ·
( 1 + 
)
+ 200000 + 200000 + 10000 + 0 - 20000 = 2161500 Па.
Підбираємо паровий поршневий насос
марки ПДГ 40/30 з подачею 25 /ч, напором 3 МПа
Теплообмінник Т5
Рівняння теплового балансу:
=81°С
Найменший і найбільший температурний
напір:
=160 -150=10°С;
=160 -81 =79°С.
Середньо логарифмічний
температурний напір:
Площа поверхні теплообмінника, м²:
Підбираємо пластинчастий теплообмінник M15FFM8 фірми Альфа-Лаваль.
Розрахунок водоводяного теплообмінника Т6
Рівняння теплового балансу:
(кВт)
Найменший і найбільший температурний
напір:
=80-70=10 °С;
=160-81=79
°С.
Середньо-логарифмічний
температурний напір:
Площа поверхні теплообмінника, м²:
Підбираємо пластинчастий
теплообмінник M10MFM
фірми Альфа-Лаваль.
Висновок
Для котельні з продуктивністю = 25,704 т/год обираємо 2 котла з паропродуктивністю 14 т/год та 16 т/год. За результатами аеродинамічного розрахунку маємо:
сумарний опір газового тракту
= 220 + 1550 +
168,86 = 1938,86 Па
= 216 + 1680
+168,86 = 2764,86 Па
середній діаметр димової труби 
м;
висота димової труби 
=
30 м.
Для подолання аеродинамічних опорів повітряного та газового тракту обираємо:
дуттьовий вентилятор ВДН-8 (
продуктивність 10,20*
/год;
напір 2,19 (219) кПа (кгс/
) при t
= 30 ;
ККД 83%),
електродвигун 4А-160 S6 (11 кВт).
димососи ДН-11,2 та ДН-12,5. Для живлення парових котлів встановлюємо поршньовий насос НДГ 40/30.
Підбираємо пластинчасті теплообмінники
M6MFG
фірми Альфа-Лаваль з максимальною площею 60 м²
та
робочим тиском 1 МПа (Т5 і Т6)
Висновок
Під час руху продуктів згорання, в яких присутня в’язкість, виникє опір, який заважає руху. На подолання цього опору витрачається частина енергії, якою володіє движучий потік. Аеродинамічний опір якої-небудь ділянки тракту складається з опорів тертя і місцевих опорів. Для парогенераторів і водогрійних котлів до вказаних опорів додається особливий вид опору - опір поперечно омиваючих пучків труб. Опір окремих елементів газового або повітряного тракту серійних котлів не розраховується, а приймається за літературними даними або маючим розрахункам.
Самотяга може бути як позитивною,
так і негативною. Якщо продукти згорання рухаються знизу вверх, самотяга
позитивна, тобто буде створюватись додатковий напор , який можна
використовувати для подолання опорів. При русі продуктів згорання зверху вниз (
як це має місце в опускних газоходах) самотяга буде негативною, тобто для її
подолання потребується додатковий напор. Тяга, яка створюється димовою трубою,
завжди позитивна.
Список використаної літератури
1. СНиП II-35-76 «Котельные установки».
2. Ю. Л. Гусев «Основы проектирования котельных установок». - Москва, 2009.
. Р. И. Эстеркин «Котельные установки. Курсовое и дипломное проектирование». - Ленинград, 2009.
. К. Ф. Раддатис , А. Н. Полтарецкий. «Справочник по котельным установкам малой производительности» 2007.
. Ф. М. Костерев, В. И. Кушнырев «Теоретические основы теплотехники». -Москва, Энергия 2010.