Материал: Роль фізіологічно активних речовин в технології вирощування садивного матеріалу Ligustrum vulgare L. та використання її в озелененні

Роль фізіологічно активних речовин в технології вирощування садивного матеріалу Ligustrum vulgare L. та використання її в озелененні

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет агротехнологій та природокористування

Кафедра садово-паркового та лісового господарства

Освітньо-кваліфікаційний рівень - «Специаліст»

Спеціальність - 7.09010303 «Садово-паркове господарство»

Дипломна робота

Тема роботи: «Роль фізіологічно активних речовин в технології вирощування садивного матеріалу Ligustrum vulgare L. та використання її в озелененні»

Білокінь Віки Олегівни

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сучасний стан вивчення проблеми

.1 Загальна характеристика родини Маслинових (Oleaceae Lindl)

.2 Ботанічна та біологічна характеристика представників роду Ligustrum

.3 Способи розмноження Ligustrum vulgare

.4 Агротехніка вирощування бирючини звичайної

.5 Особливості живлення рослин

.6 Особливості живлення рослин у захищеному грунті та його діагностика

.7 Агрохімічні основи застосування добрив

Розділ 2. Об’єкт, методика та умови проведення досліджень

.1 Об’єкт і методика проведення досліджень

.2 Загальна характеристика фізіологічно активних речовин, що використовувалися в дослідженнях

.3 Умови проведення досліджень

Розділ 3. Результати досліджень

.1 Залежність коренеутворення від типу живця та метамерності пагона

.2 Вплив регуляторів росту на процес укорінення живців Ligustrum vulgare

.3 Економічна ефективність застосування фізіологічно-активних речовин

Розділ 4. Використання ligustrum vulgare в озелененні

Розділ 5. Охорона праці

Розділ 6. Екологічна експертиза

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Зелені насадження є одним із важливих засобів в архітектурно-планувальній організації території, художньому і санітарно-гігієнічному благоустрої [1,45,56].

Значення зелених насаджень полягає у виконанні ними ряду функцій, серед яких найбільш вагомими є поліпшення мікрокліматичних умов, очищення і зволоження повітря та збагачення його киснем, висока фітонцидна активність, покращення архітектурно-художнього оформлення забудов, запобігання несприятливим природно-кліматичним явищам [1,2,33].

Виключне значення зелених насаджень проявляється у сучасних умовах, коли відбувається посилення антропогенного впливу на навколишнє середовище [21,38,44].

Збільшення атмосфери киснем та поглинання вуглекислого газу є однією із важливих функцій зелених насаджень, яка відбувається в результаті процесу фотосинтезу.

Останнім часом значно розширився асортимент декоративних рослин, які використовують в озелененні. Серед них значне місце належить представникам роду Ligustrum L., який останнім часом привертає до себе увагу, як рослина надзвичайно пластична (краще витримує підстригання серед усіх листяних), так і рослина, завдяки своїй тіньовитривалості, як підліскова культурах [2,6,9,20].

Однією з важливих рослин для озеленення є бирючина, а саме вид - бирючина звичайна (Ligustrum vulgare). Декоративний кущ бирючини, добре переносить стрижку і є найкращим для створення живоплотів і бордюрів [29, 42,49,57].

Актуальність теми. Необхідність широкого впровадження в декоративне садівництво бирючини, потребує вдосконалення способів її розмноження. Важливим є вдосконалення способів отримання садивного матеріалу Ligustrum vulgare, догляду за нею та використанні її в озелененні.

Мета і завдання досліджень. Метою дослідження було вивчення впливу регуляторів росту на процес утворення кореневої системи у живців бирючини звичайної (Ligustrum vulgare) та використанні її в озелененні.

Для досягнення мети виконувалися наступні завдання:

1. Встановити залежність коренеутворення від типу живця та метамерності пагона;

. Визначити вплив регуляторів росту на процес утворення кореневої системи у живців бирючини звичайної

. Проаналізувати вплив термінів живцювання та кислотності субстрату на процес укорінення здерев’янілих живців Ligustrum vulgare.

Об’єкт дослідження - технологія вирощування садивного матеріалу бирючини звичайної, в умовах проблемної лабораторії садівництва та виноградарства Сумського НАУ.

Предмет дослідження - біологічні особливості Ligustrum vulgare.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень бакалаврської роботи доповідались на засіданні наукового гуртка кафедри садово-паркового та лісового господарства.

Розділ 1. Сучасний стан вивчення проблеми

.1 Загальна характеристика родини Маслинових (Oleaceae Lindl)

Родина Маслинових нараховує до 30 родів і більше 600 видів. Вони ростуть в тропічних, субтропічних і частково тепло-помірних областях обох півкуль. Багато родів мають переривчастий ареал, що вказує на їх значну роль в історії.

Маслинові - дерева чи чагарники, рідко ліани, вічнозелені чи листопадні, часто жорсткі, без прилистків. Квіти двостатеві, несправжньодвостатеві (функціонально одностатеві) чи роздільностатеві, червоні, фіолетові, білі, жовті. Квіти рідко поодинокі, частіше зібрані в яскраві китице-, волоте- чи пучкоподібні суцвіття. Оцвітина чотиричленна, подвійна, проста чи, в зв’язку з переходом до анемофілії у деяких видів ясена, повністю редукована. Тичинок, в основному, дві на коротких нитках. Гінецей утворений двома плодолистиками, зав’язь верхня, двогніздова. Квітки розвиваються з пазушних чи верхівкових бруньок пагонів минулого року. Більшість маслинових є комахозапильними рослинами. Квітки завдяки виділенню нектару при основі зав'язі сильно пахнуть, що приваблює комах-запилювачів. Квітки пристосовані до перехресного запилення.

Плоди представників родини різноманітні: соковиті - кістянки (у маслин, бирючини) та ягоди (у жасміну); сухі - коробочки (у бузку, форзиції) та крилатки (у ясена). Насінини з ендоспермом чи без нього. Агенти поширення плодів і насіння маслинових різноманітні. Насінини бузку та форзиції, що висипаються на землю при розтріскуванні коробочок, та крилатки ясена, що можуть висіти на дереві всю зиму, розносяться вітром. Соковиті плоди маслини та жасміну поширюють птахи - ворони, сойки, сороки, голуби та тварини.

Маслинові в рослинних угрупуваннях займають різні екологічні ніші від рівнини до високогірного поясу в світлих листяних і змішаних лісах [36]. Деревні представники родини беруть участь у формуванні різних ярусів деревостану, чагарники утворюють підлісок чи красиво квітучі зарості на відкритих площах. Найменш вибагливі до умов зростання чагарники. Маслинові в Африці ростуть в саваннах і навіть напівпустелях. Серед представників родини відомо багато користних для людини рослин, перш за все маслина.

.2 Ботанічна та біологічна характеристика представників роду Ligustrum

Рід нараховує 40 видів вічнозелених і листопадних дерев та чагарників, поширених в тропічному та субтропічному поясах Східної Азії, Нової Гвінеї, Австралії [23,25,37,41]. Один вид - бирючина звичайна (Ligustrum vulgare) росте в Європі, зокрема, в Україні (рис. 1.1). В Криму культивують бирючину японську.

Рис. 1.1. Бирючина звичайна (Ligusturm vulgare).

Бирючина звичайна (Ligusturm vulgare) у природних умовах росте в південних і південно-західних районах України, північній Молдові, в гірському Криму і на Кавказі, в Середній і Південній Європі, Північній Африці і Малій Азії. У підліску дубових лісів і зарослях кущів, часто на крейдяних грунтах. Тіньовитривалий ксеро-мезофіт [13,19,27].

Напіввічнозелений (в теплі зими листки майже не опадають) кущ до 2-3 (5) м заввишки. Крона густа. Листки прості, ланцетні, розміром 5-8х2-3 см, шкірясті, голі, цілокраї, з загостреною вершиною, клиноподібною основою, зверху темно-зелені, знизу світліші. Квітки двостатеві, з чашечкою і білим віночком, духмяні, зібрані в кінцеві, верхівкові, прямостоячі волоті, до 4-6 см завдовжки. Розпускаються після розгортання листків, цвітуть довго, з травня по липень, запилюються комахами, медоносні. Плоди - ягодоподібні кістянки, соковиті, чорні, блискучі. Дозрівають восени. Насінини дрібні, тригранні, продовгуваті. Маса 1000 штук становить 18-23 грами. Схожість сягає 80-85%. Розмножується насінням, живцями, кореневими відростками, відсадками, поростю від пня [30,31,46,52].

Росте швидко, досить морозостійка, витримує короткочасне пониження температури до -30⁰ С, посухостійка, мириться із різними типами ґрунтів, добре зростає на карбонатних ґрунтах, навіть виносить невелике засолення [7,47,61, 64]. Чудово зростає у міських умовах, добре стрижеться, утворюючи щільні живоплоти і різні фігури [45]. Деревина міцна, іде на виготовлення чоботарських цвяхів, токарних виробів. Бирючина - один з кращих чагарників для формування узлісь, може використовуватись як підлісок у листяних лісах [8]. Перевагою її є те, що вона практично не пошкоджується хворобами і шкідниками.

Кора рослини містить дубильні речовини, феноли та їх похідні, смоли, сірінгозід. До складу листя і квіток бирючини звичайної входить вітамін С, рослинні алкалоїди, цукри, дубильні речовини, каротиноїди, флавоноїди (рутин, рутінозідлютеолін, рутенозід апигенина), ефірна олія. У плодах виявлено антоціани (глюкозид, рутінозід ціанідину, глюкозид мальвідіна).

Бирючина добре росте на сонці або в напівтіні; в ґрунті, в основному, будь-якому садовому, але не занадто кислому, зволоженому. Бирючина досить посухостійка. Деякі види бирючини потребують укриття на зиму (бирючина щільна, бирючина найгостріша).

Виносить забруднення населених місць, витримує фігурну стрижку (з неї формують кулі, конуси, піраміди та ін.), використовують її як підщепу для садових форм. Придатна для використання в якості підліску в степовому лісорозведенні.

Використовуються в солітерних (для фігурної стрижки), групових і бордюрних посадках, для створення живоплотів; добре декорує господарські будівлі, паркани, стіни. Добре формується. Жива огорожа з бирючини дуже ефектно виглядає, внаслідок високої декоративності рослин. Для живоплотів використовують зимостійкі види бирючини. Менш зимостійкі види садять в групах з іншими чагарниками і багаторічниками [23].

Бирючина звичайна має більше 10 декоративних форм: пірамідальну (f. pyramidale), плакучу (f. pendulum); сизу (f. glaucum) і сизо-білу (f. glaucum albo - marginatum) - по забарвленню листя; вічнозелену (f. sempervirens), золоту (f. aureum), золотисто-строкату (f. aureo - variegatum), жовтувату (f. lutescens) - з інтенсивнішим забарвленням квіток; сріблясто-строкату (f. argento - marginatum) - по забарвленню листя і дві форми по забарвленню плодів - білоплідну і жовтоплідну (f. leucocarpa і f. xanthocarpa).

Використовують в озелененні для створення посадок і живих загорож. Форми, що їх культивують в декоративному садівництві: "Пірамідальна" ("Pyramidalis" Spaeth.) з компактною кроною, направленими вгору гілками; "Плакуча" ("Pendula" Carr.) з тонкими повислими гілками; "Золотисто-пістрява" ("Aureo-variegata" West.) з золотисто-пістрявими листкам.

Бирючина блискуча (Ligustrum lucidum) у природі зустрічається в Китаї, Японії, Кореї. Великі вічнозелені кущі або невелике, до 6 м заввишки, деревце з розкидистою кроною. Великі, до 15 см завдовжки, видовжено-яйцевидне листя, темно-зелене, блискуче згори і світліші знизу, від блакитнувато- до жовто-зелених, із загорнутими краями. Квітки запашні, майже сидячі, білі, зібрані в суцвіття до 18 см завдовжки. Цвітіння триває близько трьох місяців. Плоди дрібні, темно-сині, округлі або яйцевидні.

Росте швидко, потребує родючого, досить вологого грунту, при нестачі вологи рано втрачає декоративність. Тіньовитривала, добре переносить умови міста, довговічна, прекрасно піддається стрижці, теплолюбна, витримує пониження температури тільки до - 15°С. Належить до групи порівняно високих, швидкорослих, вічнозелених листяних порід, морозостійких на крайньому півдні Росії.

Декоративна рослина з красивим вічнозеленим листям, запашними квітками і тривалим цвітінням. Осінньою прикрасою служать численні темно-сині плоди. Гарна в алейних і вуличних посадках, в групових посадках, у високих живоплотах і декоративних формах, створених фігурною стрижкою.

Має декілька декоративних форм: золотисто - облямовану (f. aureo - marginata) - листя з жовтою смужкою по краю; золотисто-строкату (f. aureo - variegata) - з жовто-строкатим листям; і трибарвну (f. tricolor) - на початку розвитку з рожевим, потім строкатим листям.

Бирючина японська (Ligustrum japonicum) у природі зустрічається у Південній Кореї і Японії. Дуже близька до бирючини блискучої. Вічнозелені кущі, але меншої висоти (не більше 3-4 м), з гладкими гілками і компактною кроною, коротким, шкірястим, темно-зеленим листям і дрібнішими квітковими суцвіттями. Цвітіння менш тривале. Росте повільніше за бирючину блискучу, але більше тіньовитривала і вимоглива до вологості грунту. Стійка до надмірної кількісті вапна. Добре переносить стрижку і міські умови (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Бирючина японська (Ligustrum japonicum)

Використовується у невеликих групах на узліссях, в живоплотах, поодиноких насадженнях; її штамбові, кулясто-формовані екземпляри оригінальні в алейних і вуличних насадженнях. У культурі з 1845 року.

Має дві форми: строкату (f. variegata) - із строкато-плямистим листям, облямованим біло-рожевою смужкою; круглолисту (f. rotundifolia) - компактні кущі до 2 м заввишки, з короткими гілками і широкоовальним, шкірястим листям.

Бирючина амурська (Ligustrum amurense) декоративні листопадні кущі родом з Північного Китаю. Довгасто-еліптичне листя парами розташоване на молодих опушених пагонах. Красиве волотисте суцвіття білого кольору, завдовжки до 5 см з'являється в червні - липні. На початку осені (вересень - жовтень) достигають плоди - округлі кістянки чорного кольору з восковим нальотом. Для посадки підбирають добре захищене від холодних вітрів місце, на зиму кущі укривають.

Бирючина йбота (Ligustrum ibota) - листопадний світлолюбний вид, що росте в Китаї, Кореї, Японії. На батьківщині це великі кущі заввишки до 2 м, з розкидистою кроною. У культурі відомий з 1870 р. В умовах Нечерноземья він нижче і досягає висоти 0,8-1,2 м. Видовжено-яйцевидне листя завдовжки до 7 см, зверху темно-зелені і блискучі, з нижнього боку сизуваті. Запашні білі суцвіття завдовжки до 7см цвітуть в червні - липні, але цвітіння спостерігається періодично. Плоди - чорні округлі кістянки в діаметрі близько 1 см, достигають у кінці вересня.

Для вирощування потрібно захищене місце, пухкий родючий грунт, в посушливий період - обов'язковий полив. Добре стрижеться і потребує щорічного санітарного обрізування. Розмножується насінням, живцями, відсадками і щепленням. Теплолюбний вид, погано переносить різкі перепади температур, а взимку потерпає від морозів. У Середній смузі Росії можна вирощувати за наявності зимового укриття.

У ГБС з 1949 р. Дев'ять екземплярів вирощені з насіння, отриманого з культури, 1 екземпляр привезений саджанцями з культури і 6 екземплярів насіннєвої репродукції ГБС. Кущі, в 12 років висотою 1,5 м, діаметр крони 180 см. Вегетує з середини квітня до середини жовтня. Навесні частково зберігається торішнє листя. Темп росту середній. Цвіте і плодоносить з 6 років. Цвіте червнь-липень, 15 днів. Плоди достигають на початку жовтня. Зимостійкість середня і нижче. Укорінюється 80% літніх живців.

Бирючина ієзська (Ligustrum Yezoense) - зимостійкий вид з Сахаліну з невеликим і широким листям. Кущі до 1,5 м заввишки. Зустрічається у зарослях кущів, особливо курильського бамбука, в горах до 500 м над рівнем моря. Тіньовитривалий мезофіт.