ДНЗ «Колосок» с. Ройове, Кременчуцького р-ну, Полтавської обл..
ДНЗ «Дзвіночок» с. Успенка, Онуфріївського р-ну, Кіровоградської обл..
Ритмодекламації для розвитку мовлення у дітей дошкільного віку та у дошкільників з порушеннями мовлення
Шеклунова Н., музичний керівник
Вступ
Розвиток ритму є нагальною і щоденною роботою будь-якого спеціаліста, що працює з дітьми. У статті розглянутий вплив почуття ритму на розвиток мовлення та ґрунтовно доведено необхідність особливої уваги саме цьому виду діяльності. Окрім загальних рекомендацій автор дає посилання на конкретні наукові та методичні праці. А також пропонує цілу низку методичних вправ на засвоєння простих ритмічних малюнків та ілюструє відбиття ритму в мовленні кокретними прикладами.
Матеріал статті «Ритмодекламації для розвитку мовлення у дітей дошкільного віку та у дошкільників з порушеннями мовлення» актуальний не лише для дитячих садочків, але й для вчителів молодших класів, для керівників дитячих колективів та вчителів співу у ДМШ.
Методологічний аспект значення музичних занять для розвитку мовлення (особливості занять)
Мова та музика тісно пов'язані між собою. Дослідження доводять, що музика має різні елементи, що відповідні також елементам мови. Музика розвиває уміння розрізняти звуки на слух, розвиває уяву, здатність виражати думки словами, рухами та жестами. Разом з тим заняття співами розвиває артикуляційний апарат, що в сою чергу відображається на якості і чіткості вимови.
Для дітей дошкільного віку музичні заняття є дуже важливою складовою їх розвитку, як емоційного, так і інтелектуального. Тому велике значення має звуковий фон, який оточує дитину. Якщо в дитинстві свідомість малюка зазнавала впливів негармонійних, надто голосних та різких або одноманітних звуків, важко розраховувати, що досягнення в подальшому навчанні будуть швидкими та успішними. Те саме стосується випадків, коли дитина має будь-яке порушення мовлення.
Неможливо переоцінити значення якісної зразкової музики для виховання та розвитку дитини через кілька важливих аспектів, які є спільними для музики (інструментальної чи вокальної) та мовлення. Ми їх перелічимо і проаналізуємо.
Першим, на наш погляд, і ґрунтовнішим, є ритм. Ритм - це пульс музики, знають всі музиканти. Але мало хто замислюється, що ритм супроводжує нас протягом усього життя, і він може бути як цілющим, так і руйнівним. Про це докладно розмірковують автори Д. Голдман, Г. Побережна, Б. Любан-Плоцца, О. Бєлов. Вони доводять, що ритм є важливою складовою життя, а також - формуючою свідомості людини. Не варто забувати, що дитина найперше чує і відчуває пульс матері - це перший ритм, який одразу впливає на неї.
Ритм присутній не лише в музиці, яку ми чуємо. Ритм - це наші кроки, це - звук годинника, це - зміна дня і ночі, це - наголос в слові та головне слово в реченні. Ритму підкорене все, що нас оточує. Не слід вважати, що ритм - це винятково привілеї мистецтва (образотворчого, хореографічного, музичного тощо…) Мовлення напряму залежить від ритмічності, яка виражена у наголосах в словах. Діти, які лише починають розмовляти, найчастіше відчувають спочатку ритм, а вже потім розрізнюють фонематичний склад слова. Вони імітують, та не лише ритм, але й інтонацію. Це наступна складова.
Інтонація є властивою мовленню і музиці. Найбільш вдалі приклади вокального мистецтва інтонаційно та ритмічно ближче за всі інші наслідують емоційне забарвлення мови, виражене також в інтонації та ритмі. В. Моцарт, наприклад, у першій частині «Реквієму» майстерно відобразив у музичних звуках інтонації та ритм зітхання. Ж. Массне відобразив скорботний вигук і печальні роздуми в «Елегії». М. Дунаєвський вибрав виразні і бадьорі інтонації для всесвітньо відомої пісні «А ну-ка песню нам пропой, весёлый ветер!», підкреслені маршовим ритмом.
Окрім ритму та інтонації, музика має ще таку важливу складову як фразування. Мовлення також залежить від фразування, і, так само, як і в музиці, головним для цього є правильний і рівномірний розподіл повітря.
Вже з вищевикладеного ясно видно, що дитина, яка співає, швидше опанує грамотним і вільним мовленням, ніж дитина, яка не співає і не слухає музику. Вчитель-дефектолог Матковська М.І. пише, що «співи допомагають навіть розвитку навички читання. Діти опановують ритмічний стрій мови, адже їм доводиться проспівувати кожний склад. Під час співу діти підсвідомо римують певні склади». Брайнін В. також зауважував велике значення ритму для розвитку мовлення, його система навчання дітей музики, до речі, найпершим засобом знайомства з музикою використовує саме ритм. Він пропонує дітям «ловити музичних драконів», в які заховані саме ритмічні послідовності. Наприклад, дракон «Ділі? Дінь» - це приховане кодування ритму «дві восьмі - чверть», «Ділі? Ділі» - відповідно, чотири восьмі підряд. Наголошеним складом за цією методикою є не перший, а другий, що допомагає дітям відчути певний «розгін» - ауфтакт - перед тим, як плеснути в долоні - «спіймати дракона».
Діти дошкільного віку стрімко розвиваються в усіх напрямках: сенсорному, інтелектуальному, емоційному, фізичному. Вони пізнають світ одразу всіма своїми сенсорними системами - лише тоді є гарантія вдалого і міцного засвоєння нових знань, умінь та навичок. У дітей з порушеннями мовлення, зазвичай, присутні і порушення в інших сферах: пізнавальній, сенсорній, емоційній, фізичній тощо. Можна намагатись коригувати кожну сферу окремо, залучати дитину до гуртків фізичного розвитку, активно розвивати сенсорику. А можна залучити до співів.
Справа в тому, що діти сприймають будь-яку діяльність образно. І важливо не заважати їм це робити. Під час приспівування пісень додавати жести, рухи, мімічний супровід, запропонувати малювати - видів роботи з піснями, окрім безпосередньо приспівування, безліч.
Для ефективного розучування пісні потрібно лише розділити роботу на складові, які ми вказали вище, і працювати над кожною окремо, щоб потім об'єднати. Як дошкільники, так і діти з порушеннями мовлення, із задоволенням один і той самий текст проспівають з різними завданнями - це не «нудно і одноманітно», як може здаватися на перший погляд. Якщо спочатку розучити мелодію без слів, на будь-які прості склади (ля-ля-ля, наприклад), ритм наслідуватиметься дітьми автоматично - за інтонацією. Потім проплескати в долоні, без музики, але намагаючись повторити інтонацію і зберегти фразування (розміщення вдихів на музичну фразу). Завершити цю роботу можна промовлянням тексту, допомагаючи собі плесканням в долоні. В процесі роботи діти з порушенням мовлення засвоять запропонований ритм, їх дихання підпорядкується запропонованим фразам, а подальше звукоутворення накладеться на вже опановані навички. Так само відбуватиметься з дошкільниками.
З цього видно, що чим раніше дитина почне співати, тим скоріше вона навчиться правильно розподіляти дихання, підкорить свій артикуляційний апарат вимогам мовлення, зрозуміє і опанує інтонаційні можливості свого голосу та емоційну виразність мовлення. Тобто співи - важлива складова формування мовлення у дітей дошкільного віку та дітей з порушеннями мовлення.
На жаль, в сучасному світі дуже мало уваги приділяється розвитку почуття ритму. Вважається, що читання - хором і чітко дотримуючись ритмічних наголосів - це пережитки радянського виховання, вони не потрібні, щоб розвивати особистість кожної дитини… Але всі забувають, що саме ритмічне повторювання є запорукою засвоєння навичок. Прикро, що навіть дитячі пісні сьогодення строкаті на ритмічні абсурди та помилки як то:
- декілька складних збігів приголосних в слові чи фразі накладаються на дрібні тривалості;
- музичні фрази несиметричні (втрачений квадрат) або нелогічно роздуті;
- розспів ненаголошеного складу зміщує ритмічну долю фрази;
- тощо.
Особливо хочеться звернути увагу на такі складнощі для виконання, як:
- між довгими фразами (або в цілому куплеті) немає часу правильно вдихнути через дуже щільну мелодичну будову
- сильна доля такту не співпадає з наголосом в слові;
Довго Півника немає,
Їсти хочеться мені.
Півник робить, не гуляє,
Зерно меле у млині.
І щасливу годину
Веселити родину
Веселися, родино,
Жби ся жито родило.
Жито, овес, пшениця
Всякая пашниця.
Заглядає в кожну хату
Осінь щедра і багата.
Прийшла людям нагадати,
Що пора уже зривати (…)
музичний ритмічний фонематичний дошкільний мовлення
І це лише те, що пов'язано з ритмом. Скільки ще зустрічається мелодичних та гармонічних недоліків «дитячих» пісень - можна перелічувати і перелічувати: це і складна гармонія (хоча дитину і в музиці потрібну привчати до ладових тяжінь так само з простого, як і у будь-якій іншій діяльності), і мелодія, що суперечить розмовному інтонуванню обраного для пісні вірша, і складні мелодійні звороти, що не вловлюються слухом з другого чи третього разу…
Саме ритмічні порушення, на нашу думку, є найбільш небезпечними та шкідливими для процесу формування мовлення у дошкільників та процесу набуття ними правильних співацьких навичок. Розвиток мовлення - це, переважно, процес засвоєння та автоматизації фонем. Мовлення саме по собі процес ритмічний, тобто представляє собою рівномірне чергування наголошених та ненаголошених складів. Засвоєння мовленнєвих стереотипів взагалі можливе лише на постійному і регулярному (а також - ритмічному!!!) повторі певним чином організованих мовленнєвих формул. І вивчення пісень та віршів є тими видами діяльності, що мають закріплювати ці формули. Це підтверджено тим, що навіть у дітей з порушенням мовлення проспівувати склади вдається швидше і простіше, ніж промовляти.
Тому цій статті ми хочемо привести декілька прикладів ритмічної роботи над розвитком мовлення з використанням елементів методики «музичних драконів» В. Брайніна. Про власне методику, на жаль, в одній статті неможливо розказати. До даної роботи ми приклали фрагмент робочого конспекту (см. Додаток), а зараз хочемо привести одну цитату:
«…дракона зовут ди? - Дили. Он появился последним, осмотрелся вокруг, удивился происходящему - с тех пор он всё время удивляется: ди? (интонация вверх) - Дили. Если этого не сделать, то дети будут говорить «Дидили»
|
«Музичні дракони» та графічне зображення |
Ритмодекламації |
||
|
Вірші |
Слова |
||
|
Ділі? Дінь П ¦ І |
Їхав лис // Через ліс Поламав // Сто коліс. Раз, два, три! // Раз, два, три! Біжимо, // як вітри! Колядин // колядин, Я у бать // ка один Горобей // горобей, Та й не клюй // конопель |
ГАМАНЕЦЬ ГОРОБЕЦЬ ГРЕБІНЕЦЬ КОМІРЕЦЬ МОРОЗЕЦЬ ЖУРАВЕЛЬ КАРУСЕЛЬ БОРОВИК ЛІСОВИК МЕДОВИК |
|
|
Ділі? Ділі П ¦ П |
Бігли коні // Під мостами З золотими // Копитами Йшла зозуля // Біля саду Наступила // На розсаду У зелено // му садочку Сидить котик // в холодочку Мишенята, // не зівайте, Від коточка // утікайте Біля двору // дві Федори, Біля ганку // дві Тетянки. А на лузі // дві Ганнуся, Біля річки // дві Марічки. Ой, дівчаток // так багато, Порахуйте // їх, малята!. |
ПОНЕДІЛОК ВІДПОЧИНОК КОНЮШИНА СЕРЕДИНА ЖУРАВЛИНА ПОЛУНИЦЯ ЧЕРЕПИЦЯ УЧЕНИЦЯ ГОДІВНИЦЯ РУКАВИЦЯ ПАЛЯНИЦЯ РУКОМИЙНИК ХОЛОДИЛЬНИК ШАРОВАРИ ОКУЛЯРИ |
|
|
Ді? Ділі І ¦ П |
Школярик, // школярик Є в тебе // букварик. Навчайся // сумлінно, Лише на // «відмінно». Ми дружно // співаєм, І букви // вивчаєм! І буде // мо скоро Навчатись // у школі |
БАРВІНОК БУДИНОК ВОВЧИЦЯ ГІРЧИЦЯ БРУСНИЦЯ КРАМНИЦЯ ПШЕНИЦЯ РУШНИЦЯ СУНИЦЯ ЧОРНИЦЯ |
|
|
Ді? Дінь І ¦ І |
Зима // сама, Сніжок // несла. Упав // сніжок, Укрив // лужок Пташки // мовчать, Звіря // та сплять |
БАНАН БАРАН ВАГОН ВАЗОН БАТОН ВІЗОК ЖУЧОК ГАЧОК САЧОК ВОДА ГОРА ГУБА КАЖАН КАЧАН КОЗА КОСА |
Для кращого відчуття дітьми наголосу ми рекомендуємо проспівувати ці ритмодекламації не в мелодійному, а в гармонійному вигляді, використовуючи ладові тяжіння у співзвуччі D > T, де D припадає на слабку (останню в такті) долю, а T, відповідно на сильну (першу в такті) долю такту. Приблизно це виглядатиме таким чином:
П ¦ І
П ¦ П
І ¦ П
І ¦ І
Для кращого засвоєння матеріалу зручно використовувати гру «Відлуння», коли діти повторюють за вихователем чи музичним керівником: перший раз співає вчитель, за другим разом він грає, а діти проспівують (як вказано в нотах). В даному прикладі дитяча партія винесена на октаву вище, перш за все, для візуальної зручності музичному керівнику, а також для тембрального виділення, щоб активізувати дитячий слух.
До того ж, з власного досвіду рекомендуємо для «дракону» Ді? Дінь використовувати розмір ѕ. В цьому розмірі наголос виразніше акцентований, що в свою чергу допоможе запобігти його мимовільному зміщенню (до речі в методиці В. Брайнііна ці «музичні дракони» більш різноманітні, ніж пропонуємо ми в даній статті, і в його практичному матеріалі є «дракон» з наголосом на перший склад, він зветься ДіньДі.)
Сподіваємось, що даний матеріал стане у нагоді як музичним керівникам, так і вихователям, адже ритмічне прочитування віршів - це робота не лише музичного керівника. Якщо виникнуть питання або бажання більш детально заглибитись у викладений матеріал, нижче ми додаємо список використаної літератури, де жирним шрифтом виділені саме цитовані в статті твори, а курсивом - нотні та віршовані збірки, звичайним шрифтом - література, що вплинула на точку зору автора, але прямих цитат або методичних використань в даній статі нема.
Список використаної літератури
1. «Музыка и психика» Побережная Г., Любан-Плоцца Б., Белов А.
2. «Гра-драматизація як засіб мовленнєвого та художньо-естетичного розвитку дошкільників із порушенням мовлення» Матковська М.І.
3. «В начале был ритм. О комплексном воздействии ритмического воспитания», Брайнин В.
4. «Целительная сила звука», Голдман Д.
5. «Как сделать вашего ребенка физически совершенным», Г. Доман.
6. «Лучшие музыкальные игры», Агапова И.А., Давыдова М.А.
7. «Музыка в детской душе» Побережная Г.И..
8. «Музыкальная психология» Петруши В.
9. «Музыкальная терапия при заикании», М. Матейова
10. «Психология музыкального восприятия» Назайкинский Е.В..
11. «Психология музыкальных способностей» Теплов Б.М..
12. «Фрактальность звука» Синкевич В.А.