Материал: Рекомендації про заходи боротьби з іксодовими кліщами

Методом обприскування овець та великої рогатої худоби беруть 20 мл неоцідолу 600 к.е. на 20 л води (1:1000) [13].

Норма витрату препаратів залежить від виду тварин, маси тіла та концентрації акарициду. Велика рогата худоба: молодняк до року - 1 - 1,5 л., дорослі тварини - 2 - 3 л.; ягнята, козлята - 0,3 - 0,5 л., дорослі - до 1 л.; лошата та дорослі коні, відповідно до 1 л та 2 - 3 л.; собаки та кішки - 10 - 25 - 50 - 100 мл., залежно від маси тіла.

Рекомендується така послідовність обприскування тварин: вушні раковини, голова, тіло, хвіст, ділянка навколо ануса, кінцівки. Це забезпечує високу ефективність дії препарату на паразитів, а також безпеку для людини і тварин та довкілля.

У теперішній час для захисту від іксодових кліщів дрібних та інших тварин використовують нанесення на шкірний покрив акарицидів у вигляді крапель. Фірма "Продукт" (Україна) випускає краплі - "Бар’єр" міні для кішок та дрібних собак і "Бар’єр" максі - для середніх та великих собак, які в своєму складі мають фосфорорганічні з’єднання. "Бар’єр -плюс" має в своєму складі діючу речовину із групи карбаматів. Випускаються також краплі "Бар’єр - супер" - з діючою речовиною із групи феніл-піразолів.

Крім того, для захисту дрібних тварин від іксодових кліщів, широко застосовують шампуні "Бар’єр", "Бар’єр - плюс" тощо.

Поряд з цими засобами застосовують нашийники, які в своєму складі мають акарицидні речовини. Застосовують нашиники "Больфо" фірми Байєр, Німеччина та інші.

Рекомендовано нанесення акарицидів на шкірний покрив копитних тварин у вигляді паст-олівців "Іній-П", "Іній-Д", "Іній-Ц". Застосування цих препаратів більш трудомістке, але економічне. Препарат не змивається водою і не виділяється з молоком [21].

Біологічні методи. Встановлена акакрицидна та ентомоцидна, дія бактеріального препарату із групи Bacillus thuringiensis. Апробовані штами, або їхні продукти, таких бактеріальних культур: Proteus mirabilis, Bacillus cereus, Bacillus thuringiensis. Досліди ставились на кліщах родів Rhipicephalus, Hyalomma, Dermacentor, Boophilus різних фаз розвитку і ступеня насичення. Загальним і характерним явищем виявилося вповільнення яйцекладки. Стійкість кліщів також залежить від температурного фактора. Якщо при температурі до + 17 ºС екзотоксин виявляв слабку патогенну дію, то при температурі + 25 ºС імаго гинули на 5 - 8 добу раніше в порівнянні з контролем. На думку авторів зниження температури сприяє вповільненню обмінних процесів в організмі і слабкому проникненні токсинів в організм кліща [36].

Біологічні засоби боротьби перспективні тим, що їхнє використання може не відбитися на якості продуктів харчування, а також їх успішно можна застосувати проти тих форм членистоногих, які стійкі до синтетичних токсинів, також вони сприяють охороні природи від забруднення пестицидами.

Успішно застосовуються біопрепарати, отримані на основі спороутворюючих бактерій Bacillus thuringiensis і білого гриба Beauveria bassiana (агритол, бактерін, біоспор, боверін, дендробацилін, ларвотрол, турингін, турицин та ентобактерін). Більшість із цих препаратів порошки, але також зустрічаються і рідини, які можуть застосовуватися в сполученнях з хімічними акарицидами [43].

ТЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ І ЕМУЛЬСІЙ

іксодовий кліщ паразитування личинка

З метою захисту тварин від нападу іксодових кліщів та знищення їх у природі необхідне використання робочих розчинів та емульсій різних акарицидів. Визначення емульгуючого концентрату, для приготування робочих емульсій та розчинів необхідної концентрації користуються формулою:

, де

Х - кількість (г, кг) технічного препарату (емульгуючого концентрату), необхідного для приготування робочої емульсії або розчину.

А - кількість (мл, л) робочого розчину, необхідного для обробки однієї тварини.

В - концентрація акарициду за діючою речовиною, яку необхідно отримати у робочому розчині.

С - вміст (%) діючої речовини у технічному препараті, який використовується для приготування розчину (емульсії).

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ІКСОДОВИМИ КЛІЩАМИ

Іксові кліщі є переносниками багатьох збудників заразних хвороб, тому основну увагу необхідно приділяти профілактиці цих захворювань, методам захисту тварин від нападу кліщів.

По-перше, необхідно проаналізувати епізоотичну ситуацію на окремій території, комплексу господарства, потім району, з урахуванням наявності вигульних пасовищ, шляхів прогону до них тварин, тощо.

Необхідно провести епізоотичний аналіз розповсюдження збудників піроплазмідозів, інших збудників хвороб тварин та людини (вірусів, рикетсій, бактерій, борелій, токсоплазм тощо). При виявленні збудників в іксодових кліщах, провести дослідження на наявність місць виплоду та розповсюдження кліщів, нанести їх на мапи окремих територій, району, що дозволить вірно планувати комплекс заходів.

По-друге, необхідно встановити наявність кліщів-переносників у місцях прогону, на пасовищах, на території утримання тварин у колективних та приватних господарствах.

Для виявлення кліщів використають метод візуального контролю та прогін двох - трьох тварин з наступним ретельним оглядом їх на наявність кліщів.

Приділяють увагу на місця накопичення гною, сміття, трав’яну та чагарникову рослинність, біля парканів, стін приміщень, у водонапувальних корит, уздовж водотоків (річок, каналів тощо), шляхів пересування тварин від ферм до пасовищ.

Спеціалісти ветеринарної медицини разом з працівниками санітарно - епідеміологічних станцій створюють комплексний план заходів з захисту селищ, зон відпочинку, дитячих таборів, лісопарків та інших територій від іксодових кліщів.

Отже основою профілактичних заходів боротьби з іксодовими кліщами, з метою недопущення розповсюдження трансмісивних хвороб, є знищення можливості їх харчування на тваринах та людях.

ЗАХИСТ ТВАРИН У СТІЙЛОВИЙ ТА ПОСОВИЩНИЙ ПЕРІОД УТРИМАННЯ

У період стійлового утримання тварин основними умовами захисту тварин від кліщів є обмеження доступу на територію ферм, комплексів диких, свійських тварин, чабанських собак тощо. Необхідно знищувати місця розмноження кліщів у приміщеннях, на території ферм, господарств та інших майданчиках.

Для цього на весні та восени необхідно ліквідувати усю трав’яну рослинність, чагарники уздовж парканів, з внутрішнього і зовнішнього боків.

Проводять комплекс заходів по знищенню гризунів у приміщеннях та на окремих територіях. Не дозволяють гніздування птахів у приміщеннях та інших місцях утримання тварин.

У приміщеннях, де встановлена велика кількість кліщів їх необхідно звільнити від тварин терміном 6-7-міс. Приміщення, які знаходяться без тварин (стіни, стійла, вигульні майданчики тощо) обробляють акарицидами, потім через добу проводять ретельну очистку, а перед поверненням тварин - повторну дезакаризацію.

Усіх тварин, які поступають вперше на ферму, комплекс, господарство, обробляють акарицидними препаратами, утримують протягом двох тижнів ізольовано від основного поголів’я, потім проводять повторну обробку і допускають до основної групи тварин.

Кліщі знаходяться у щілинах стін, стовпів, годівниць, підлоги і зустрічаються в пухкому матеріалі під годівницями на підлозі. Тому фізичні і біологічні методи боротьби не доцільні, так як вимагають безпосереднього контакту з паразитом. Тому найбільш ефективним методом є хімічний [28].

Приміщення, клітки, вольєри за відсутності тварин обробляють навесні, потім у липні - серпні емульсіями, розчинами або суспензіями акарицидів: бутоксу, тактику, ектоміну, неоцідолу, бензофосфату, севіну, дикрезилу та іншими (200 - 400 мл/м²). Водна 5 - 10 % - на емульсія неоцідолу, зберігає акарицидну дію 10 - 20 днів на дерев'яних поверхнях і 5 - 15 днів на глині та цеглі відповідно концентраціям. Повторні обробки приміщень проводяться відповідно до вказаних строків [13].

Препарат циодрін застосовують у 2 % водній емульсії методом обприскування приміщень з розрахунку 200 мл на 1 м².

Можливе застосування стомазану або циперметрину у 0,05 % водній емульсії методом обприскування приміщень з розрахунку 100 - 200 мл на 1 м².

Також можна обробляти приміщення тактиком 5 мл на 10 л води.

Ектомін застосовують для обробки приміщень з розрахунку 100 мл акарициду на 5 л води на 100 м².

При пасовищно - стійловому утриманні на тварин нападають кліщі двох екологічних груп: норно - пасовищного, коли тварини знаходяться на пасовищах, та пасовищно - стійлового, коли тварини перебувають на пасовищах або в стійлах.

Одним з найголовніших шляхів профілактики формування масових осередків розмноження цих екологічних груп кліщів є культурнотехнічні заходи, тобто: знищення чагарників, пеньків, ліквідація раніше створених земельних валів та куч з дерево-чагарникової рослинності, вивіз каменів тощо. На таких очищених луках створюють культурні пасовища.

До початку випасу тварин необхідно проводити боронування та дискування територій біля шляхів перегону тварин на пасовища.

З початку пасовищного періоду і в загалі теплого періоду року проводять систематичні обробки вигулів та місць відпочинку дрібних тварин акарицидними препаратами з використанням різних методів.

ЗНИЩЕННЯ КЛІЩІВ У ПРИРОДІ ТА МІСцяХ УТРАМАННЯ ТВАРИН

У всіх зонах поширення іксодових кліщів чисельність їх зменшується завдяки господарській діяльності людини. Там, де ще не порушені природні біотопи, завжди має місце масове розмноження диких тварин, на яких паразитують кліщі.

На землях, що зайняті під сільськогосподарські культури, кліщі відсутні, лише в окремих випадках вони заносяться туди дикими тваринами та птахами. Отже, враховуючи екологічні особливості кліщів, потрібні агротехнічні заходи спрямовані на ліквідацію кліщових вогнищ в природі та на розрив контакту кліщів з їх живителями.

Знищення іксодових кліщів у природних біотопах полягає у використанні зрошувальної системи, інтенсифікації землеробства, щорічному очищенню зрошувальних каналів від бур'янистої рослинності, у переорюванні території біотопів з наступним посівом кукурудзи або люцерни, осушенні сильно зволожених і заболочених пасовищ, випалювання бур’янистої рослинності, що призводить до природної загибелі кліщів, тільки у разі крайньої необхідності [42].

З хімічних методів слід зазначити обробку рослинності і лісової підстилки закліщованих ділянок 5 % - им розчином лізолу, 5 - 10 % - им розчином нафталізолу при витраті 0,4 - 0,5 л на 1 м² оброблюваної поверхні, 1 %-ною суспензією севіну, 2 %-ою емульсією трихлорметафосу з розрахунку 2 л на 10 м² - 4 рази на рік [1, 51, 21].

Також рекомендовані препарати анометрин-Н, бензофосфат, диазинон, дурсбан, мустанг, циклофос та циодрін для обробки місць вигулу тварин методом обприскування. На 1 м² витрачається 200 мл робочого розчину акарициду, 1 % дустом неопінаміном рекомендовано опилення місцевості у кількості 0,12 г/м².

Застосування біологічних методів боротьби з іксодовими кліщами в природних біотопах не має місця так, як при цьому методі повинен бути безпосередній контакт препарату із кліщем [36].

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНІ ПІД ЧАС РОБОТИ З АКАРИЦИДАМИ

Роботу з розчинами акарицидних препаратів слід проводити в спецодязі (халат, гумові рукавички, чоботи). Для захисту очей необхідно застосовувати окуляри, а органів дихання - респіратори або ватно-марлеві пов’язки.

Робочі розчини акарицидних препаратів слід готувати на відкритих майданчиках або у добре провітрюваному приміщені чи під витяжним зонтом та не допускати їх розбризкування.

Не допускати попадання препаратів на одяг, взуття, відкриті ділянки тіла. У разі попадання акарициду на шкіру необхідно зняти його ватно-марлевим тампоном та обробити ділянку тіла 5-10 % розчином нашатирного спирту. При попаданні препарату в очі їх слід негайно і ретельно промити водою. При появі ознак отруєння (слабкість, нудота, запамороченість, неприємні відчуття в очах) слід терміново звернутися за допомогою до медичного закладу.

Забруднений одяг акарицидами знешкоджують шляхом замочування його у мильно-содовому розчині, що містить 2-3 % господарського мила та 0,5 % соди. Випраний одяг прополіскують у гарячій, теплій та холодній воді, потім висушують. Гумові чоботи та рукавиці, забруднені акарицидами, обмивають водою, потім обробляють хлорним вапном та промивають декілька разів теплою водою з милом. Забруднені інструменти та посуд замочують в 3-5 % розчині кальцинованої соди та залишають на 5-6 годин, потім промивають водою.

Акарицидні препарати необхідно зберігати в сухому темному приміщенні на певній відстані від нагрівальних приладів під замком та не притуляти до зовнішніх стін, на котрих накопичується конденсована волога.

Забороняється перевозити, зберігати акарициди разом з продуктами харчування, фуражем, а також використовувати тару з-під препаратів для перевезення і зберігання харчових продуктів та води.

Паперову та пластмасову тару з-під акарицидів утилізують шляхом спалювання, яке потрібно проводити поза тваринницькими приміщеннями і на достатньо безпечній відстані від джерел питної води, попіл закопати. Слід виключити можливість попадання диму на людей та тварин.

Готувати робочі розчини слід безпосередньо перед застосуванням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.    Aгринский Н.И. Насекомые и клещи вредящие сельскохозяйственным животным. - М.: Сельхозиздат, 1962.- 288 с.

2.      Акимов И.А., Небогаткин И.В. Видовой состав иксодовых клещей (Acarina:Ixododae) Украины /Вестник зоологии, 1997. - В. 31 (3). - С. 75-77.

.        Антонова И.А., Потемкин В.И. Изучение акарицидных и резорбтивно - токсических свойств фенеткарба и дикрезила //Тр. Моск. вет. акад. - М., 1976. - Т. 86. - С. 86-89.

.        Балашов Ю.С. Кровососущие клещи (Ixodoidea) - переносчики болезней человека и животных. - Л.: Наука, 1967. - 318 с.

.        Балашов Ю.С., Григорьева Л.А., Оливер Дж.Х. Локализация боррелий в организме клеща Ixodes persulcatus на разных стадиях развития//Паразитология, 1997. - Т. 32. - В. 2. - С. 97-103.

.        Беккер.Э., Уартон Г. Введение в акарологию. - М., 1955. - 476 с.

.        Белозеров В.И. О характере параметров двухступенчатой фотопериодической реакции, регулирующей сезонное развитие нимф клеща I. ricinus (Akarina:Ixodidae)// Паразитология, 1995. - Т. 29. - В. 4. - С. 240-249.

.        Бернадская З.М. Отработанное автоловое масло как средство против иксодовых и аргасовых клещей // Ветеринария. - 1944. - №. 8 - 9. - С. 44.

.        Беспалов Л.И. Клещи - враги домашних животных. - М.:Колос, 1969. - 40 с.

.        Болгов Я.С. Опыт борьбы с иксодовыми клещами переносчиками гемоспоридиозных заболеваний с.-х. животных. Труды ВНИИВС, 1959. - Т. XV. - С. 21.

.        Бондарчук В.Г. Остаточное акарицидное действие тактика на имаго R. bursa паразитирующих на КРС. - В кн..: Диагностика, лечение и профилактика инфекционных и паразитарных заболеваний с.-х. животных. Севастополь, 1984. - С. 25-27.

.        Григорьева Л.А., Третьяков К.А. Особенности паразитарной системы иксодовых клещей - боррелий - мелкие млекопитающие на северо-западе России//Паразитология, 1998. - Т. 32. - В. 5. - С. 422-430.

.        Елагин В.И., Рашидов А.А., Золотарева В.М., Омаров Л. М. Эффективность нового акарицидного препарата неоцидола против иксодовых клещей. - //Дагестан. н. - и. вет. ин. - т: Труды. - 1981. - Т. 12. - С. 130 - 133.

.        Епідеміологія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика і лікування бореліозів, що передаються іксодовими кліщами (хвороби Лайма). Методичні вказівки. К., 1998.- 15 с. Автори: Акімов І., Виноград І. та інші.

.        Иванов П.А. К вопросу о клещах встречающихся в окрестностях г. Харькова //Ветеринарне діло, 1925. - № 18. - С. 6-10.