Періоди активного способу життя чергуються з періодами зупинки або затримки життєдіяльності - діапаузами, які виконують роль пристосування до біологічно неефективних температур (5 - 10 ºС), недостатньої кількості вологи (літня діапауза) та відсутності їжі. Фізіологічний механізм діапаузи у іксодид, обумовлюється комплексом факторів, серед яких домінує світловий режим (фотоперіод). Діапауза проявляється в зупинці росту та метаморфозу, фізіологічно - в гальмуванні обміну речовин (найбільш економічне витрачання енергетичних резервів та захист від дегідратації) [50].
Цикл розвитку більшості видів іксодових кліщів налічує сезонні діапаузи (облігатну та факультативну). Весною низькі температури діапаузу не визивають, але восени при температурі + 20 - 22 ºС настає повна діапауза, що залежить більше від довжини світлового дня, яка скорочується восени до 14-16 годин. Виходу із діапаузи сприяє збільшення довжини світлового дня, яка також супроводжується збільшенням суми ефективних температур [7].
У природних умовах розвиток кліщів відбувається в лісових, чагарникових біотопах, на пасовищах, вигонах, норах, гніздах - там де оселяються їх живителі - дикі, свійські тварини, птиці, дрібні ссавці, рептилії.
При однохазяйному типі розвитку кліщі харчуються на всіх фазах розвитку на одній тварини. Тільки самка, нассавшись крові, залишає тіло живителя для відкладки яєць. За цим типом розвиваються види Boophilus calcaratus, Hyalomma scupense, Ixodes crenulatus.
Двохазяйні кліщі нападають на тварину в фазі личинки, яка на тварині линяє у німфу і ситою відпадає у зовнішнє середовище. Там линяє в імаго. Статевозрілі кліщі розшукують собі іншого хазяїна. За цим типом розвиваються види Rhipicephalus bursa, Hyaloma plumbeum.
Трихазяйний тип розвитку притаманний майже всім Ixodidae. При цьому типі розвитку кліщі знаходяться на живителі тільки під час харчування і кожна активна фаза харчується на різних тваринах, а линяє в наступну фазу у зовнішньому середовищі. За цим типом розвиваються кліщі родів Ixodes, Dermacentor, Rhipicephalus. [21, 50, 53].
Активність іксодових кліщів, як ектопаразитів тварин, прямо залежить від кліматичних умов різних років: суми ефективних температур, кількості опадів, вологості ґрунту та інших факторів.
В умовах України найвища активність імаго спостерігається в квітні - червні. В кінці червня з’являються личинки, а в липні разом з личинками зустрічаються німфи, які в липні і серпні перетворюються на статевозрілі форми. Друга хвиля активності деяких видів кліщів буває у вересні та жовтні [33, 53].
РОЛЬ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ У ПАТОЛОГІЇ ТВАРИН
Хвороби, що передаються через кровосисних кліщів і комах називаються трансмісивними. Академік Є. Н. Павловський вперше у 1939 році опрацював теорію природних вогнищ трансмісивних захворювань, що дало можливість провести глибокий аналіз причин існування таких вогнищ у природі і розробити радикальні заходи для їх ліквідації.
До трансмісивних хвороб належать рікетсіозні гарячки, кліщовий енцефаліт та інші арбовірози (понад 30), бореліози, бактеріози, піроплазмідози та інші хвороби небезпечні для тварин і людини.
Практично немає видів кліщів, які є індиферентними до патогенних мікроорганізмів з природною осередковістю. Спонтанне носійство або властивість передавати збудників в експериментальних умовах виявлені практично у всіх видів, які вивчалися в цьому аспекті [54].
Таким чином, іксодові кліщі відіграють важливу роль в існуванні природних вогнищ захворювань. Багато видів з пасовищним типом паразитування та деякі з гніздово-норовим типом паразитування легко присмоктуються до тварин та людини, і будучи інфікованими, можуть передавати збудника.
Сприйнявши збудника від хворої тварини або паразитоносія, кліщі можуть довго зберігати його в своєму організмі, передаючи з покоління в покоління. Збудник залишається вірулентним навіть при тривалому голодуванні кліща. Передача збудника хвороби не є механічним актом. Вона супроводжується складним специфічним циклом розвитку та розмноження збудника в організмі кліща [53, 4, 27, 38].
Найбільш відомим, небезпечним, широко розповсюдженим, як для тварин, так і для людини, є кліщовий та інші енцефаліти - природно-осередкові, трансмісивні захворювання, основними переносниками яких є I. ricinus, I. persulcatus та інші види кліщів.
Іксодові кліщі є переносниками великої групи хвороб, збудниками яких є рікетсії. Усі рікетсіозні геморагічні лихоманки - природно - осередкові захворювання, також мають трансмісивний механізм передачі кліщами. У ряду випадків кліщі є і резервуарами патогенних рікетсій, забезпечуючи можливість трансоваріальної передачі збудника на протязі 2 -3 -х поколінь [38, 40].
В останні роки встановлено, що іксодові кліщі, а саме I. ricinus та I. persulcatus, є переносниками збудника ще однієї небезпечної хвороби тварин та людини. Це хвороба Лайма, збудником якої є спірохети родини Borrelia. Відомо три геновиди борелій, які пов’язані з іксодовими кліщами - це Borrelia burgdorferi sensu stricto, B. garrini, B. afzellii - які можуть бути патогенні і для людини [14, 26]. Резервуарами борелій в природі є близько 200 видів ссавців і птахів, які прогодовують різні стадії іксодових кліщів [12]. По циклу розвитку кліщів збудник передається як трансфазно, так і трансоваріально [5].
Велику роль відіграють іксодові кліщі, як переносники бактеріозів. Доведено, що 25 видів кліщів переносять збудника туляремії Francisella tularensis. Також іксодові кліщі можуть бути спонтанними переносниками збудників бруцельозу та лістеріозу [25].
Збудники піроплазмідозів тварин
становлять велику групу паразитичних найпростіших, які відносяться до ряду
Piroplasmida, вони одну частину свого життєвого циклу проводять в клітинах
крові ссавців, а другу в тілі переносників - кліщів родини Ixodidae [29, 38, 1,
6, 39].
Методи, засоби та заходи боротьби з іксодовими кліщами
Наведені данні мають мету
інформувати спеціалістів ветеринарної медицини про методи та засоби обробки
тварин, технологію приготування робочих розчинів та емульсій акарицидів, основи
профілактичних заходів, захист тварин у різні періоди року, заходи безпеки та
особистої гігієні при роботі з акарицидами та при контактуванні з іксодовими
кліщами.
МЕТОДИ ЗБОРУ КЛІЩІВ ТА ОБРОБКИ ТВАРИН. СУЧАСНІ АКАРИЦИДИ
У комплекс заходів щодо боротьби із кліщами входить знищення їх на тваринах, у тваринницьких приміщеннях та у природних біотопах. Для цього використовують такі методи боротьби:
а) фізичні;
б) хімічні;
в) біологічні.
Фізичні методи. Найбільш простим і доступним способом знищення іксодових кліщів на тваринах є їх щоденний ручний збір під час чищення і доїння великої та дрібної худоби, огляду коней, собак, кішок тощо. При цьому всіх тварин ретельно оглядають не менш двох разів у день і руками прощупують всю поверхню тіла, звертаючи особливу увагу на місця переважного знаходження паразитів. Зазвичай кліщі прикріплюються на голові - у межіщелеповому просторі, частіше на вушних раковинах і повіках, в ділянці підгрудка, під передніми кінцівками, на внутрішній поверхні стегон, на вимені, навколо ануса та промежини. Зібраних кліщів знищують [9, 23].
Але при ручному зборі зазвичай виявляють лише дорослих кліщів, особливо вгодованих самок та самців, німфи ж, залишаються непоміченими, а личинок на сільськогосподарських тваринах взагалі не знаходять, так як вони паразитують на дрібних ссавцях. Ручний збір вимагає великої витрати часу, тому застосовується в індивідуальних господарствах, а так само при наукових дослідженнях [51, 52, 20, 46].
Хімічні методи. Більш ефективними і розповсюдженими методами знищення кліщів є хімічні - використання різних акарицидів. Тварин можна обробляти різними методами: купання в пропливних ваннах, обприскування, поливання вздовж хребта та нанесення на шкіряний покрив акарицидів у вигляді аерозолів, шампунів, крапель, паст, пудр тощо.
Для захисту овець частіше застосовують купання у пропливних ваннах.
Основні рекомендації для приготування лікувальних ванн. Ванну готують тільки в день обробки тварин та обов’язково знищують забруднений розчин після застосування. Наповнюють ванну для купання чистою водою. Додають необхідний об’єм акарициду у ванну та добре перемішують до отримання однорідного розчину. Перед купанням тваринам дають добре відпочити та напитися. Слід утримувати тварину у ванні секунд 30, також необхідно забезпечити швидке та повне занурення голови тварини хоча б один раз. Об’єм розчину у ванні в період обробки не повинен зменшуватись більше ніж на 20 %. Для запобігання цього слід поповнювати об’єм ванни розчинами акарициду у певній концентрації.
Обприскування проводять для захисту різних тварин від іксодових кліщів: великої та дрібної рогатої худоби, коней, свиней, собак, кішок, птахів. Доцільно проводити обприскування на спеціально обладнаних площадках, з автоматичною подачею акарицидів або на огороджених зацементованих площадках, використовуючи апаратуру ЛСД, ДУК, ДУК-1, ранцеві обприскувачі типу "Автомакс", ручний обприскувач "Росинка" та інші.
Препарати для поливання наносять на шкіру тварин уздовж хребта, при обробці овець цим методом попередньо розсовують руно.
В історичному аспекті необхідно вказати, що в ролі акарицидів було використано багато різних хімічних препаратів та речовин [8, 10].
Також, широко застосовували фосфорорганічні з'єднання - етафос, фталофос, тифатол, фенеткарб, циклофос, неоцідол та інші [37, 3, 22, 52, 34].
В теперішній час препарати цієї групи не рекомендують використовувати з метою обробки тварин, а лише для обробки приміщень, об’єктів зовнішнього середовища [19, 21].
В останні роки у багатьох країнах світу широко застосовуються піретрини і їх синтетичні аналоги піретроїди як акарицидні препарати. Ці з'єднання малотоксичні для ссавців, швидко руйнуються і виводяться з організму. Висока ліпофільність цих речовин забезпечує швидке проникнення піретроїдів через покриви кліщів. Піретроїди діють на нервову систему шкідників, різко паралізують її, в результаті швидко порушується їх здатність до пересування, що веде до загибелі в результаті загального паралічу всіх органів [47, 49].
У ветеринарній практиці для боротьби із кліщами використаються бутокс-50, стомазан, неостомазан, циодрін, тактик, аміцид, ектоцид, флуметрин, суміцидін, неоцідол та інші.
Бутокс-50 - прозора рідина зі специфічним запахом - діюча речовина дельтаметрин - синтетичний піретроїди, ефективний проти іксодових кліщів. Використовується методом обприскування тварин. Проти одногосподарних кліщів розводять - 0,5 л, проти двох - і трьохгосподарних - 0,75 л у 1000 л води. Об’єм робочого розчину для обприскування однієї тварини: велика рогата худоба 3 л; вівці, свині - 1 - 1,5 л з інтервалом 10-15 діб. М'ясо і молоко можуть використовуватись відразу після обробки.
Стомазан ефективний препарат у боротьбі з іксодовими кліщами. Розчин препарату у 0,1 %-ній концентрації ефективний для обробки великої та дрібної рогатої худоби, інших тварин проти іксодових кліщів з інтервалом між обробками 7 - 8 діб. Перевага цього препарату полягає в тому, що ним можна обробляти лактуючих корів [47].
За результатами досліджень з'ясувалося, що стомазан однаково діє по відношенню до чутливих і резистентних до хлорофосу кліщів, тобто до нього не індуцюється перехресна стійкість.
Циодрін також ефективний проти іксодових кліщів. Водна емульсія його в 0,5 %-ний концентрації з розрахунку 3 л розчину на одну тварину охороняє велику рогату худобу від нападу іксодових кліщів протягом 5 діб, при нанесенні препарату зовнішньо у тварин не виникає ніяких відхилень від норми, однак лактуючих корів обробляти циодрином не рекомендують [15].
Тактик емульгуючий концентрат, який містить 12,5 % амітразу - ефективний препарат проти кліщів. Застосовують для обробки великої рогатої худоби, овець, кіз та приміщень проти іксодових кліщів. Методом обприскування великої рогатої худоби застосовують робочий розчин тактику (7-10 мл препарату на 5 л води), овець, кіз - 6 мл препарату на 3 л води на тварину. Методом купання овець початкова ванна: 1 л тактику на кожні 250 л води або 40 мл на 10 л води 166 голів овець або кіз.. Для підбавок застосовують розчин: 1,5 л тактику на 250 л води. Методом купання великої рогатої худоби беруть 1 л препарату на 500 л води для обробки 100 голів великої рогатої худоби. Для підбавок застосовують розчин: 1,5 л тактику на 500 літрів води. Повторну обробку проводити через 10 діб. Строки використання м’яса та молока після обробки тактиком складають 0 діб.
Також ефективними є композиції препаратів - аміцид та ектоцит розроблені ІЕКВМ.
Аміцид - емульсія молочно-білого кольору із специфічним запахом. Склад: тактик з кількістю діючої речовини амітразу 12,5 г; диметилсульфоксиду, ПАР, спирту етилового, води. Препарат застосовують для боротьби з іксодовими кліщами сільськогосподарських та свійських тварин в робочому розведенні 1:20. Застосовують методом обприскування за допомогою ранцевого обприскувача типу "Автомакс" або ручного обприскувача типу "Росинка" у дозах: велика рогата худоба - 100 - 150 мл; вівці, кози - 50 мл; собаки 25 - 50 мл, коти - 5 - 10 мл робочого розчину на тварину.
Ектоцид - емульсія молочно-білого кольору із слабким специфічним запахом. Склад: цимбуш з кількістю діючої речовини циперметрину 11, 25 г; диметилсульфоксиду, ПАР, спирту етилового, олії льняної технічної, води. Препарат застосовують для боротьби з іксодовими кліщами сільськогосподарських та свійських тварин в робочому розведенні 1:20. Застосовують методом обприскування за допомогою ранцевого обприскувача типу "Автомакс" або ручного обприскувача типу "Росинка" у дозах: велика рогата худоба - 100 - 150 мл; вівці, кози - 50 мл; собаки 25 - 50 мл, коти - 5 - 10 мл робочого розчину на тварину.
Флуметрин застосовується методом обприскування у вигляді 6 % розчину 2,5 мл на 3 л води. Методом поливання на спину 1 мл на 1 кг маси тіла тварини 1 % розчину, методом купання 10 л препарату на 12000 л води. Повторні обробки проводять через 15 днів.
Ектомін к.е. 100 - ефективний проти іксодових кліщів. Застосовують методом обприскування, співвідношення розчину з водою 1:1000 або 1:1300, методом купання 1:1000 та поливання вздовж спини 1:100 або 1:200. Інтервал між обробками проти однохазяйних кліщів 4-5 тижнів, трихазяйних кліщів - 7 - 14 діб.
Тифатол к.е. 300 амідін - застосовують для боротьби з іксодовими кліщами, які паразитують на великій рогатій худобі та конях. Методом обприскування та купання великої рогатої худоби, співвідношення розведення з водою 1:1000, поповнення концентрації у ванні 1:500. Для обробки коней застосовують метод ручного обприскування, співвідношення розведення з водою 1:1000. Інтервал між обробками проти однохазяйних кліщів 3 тижні, трихазяйних кліщів - 5 - 7 діб.
Ефективні також синтетичні піретроїди різного покоління. Суміцидин - синтетичний піретроїд рекомендовано, як акарицид проти іксодових кліщів в 0,5% - ній концентрації [49]. Синтетичні перітроїди ПЕКТ та ЦИПЕКТ (діюча речовина - перметрин та циперметрин) також ефективні проти іксодових кліщів [55]. Встановлена ефективність акарицидних препаратів тарстару та кінміксу проти іксодових кліщів Rh. bursa на вівцях [17].
Для захисту тварин проти іксодових кліщів можна використовувати неоцідол 600 к. е. діазінолу. Методом купання овець - початкова ванна: 100 мл неоцідолу 600 к.е. на 240 л води (1:2400) або 0,42 л препарату на 1000 л води). Поповнення концентрації (після використання 10 % початкового розчину): 100 мл неоцідолу 600 к.е. на 80 л води (1:800) або 1,25 л препарату на 1000 л воду, якою поповнюється початковий розчин. Купання великої рогатої худоби - початкова ванна: 1 л неоцідолу 600 к.е. на 1000 л води (1:1000). Поповнення концентрації: 1 л неоцідолу 600 к.е. на 400 л води (1: 400).