Материал: Реферат Булгаков

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Кафедра україністики

РЕФЕРАТ

вплив професії лікаря на творчість М.О. Булгакова

Виконала:

Сопутняк Марія Володимирівна,

Група 9412

Викладач:

Юзьків Галина Іванівна,

Старший викладач кафедри україністики

м. Київ, 2019 рік

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2

ВСТУП 2

ОСНОВНА ЧАСТИНА 3

1.Короткі біографічні відомості 4

2.Лікарська діяльність 4

3.Творча діяльність 5

ВИСНОВКИ 8

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 9

Інтеренет-джерела 9

ВСТУП

Михайло Опанасович Булгаков (1891 – 1940) – видатний російський письменник, драматург, режисер, один із кращих авторів першої половини ХХ століття. Відомий перш за все як творець геніальних творів, зокрема роману «Мастер і Маргарита».

Незважаючи на те, що Михайло Опанасович багато часу присвятив літературній діяльності, за освітою він був лікарем. Про його практику збереглося відносно багато відомостей, які є дуже важливими для повного розуміння творчості цього геніального автора.

З робіт Булгакова зрозуміло, що його професія мала досить сильний вплив на формування та реалізацію його творчого потенціалу. Саме тому вивчення його лікарської практики допоможе більш широко і повно оцінити твори митця.

Отже, маємо гіпотезу: професійна діяльність Булгакова залишила відбиток на його творчості.

Тема нашої роботи – вплив професії лікаря на творчість М.О. Булгакова.

Актуальність обраної теми – можливість більш точно зрозуміти ідеї письменника, розглянувши їх через призму його професійної діяльності.

Завдання:

• Опрацювати літературні джерела;

• Співвіднести найважливіші дати та події у кар’єрі лікаря та кар’єрі письменника;

• Зробити висновки щодо доцільності поставленої гіпотези.

Реферат складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаних джерел.

Основна частина

1. Короткі біографічні відомості

Михайло Булгаков народився 15 травня 1891 р. у Києві на вулиці Воздвиженській, у домі №10.

18 травня 1891 р. хлопчика охрестили в Києво-Подільській Хрестовоздвиженій церкві. 

Вищу освіту Михайло Булгаков здобув у Київському університеті на медичному факультеті, одночасно він навчався на театральних курсах Медведєва. Мав диплом з відзнакою, спеціалізація – венеролог.

16 квітня 1913 р. проти волі батьків Булгаков обвінчався з Тетяною Лаппою.

З 1914 працював у шпиталі на Печерську, потім у Саратові, Кам'янець-Подільському, Чернівцях.

У лютому 1919 р. військовий лікар М. Булгаков був мобілізований до армії УНР.

У 1924 р. шлюб розпався

Булгаков почав займатися літературною діяльністю у 30 років

1928 р. в Одесі пропонував драматичному театру п'єсу "Втеча".

У 1934 р. для "Українфільму" написав сценарій за комедією Миколи Гоголя "Ревізор".

13 лютого 1940 р. Михайло Булгаков закінчив роман "Майстер і Маргарита".

10 березня 1940-го р. на 50-му році пішов із життя. Він похований у Москві на Новодівочому кладовищі [1].

2. Лікарська діяльність

У 1909 році Михайло Булгаков отримує атестат про закінчення Першої київської гімназії і подає прохання до ректора Київського університету святого Володимира про зарахування його на медичний факультет.

У 1916 році Булгаков закінчує університет і удостоюється ступеня «лікаря з відзнакою».

Лікарська практика Михайла Опанасовича тривала не більш як п’ять років, та оскільки припала на час воєн і революцій, була по-справжньому насиченою: служба у прифронтових шпиталях, лікарнях Червоного Хреста, земстві, фронтовий лікар на Кавказі [2].

У 1916 став добровольцем Червоного Хреста. Війна занесла майбутнього письменника на Північно-Західний фронт - в Кам'янець-Подільський військовий госпіталь.

У червні 1916 під час Брусиловського прориву російських військ фронт просунувся вперед, і 25-річний Михайло Булгаков разом зі шпиталем опинився в Чернівцях .Зовсім скоро до чоловіка приїхала і його дружина Тетяна Миколаївна Лаппа. Як вона сама згадувала, її викликали як позаштатну сестру милосердя Червоного Хреста. Сім'я жила при госпіталі (сьогодні - обласна лікарня), адже оперувати доводилося майже без перерви. А Тетяна асистувала своєму чоловікові. Але в біографії письменника більше нічого про це не згадувалося. Ходять чутки, нібито, коли в Хотині був поранений Василь Чапаєв, який з фронтом дійшов у наші краї, Булгаков особисто оперував його в Чернівцях. На жаль, документального підтвердження цього немає ". Михайло Булгаков прожив у Чернівцях лише одне літо - 1916 року. І хоча робота забирала майже весь час, письменнику з дружиною все-таки вдавалося виходити іноді на прогулянки. Кажуть, найбільше він любив прогулюватися резиденцією буковинських митрополитів. У вересні 1916-го року Булгакова відкликали з фронту і направили у Смоленську губернію земським лікарем, що потім було відображено у його "Записках юного лікаря". Як військовий хірург в кінці 1919-го року Булгаков опиняється у Владикавказі, де, захворівши тифом, залишається в окупованому "червоними" місті. Приховуючи від більшовиків свою причетність до військової медицини він починає працювати у місцевих газетах і замість Булгакова-лікаря з'являється Булгаков-письменник. До професійного зайняття медициною він більше не повертається, як і ніколи вже не повертається і в Чернівці [3].

У 1918 році Михайло Булгаков відкриває приватну практику лікаря-венеролога в будинку на Андріївському узвозі, 13. В цей самий час, за спогадами мемуариста, працює над медичними оповіданнями, читає їх сім’ї та друзям у своєму кабінеті. Ці оповідання буде опубліковано в «Медичному журналі» 1926 року під назвою «Записки юного лікаря». У 1919-му білогвардійці мобілізували Булгакова і відправили військовим лікарем на Кавказ [2].

Кавказ відіграв у житті Булгакова, як і в долях інших письменників, важливу формувальну роль. Тут він залишає професію лікаря і остаточно пов’язує своє життя з літературою. Працює в літературній, театральній секціях підвідділу мистецтв, пише п’єси, які ставлять місцеві театри. У 1919 році в газеті «Грозний» було опубліковано есе «Прийдешні перспективи». Це перша відома публікація письменника. Восени 1921 року Михайло Опанасович ненадовго приїжджає до Києва, а згодом — до Москви, «щоб залишитися в ній назавжди», як напише в автобіографії [3].

3. Творча діяльність

У 1921 році Булгаков переїздить у Москву. Він активно займається літературною діяльністю, починає співпрацювати з багатьма періодичними виданнями Москви – «Гудок», «Робітник», бере участь у засіданнях літературних гуртків. У 1923 році Михайло Опанасович вступає у Всеросійський Союз письменників, в якому також перебували А. Волинський, Ф. Сологуб, Микола Гумільов, Корній Чуковський, Олександр Блок [4].

Початок літературної діяльності в Москві пов’язаний з журналістикою. Сьогодні найвідоміші його фейлетони, нариси, есе в газеті «Гудок» та в московській редакції газети «Накануне», яку очолював Олексій Толстой. Йому вдалося привернути на сторінки видання кращих письменників із тих, хто залишився в радянській Росії. «Накануне» друкує першу і другу частини «Записок на манжеті» (повністю за життя не опубліковано), «Пригоди Чичикова», «Червону корону», «Псалом».

У 1923 році керівництво газети «Накануне» відряджає Булгакова до Києва. Тут він зустрічається з рідними і друзями юності. Після цієї поїздки буде опубліковано нарис «Київ-місто», який є важливим етапом у роботі над романом «Біла гвардія».

«…Це були часи легендарні, ті часи, коли в садах найпрекраснішого міста нашої Батьківщини жило безпечальне юне покоління. Саме тоді в серцях у цього покоління народилась упевненість, що все життя мине в білому кольорі, тихо, спокійно: зорі, захід сонця, Дніпро, Хрещатик, сонячні вулиці влітку, а взимку нехолодний, нежорсткий, лапатий, лагідний сніг… А вийшло зовсім навпаки. Легендарні часи обірвалися, й несподівано та грізно настала «історія».

Протягом усього літературного життя, в усіх творах письменника звучатиме ностальгійна нота про легендарні часи як норму життя та про демонічний деструктивізм нової радянської історії. Про це його нові повісті «Дияволіада», «Рокові яйця». Їх опублікують в альманаху «Надра». В цей час Булгаков розлучається із Тетяною Лаппою. Своїй новій дружині Любові Бєлозерській письменник присвячує перший роман «Біла гвардія». Журнал «Росія» в 1925 році надрукує його перші дві частини. Більше в Росії творів Булгакова не друкуватимуть майже до самої смерті письменника. Всі твори, що принесуть йому всесвітню славу, — романи «Біла гвардія», «Театральний роман», «Майстер і Маргарита», п’єси, повість «Собаче серце» читач побачить через багато років.

А в 1925 році починається новий роман — з театром. Найращі театри Москви: МХАТ, Камерний театр, театр імені Вахтангова ставлять п’єси Булгакова: «Дні Турбіних», «Багровий острів», «Зойчина квартира». Прем’єра «Зойчиної квартири» відбулася 22 жовтня 1926 року в Києві, в Театрі російської драми, а вже потім — у театрі імені Вахтангова. Успіх спектаклів колосальний. Драматурга Булгакова впізнавали на вулицях, на виставах був повний аншлаг, завісу піднімали безліч разів, лунали овації акторам, авторові. Але що голосніше звучав людський поголос, то жорсткіше реагувала радянська критика. Булгакова викликають на допит у ОДПУ, на квартирі письменника було проведено обшук, конфісковано щоденник, примірник повісті «Собаче серце». 1929 рік Михайло Булгаков називає роком катастрофи. З репертуару театрів рішенням Головреперткому знято всі п’єси письменника, заборонено до постановки нові твори «Біг», «Кабала святенників», триває справжнє цькування з боку офіціозної критики, вичерпано всі джерела доходів, Булгаков думає про самогубство. Він пише листи Йосипу Сталіну, іншим членам уряду з проханням дозволити йому виїзд із СРСР.

18 квітня 1930 року відбулася знаменита телефонна розмова Булгакова зі Сталіним. Сам Михайло Опанасович до кінця своїх днів вважав цю розмову важливою і знаковою. Булгаков залишився в СРСР, його взяли в Художній театр на посаду асистента режисера. Тут ставлять п’єсу «Дні Турбіних», попереду «Кабала святенників», як помічник режисера Булгаков працюватиме над інсценуваннями «Мертвих душ», «Війни і миру», зрештою тут у театрі він сам гратиме, гратиме чудово, як скаже Станіславський.

У цей час в життя Михайла Булгакова увійде Олена Шиловська. Тільки з її приходом в новому романі письменника «Копито інженера», «Великий Канцлер» (є й інші робочі назви варіантів) з’явиться любовна лінія Майстра і Маргарити. В 1937 році роман дістав остаточну назву «Майстер і Маргарита». Робота над цим твором триватиме аж до самої смерті письменника.

Наприкінці 1930-х стан здоров’я Булгакова різко погіршується. Лікарі діагностують гіпертензивний нефросклероз. Письменник починає диктувати дружині Олені Сергіївні останні варіанти роману «Майстер і Маргарита». Від лютого 1940 року друзі та рідні постійно чергують біля ліжка Булгакова. 10 березня 1940-го Михайло Опанасович помер.

Але для киян Булгаков не просто російський письменник, а й творець літературної міфології Міста, прекрасного і щасливого легендарного Києва, чий Золотий вік одного разу закінчився апокаліпсисом «Білої гвардії» [3].

ВИСНОВКИ

1. Початок творчої діяльності тісно пов'язаний з медициною: у 1918 році почав працювати над першим оповіданням під назвою «Записки юного лікаря»

2. У 1921 відійшов від заняття медициною і почав літературну діяльність, що показує нам, що два періоди у житті митця були розділені у часі і тому не могли прямо впливати одне на одного.

3. Досліджуючи творчість письменника можна зазначити, що медицина все ж таки мала вплив на формування Булгакова як письменника.

4. Михайло Опанасович добре знався на психології, міг відобразити різні патологічні психологічні стани. Необхідні для цього знання він отримав під час роботи лікарем, коли спілкувався з пацієнтами.

5. Робота у медичній сфері дозволила письменнику зустріти велику кількість людей з різними типами характерів, психоневрологічними розладами та залежностями, що дозволило сформувати широкий спектр атипових персонажів.

6. У роботах Булгакова, зокрема у «Собачому серці» зустрічаються відомості з анатомії, терапії, хірургії, тощо. Вони є не просто частиною твору, а саме основою для розгортання подій та розкриття характерів персонажів.

7. Сумуючі усі висновки, що вже були наведені, можна зазначити, що, незважаючи на те, що практика Булгакова тривала близько 5 років, вона мала значний вплив на формування творчого профілю письменника. Медичні знання та практичні навички використовуються у ряді творів для створення фону для розгортання характерів персонажів. Великий досвід спілкування з людьми різних національностей, рівнів забезпеченості, з різними характерами та пристрастями дозволив Михайлу Опанасовичу створити повні, «живі» образи у кожному творі.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

Інтеренет-джерела

1. https://guru.net.ua/biografija-bulgakova-skorocheno/

2. https://www.interesniy.kiev.ua/legendarni-chasi-ta-istoriya-mih/

3. https://www.facebook.com/430160513817252/posts/625346490965319/

4. https://mykniga.com.ua/biograph/mixajlo-bulgakov-biografiya-korotko-cikavi-fakti-zhittya-i-tvorchosti-pismennika.html