Материал: Реабілітація колінного суглобу після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки

Зміцнення задньої групи м’язів стегна.

Вправи стоячи:

В положенні стоячи різко зігніть опероване коліно до 30° та різко розігніть його у вихідне положення. Повторіть вправу 20 разів.

Повторіть вправу в положенні згинання 30°-90° та 90°-140°. В подальшому пацієнт може ускладнити вправу: вихідне положення стоячи, ноги удвічі ширше плечей; зігнути ногу в коліні, п’ятою тягнучись до протилежної сідниці; поверніться до вихідного положення. Додайте вправи з вагами у тренажерному залі з 6-12 тижня після операції.

Рисунок 2.6 Згинання та розгинання прооперованої кінцівки з використанням опори

Вправи лежачи:

В положенні лежачи на животі зігніть ногу в коліні, тягнучись п’ятою до сідниці. Поверніться у вихідне положення. Повторіть вправу 15 разів. З 6-12 тижня після операції Ви можете починати аналогічну вправу з вагами на тренажері.

Рисунок 2.7 Впраси лежачи

Розтягування задньої групи м’язів стегна:

У положенні стоячи поставте оперовану ногу спереду, п’ятою на підлогу. Нагніть тулуб до переду, згинаючи кульшові суглоби, руками впираючись у зігнуту в коліні здорову ногу. Переконайтесь, що Ваша спина залишається випрямленою. Зафіксуйте положення на 20-30 секунд для максимального ефекту.

Рисунрк 2.8 Розтягування задньої групи м’язів стоячи

Зміцнення м’язів гомілки:

Розтягування м’язів гомілки

Підйом навшпиньки

Стоячи, підніміться на пальці, піднімаючи п’яти над підлогою. Поверніться до вихідного положення. Повторіть вправу 20 разів.

Впевніться, що Ваші стопи спрямовані точно вперед. Встаньте перед стіною, оперована нога позаду, п’ятою на підлозі, випрямлена в коліні. Нахиліться вперед до стіни, впершись руками у стіну для страховки, не відриваючи п’яту від підлоги й не згинаючи коліна, до відчуття розтягнення в литці. Зафіксуйте положення на 20-30 секунд для максимального ефекту.

Рисунок 9.2 Розтягування м’язів гомілки

Пропріоцепція - цей термін означає відчуття положення ноги пацієнта, яке допоможе повернути вправи на рівновагу.

Стояння на одній нозі : пацієнту необхідно стати на оперовану ногу, піднявши протилежну. Утримувати рівновагу впродовж 1 хвилини. Тримати тулуб прямо, руки вздовж тулуба, робити якомога менше рухів. З часом ускладнюють вправу, виконуючи її з закритими очима.

Третя фаза реабілітації: тиждень 6-12 після операції

До початку наведених нижче вправ Ви повинні:

Мати повний обсяг рухів

Практично не мати набряку оперованого коліна

Утримувати рівновагу, стоячи на оперованій нозі, понад 20 секунд.

Розгинання однієї ноги сидячи

В положенні сидячи, розігніть оперовану ногу в коліні і утримуйте її прямою впродовж 5 секунд. Поверніться до вихідного положення. Повторіть вправу 15 разів.

Рисунок 2.10 Укрімлення чотириголового м’язу стегна оперованої кінцівки

Напівприсідання на одній нозі

Стоячи на оперованій нозі і піднявши протилежну, присядьте до 45° в оперованому коліні. Поверніться у вихідне положення. Кількість повторень індивідуальна.

Рисунок 2.11 Присідання на оперованій нозі

Вправу можна ускладнити, стаючи оперованою ногою на край сходинки.

Плавання:

Плавання вільним стилем та кролем

Плавання брасом ("жабкою")не раніше 4 місяців після операції

Велосипед:

Нарощувати опір на велотренажері

Поступово переходити до катання на велосипеді

Біг трусцою:

Починати біг необхідно по рівній поверхні в темпі 40% від максимального, під наглядом лікаря-реабілітолога.

Четверта фаза реабілітації:

Підготовка до початку тренувань. 3-6 місяць після операції

Мета цього етапу реабілітації - підготувати пацієнта до безпечного повернення до тренувань не менш як через 6 місяців після операції. Ця частина реабілітації фокусується на тренуваннях, специфічних для Вашого виду спорту, включає складні вправи на рівновагу та вправи на швидкість. Заняття мають індивідуальний характер.

П'ята фаза реабілітації:

Повернення до тренувань 6-9 місяць після операції

Для того щоб повернутися до тренувань, пацієнт повинен оволодіти:

мати повний обсяг безболісних рухів

зовсім не мати набряків на оперованій нозі

А також бути здатним:

бігти по рівній поверхні з максимальною швидкістю

бігти приставним кроком та назад

бігати вісімками

стрибати в усіх напрямках

Лікарі не радять починати заняття контактними видами спорту з першої групи у наведеній нижче таблиці раніше ніж через 9 місяців після операції. Ця рекомендація базується на сучасних дослідженнях в цій галузі.

За даними Карпмана В.Л [19] були розподілені види спорту за функціональними вимогами до передньої хрещатої зв’язки колінного суглоба:

В даній таблиці популярні види спорту розформовані за групою ризику пошкодження зв’язкового апарату колінного суглобу на високу, середню та низьку. Виходячи з цього ми можемо зробити висновок що саме в футболі, баскетболі, гандболі, хокеї, гімнастиці, боротьбі, та інших вищевказаних видах спорту, які розташовані в групі високої інтенсивності, необхідно під час тренувань вживати заходи щодо профілактики травм у колінному суглобі.

Висновки

. За допомогою літературних джерел було розглянуто будову колінного суглобу, який включає наступні складові: кістки, м'язи, нервові закінчення і кровоносні судини. Безпосередньо колінний суглоб іннервіруєтся підколінних нервом, він розташовується ззаду колінного суглоба, і ділиться на большеберцовую і малогомілкову гілки. Великогомілковий нерв розташовується на задній поверхні гомілки, а малогомілкової - спереду. Вони забезпечують чутливу і рухову іннервацію гомілки. Кровопостачання колінного суглоба здійснюються за допомогою підколінних артерій і вен, чий хід повторює хід нервових закінчень; меніски (латеральний та медіальний), хрестоподібні зв'язки (передня та задня хрестоподібна зв’язка).

. Було розглянуто будову хрестоподібних зв’язок колінного суглоб, а саме передньої хрестоподібної зв’язки. З літературних джерел було виявлено анатомо-фізіологічні особливості будови хрестоподібних зв’язок у жінок, аналізуючи які було виявлено коли саме зв’язки коліна у жінки є найбільш травмонебезпечними, та які саме вправи провокують травми в колінному суглобі.

Анатомічною особливістю жіночого організму є більш широкий таз, і як наслідок формування genu valgum (деформація колінного суглоба з утворенням кута між гомілкою і стегном, відкритого назовні). Розміри передньої хрестоподібної зв’язки у жінок менші, ніж у чоловіків, її механічна міцність знижена так як значно вужча міжмищелкова вирізка.

Ще одним, не менш важливим фактором пошкодження ПХЗ є гормональний фон жінки.

Виявлено, що в період менструального цикла (10-14 днів), коли спостерігається підвищений викид естрогену, спостерігається також пік пошкодження ПХЗ.

Подібний вплив викликають протизаплідні засоби на гормональній основі. Естроген зашкоджує синтезу колагену в сухожиллях та зв’язках та тим самим знижує їх міцність.

. В ході вивчення літературних джерел було розглянуто методи діагностики та лікування розриву передньої хрестоподібної зв’язки. Виходячи з цього ми пропонуємо поетапний комплекс вправ для відновлення функції колінного суглобу після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки.

Перша фаза реабілітації: тиждень 1-2 після операції, метою цієї фази є згинання та розгинання оперованого коліна на рівні зі здоровою ногою. Вам також слід сконцентруватися на зміцненні м’язів передньої поверхні стегна - чотириголового м’язу, який випрямляє коліно, а в другу чергу - м’язів, що згинають коліно.

Друга фаза реабілітації: тиждень 2-6 після операції, до початку наведених вище вправ пацієнт повинен: не потребувати милиць, мати повний обсяг рухів

Третя фаза реабілітації: тиждень 6-12 після операції, до початку наведених вище вправ пацієнт повинен: мати повний обсяг рухів, практично не мати набряку оперованого коліна, утримувати рівновагу, стоячи на оперованій нозі, понад 20 секунд.

Четверта фаза реабілітації: підготовка до початку тренувань. 3-6 місяць після операції. Мета цього етапу реабілітації - підготувати пацієнта до безпечного повернення до тренувань не менш як через 6 місяців після операції.

П’ята фаза реабілітації: повернення до тренувань 6-9 місяць після операції. Для того щоб повернутися до тренувань, пацієнт повинен оволодіти: мати повний обсяг безболісних рухів зовсім не мати набряків на оперованій нозі.

Використовуючи запропонований варіант прав, направлений на відновлення функцій колінного суглобу після травми, та проведеного лікування, ми можемо відновити працездатність спортсмена.

Після пройденої реабілітації вже через півроку спортсмен може повертатися до тренувань з командою.

Список використаних джерел

1       Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. - К.: 3доров’я, 1984. - 232 с.

2       Агаджанян Н.А., Шабатура Н.Н. Биоритмы, спорт, здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 1989. - 128 с.

         Антипчук Ю.П., Вожик Й.Б. та ін. Анатомія і фізіологія дитини (з основами гігієни). Практикум. - К.: Вища школа, 1984. - 244 с.

         Бальсевич В.К., Запорожанов ВЛ. Физическая активность человека. - К.:3доров’я, 1987 - 234 с.

         Булич Э.Г. Физическая культура и здоровье. - М.: Знание, 1981. - 112 с.

         Виру А.А. и др. Аэробные упражнения. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 234 с.

         Возрастная физиология / Под ред. Ю. Ермолаева, К.: 3доровье, 2003. - 436 с.

         Волков Л.В. Физические способности детей и подростков. - К.: Здоров’я, 1981. - 128 с.

         Глазирін І.Д. Основи диференційного фізичного виховання. - Черкаси: Відлуння-Плюс, 2003. - 356 с.

         Гуминский А.А., Леонтьева И.И., Тупицина Л.П. Руководство к выполнению лабораторных занятий по возрастной физиологии. - М.: МГПИ, 1984. - 128 с.

         Карпман В.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.Л. Тестирование в спортивной медицине. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с.

         Леонтьева Н.М., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. - М.: Просвещение, 1986. - 332 с.

         Маліков М.В., Богдановська Н.В., Сватьєв А.В. Функціональна діагностика у фізичному вихованні і спорті. - Запоріжжя, ЗНУ.- 2006. - 227 с.

         Маркосян А.А. Вопросы возрастной физиологии. - М.: Просвещение, 1974. - 234 с.

         Матюшонок М.Т. Анатомия, физиология и гигиена детей младшего школьного возраста. - М.: Просвещение, 1970. - 230 с.

         Мищенко В.С. Функциональные возможности спортсменов. - К.: Здоров’я, 1990. - 212 с.

         Основы физиологии человека. / Под. ред. Б.И. Ткаченка. - СПБ, 1994. - 400 с.

         Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека. - К.: Здоров’я, 1989. - 210 с.

         Спортивная физиология / Под. ред. Я. Коца. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 248 с.

         Спортивная медицина / Под. ред В.Л. Карпмана. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 264 с.

         Спортивная медицина: Практические рекомендации. / Под. ред. Р. Джексона. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 348 с.

         Шмалєй В.С., Щербина Т.І., Кубатько Б.І. Валеологія та методика викладання. - Херсон: Айлант, 2001. - 54 с.

         Неттер Ф.У, Чайковський Ю.Б. Атлас анатомії людини [Цегельский А.А.]. Львів: Наутілус. 2004. - 592 с.

24     Диагностические трудности и роль артроскопии при свежих повреждениях связочного аппарата коленного сустава / В.В. Кузьменко, С.Г. Гиршин, Г.Д. Лазишвили, В.Э. Дубров // Российский медицинский журнал. - 1997. - №2. -С. 24-28.

         Иванов В.А. Комплексное лечение больных с повреждениями и заболеваниями костей, суставов и полостных органов / В.А. Иванов, А.И. Чемисов. - Алма-Ата, 1987. - С. 50-53.

         Малыгина М.А. Эндопротезирование крестообразных связок коленного сустава: Автореферат диссертации доктора медицинских наук. - М., 2001.

         Никитин В.В. Клиника и хирургическая тактика при повреждениях капсульно-связочного аппарата коленного сустава: Автореф. дис. докт. мед. наук. - Уфа, 1985. - С. 48.

29     А.А. Корж, Є.П. Меженіна, А.Г. Печерський, В.Г. Ринденко. Довідник з травматології та ортопедії / Під ред. А.А. Коржа та Є.П. Меженіна. - Київ: Здоров’я, 1980. - С. 216