Материал: Психологічний аналіз ділових стосунків в академічних групах
Студентська академічна група визначається як більш-менш постійна в межах навчального року сукупність студентів, що об'єднані завданням гуртової навчально-професійної діяльності та перебувають у безпосередньому контакті один з одним. Вона є одним з основних елементів навчально-виховної системи вищої школи.
Детермінантами ділових відносин в студентській академічній
групі можна назвати, психологічні, особистісні та соціальні чинники.
Розділ 2. Емпіричне дослідження становлення ділових стосунків
у студентських академічних групах
2.1 Зміст та організація дослідження
Метою експериментальної частини дослідження виступило вивчення та аналіз експериментальних даних щодо особливостей становлення ділових стосунків у студентських академічних групах та розробці психологічного супроводу задля розвитку становлення ділових стосунків у студентів академічних груп.
Експериментальне дослідження відбувалося у три етапи: 1 етап -констатація наявних психологічних особливостей ділових стосунків в академічних групах; 2 етап - розвиток ділових стосунків у студентських академічних групах; 3 етап - виявлення ефективності розвивальних впливів -контрольний експеримент.
Для реалізації основної мети дослідження на етапі констатувального експерименту були визначені такі завдання: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити комплекс методів вивчення особливостей ділових стосунків в студентських академічних групах; експериментальним шляхом встановити особливості ділових стосунків в студентських академічних групах.
Пошук та добір методичного інструментарію здійснювався нами з урахуванням потреб експериментальної роботи, зокрема орієнтувалися на:
1) оптимальне вирішення завдань експериментального дослідження;
2) можливість одержати якомога більше нових різнобічних даних щодо психологічних особливостей ділових стосунків в студентських академічних групах;
3) можливість здійснення якісної та кількісної обробки отриманих результатів.
- У ході дослідження особливостей ділового спілкування в студентських академічних групах нами використані: соціометричне дослідженняспілкування та взаємовідносин між дітьми, які відвідують різновікову групу нами використані: оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в групі (Ф. Фідлер); соціометричне дослідження; методика "Індекс групової згуртованості (Сішор)"; тест "Чи умієте Ви слухати?".
Дослідження проводилося у лютому 2013 року. Експериментальною базою дослідження виступив Мирогощанський аграрний коледж Рівненської області Дубенського району. Експериментальні групи І курсу відділення "Технології виробництва та переробки продукції тваринництва" Т-11 і Т-12 - 30 студентів різних за соціальним статусом, з них 50% хлопців та 50% дівчат. За віком респонденти розділилися так: 15 років - 10%; 16 років - 54%; 17 років - 36%.
Спостереження за вільним спілкуванням дітей в діяльності, не регламентованої вихователем, мали на меті одержати інформацію щодо загальних особливостей спілкування дошкільників у різновікових групах. Спостереження мали закритий характер (дорослий не повинен був привертати до себе уваги дітей) і проводились у різний час, за різних умов (на прогулянках, під час самостійної діяльності дітей в першу і другу половину дня), це мало дати можливість обґрунтувати не випадковість явища що вивчається.
Спостереження дозволили скласти уявлення про спілкування дітей різного віку у сукупності критеріїв: потреба дитини у різновіковому спілкуванні, емоційне ставлення дошкільника до партнера іншого віку; ініціатива дітей в процесі спілкування; прояви уваги до партнера іншого віку, чутливості до його дій.
У протоколах спостереження за досліджуваними фіксувалося: кому дитина надає переваги одноліткам чи дітям молодшим - старшим за себе; чи виявляє бажання вступати з ними у спілкування; окремо фіксувалися випадки
Дослідження проводилося на базі Мирогощанського аграрного коледжу Рівненської області Дубенського району. Під час його проведення було обстежено групу технологів -30 респондентів, різних за соціальним статусом. З низ 50% хлопців та 50% дівчат. За віком респонденти розділилися так: 15 років - 10%; 16 років - 54%; 17 років - 36%. Враховується часовий фактор - всі студенти опитувалися в один і той же час.
Оскільки метою нашої роботи є визначити ціннісно-нормативний зміст та поведінкові форми об’єктивації ділових відносин підлітків як особливої соціальної групи, а також проведення психологічного супроводу, була розроблена така програма:
- Оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в групі (Ф. Фідлер);
- Соціометричне дослідження;
Методика "Індекс групової згуртованості (Сішор)";
Анкета "Чи умієте Ви слухати?";
Підбір відповідної програми та її проведення.
Для отримання даних було обрано такі методики:
Оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в коледжі (Ф. Фідлер)
Методика використовується для оцінки психологічної атмосфери в колективі. В основі лежить метод семантичного диференціала. Методика цікава тим, що допускає анонімне обстеження, а це підвищує її надійність. Надійність збільшується в поєднанні з іншими методиками (наприклад, соціометрією).
У запропонованій таблиці приведені протилежні за змістом пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу у вашій групі, колективі. Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі ви поставите знак "+", тим більше виражений ця ознака у вашому колективі.
Обробка і аналіз результатів тесту.
Відповідь по кожному з 10 пунктів оцінюється зліва направо від 1 до 10 балів. Чим лівіше розташований знак "+", тим нижче бал, тим сприятливіші психологічна атмосфера в колективі, на думку відповідального. Підсумковий показник коливається від 10 (найбільш позитивна оцінка) до 80 (найбільш негативна). На підставі індивідуальних профілів створюється середній профіль, який і характеризує психологічну атмосферу в колективі (Додаток № 1).
Соціометричне дослідження.
Основним методом діагностики міжособистісних відносин є, безперечно, соціометрія, направлена на дослідження структури міжособистісних відносин в малій соціальній групі шляхом вивчення виборів, зроблених членами групи по тих чи інших соціометричних критеріях. Сутність соціометрії зводиться до вивчення системи "симпатій" та "антипатій" між студентами, тобто до виявлення системи емоційних взаємин в групі. Це здійснюється шляхом певного вибору кожним учасником опитування з усього складу якогось підрозділу організації за заданим критерієм. Усі дані про такі вибори заносяться до особливої таблиці - соціоматриці - і подаються у вигляді особливої діаграми (соціограми). Після цього розраховуються різні соціометричні індекси - як індивідуальні, так і групові. У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на стан особистості в міжособистісних відносинах.
"Соціометрична зірка" - член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. Як правило "зірок" у групі - 1-2.
"Бажаний" - член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому.
"Ізольований" - член групи (колективу), який не отримав жодного вибору.
"Відкинутий" - той, кого називають при відповіді на запитання: "З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?" (3-тє та 5-те запитання анкети).
Слід зазначити, що оптимальною умовою для визначення характеристик особистості є комплексний підхід. Останній може забезпечити адекватно підібрана система методів, що дає змогу всебічно оцінити особистість у всіх її проявах (Додаток № 2).
Методика "ВИВЧЕННЯ ІНДЕКСУ ГРУПОВОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ (Сішор)". Групова згуртованість - надзвичайно важливий параметр, що показує ступінь інтеграції. Для дослідження використовується методика Сішора. Вона складається з 5 питань з декількома варіантами відповідей на кожний. Відповіді кодуються в балах згідно з наведеним у дужках значенням (максимальна сума - 19 балів, мінімальна - 5).
Максимальна сума балів (25) відповідає суб'єктивній оцінці рівня групової згуртованості як високого, група є дуже привабливою для студента.
На основі індивідуальних результатів опитування роблять загальну оцінку групової згуртованості в групи. Для цього всі результати заносять у зведену таблицю:
Аналіз групової згуртованості.
,1 балів і вище - високий,
,6-15 балів - вище середнього,
-11,5 балів - середній,
-6,9 - нижче середнього,
і нижче - низький
Тест "Чи умієте Ви слухати?"
Тест використовується для вивчення рідкісної якості-уміти слухати і добре говорити. У тесті дано 15 запитань і по кілька варіантів відповіді на них.На основі результатів отримуємо оцінку особистості у спілкуванні
Результати тесту:
-25 балів - низький рівень;
-35 балів - посередній рівень;
-40 балів - високий рівень
2.2 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
У лютому 2013 року було проведено
опитування студентів Мирогощанського коледжу для виявлення загальних тенденцій
їх думки щодо змісту та уявлень про ділові відносини. В опитуванні брала участь дві групи
студентів І-го курсу - 30 респондентів, з них 15 дівчат та 15 хлопців. Для визначення оцінки
психологічної атмосфери в колективі ми використали оперативну діагностику
соціально-психологічної атмосфери в колективі (Ф. Фідлер), результати якої
подані в таблицях № 1, 2 та малюнку № 1.
Таблиця № 1 Первинні дані за Ф.Фідлером
№ п.п.
Ініціали
Номер питання та
отриманий бал
Загальна сума
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1
Б.К.
5
2
5
7
5
2
5
5
1
2
39
2
Г.А
6
3
3
4
5
5
5
6
3
5
45
3
Б.О.
4
6
6
4
6
5
4
4
6
3
48
4
Р.РО
2
3
5
3
4
2
3
7
3
1
33
5
Р.РУ
3
8
3
5
1
2
5
5
1
1
34
6
С.Я
3
3
3
3
4
4
4
4
4
4
36
7
М.МА.
4
1
5
5
7
4
1
2
7
5
41
8
Н.Н
3
4
4
5
7
4
6
6
5
3
47
9
П.В
5
3
2
4
5
4
5
5
4
5
42
10
Щ.О.
4
5
4
5
5
4
3
3
5
3
41
11
Л.Ю.
5
4
5
5
5
4
4
5
5
5
47
12
Ф.М.
5
5
5
5
5
5
5
5
5
5
50
13
Д.П
5
5
5
5
5
5
5
5
5
5
50
14
М.МИ.
6
4
2
4
6
3
4
7
4
3
43
15
Л.Р.
5
5
5
5
5
5
5
5
1
6
47
16
З.М.
7
4
1
4
4
1
4
5
1
7
38
17
Б.Д.
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
20
18
Л.Т.
4
2
3
5
4
2
3
8
7
4
42
19
Б.Ю.
2
4
5
6
4
3
2
2
2
4
34
20
З.А.
3
3
5
4
2
1
4
5
8
2
37
21
Р.Д.
2
5
2
2
2
3
1
6
4
2
29
22
А.А.
4
2
5
6
4
7
1
4
5
4
42
23
К.Ю.
3
2
1
2
5
4
5
4
7
6
39
24
М.МК.
4
1
5
1
1
7
8
5
3
4
39
25
П.І.
1
3 3
5
5
4
3
6
4
36
26
П.ІВ.
5
8
3
6
5
5
3
4
4
4
47
27
К.В.
3
7
4
5
4
1
2
3
2
1
33
28
О.Н.
4
4
3
3
3
3
3
2
2
1
28
29
Ш.І.
3
4
6
5
3
3
2
2
1
2
31
30
М.О.
2
3
4
2
4
2
3
2
3
4
29
1167 (39 балів)
Таблиця № 2 Результати методики за Ф. Фідлером
1-26 балів
високий рівень
1 студент
3,3%
27-54 балів
середній рівень
29 студентів
96,7%
55-80 балів
низький рівень
-
-
Згідно даної таблиці бачимо, що 96,7% опитуваних сприймають
психологічну атмосферу групи на середньому рівні, 3,3 % на високому і жоден з
студентів не вважають її низького рівня.
За даною гістограмою ми бачимо, що у досліджуваних переважає
середній рівень оцінки психологічної атмосфери в колективі, а низький рівень
взагалі відсутній. Для
визначення структури міжособистісних відносин ми використали соціометричне
дослідження, результати якого показані у таблиці №3, 4.
Таблиця №3 Первинні дані соціометричного дослідження (соціоматриця)
№ п.п
Респондент
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
1
Б.К.
+с
+
+
-
2
Г.А
+
+
+
-
3
Б.О.
+
+
+
-
4
Р.РО
+
+
+
-
5
Р.РУ
+
+
+
-
6
С.Я
+
+
-
+
7
М.МА.
+
+
+
-
8
Н.Н
+
+
+
-
9
П.В
+
+
+
-
10
Щ.О.
-
+
+
+
11
Л.Ю.
+
-
+
+
12
Ф.М.
+
+
+
-
13
Д.П
+
+
+
-
14
М.МИ.
+
+
+
-
15
Л.Р.
-
+
+
+
16
З.М.
+
-
+
+
17
Б.Д.
+
-
+
+
18
Л.Т.
+
+
-
+
19
Б.Ю.
+
+
-
+
20
З.А.
+
-
+
+
21
Р.Д.
-
+
+
+
22
А.А.
+
+
+
-
23
К.Ю.
+
+
-
+
24
М.МК.
-
+
+
+
25
П.І.
+
-
+
+
26
П.ІВ.
+
-
+
+
27
К.В.
-
+
+
+
28
О.Н.
-
+
+
+с
29
Ш.І.
+
-
+
+с
30
М.О.
+
+
+
-
заг.кількість виборів
10
11
3
1
3
2
2
2
1
2
3
3
2
2
3
2
1
3
12
3
3
1
3
4
11
6
2
4
8
5
Кількість
"+" виборів
10
11
3
1
3
1
2
1
1
1
3
1
2
1
3 1
2
-
3
3
1
1
2
11
5
2
4
8
1
Кількість
"-" виборів
1
1
2
1
1
1
12
2
2
2
1
4
Кількість взаємних
виборів
3
2
1
1
2
-
1
1
1
-
-
1
-
1
-
1
1
-
1
-
1
-
-
1
2
1
-
1
2
-
Згідно результатів таблиці №3 формуємо соціомішень.
Таблиця № 4 Первинна соціомішень
За даними соціоматриці та соціомішені ми отримуємо наступні
результати:
І коло "соціометрична зірка" - 1, 2, 25, 29;
ІІ коло "бажані" - 3, 5, 11, 15, 20, 21, 26, 28;
ІІІ коло "відтиснутий" - 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12,13,
14, 16, 17,18, 22, 23.24.27,30;
IV коло "ізольовані" - відсутні;
Поза межами кола, "відкинутий" - 19.
В результаті ми отримали : у групі 4 виражених лідера
(соціометричні зірки), 8 - бажаних, 17 - відтиснутих, 0 - ізольованих та 1 -
вигнанець у групі.
Для визначення ступеню інтеграції студентів у групі була
використана методика індексу групової згуртованості (Сішор), результати якої
подані в таблицях № 5, 6 і в малюнку 2.
Таблиця № 5 Первинні дані за методикою Сішор
№ п.п.
Респондент
Група запитань та
отримані бали
Кількість балів
1
2
3
4
5
1
Б.К.
5/4
5
1
3
2
20
2
Г.А
5
4
1
3
2
15
3
Б.О.
4
3
2
1
1
11
4
Р.РО
5/4
3
3
2
3
21
5
Р.РУ
5/4
5
2/1
2
1
20
6
С.Я
5
5
2
2
2
16
7
М.МА.
3
5
2
2
3
15
8
Н.Н
5
4
2
2
2
15
9
П.В
5
4
1
3
2
15
10
Щ.О.
5
5
3
2
2
17
11
Л.Ю.
5
5
2
2
2
16
12
Ф.М.
3
3
2
2
3
13
13
Д.П
5
1
2
2
2
12
14
М.МИ.
5
3
2
2
2
14
15
Л.Р.
5/1
5
2
2
2
17
16
З.М.
5
5
2
2
2
16
17
Б.Д.
5
5
2
2
2
16
18
Л.Т.
5
4
2
2
2
15
19
Б.Ю.
5
5
3
2
2
17
20
З.А.
5
4
2
2
2
15
21
Р.Д.
3
1
3
2
2
11
22
А.А.
4
1
2
1
2
10
23
К.Ю.
5
4
2
2
2
15
24
М.МК.
3
1
2
2
2
10
25
П.І.
5
4
3
2
2
16
26
П.ІВ.
4
4
2
2
2
14
27
К.В.
4
4
1
2
2
13
28
О.Н.
5/4
5
2
2
2
20
29
Ш.І.
5
4
2
2
2
15
30
М.О.
5
3
2
3
2
15
Загальна сума балів
та середній бал
455 (15,2 балл)
Таблиця № 6 Результати дослідження студентів за методикою Сішор
Бали
Рівень
Кількість студентів
Відсоток від
загальної к-сті
25 балів
Високий рівень
згуртованості
-
-
24-16 балів
Рівень вище
середнього
12 студентів
40%
15 балів
Середній рівень
згуртованості
9 студентів
30%
14-8 балів
Рівень нижче
середнього
9студентів
30%
7 балів
Низький рівень
згуртованості
-
-
За результатами таблиці можемо зробити висновок, що у
студентів переважає рівень згуртованості "вище середнього" - 40%,
"середній рівень" - 30%, а також 30% отримали рівень "нище
середнього".
Згідно даної таблиці бачимо, що переважає рівень
згуртованості вище середнього, однак середній рівень та рівень нище середнього
мають теж великий відсоток.
Для діагностики визначення спроможності
вислухати будь яку людину ми обрали тест "Чи вмієте ви слухати?", результати
якого подані в таблицях № 7,8 та малюнку № 3. № п.п
Респондент
Номер запитання та
отриманий бал
Набрані бали
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
1
Б.К.
3
1
3
2
3
1
2
3
2
3
2
3
3
1
3
35
2
Г.А
2
1
1
2
3
3
2
3
2
3
2
3
3
1
3
34
3
Б.О.
1
3
2
2
2
1
3
3
2
1
2
1
1
3
3
30
4
Р.РО
1
2
3
3
3
2
2
2
2
3
2
3
2
3
3
36
5
Р.РУ
1
1
1
2
1
1
3
3
2
3
2
3
3
3
3
32
6
С.Я
1
1
2
2
2
2
3
3
2
3
3
3
3
3
1
34
7
М.МА.
2
2
1
1
3
2
3
2
2
3
3
1
2
3
3
33
8
Н.Н
3
2
1
1
3
3
1
3
2
3
2
2
2
3
3
34
9
П.В
2
1
3
3
3
3
2
1
2
3
3
3
1
2
1
33
10
Щ.О.
3
1
2
3
1
2
3
3
2
1
3
1
3
1
3
32
11
Л.Ю.
1
1
2
3
1
3
2
2
3
3
2
3
3
3
3
32
12
Ф.М.
2
3
2
2
2
1
3
3
2
1
2
1
3
3
3
33
13
Д.П
2
2
1
1
3
3
1
3
2
1
2
1
3
3
3
31
14
М.МИ.
3
1
3
3
3
1
2
3
2
3
3
3
3
3
3
39
15
Л.Р.
2
2
3
2
3
1
2
1
2
3
3
1
2
1
3
31
16
З.М.
3
1
2
2
2
3
3
2
2
1
3
1
2
3
3
33
17
Б.Д.
2
1
1
3
2
3
1
3
2
2
2
2
2
3
1
30
18
Л.Т.
3
1
3
2
1
2
2
3
3
2
1
1
1
2
3
30
19
Б.Ю.
2
2
1
2
1 1
1
2
1
2
2
3
3
3
30
20
З.А.
1
2
2
3
2
1
2
1
3
1
3
1
2
2
3
29
21
Р.Д.
3
2
1
2
1
3
2
1
2
1
3
1
3
3
1
29
22
А.А.
3
1
3
2
2
3
3
1
3
3
2
2
3
3
3
37
23
К.Ю.
2
1
3
2
1
3
2
1
3
2
1
3
2
3
3
32
24
М.МК.
3
2
1
1
1
1
2
3
3
1
3
2
3
1
3
30
25
П.І.
1
2
2
3
1
2
1
3
2
1
2
2
3
3
3
31
26
П.ІВ.
2
2
1
1
2
3
1
3
2
2
3
3
1
2
1
29
27
К.В.
3
1
1
2
3
2
1
2
1
2
3
2
3
3
3
32
28
О.Н.
1
2
2
2
3
1
2
1
2
1
2
3
2
3
3
30
29
Ш.І.
3
1
1
3
2
1
3
2
2
1
1
2
3
3
3
31
30
М.О.
2
2
1
2
2
1
1
1
1
1
3
3
3
3
3
29
Загальна сума балів
та середній бал
961 (32 балли)
Таблиця № 8 Результати дослідження за тестом "Чи вмієте Ви слухати?"
Бали
Рівень
Кількість студентів
Відсток від
загальної к-сті
15-25 балів
Низький
0 студентів
0%
26-35 балів
Посередній
27 студентів
90%
36-40 балів
Високий
3 студенти
10%
Згідно даної таблиці бачимо, що найбільший відсоток має
рівень "посередній слухач" - 90%, а "умінням слухати і добре
говорити" володіє лише 3%.
Згідно даного малюнку можна зробити висновок, що серед даної
групи підлітків переважає посередній рівень слухача, хоча є студенти які вміють
слухати та добре говорити.
За допомогою кореляційної матриці, ми
маємо можливість дізнатися чи є зв'язок між проведеними методиками.
Результати кореляції подані в таблиці
№9, а описової статистики в таблиці №10.
Табл. 9
У результаті створення кореляційної
матриці виявився зв'язок між методиками, які були використані в даному
дослідженні.
Табл.10 Описова статистика
Методики
Середнє значення
Відхилення
Кількість
Сішор
15,1667
2,80496
30
Чи вмієте ви слухати?
32,0333
2,48420
30
Ф.Фідлер
38,9000
7,32662
30
За результатами описової статистики, помітно, що відхилення
присутні та вони знаходяться в межах норми. Отже, можемо зробити висновок, що
методики були підібрані правильно.
Висновки до 2-го розділу
Оскільки метою нашої роботи є визначити ціннісно-нормативний
зміст та поведінкові форми об’єктивації ділових відносин підлітків як особливої
соціальної групи, а також проведення психологічного супроводу, була розроблен
програма.
Оптимальною умовою для визначення характеристик особистості є комплексний
підхід. Останній може забезпечити адекватно підібрана система методів, що дає
змогу всебічно оцінити особистість у всіх її проявах .
За результатами дослідження можна зробити висновок, що рівень оцінки
психологічної атмосфери в колективі посередній, а згуртованість у групі має
рівень вище середнього, однак середній рівень та рівень вище середнього мають
також великий відсоток і у групі переважає посередній рівень слухача, хоча є
студенти, які вміють слухати та добре говорити. Структура міжособистісних
відносин показала, що в групі є 4 виражених лідери, 8 - "бажаних", 17
- "відтиснутих" і один вигнанець у групі.
Розділ 3. Психологічний супровід розвитку ділових стосунків в
студентських академічних групах
психологічний діловий академічний студентський
3.1 Організація і завдання психологічного супроводу розвитку
ділових стосунків в студентських академічних групах
Формувальний експеримент дослідження
побудовано на основі психологічного супроводу, метою якого став розвиток
ділових стосунків в студентських академічних групах. Експеримент проходив на
базі Мирогощанського аграрного коледжу у групах першого курсу Т-11 і Т-12 у
квітні 2013 року.
Упровадження психологічного супроводу
дозволяло не тільки дослідити стартові можливості та динаміку розвитку ділових
стосунків в студентських академічних групах, а й надати підтримку у вигляді
необхідних психолого-педагогічних умов для вирішення завдань, пов'язаних з
процесами актуалізації ділових стосунків та саморозвитку особистості.
Оскільки формування ділових стосунків в академічних групах за
певним шаблоном не є можливим та правильним, ми обрали напрямок розвитку
ділових стосунків в академічних групах, що визначається сформованістю
суб'єктних ресурсів особистості. Завдання психологічного супроводу були
спрямовані на якісний розвиток ділових стосунків в студентських академічних
групах.
Процес підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти повинен
забезпечувати не лише оволодіння спеціальними знаннями, уміннями, навичками, а
й створювати умови для становлення творчої особистості майбутнього фахівця,
основне завдання якого зробити зростання та самовдосконалення метою свого
подальшого особистісного та професійного розвитку.
Поняття психологічний супровід розглядається вченими як психологічна
допомога й підтримка реакцій, процесів і станів особистості, які природньо
розвиваються (В. Мухіна); як недирективна форма надання допомоги, яка
спрямована на розвиток і саморозвиток самосвідомості особистості, що запускає
механізми саморозвитку та активізує власні ресурси людини (Ю. Слюсарев); як
сприяння процесу розвитку й саморозвитку, самореалізації, збереження
психологічного здоров’я учнів (І. Дубровіна, К. Гуревич); як допомога
особистості в її особистісному зростанні; як емпатійність розуміння вихованця,
як відкрите спілкування (В. Слободчиков); як створення соціально-психологічних
умов для успішного навчання й розвитку (Н. Бітянова).
Складовими психологічного
супроводу виділяють процеси психологічної та педагогічної підтримки, допомоги з
боку "супроводжуючих" психологів, педагогів,
наставників, консультантів (І. Дубровіна, О. Газман, В. Слободчиков, А. Мудрик
та ін.).
Психологічна підтримка є багатовимірним процесом, який зосереджений на
позитивних якостях і перевагах особистості, сприяючи відновленню віри в себе і
свої можливості, підвищенню резистентності особистості до дестабілізуючих
зовнішніх і внутрішніх чинників . Характерним для психологічної підтримки є
встановлення характеру особистісних проблем, надання допомоги в їх вирішенні,
організація необхідної профілактичної роботи. Психологічна підтримка
"допомагає впоратися з життям, з труднощами і проблемами, що
виникають" .
Педагогічну підтримку можна представити як систему спільних
дій педагогів і студентів, спрямованих на визначення інтересів, цілей,
можливостей і шляхів подолання перешкод (проблем) студентів, що заважають їм
самостійно досягти бажаних результатів у професійно-навчальній діяльності,
самоактуалізуватися в ній. Водночас необхідно орієнтуватися на наявні у студентів реальні й
потенційні можливості та здібності .
Виходячи з цього, на наш погляд психологічний супровід є цілісна,
системно-організована діяльність, що
забезпечує створення в межах ВНЗ комплексу соціально-психологічних і
педагогічних умов для успішної навчально-професійної підготовки, розвитку та
самоактуалізації особистості студента.
Основною метою психологічного супроводу
є створення умов для прояву таких властивостей особистості студентів, які
сприяють ефективній реалізації їх потенційних можливостей, особистісному
зростанню. Шлях досягнення цієї мети полягає через організацію студентів на
власне самовдосконалення за опосередкованої участі працівників вищого
навчального закладу. Тільки діяльність самого студента розкриває його потенційні
можливості й особистісні властивості.
Основне завдання психологічного
супроводу навчально-виховного процесу полягає у створенні оптимальних умов для
особистісного і професійного розвитку студентів. Як окремі завдання
психолого-педагогічного супроводу майбутніх фахівців виокремлюємо: створення умов для
успішної соціально-психологічної адаптації студентів в умовах ВНЗ; створення
умов для формування позитивної Я-концепції, впевненості у власних силах, своєму
творчому потенціалі, незалежності у прийнятті рішень, здатності до глибоких
міжособистісних,ділових стосунків; формування установок на
постійний саморозвиток і самовдосконалення; підтримка особистості у визначенні
й проектуванні життєво професійної стратегії на наступні етапи життєдіяльності;
сприяння адекватному сприйняттю вимог професії та корегуванню їх зі своїми
здібностями, можливостями, індивідуально типологічними характеристиками;
навчання конструктивним способам подолання професійних та особистісних проблем;
формування психологічної компетентності як динамічного новоутворення
особистісного й професійного розвитку.
Суб’єктами спільної діяльності при організації психологічного супроводу є студенти коледжу, психолог, куратори академічних
груп.
Дослідники (М. Губанова, Є. Лопатін, М. Якушина) відзначають
важливість взаємодії студентів різного рівня здібностей, умінь, досвіду, віку,
адже це може сприяти передачі досвіду самоактуалізації, знань про техніки та
прийоми саморозвитку та самовдосконалення."..."Сильні" студенти
можуть виконувати роль дорослих і забезпечувати необхідну індивідуалізацію для
більш "слабких" однолітків у зоні їх найближчого розвитку" .
Ефективність роботи студентів-наставників під час психолого-педагогічного
супроводу обумовлено тим, що вони мають такий само соціальний статус, як і їхні
підопічні, добре уявляють собі їхні труднощі та проблеми та, оскільки вони
обираються кураторами зі складу успішних студентів, є гідним прикладом для
наслідування. Куратори академічних груп
здійснюють функції організаторів (організація підготовки студентів). Психолог забезпечує науковий, прикладний та практичний
аспекти супроводу. Суть наукового аспекту полягає у визначенні теоретичних і
методичних основ розвитку та самоактуалізації особистості під час професійної
підготовки; теоретичному обґрунтуванні та розробці психодіагностичних і
психокорекційних методів супроводу. Прикладний аспект спрямований на вирішення
завдань методичного забезпечення супроводу. Практичний аспект передбачає
реалізацію всіх зазначених напрямів через безпосередню роботу зі студентами.
Основними формами роботи психолога є
психодіагностика, психокорекційна робота, психологічне консультування, психологічний супровід.
3.2 Програма психологічного супроводу та процедура її
проведення
Розробляючи проект програми психологічного супроводу, ми спиралися на такі принципи корекції:
) принцип єдності діагностики і
корекції;
) принцип системності корекційних і розвиваючих завдань;
)принцип вікових-психологичних і індивідуальних особливостей підлітка;
) принцип комплексності методів коррекційного
впливу;
Програма розрахована на потрійну блокаду (емоційну, когнітивну,
поведінкову), яка складається з 10
тренінгових занять.
Тренінгове заняття проводяться тривалістю по 100-120 хвилин
із оптимальною періодичністю 2-3 дня; склад
учасників - одна група з 30 людей. Соціокультурні
умови сучасного суспільства найчастіше сприяють формуванню етнотолерантності. Такі негативні тенденції соціуму України, як зростання зростання злочинів
проти особистості, зростання безпритульності, періодичні зіткнення національних,
політичних, конфесійних та інших розбіжностей, викликається пильна увага до феномену толерантності, що у
сучасному соціокультурному просторі сприймається як якийсь стійкий механізм,який пом'якшує численні розбіжності,
протиріччя, як із можливих шляхів подолання різної форми агресивності,
напруженості і конфліктності, різноманітного екстремізму. Однією з підтверджень цього є збільшення кількості убивств серед студентів і учнів шкіл, що належать
різним національностям і
віросповіданням. Щодо вирішення проблеми можна залучити психолога та викладачів до співпраці з підлітками (I, II, III блоки програми). На думку Фельдштейна Д.І.: "даному віку
властивий розвиток абстрактно-логічного мислення, рефлексії
власного життєвого шляху, прагнення до самореалізації, що загострює потребу юнацтва зайняти позицію будь-якої
соціальної групи, певні цивільні позиції, зумовлюючи появою нового поворотного вузлового рубежу соціального руху.
Кожне заняття даної програми складається з вступної, основної і заключної
частин. Учасники знайомі між собою, оскільки є одногрупниками. Цей чинник значно організував
учасників працювати в тренінгових заняттях.
Вступна частина всіх занять є єдиною, включає у собі розмови створені задля
створення у підлітків позитивних
взаємин спікера та концентрації уваги. Особливу увагу приділяють емоційному фону, що
забезпечує позитивну міжособистісну взаємодію. Тривалість цієї маленької
частини - 4-5 хвилин. Основна
частина відповідає головній меті заняття; включає у собі загальне спілкування,
обговорення, аналітичну робота у малих групах із наступною презентацією
результатів, з порівняльного аналізу в парах і трійках, елементи
ситуаційно-рольових ігор, психодіагностику, психогімнастику, малюнкові
асоціації, імітуючі ігри, аналіз референтних текстів та інших документів. Її тривалість 100 хвилин. Заключна частина передбачає зняття
психоемоційної напруги, навіювання бажаного настрою, закріплення позитивного
ефекту. Тривалість цієї маленької частини - 15 хвилин. Мета програми: корекція та розвиток
навичок толерантності за допомогою трансформації крайніх толерантних проявів .
Завдання:
знизити напругу, відчуття тривожності (блок I);
навчити підлітків прийомам адекватного емоційного реагування
до культури інших національностей (мова, релігія, мистецтво, національна
приналежність); (блок I);
знизити інтолерантність за рахунок осмислення механізмів її
формування, внаслідок чого інтолерантність знижується; (блок II);
- закріпити навички толерантної
поведінки з урахуванням реальних проблемних ситуацій (блок III).
3.3 Аналіз результатів формувального
експерименту
У травні 2013 року було проведено
повторне опитування студентів Мирогощанського коледжу для виявлення
ефективності проведеного психологічного супроводу розвитку ділових стосунків в
студентській академічній групі. Опитування проводилося в групі технологів І-го курсу, в якій навчається
30 студентів (респондентів), з них 15 дівчат та 15 хлопців.
Для перевірки оцінки психологічної атмосфери в
колективі ми
використали оперативну діагностику соціально-психологічної атмосфери в
колективі (Ф. Фідлер), результати якої подані в таблицях № 11, 12 та малюнку №
4.
Таблиця № 11 Вторинні дані за Ф.Фідлером
№ п.п.
Респондент
Номер запитання і
отриманий бал
Загальна дані
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Первинні дані
Вторинні дані
1
Б.К.
5
2
5
5
5
2
5
4
1
2
39
36
2
Г.А
5
3
1
4
5
5
5
6
1
5
45
40
3
Б.О.
4
6
6
4
6
5
4
4
6
5
48
50
4 2
3
5
3
4
2
3
7
3
1
33
33
5
Р.РУ
3
5
3
5
4
2
5
5
3
1
34
36
6
С.Я
3
3
3
3
4
4
4
4
4
4
36
36
7
М.МА.
4
3
5
5
7
2
1
2
5
5
41
39
8
Н.Н
3
4
4
5
7
4
6
6
5
3
47
47
9
П.В
5
3
2
4
5
4
5
5
4
5
42
42
10
Щ.О.
4
5
2
5
5
2
3
3
1
3
41
33
11
Л.Ю.
5
4
5
5
5
4
4
5
5
5
47
47
12
Ф.М.
5
5
4
5
1
5
5
3
5
5
50
43
13
Д.П
5
5
5
5
5
5
5
5
5
5
50
50
14
М.МИ.
6
4
2
4
6
3
4
7
4
3
43
43
15
Л.Р.
5
5
5
5
5
3
5
5
1
6
47
45
16
З.М.
7
4
1
4
4
1
4
5
1
7
38
38
17
Б.Д.
2
2
2
2
2
2
2
4
2
3
20
23
18
Л.Т.
2
4
3
5
4
2
3
8
7
4
42
42
19
Б.Ю.
2
4
3
6
4
5
2
2
2
4
34
34
20
З.А.
3
3
5
4
2
1
4
5
8
2
37
37
21
Р.Д.
2
3
1
2
2
3
2
6
3
2
29
26
22
А.А.
4
2
5
6
4
7
1
4
5
4
42
42
23
К.Ю.
3
2
1
2
5
4
5
4
7
6
39
39
24
М.МК.
4
2
3
1
3
7
5
5
3
4
39
37
25
П.І.
1
3
2
3
5
5
4
3
6
4
36
36
26
П.ІВ.
5
8
3
6
5
5
3
4
4
4
47
47
27
К.В.
3
7
4
5
4
1
2
3
2
1
33
33
28
О.Н.
4
4
2
3
3
1
1
2
3
2
28
25
29
Ш.І. 4
6
5
2
3
2
3
1
2
31
31
30
М.О.
2
3
3
2
4
2
1
2
3
2
29
24
Загальна сума балів
та середній бал
1167 (39 балів)
1134 (38 балів)
Таблиця № 12 Зведені результати методики за Ф. Фідлером
Бали
Рівень
Кількість студентів
Кількість у
відсотках
Первинні дані
Вторинні дані
Первинні дані
Вторинні дані
1-26
високий
1
4
3,3%
13,3%
27-54
середній
29
26
96,7%
86,7%
55-80
низький
-
-
-
-
Згідно даної таблиці ми бачимо, що 86,7% опитуваних
сприймають психологічну атмосферу групи на середньому рівні, 13,3 % на високому
і жоден з студентів не вважають її низького рівня. Порівнюючи з попередніми
результатами опитування бачимо, що соціально-психологічна атмосфера в групі
покращилася, високий рівень покращився на 10%, а середній рівень відповідно
знизився на 10%.
За даною гістограмою бачимо, що у досліджуваних переважає
середній рівень оцінки психологічної атмосфери в колективі, а низький рівень
відсутній.
Для визначення структури
міжособистісних відносин ми використали соціометричне дослідження, результати
якого показані у таблиці №13, 14.
Таблиця №13 Вторинні дані соціометричного дослідження (соціоматриця)
№ п.п
Ініціали
респондента
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
1
Б.К.
+с
+
+
-
2
Г.А
+
+
+
-
3
Б.О.
+
+
+
-
4
Р.РО
+
+
+
-
5
Р.РУ
+
+
+
-
6
С.Я
+
+
-
+
7
М.МА.
+
+
+
-
8
Н.Н
+
+
+
-
9
П.В
+
+
+
-
10
Щ.О.
-
+
+
+
11
Л.Ю.
-
+
+
+
12
Ф.М.
+
+
+
-
13
Д.П
+
+
+
-
14
М.МИ.
+
+
+
-
15
Л.Р.
-
+
+
+
16
З.М.
+
-
+
+
17
Б.Д.
+
-
+
+
18
Л.Т.
+
-
+
+
19
Б.Ю.
+
+
-
+
20
З.А.
+
-
+
+
21
Р.Д.
-
+
+
+
22
А.А.
+
+
+
-
23
К.Ю.
+
+
+
-
24
М.МК.
-
+
+
+
25
П.І.
-
+
+
+
26
П.ІВ.
+
-
+
+
27
К.В.
+
-
+
+
28
О.Н.
-
+
+
+с
29
Ш.І.
+
-
+
+с
30
М.О.
+
+
-
+
Вторинні результати
заг.кількість виборів
9
9
3
1
3
3
3
2
1
3
3
5
4
4
3
2
2
4
8
3
3
1
3
3
8
9
2
3
8
5
Кількість
"+" виборів
9
9
3
1
3
1
3
1
1
1
3
3
3
3
3
1
1
3
1
3
3
1
1
1
8
8
1
3
8
1
Кількість "-" виборів
2
2
2
1
1
1
1
1
7
2
2
2
1
1 Кількість взаємних виборів
3
2
1
1
2
-
1
1
1
-
-
1
-
1
-
1
1
-
1
-
1
-
-
1
2
1
-
1
2
-
Первинні результати
заг.кількість виборів
10
11
3
1
3
2
2
2
1
2
3
3
2
2
3
2
1
3
12
3
3
1
3
4
11
6
2
4
8
5
Кількість
"+" виборів
10
11
3
1
3
1
2
1
1
1
3
1
2
1
3
1
1
2
-
3
3
1
1
2
11
5
2
4
8
1
Кількість
"-" виборів
1
1
2
1
1
1
12
2
2
2
1
4
Кількість взаємних виборів
3
2
1
1
2
-
1
1
1
-
-
1
-
1
-
1
1
-
1
-
1
-
-
1
2
1
-
1
2
-
Згідно результатів таблиці №13 ми формуємо соціомішень
В таблиці № 14 пунктирними лініями показані попередні
результати для порівняння з покращеними результатами.
Таблиця № 14 Вторинні результати соціомішені
За даними соціоматриці та соціомішені ми отримуємо наступні
результати:
І коло "соціометрична зірка" - 2, 1, 25, 26, 29;
ІІ коло "бажані" - 3, 5, 7, 11, 12, 14, 15, 18, 21,
28;
ІІІ коло "відтиснутий" -4, 6, 8, 9, 10, 13, 16, 17,
19, 20, 22, 23, 24, 27, 30
IV коло "ізольовані" - відсутні;
Поза межами кола, "відкинутий" - відсутні.
В результаті повторного дослідження ми отримали наступні
результати: у групі 5 виражених лідерів (соціометричні зірки), 12 - бажаних,
15- відтиснутих, 0 - ізольованих та 0 - вигнанців у групі. Порівнявши дані
цього та попереднього досліджень бачимо, що міжособистісні відносини в групі
покращилися: збільшилась кількість лідерів - на один, також у коло бажаних
добавилося 2, кількість відтиснутих зменшилась на 2, а ізольованих та
відкинутих не виявленно. Також нам потрібно повторно визначити ступінь інтеграції студентів у
групі, для цього використали методику індексу групової згуртованості (Сішор)
,результати якої подані в таблицях № 15, 16 і в малюнку 5.
Таблиця № 15 Вторинні дані за методикою Сішор
№ п.п.
Ініціали
респондента
Група питань
Кількість балів
Вторинний результат
Пенрвинний результат
1
2
3
4
5
1
Б.К.
5/4
5
3
3
3
23
20
2
Г.А
5/4
4
2
3
2
20
15
3
Б.О.
5
4
2
2
2
15
11
4
Р.РО
5/4
4
3
2
3
22
21
5
Р.РУ
5/4
5
3
3
3
24
20
6
С.Я
5
5
2
2
2
16
16
7
М.МА.
3
5
2
2
3
15
15
8
Н.Н
5
4
2
2
2
15
15
9
П.В
5
4
2
3
2
16
15
10
Щ.О.
5
5
3
2
2
17
17
11
Л.Ю.
5
5
2
2
2
16
16
12
Ф.М.
4
4
3
3
3
17
13
13
Д.П
5
3
2
3
2
15
12
14
М.МИ.
5
5
2
3
3
18
14
15
Л.Р.
5/1
5
2
1
3
17
17
16
З.М.
5
5
2
2
2
16
16
17
Б.Д.
5
5
2
2
2
16
16
18
Л.Т.
5
4
2
2
2
15
15
19
Б.Ю.
5
5
3
3
2
18
17
20
З.А.
5
4
2
2
2
15
15
21
Р.Д.
4
3
3
3
2
15
11 А.А.
4
1
3
2
2
13
10
23
К.Ю.
5
4
3
2
3
17
15
24
М.МК.
4
4
2
3
2
15
10
25
П.І.
5
4
3
2
2
16
16
26
П.ІВ.
5
4
2
2
2
15
14
27
К.В.
4
4
2
3
2
15
13
28
О.Н.
5/4
5
3
3
2
22
20
29
Ш.І.
5
5
2
3
3
18
15
30
М.О.
5
5
2
3
2
17
15
Загальна сума балів
та середній бал
507 (16,9 балів)
455 (15,2 балів)
Таблиця № 16 Результати дослідження студентів за методикою Сішор
Бали
Рівень
Кількість студентів
Відсоток від
загальної к-сті
Первинні результати
Вторинні результати
Первинні результати
Вторинні результати
25 балів
Високий рівень
згуртованості
-
-
-
24-16 балів
Рівень вище
середнього
12
19
40%
63,3%
15 балів
Середній рівень
згуртованості
9
10
30%
33,3%
14-8 балів
Рівень нижче
середнього
9
1
30%
3,3%
7 балів
Низький рівень
згуртованості
-
-
-
-
За результатами таблиці видно, що рівень "вище
середнього" - 63,3%, "середній рівень" - 33,3%, а рівень
"нижче середнього" - 3,3% . Порівнюючи ці результати з попередніми,
можемо відмітити, що рівень групової згуртованості значно покращився: рівень
"вище середнього" збільшився на 7 студентів, "середній
рівень" збільшився на 1 студента, а рівень нижче середнього зменшився на 7
студентів.
Для перевірки
спроможності вислухати будь-яку людину знову використовуємо тест "Чи
вмієте ви слухати?", результати якого подані в таблицях № 17,18 та малюнку
№6.
Таблиця № 17 Вторинні дані за тестом
"Чи вмієте Ви слухати?"
№ п.п.
Респондент
Номер запитання та
отриманий бал
Загальна сума балів
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
Первинні дані
Вторинні дані
1
Б.К.
3
1
3
2
3
2
2
3
2
3
2
3
3
3
3
35
38
2
Г.А
2
1
2
2
3
3
2
3
2
3
2
3
3
3
3
34
37
3
Б.О.
2
3
2
2
2
2
3
3
2
1
2
2
2
3
3
30
34
4
Р.РО
3
3
3
3
3
2
2
2
2
3
2
3
2
3
3
36
39
5
Р.РУ
2
2
2
2
1
1
3
3
2
3
2
3
3
3
3
32
35
6
С.Я
2
2
2
2
2
2
3
3
2
3
3
3
3
3
1
34
36
7
М.МА.
2
2
2
1
3
2
3
3
2
3
3
1
3
3
3
33
36
8
Н.Н
3
2
1
1
3
3
1
3
2
3
2
2
2
3
3
34
34
9
П.В
2
2
3
3
3
3
2
1
2
3
3
3
1
2
1
33
34
10
Щ.О.
3
1
2
3
1
2
3
3
2
2
3
2
3
1
3
32
34
11
Л.Ю.
2
2
2
3
1
3
2
2
3
3
2
3 3
3
32
34
12
Ф.М.
2
3
2
2
2
2
3
3
2
2
2
1
3
3
3
33
35
13
Д.П
2
2
2
2
3
3
1
3
2
1
2
1
3
3
3
31
33
14
М.МИ.
3
2
3
3
3
1
2
3
2
3
3
3
3
3
3
39
40
15
Л.Р.
2
2
3
2
3
2
2
2
2
3
3
2
2
1
3
31
34
16
З.М.
3
2
2
2
2
3
3
3
2
1
3
2
2
3
3
33
35
17
Б.Д.
3
2
1
3
2
3
3
3
2
2
2
2
2
3
1
30
34
18
Л.Т.
3
2
3
2
2
2
2
3
3
2
2
1
1
2
3
30
33
19
Б.Ю.
2
2
2
2
1
1
1
2
2
1
2
2
3
3
3
30
32
20
З.А.
2
2
2
3
2
2
2
1
3
1
3
1
2
2
3
29
31
21
Р.Д.
3
2
2
2
1
3
2
2
2
1
3
2
3
3
1
29
32
22
А.А.
3
2
3
3
2
3
3
1
3
3
2
3
3
3
3
37
40
23
К.Ю.
2
2
3
2
2
3
2
1
3
2
2
3
2
3
3
32
35
24
М.МК.
3
2
2
2
2
1
2
3
3
1
3
2
3
1
3
30
33
25
П.І.
3
2
2
3
2
2
1
3
2
1
2
2
3
3
3
31
34
26
П.ІВ.
2
2
1
1
2
3
1
3
2
2
3
3
2
2
3
29
32
27
К.В.
3
1
3
2
3
2
1
2
1
2
3
2
3
3
3
32
34
28
О.Н.
2
2
2
2
3
2
2
1
2
1
2
3
2
3
3
30
32
29
Ш.І.
3
2
2
3
2
1
3
2
2
1
1
2
3
3
3
31
33
30
М.О.
2
2 2
2
2
2
2
2
1
3
3
3
3
3
29
33
Загальна сума та
середній бал
961 (32 бали)
1036(34,6 бали)
Таблиця № 18 Результати дослідження за тестом "Чи вмієте Ви слухати"
Бали
Рівень
Кількість студентів
Відсток від
загальної кількості
Первинний результат
Вторинний результат
Первинний результат
Вторинний результат
15-25
Низький
0
0
0%
0%
26-35
Посередній
27
23
90%
77%
36-40
Високий
3
7
10%
23%
Порівнюючи перше та друге дослідження бачимо, що у студентів
покращилась спроможність слухати та висловлювати свої думки, хоча найбільший
відсоток знову має рівень "посередній слухач" - 77%, проте
"умінням слухати і добре говорити" володіє вже 23%, а це вже на 13%
більше попереднього результату.
Згідно даного малюнку можна зробити висновок, що серед даної
групи підлітків переважає посередній рівень слухача, хоча є багато студентів,
які вміють слухати та добре говорити.
Висновки до 3-го розділу
Виходячи з цього, на наш погляд психолого-педагогічний
супровід є цілісна, системно-організована діяльність, що забезпечує створення в
межах ВНЗ комплексу соціально-психологічних і педагогічних умов для успішної
навчально-професійної підготовки, розвитку та самоактуалізації особистості
студента.
Основною метою супроводу є створення умов для прояву таких властивостей
особистості студентів, які сприяють ефективній реалізації їх потенційних
можливостей, особистісному зростанню. Після проведеного психологічного супроводу повторні
результати тестувань значно покращилися.
4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Одна з найважливіших державних задач - охорона життя та
здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та
нешкідливих умов праці. Визначення праці як доцільної діяльності людини,
спрямованої на створення благ, необхідних для існування як окремого
індивідуума, так і суспільства загалом, саме собою знеможливлює наявність
небезпечних та шкідливих умов під час професійної діяльності. З погляду безпеки
праці, доцільною діяльністю людини можна вважати тільки таку сукупність дій,
яку реалізують в умовах, безпечних для життя людини.
Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров'я та
безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті
суспільства і були пов'язані з розвитком суспільного виробництва та формуванням
суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці
приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники
інших наук та фахів вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих умов та
засобів праці. Адже саме за таких обставин людина здатна працювати
високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал супільства,
добробут усіх громадян.
Але нинішній рівень науково-технічного прогресу, з одного
боку, та соціально-економічні орієнтири розвитку сучасного суспільства, з
іншого боку, ще не спроможні створити сприятливі умови для досягнення кінцевої
мети економічного розвитку - забезпечення благополуччя людини, збереження її
здоров’я та створення найкращих можливостей для її самореалізації та
вдосконалення. Досягнути цю мету можна тільки через успішну виробничу
діяльність, вирішальним елементом якої є сама людина, її фізичний, розумовий та
духовно-моральний розвиток.
Останнім часом виявлено чимало чинників, що впливають на
ефективність системи управління безпекою праці, але головним серед них є
культура охорони праці - суспільне явище, що відображає досягнутий на певному
етапі розвитку суспільства рівень організації охорони праці. Тому підвищення
рівня освіченості населення з питань охорони праці залишається пріоритетним
завданням державної політики.
4.1
Основні організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійних
захворувань в галузі освіти
Здоров’я людини є одним із найважливіших соціальних чинників,
що свідчить про загальне здоров’я суспільства, сприятливі екологічні умови,
ефективність системи виховання, освіти та організації виробництва. Здоров’я
тісно пов’язане з професією людини, її руховою активністю, харчуванням,
звичками, характером відпочинку, психоемоційним станом, тобто способом її
життя.
Професійне здоров’я педагога є необхідною умовою його
активної життєдіяльності, реалізації, розвитку творчого потенціалу. Воно позначається на здоров’ї його
учнів і на результатах всієї навчально-виховної роботи. Нездоровий педагог не
може забезпечити учневі необхідний рівень уваги, індивідуальний підхід,
ситуацію успіху. Неблагополуччя психологічного здоров’я, деформації особистості педагога, прояви синдрому згорання
впливають на здоров’я учнів. Тому проблема збереження і зміцнення здоров’я
вчителя повинна бути однією з пріоритетних у сфері його життєвих і фахових [1].
Виробнича травма - це порушення анатомічної цілісності організму людини
або його функцій унаслідок впливу виробничих чинників.
Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних
випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом. Нещасний випадок на виробництві - це раптовий
вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок
яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть.
Професійне захворювання - це патологічний стан людини,
обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або
несприятливою дією шкідливих виробничих чинників. Професійне захворювання виникає як
наслідок дії на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих
факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може.
Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань, називається
професійною захворюваністю. Проблема стану професійної захворюваності актуальна
та потребує пошуку нових механізмів впливу на фактори та умови виникнення
професійних захворювань.
Професійна захворюваність акумулює категорію хвороб, які
виникають внаслідок впливу на організм людини несприятливих факторів
виробничого середовища, а також самого трудового процесу. Стан професійної
захворюваності - невід'ємна частина показника соціально-економічного,
технічного, культурного, етичного розвитку держави, її трудового потенціалу
У житті кожної сучасної людини робота
відіграє особливу роль, адже більшу частину часу ми перебуваємо на робочому
місці, а тому вона впливає не лише на наш характер, але й на наше здоров’я.
Розглянемо негативні чинники, що викликають професійні захворювання та
можливості їм запобігти.
Основні організаційні заходи щодо профілактики
виробничого травматизму та професійної захворюваності:
- контроль за технічним станом обладнання, інструментів,
будівель і споруд;
- контроль за дотриманням вимог нормативних документів з
охорони праці;
- нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;
- організація навчання,
перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів працівників підприємства;
- контроль за виконанням технологічного процесу
відповідно до вимог охорони праці;
- організація належних умов до проїздів і проходів
відповідно до вимог охорони праці;
- забезпечення працівників засобами індивідуального та
колективного захисту;
- забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.
Безперечно, питання охорони праці багатогранне,
складне і досить відповідальне. Адже за ним - життя і здоров'я людей, які своєю
працею створюють для держави, нації матеріальні блага. Як показує світовий
досвід безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого
виробництва [2].
4.2 Принципи і правила інформування
населення про наявність загрози виникнення надзвичайних ситуацій
Глобальний розвиток людської цивілізації крім позитивних
надбань, породив численні загрози життєво важливим інтересам людини і громадянина,
суспільства і держави. Значне
місце серед цих загроз займають небезпеки техногенної та природної сфери.
Кожна людина (громадянин) має право на захист свого життя і
здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій
забезпечення реалізації права від всіх рівнів виконавчої влади.
Захист населення - це комплекс заходів, спрямованих на
попередження негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій чи
максимального послаблення ступеня їх негативного впливу [3].
Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту
населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру є інформація та оповіщення.
Зміст інформації мають становити відомості про
надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої
класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.
Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту
населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати
населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи
виконавчої влади та виконавчі органи рад.
Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних
ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:
завчасного створення, підтримання в постійній
готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем
централізованого оповіщення населення;
організаційно-технічного з'єднання територіальних
систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах
господарювання;
завчасного створення та організаційно-технічного
з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних
систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного
затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших
об'єктів підвищеної небезпеки;
централізованого використання загальнодержавних і
галузевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення,
радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.
Оповіщення населення про загрозу і виникнення
надзвичайної ситуації у мирний, в особливий період та постійне інформування
його про наявну обстановку - одне з важливих завдань цивільного захисту України.
Для цього створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для
передачі сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту.
Основу системи оповіщення утворюють автоматизована
система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також
спеціальні засоби.
Автоматизована система оповіщення створюється завчасно
на базі загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на
державну та територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення,
поєднавши місцеву телефонну мережу для подачі сигналу "Увага всім!"
та повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення.
Оповіщення підпорядкованих штабів, органів управління
цивільного захисту і населення організовується і забезпечується старшими органами
управління.
Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і
виникнення надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про
становище є органи управління цивільного захисту відповідної
адміністративно-територіальної одиниці.
Сигнали передаються каналами зв'язку,
радіотрансляційними мережами і засобами телебачення. Одночасно з інформацією
про надзвичайну ситуацію передаються вказівки про порядок дій формувань
цивільного захисту і населення. Сигнали, подані вищим органом управління цивільного
захисту, мають дублюватися всіма підпорядкованими підсистемами. Дублювати
сигнали на об'єктах і в населенних пунктах можна за допомогою місцевого
радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в
рейку, дзвони.
Для своєчасного попередження населення введені сигнали
попередження населення у мирний і воєнний час.
Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про надзвичайну
обстановку в мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час.
Сигнал подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих
гудків. Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.
Сигнал може застати у будь-якому місці й будь-який час. В усіх випадках
необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки. Суворо
дотримуватися правил поведінки, вказівок органів цивільного захисту. Успіх
захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасної і правильної
поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів цивільного захисту
[4].
Висновки
Ефективність діяльності групи чи колективу значною мірою
залежить від успішності ділового спілкування. Сприяння досягненню
взаєморозуміння між людьми, які працюють чи навчаються пліч-о-пліч, створення
особистішого комунікативного комфорту для кожного - невід’ємна частина роботи організаційного
психолога.
Серед явищ, що ускладнюють спілкування в колективі, а іноді призводять до повного його
блокування, провідну роль відіграють комунікативні бар’єри. У загальному
вигляді комунікативні бар’єри можна визначити як перешкоди па шляху передачі
інформації від комунікатора (відправник інформації) до реципієнта (одержувача).
Комунікативні бар’єри є однією з причин виникнення і розгортання
внутрішньо-особистісних, міжособистіспих, внутрішньогрупових і міжгрупових
конфліктів, які виникають в колективах. Вони також можуть призводити до зниження результативності діяльності групи, впливати на їх міжособистісні
стосунки, емоційний стан, ступінь задоволення роботою тощо. Тому важливість
профілактики та подолання комунікативних бар’єрів в групі очевидна, а робота організаційного психолога в цьому
напрямку є нагальною.
За своїм змістом комунікативний бар’єр - це один з різновидів
психологічного бар’єру, психологічного стану, який виявляється у неадекватній
пасивності суб’єкта, що заважає виконанню тих чи інших дій.
Стосовно основних видів комунікативних бар’єрів в організації слід
зазначити, що психологами виділено кілька їх видів.
Так, деякі автори зазначають, що спілкуванню в групах можуть перешкоджати соціальні та суто психологічні
бар’єри. В першому випадку комунікація виявляється недостатньо розвиненою через
належність партнерів до різних соціальних груп - рівнів управління та сфер
діяльності. У другому випадку бар’єри виникають через
індивідуально-психологічні особливості особистості - симпатії чи антипатії,
відвертість чи її відсутність.
Інші автори виділяють типи бар’єрів, що перешкоджають як відправленню,
так і одержанню інформації в групі:
а) пов’язані зі сприйняттям інформації; б) організаційні. Причини бар’єрів
сприйняття полягають у відмінностях під час спостереження, відбору та
організації стимулів, які постійно отримують учасники комунікації, та
інтерпретації інформації. Причинами організаційних бар’єрів спілкування
виступають: завелика кількість ланок у комунікаційному ланцюжку; монополія на
інформацію; стосунки, що базуються на
статусі; обхід інформації; "зашореність" куратора чи одногрупника; захисна реакція когось із одногрупників; байдужість та недбалість ;
заклопотаність (власна чи когось із колег); неуважність тощо.
Окремо виділено комунікативні бар’єри, що виникають в управлінському
спілкуванні:
• фонетичний та стилістичний бар’єри, пов’язані з якістю дикції, темпом,
швидкістю та гучністю мовлення;
• інтелектуальний бар’єр, пов’язаний з логіко-граматичним оформленням
мовлення та особливостями мислення;
• семантичний бар’єр, який відображає індивідуальність життєвого досвіду
людини й актуалізує завдання "пошуку спільної мови";
• емоційний бар’єр пов’язаний з різним емоційним станом партнерів;
• мотиваційний бар’єр, пов’язаний з різними цілями, настановами та
мотивацією;
• бар’єр, пов’язаний з соціальними ролями "керівник",
"підлеглий" та ієрархією їх взаємин;
• бар’єр управлінської поведінки керівника (наприклад, авторитарної).
Також психологами виділено комунікативні бар’єри, що виникають у певних
комунікативних контекстах у процесі виконання професійних завдань в
організаціях - під час переговорів чи наради, спілкування редактора з автором чи директора коледжу з викладачем.
Так, у процесі переговорів можуть виникнути такі комунікативні бар’єри:
. Партнери вступають в переговори, достатньо не обміркувавши заздалегідь
свої цілі та задачі. Це можна назвати бар’єром "холодного запуску" па
початку переговорів.
. Відсутність програми. У партнерів нема чіткого плану дій в рамках
максимальних та мінімальних вимог. Переговори вести легше, якщо існують
розроблені варіанти і програми дій.
. "Головне, щоб це мене задовольняло" - партнер дотримується
тільки власних інтересів, що може блокувати співрозмовника, позбавити бажання
вести переговори.
. Неправильна комунікативна поведінка одного з партнерів негативно
позначається на атмосфері переговорів, їх учасники у відповідь на неадекватну
поведінку партнерів поводять себе емоційно та нестримано, не аргументують, а
егоїстично відстоюють тільки свою позицію, недооцінюють значення психологічних
моментів (наприклад, готовності іншої сторони піти назустріч партнеру).
Невміння слухати. Монолог - типовий бар’єр в переговорах.
. Бар’єр "пустити все на самотік". Партнер не має чіткого
уявлення про конкретні пропозиції, потреби та критерії оцінки предмета
переговорів, позицій та очікуваної реакції протилежної сторони.
Комунікативні
бар’єри, що виникають в освітніх колективах, можуть бути зумовлені об’єктивними (зовнішніми) та суб’єктивними
(внутрішніми) чинниками.
До групи об’єктивних (зовнішніх) чинників, що обумовлюють виникнення
комунікативних бар’єрів в колективі, автор відносить:
• особливості соціально-політичного розвитку суспільства, які визначають
загальний рівень демократичності комунікативних процесів, їхню орієнтацію на
міждержавні та міжнаціональні зв’язки;
• рівень матеріально-технічної оснащеності каналів інформації як загалом
у суспільстві, так і конкретно в кожному місці, де здійснюється комунікація;
• характеристику мікроситуації, пов’язаної зі спілкуванням, у конкретній
освітній організації;
• особливості проблеми, яка становить предмет комунікації.
Негативний вплив об’єктивних чинників призводить до таких видів
комунікативних бар’єрів:
- соціально-політичних;
- технічних;
- конкретно-ситуативних;
- предметно-проблемних тощо.
До групи суб’єктивних (внутрішніх) чинників, що обумовлюють виникнення
комунікативних бар’єрів в організації, відносяться:
• особливості спрямованості учасників комунікації (потреби, інтереси,
ціннісні орієнтації, соціальні настанови, життєві плани);
• характеристики пізнавальної сфери суб’єктів та об’єктів комунікації
(рівень інтелектуального розвитку, наявність загальних та професійних знань);
• особливості емоційно-динамічної сфери учасників комунікації (рівень
емоційної стабільності - нестабільності, емоційно-фізіологічний етап у момент
комунікативної взаємодії, тип темпераменту);
• особливості, які визначають стратегію взаємодії учасників спілкування
(стиль спілкування учасників комунікації, рівень психологічної готовності до спілкування,
соціально-психологічний клімат у колективі).
Суб’єктивні чинники зумовлені, як правило, національно-культурними,
соціально-професійними, віковими, статевими, індивідуально-психологічними
відмінностями учасників комунікації. Вплив суб’єктивних чинників спричиняє
вплив таких комунікативних бар’єрів:
- мовно-національних;
- професійних;
- освітніх;
- вікових;
- статевих;
- особистісних;
- власне комунікативних (вербальних чи невербальних) [6].
Список використаних джерел
. Афанасьев. В.Г. Человек в
управлений обществом. - М., 2007 г
2. Бацевич Ф.С. Основи
комунікативної діяльності: Підручник, - К., Видавничий центр
"Академія", 2004 р
3. Браім М.Н Етика ділового
спілкування. - Мінськ, 2009.
4. Беляцкий Н.П. і ін.,
Управління персоналом: Навчань. Посібник; Мн.: Інтерпрессервіс, екоперспектіва,
2012. - 352 с.
5. Головин В. Азбука ділового
етикету /Эхо планети/.
6. Городяненко В.Г. -
Соціологія: підручник. - К. - "Академія"., 2003р.
7. Ковалев А.Г. Курс лекций по
социальной психологии. М., 1994,
8. Коваленко А.Б. Корнєв М.Н.
Соціальна психологія К, . - 2006 р.
9. Котарбинский Т. Трактат о
хорошей работе. М., Экономика, 1994.
10. Ксенчук Е.В., Киянова М.К.
Технология успеха . Минск, 1993.
11. Ковалев А.Г. Коллектив и
социально-психологические проблеми руководства. М., 2008.
. Москаленко В.В. Соціальна
психологія К - 2008 р.
. Орбан-Лембрик К.Т Психологія
управління К,. - 2011 р.
14. Потеряхин А.Л. Психология
управлення, основи межличностного общения. К.1999р.
15. Скрипник М. Мистецтво бути
педагогом К - 06р. Видавничий дім Шкільний світ.
16. Степанов О.М Психологічна
енциклопедія . К - 2006р.
17. Упорядник Бондарчук Н.П.
Психологічний погляд на імідж вчителя. Педагогічний імідж-клуб. Рівне 2009р.
. Шейнов В.П. Психологія і
етика ділового контакту. - К., 2006.
19. Н. Мусатенко Хурнал Психолог.
Видавництво шкільний світ № (307) травень 2008 р.
20. О. Осадько Хурнал Психолог. Видавництво Шкільний
світ № 40 (184) жовтень 2005 р.
21. Молчанова Журнал Психолог.
Видавництво Шкільний світ № 29-30 (365-366) серпень 2009 р.
22. www.refme.org.ua Основні ознаки офіційно-ділового
стилю
23. www.toplutsk.com Бізнес портал Етика ділового
спілкування
24. www.referat.mirslovarei.com Раздел: Менеджмент и трудовые
отношения
25. www.revolution.allbest.ru Корпоративні
звичаї. Ділові відносини. Ділова етика.
26. Слюсарев Ю.В. Психологическое
сопровождение как фактор
. активизации саморазвития
личности: Автореф. дис. … канд. психол. наук. СПб., 2011. - 16 с
28. Максименко С. Д. Психологія
особистості: підруч. [для студ. вищ. навч.
закл.] / С.Д.Максименко. - К.: Вид-во ТОВ "КММ", 2007. - 296 с.
29. Болонський процес у фактах і документах /
Упорядники Степко М. Ф.,
Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. - Київ-Тернопіль :
Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - 52 с.
30. Бурдейна Л. І. Формування моральної культури студентів
вищих нвчальних закладів торгов.
-економ. профілю: автореф. дис... канд. пед. н.; Тернопільський нац. Пед. ун-т
ім. В. Г натюка / Л. І. Бурдейна. - Т. 1. - 2005
. Вишневська О. О. Педагогічні умови формування
ділової культури студентів бізнес-коледжу в системі соціалізації особистості :
дис. канд. пед.
наук. спец : 13.00.05. / О. О. Вишневська. - Харків. - 2002. - 202 с.
32. Доронина М. С. Культура общения деловых партнеров / М.
Доронина. - Х. : ИД, 2010. - 192 с.
. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті. "
Освіта України", 2002. - № 33.
. Рембач О. О. Формування культури ділового
спілкування майбутніх міжнародних аналітиків у вищих навчальних закладах : дис.
канд. пед. наук. спец :
13.00.04. / О. О. Рембач. - Вінниця. - 2005. - 369 с.ох
О. Олійник. Ділове спілкування:
Навчальний посібник. - Красноармійськ: КІІ ДонНТУ, 2009. - с.380
35. Т. І. Туркот. Педагогіка вищої школи: навч.
посібник / Т. І. Туркот. - К.: Кондор, 2011. - 628 с
36. Подоляк Л.Г. Психологія вищої
школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів /Подоляк Л.Г., Юрченко
В.І. - К.: ТОВ
"Філ-студія"
. В.В. Волошина, Л.В.
Долинська, С.О. Ставицька, О.В. Темрук Загальна психологія: Практикум: Навч.
посібн. - К.: Каравела, 2005. - 280 с
. Е. Гуцало. Від теорії - до
практики: дослідження малої навчальної групи (класу) студентами-практикантами
педагогічного університету Навчально-методичний посібник. /Е.У.Гуцало. -
Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2012.
39. Москаленко В.В. М 82 Соціальна
психологія. Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2011. - 624 с.
40. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: - К.:
Академвидав, 2003
41. Психологія: Навчальний
посібник / О.В. Винославська, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, В.Л. Зливков та ін.; За
наук. ред. О.В. Винославської. - К.: Фірма "ІНКОС", 2009. - 352 с.
. Гайдук Л., Отвага І.
Професійні хвороби та шляхи їх профілактики // Охорона праці. - 2004. - № 11. -
С. 36 - 38.
. Запорожець
О.І.,Протоєрейський О.С.,Франчук Г.М.,Боровик І.М. Основи охорони
праці.Підручник.-К.:Центр учбової літератури,2009.-264с
. Кулаков М.А., Ляпун В.О.,
Цивільна оборона: навч. посіб. та ін. - Харків: НТУ―ХПІ, 2005 - с.363
. Стеблюк М.І. Цивільна
оборона та цивільний захист: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2007. - 487 с.
. Філоненко М. М. Психологія
спілкування: підручник /. М. М. Філоненко. - К.: Центр навчальної літератури,
2008. -. 224 с
. Карамушка Л.М. Технології
роботи організаційних психологів: Навчальний посібник / К.: Фірма
"ІНКОС", 2005.- 366 c.
Додаток 1
Методика "Оцінка психологічної
атмосфери в колективі" (А. Ф. Фідлер)
Інструкція: методика дозволяє
оцінювати психологічну атмосферу в колективі і прогнозувати потенційну
конфліктогенність і тенденцію до виникнення і ескалації конфліктів. На бланку
приведені протилежні по значенню пари слів, за допомогою яких можна описати
атмосферу у Вашому колективі.
Вам необхідно дати відповідь по
кожному з 10 пунктів шкали, що представлена на бланку до методики. Відповідь
дасться зліва направо в балах. Вам потрібно вибрати відповідний бал від 1 до 8.
Чим ближче до правого або лівого
слова в кожній парі (Ви поставите знак "+"), тим більше виражена ця
ознака у Вашому колективі.
Бланк до методики
№
1
2
3
4
5
6
7
8
1.
Доброзичливість
Ворожість
2.
Згода
Незгода
3.
Задоволеність
Незадоволеність
4.
Захопленість
Байдужість
5.
Продуктивність
Непродуктивність
6.
Теплота
Холодність
7.
Співпраця
Відсутність
співпраці
8.
Взаємна підтримка
Взаємні докори
9.
Цікавість
Нудьга
10.
Успішність
Неуспіх
Обробка та інтерпретація результатів:
Таким чином, чим лівіше розташований
знак "+", тим нижче бал, і, відповідно, на думку оцінюючого,
сприятлива психологічна атмосфера в колективі, нижче напруженість і потенціал
конфліктогенності.
Підсумковий показник коливається від
10 (позитивна оцінка) до 80 (негативна оцінка).
Нижчий бал - позитивна оцінка, вищий
бал - негативна оцінка.
Підрахуйте загальну суму балів по
всіх 10 пунктах.
10 балів - найвища позитивна оцінка
психологічного клімату в групі.
11-44 балів - позитивний показник
вище середнього, позитивна атмосфера переважає.
45 балів - середній рівень, в групі
не завжди все добре, іноді можуть виникати конфліктні ситуації.
46-79 балів - негативний показник
вище середнього, негативна атмосфера переважає, часті конфлікти.
80 балів - найвища негативна оцінка
психологічного клімату в групі, високий рівень ймовірності конфлікті
На підставі індивідуальних відповідей
або профілів, що отримані від кожного з членів колективу створюється середній
профіль.
Методика може здійснюватися анонімно, що підвищує її
надійність. Надійність збільшується і в поєднанні з іншими методиками,
наприклад, соціометрією.
Додаток 2
З метою вдосконалення навчально-виховного процесу керівництву факультету
(кафедри) хотілося б уточнити, як складаються відносини між студентами у вашій
академічній групі. Ваші відповіді на запропоновані нижче запитання допоможуть
нам отримати необхідну інформацію.
Пам´ятайте, що Ваші відповіді залишатимуться в таємниці і будуть
використані при плануванні навчально-виховної роботи.
. Назвіть трьох найактивніших студентів вашої групи (якщо відносите до
них і себе, не соромтесь, напишіть своє прізвище)
_____________________________________________________
. Іноді в процесі навчання виникають питання, з якими Вам не хотілося б
звертатись до викладача. До кого зі студентів групи Ви б звернулись(їх може
бути більше ніж один)?
_____________________________________________________
. До кого б Ви не звернулись?
_____________________________________________________
. Якби довелось удвох виконувати громадське доручення, кого б Ви вибрали
своїм партнером?
_____________________________________________________
. Кого б Ви не вибрали ні в якому разі?
_____________________________________________________
. Хто б Вас вибрав для цього доручення?
_____________________________________________________
. Припустимо, необхідно створити групу з п´яти осіб, яка б гідно та різнобічно
представляла колектив. Хто мав би увійти до цієї групи (можна назвати і себе)?
______________________________________________________
. Кого з обраних п´яти осіб можна призначити керівником цієї групи?
______________________________________________________
На основі аналізу отриманих відповідей, можна отримати
уявлення про позицію кожного студента у міжособистісних відносинах, його
популярність - непопулярність, взаємність відносин і спілкування, склад
мікрогруп, що існують в академічній групі. При аналізі результатів соціометричного дослідження
використовують два взаємодоповнюючі графічні способи: 1) матриці вибору; 2)
соціограми. Їх кількість відповідає числу критеріїв вибору, що використовуються
у дослідженні.
Матриця вибору - це таблиця, в якій по вертикалі під відповідними
номерами записують (за алфавітом) прізвища всіх студентів академічної групи, що
досліджується , а по горизонталі - лише їх номери. На відповідних перетинах
цифрами 1, 2, 3 позначають тих, кого вибрав кожен учасник дослідження у першу,
другу і третю чергу. Серед студентів є такі, що обрали один одного, тобто їх
вибір виявився взаємним (у таблиці 17 взаємні вибори позначені жирним шрифтом).
У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на
стан особистості в міжособистісних відносинах.
"Зірка" - член групи (колективу), що отримує найбільшу
кількість виборів. Як правило "зірок" у групі - 1-2. У наведеному в
табл. 17 прикладі - це студенти під номерами 5 і 7 у списку групи.
"Бажаний" - член групи (колективу), що отримує половину або
трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому.
"Відтиснутий" - член групи (колективу), що отримує 1-2 вибори.
"Ізольований" - член групи (колективу), який не отримав жодного
вибору. У наведеному прикладі у такому стані перебуває 2-й за списком студент.
"Відкинутий" - той, кого називають при відповіді на запитання:
"З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?" (3-тє та 5-те
запитання анкети).
Дослідження груп і колективів показує, що "бажаних" та
"відтиснутих" у них більшість.
Таким чином, кожен член групи (колективу) займає певну позицію, яка не
завжди є однаковою у ділових та особистих стосунках. Наприклад, один студент у
ділових стосунках має статус "відтиснутого", в особистих -
"бажаного"; інший - в особистих - "зірка", а в ділових -
"бажаний". Але може бути і збіг статусу: "бажаний" у
ділових і особистих стосунках.
Важливим феноменом у міжособистісних стосунках є соціально-психологічна
рефлексія - здатність індивіда сприймати і оцінювати свої взаємовідносини з
іншими членами групи (див запитання 1, 6, 7 анкети).
Дослідженнями встановлено, що домагання і оцінка студентів іншими членами
групи, які є складовими рефлексії, не завжди гармонійно співвідносяться. Так,
збіг самооцінки з оцінкою іншими вказує на те, що домагання відповідають
реальній позиції в групі. Розбіжність домагань з реальною позицією в групі
свідчить про те, що домагання завищені або занижені.
Соціально-психологічна рефлексія вимірюється рефлексивним коефіцієнтом
усвідомлення (РКУ):
Де В - число, що дорівнює кількості
виборів партнера, яке підтвердилось;
В1 - число, що дорівнює кількості очікуваних виборів.
Результати ставлень випробуваних один до одного при відповіді за
будь-яким критерієм можна також відобразити на соціограмі (рис. 23), тобто у
вигляді схеми, яка більш наочно, ніж матриця вибору, демонструє структуру
міжособистісних відносин в групі, що досліджується.
Для передачі змісту взаємодій членів групи використовують наступну
символіку:
Як видно з матриці вибору та соціограми, соціометричний метод є досить
оперативним. За невеликих витрат часу з його допомогою може бути достатньо
чітко представлена картина внутрішньогрупових емоційних зв´язків. У подальшому вона має бути
наповнена більш глибоким змістом за допомогою, інших методів та методик.
Додаток 3
Групова згуртованість - надзвичайно важливий параметр,
що показує ступінь інтеграції. Для дослідження
використовується методика Сішора. Вона складається з 5 питань з декількома варіантами відповідей на кожний. Відповіді кодуються в балах
згідно з приведеним у дужках значенням
(максимальна сума - 19 балів, мінімальна - 5).
У ході опитування бали оголошувати не потрібно.. Як би
ви оцінили свою приналежність до групи?
. Почуваю себе її членом, частиною колективу (5).
. Беру участь у більшості видів діяльності (4).
. Беру участь в одних видах діяльності і не беру
участі в інших (3).
. Не відчуваю, що є членом групи (2).
. Живу й існую окремо від групи (1).
. Не знаю, важко відповісти (I).. Перейшли б ви в іншу
групу, якби представилася така можливість (без зміни інших умов)?
. Так, дуже хотів би перейти (1).
. Скоріше перейшов би, ніж залишився (2).
. Не бачу ніякої різниці (3).
. Швидше за все, залишився б у своїй групі (4).
. Дуже хотів би залишитися у своїй групі (5).
. Не знаю, важко сказати (1).. Які взаємини між
членами вашої групи?
. Кращі, ніж у більшості класів (3).
. Приблизно такі ж, як і в більшості класів (2).
. Гірше, ніж у більшості класів (1).
. Не знаю, важко сказати (I).. Які у вас взаємини з
педагогами?
. Кращі, ніж у більшості класів (3).
. Приблизно такі ж, як і в більшості класів (2).
. Гірше, ніж у більшості класів (1).
. Не знаю (1).. Яке відношення до навчання у вашому
класі?
. Краще, ніж у більшості класів (3).
. Приблизно такі ж, як і в більшості класів(2).
. Гірше, ніж у більшості класів (I).
. Не знаю (1).
Групова матриця результатів
для визначення індексу групової згуртованості групи
№
ПРІЗВИЩЕ
НОМЕРИ ЗАПИТАНЬ
ЗАГАЛЬНА СУМА БАЛІВ
1
2
3
4
5
1
2
3
4
5
6
7
8
9
СЕРЕДНЄ АРИФМЕТИЧНЕ
На основі індивідуальних результатів опитування
роблять загальну оцінку груповоїзгуртованості в класі. Для цього всі результати
заносять у зведену таблицю:
Аналіз групової матриці результатів
балів - високий рівень групової згуртованості, всі
студенти відчувають сильну прихильність і
симпатію один до одного.
-13 балів - рівень вище середнього, більшість
студентів відчувають симпатію і прихильність один
до одного, проте є випадки неприязні та незадоволення.
балів - середній рівень групової згуртованості,
половина студентів симпатизують один одному,
решта ставиться до групи без особливої приязні.
-6 балів - рівень нижче середнього, студентів
здебільшого не відчувають прихильності і симпатії
один до одного.
балів - низький рівень групової згуртованості,
більшість студентів ставляться один до одного
неприязно.
Додаток 4
. Яка, на вашу думку, мета бесіди чи розмови?
а) краще познайомитися зі співрозмовником;
б) висловити свою точку зору з даного питання;
в) поділитись думками й обговорити їх.
. Чи ставлять ваші діти або діти ваших друзів такі
запитання, наприклад: "Де сплять
хмаринки?" або "Чи була бабуся маленькою?":
а) часто;
б) ніколи;
в) інколи.
. Чи доводилося вам зранку, збираючись на роботу,
наспівувати?
а) так, завжди одну і ту ж пісню; в) ні, ніколи.
. Чи ставите ви запитання доповідачеві у кінці зборів?
а) так, завжди є про що запитати;
б) інколи, коли ви не погоджуєтеся з викладеною точкою
зору;
в) ніколи, оскільки не вірите, що одне запитання може
змінити ваш точку зору.
. Після розмови з другом чи колегою, чи траплялося вам
змінювати свою точку зору з певної проблеми:
а) так, дуже часто;
б) інколи;
в) ніколи.
. Коли розмовляєте з ким-небудь, то:
а) частіше говорите ви;
б) частіше говорить ваш співрозмовник;
в) ви говорите приблизно однаково.
. За однієї ціни, що ви купите?
а) книжку;
б) платівку чи СD-диск;
в) білет у кіно.
. Колега хоче поділитися з вами своїми проблемами, які
вас не стосуються. Що ви подумаєте?
а) що втратили цінний час;
б) що тепер матимете на нього вплив;
в) що спробуєте йому допомогти.
. Які з трьох фраз найбільше підходять до вашої точки
зору?
а) тільки спеціаліст може висловлювати думки з даних проблем;
б) кожен може говорити про все, якщо вміє добре
висловлювати свою думку;
в) спеціалісти не завжди хороші оратори, щоб
переконливо говорити про свої досягнення.
. Якщо в розмові ви губите розуміння змісту слів, то :
а) зупините співрозмовника і попросите його знову
пояснити сказане;
б) відзначите про себе незрозумілі місця, щоб запитати
про них у кінці розмови;
в) вам завжди все зрозуміло.
. Чи можете ви повторити повідомлення чи пісню, почуті
вранці по радіо?
а) так, завжди;
б) так, але вам необхідний час, щоб пригадати;
в) не можете пригадати.
. У естрадного співака, перш за все, ви цінуєте:
а) голос;
б) зовнішній вигляд;
в) поведінку на сцені.
. Відвідування концерту для вас:
а) подія, яка приносить задоволення;
б) світський обов'язок;
в) задоволення, якщо виконують пісні ваших улюблених
композиторів.
. Ви в гостях, де окрім вас ще 5-6 чоловік. Коли ви
включаєтесь у розмову, то найчастіше :
а) ніхто не слухає вас;
б) усі замовкають, щоб вислухати вас;
в) ви взагалі уникаєте втручання в розмову.
. Ви знаходитеся в курсі подій суспільного життя,
завдяки:
а) перегляду телепередач;
б) прослуховуванню радіопередач;
в) читанню газет.
Запитання №
Бали за відповіді
а
б
в
1
2
1
3
2
3
1
2
3
2
3
1
4
2
3
1
5
2
3
1
6
1
2
3
7
3
1
2
8
1
2
3
9
1
2
3
10
3
3
1
11
3
2
1
12
3
1
2
13
3
1
2
14
2
3
1
15
3
3
1
Результати тесту
15-25 балів: якщо ви чесно відповіли на запитання й отримали вказану
кількість балів, то це означає, що вам важко слухати свого співбесідника. Ви навіть
не уявляєте, яку користь можете отримати для себе з розмови і збагатити свої
знання, або ж просто забуваєте про це.
25-35 балів: ви - посередній слухач. Для вас бесіда - не головне джерело
інформації і не основа спілкування. Вам треба подолати психологічний бар'єр між
собою і співбесідником. Багато чого можна дізнатися і від інших, не тільки ви
один знаєте істину. Уважно прислухайтеся до того, що вам говорять, вислуховуйте
навіть зауваження, оскільки вам необхідно слухати набагато більше, ніж ви це робите.
35-40 балів: вам властива рідкісна якість - уміти слухати і добре
говорити. Вести розмову для вас задоволення. Ваші співрозмовники завжди можуть
узяти від вас щось корисне. Ви вмієте входити в становище інших людей, а це
особлива риса характеру, яку потрібно цінувати.
Зразок анкети
для проведення соціометричного дослідження в академічній групі
Шановний
студент!
