Материал: Проектування та розрахунок системи автоматичного пожежогасіння

Приймаємо Lр = 7 м.

Відстань від сповіщувача до стіни:

де: 4,5 - максимальна відстань від сповіщувача до стіни (таблиця Л1 ДБН В 2.5-13-98)

Тоді у відповідності з розташуванням на плані приміщення фактична кількість пожежних сповіщувачів, необхідних для даного приміщення, буде дорівнювати 18 шт., що більше за необхідну кількість (9 шт.). Для підключення сповіщувачів в бібліотеці необхідно один шлейф сигналізації, тому що кількість сповіщувачів в ньому не перевищує 50 штук. Другий промінь приймальної апаратури використовується в якості резервного, що не протирічить вимогам п. 1.6.10 ДБН В 2.5-13-98.

Опис роботи системи автоматичної пожежної сигналізації.

При виникненні пожежі в захищаємому приміщенні швидко починає утворюватися велика кількість диму. На її зростання реагує пожежний сповіщувач ИПК-4, який відноситься до димових пожежних сповіщувачів. Сповіщувач являє собою автоматичне фотоелектричне обладнання, яке здійснює електричну та оптичну сигналізацію про появу диму в місці його знаходження. Електрична сигналізація здійснюється шляхом зменшення внутрішнього опору сповіщувача, оптична - вмиканням оптичного індикатора спрацювання. Основним вузлом і елементом даної системи автоматичної пожежної сигналізації є мо  дулятор випромінювача, який формує імпульси струму, що живлять випромінювач. Випромінювач перетворює ці імпульси струму в імпульси інфрачервоного випромінювання такої ж самої довготи. Відбиваючись від частинок диму, це випромінювання попадає на фотодіод. Імпульси напруги, які виникають на виході фотодіоду, посилюються і поступають до накопичувача імпульсів. В результаті поступлення на вхід накопичувача чотирьох, які слідують один за одним імпульсів напруги на його вході, напруга зростає до величини, достатньої до запуску тригера. Тригер переходить на другий постійний стан і залишається в ньому до відключення напруги живлення сповіщувача.

Вибір типу автоматичної установки пожежогасіння.

Тип установки пожежогасіння та вогнегасна речовина вибирається з урахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів, що зберігаються, виробляються або застосовуються.

Горючою речовиною у столярній майстерні цирку є, безпосередньо, деревина. Враховуючи фізико-хімічні властивості гасу, значну площу захисту та економічну доцільність застосування вогнегасної речовини для гасіння можливої пожежі у столярній майстерні приймаємо воду, як найбільш ефективний засіб, що має добрі охолоджуючі властивості.

Враховуючи, що швидкість, з якою горить деревина значна, також враховуючи економічну доцільність використання кожного виду АУПГ, тому для гасіння можливої пожежі приймаємо водяну спринклерну автоматичну установку пожежогасіння, яка найбільш підходить до застосування із урахуванням показників ергономічності та надійності.

Крім цього, для виконання гідравлічного розрахунку установки, необхідно здійснити вибір початкових даних, які наводяться в ДБН В 2.5-13-98 Пожежна автоматика будівель та споруд. Так, згідно з додатком В таблиці В-І столярна майстерня відносяться до 2 групи приміщень. За табл. Б-1 приймаємо, що інтенсивність зрошування водою для приміщень 2 групи становить 0,12 л/с×м2. Площа, що захищається одним зрошувачем, становить 12 кв. м. Площа для розрахунку витрат води - 96 кв. м. Час роботи установки - 60 хвилин. Відстань між зрошувачами - 4м.

Для вибору зрошувача необхідно спочатку визначити розхід з одного зрошувача при інтенсивності 0,12 л/с×м2

Тоді для гасіння пожежі приймаємо водяний спринклерний зрошувач СВ-10 діаметром 10 мм, коефіцієнт витрат якого становить 0,31, мі  німальний вільний напір - 5 м, а максимальний припустимий напір -100 м, поріг спрацювання - 72 0С, інертність - 2 хв., площа захисту 12 м2, робоча температура - від “- 50 0С” до “+ 50 0С”.

5. Гідравлічний розрахунок автоматичних установок пожежогасіння

Для проведення гідравлічного розрахунку спринклерної установки водяного пожежогасіння необхідно провести трасировку трубопроводів і розмістити зрошувачі у відповідності з нормативними вимогами. Необхідно враховувати також той факт, що максимальна відстань між зрошувачами повинна становить 4 м, а відстань між зрошувачами та стіною повинна дорівнювати половині відстані між зрошувачами, тобто 2 м. Виконавши рівномірне розміщення зрошувачів отримуємо, що їх кількість становить 6 шт.

І = 0,12 л/с кв.м - інтенсивність зрошування;Fзр= 12 кв. м - площа, що захищається одним зрошувачем;k=0,31 - коефіцієнт витрат через зрошувач;

n = 5 м/с - швидкість руху води по трубопроводах.

1. Визначаємо необхідний напір Нд на диктую чому зрошувачі:

Але мінімальний розрахунковий напір на зрошувачі СВ-10 повинен бути не менше 5 м., отже приймаємо напір на диктую чому зрошувачі рівним 22 м.

. Визначаємо розхід з диктуючого зрошувача 1 першої секції

3. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 1-2.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 25 мм з значенням коефіцієнта кт = 3,44

. Визначаємо втрати напору на ділянці 1-2

. Визначаємо напір у 2-го зрошувача.

6. Визначаємо розхід у 2-го зрошувача.

7. Визначаємо розхід води на ділянці 2-3.

8. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 2-3.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97

. Визначаємо втрати напору на ділянці 2-3

10. Визначаємо напір у 3-го зрошувача.

11. Визначаємо розхід у 3-го зрошувача.

12. Визначаємо розхід води на ділянці 3-4.

13. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 3-4.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7

. Визначаємо втрати напору на ділянці 3-4

15. Визначаємо напір у точці 4.

16. Визначаємо розхід у 4-го зрошувача.

. Визначаємо розхід води на ділянці 4-а.

18. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 4-а.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7

. Визначаємо втрати напору на ділянці 4-а

20. Визначаємо напір у точці “а”.

Розрахунок лівої гілки І-го рядка показав, що для забезпечення необхідної інтенсивності гасіння потрібний розхід вогнегасної речовини 6,15 л/с при напорі 29,79 м вод. ст.

Проводимо розрахунок правої гілки рядка.

. Враховуючи симетричність приймаємо: Н5=Н1=21,57 м., q5=q1=1,45 л/с,

. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 5-6.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97

. Визначаємо втрати напору на ділянці 5-6:

4. Визначаємо напір у точці 6.

5. Визначаємо розхід у 6-го зрошувача.

6. Визначаємо розхід води на ділянці 6-5.

7. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 6-5.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97

. Визначаємо втрати напору на ділянці 6-5:

9. Визначаємо напір у точці 5.

10. Визначаємо розхід у 5-го зрошувача.

11. Визначаємо розхід води на ділянці 5-а.

12. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 5-а.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7

. Визначаємо втрати напору на ділянці 5-а:

14. Визначаємо напір у точці а.

Оскільки в одній точці не можуть бути різні напори, тому приймаємо у точці а більший напір На = 29,79 м.вод.ст. Тоді визначаємо виправний розхід для правої гілки:

Визначаємо загальний розхід води з першого рядка:

При напорі На = 29,79 м. вод. ст.

Розрахунок ІІ рядка

. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці а-б.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 65 мм з значенням коефіцієнта кт = 572

. Визначаємо втрати напору на ділянці а-б

3. Визначаємо напір у точці б.

4. Визначаємо характеристику ряду (по І-му рядку).

Ця характеристика для всіх рядків однакова, так як конструкція всіх рядків однакова.

. Визначаємо розхід води з ІІ-го рядка.

Розрахунок ІІІ рядка

. Визначаємо розхід води на ділянці б-в.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці б-в.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 80 мм з значенням коефіцієнта кт = 1429

. Визначаємо втрати напору на ділянці б-в

4. Визначаємо напір у точці “в”.

5. Визначаємо розхід води з ІІІ-го рядка.

Таким чином для ІІI рядка QІІІ= 11,37 л/с Нв= 32 м вод. ст.

Розрахунок ІV рядка

. Визначаємо розхід розчину на ділянці в-г.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці в-г.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 100 мм з значенням коефіцієнта кт = 5757

. Визначаємо втрати напору на ділянці в-г

4. Визначаємо напір у точці г.

5. Визначаємо розхід води з ІV-го рядка.

Таким чином для ІV рядка QІV=11,5 л/с Нг= 32,78 м. вод. ст.

Розрахунок V рядка

. Визначаємо розхід води на ділянці г-д.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці г-д.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 125 мм з значенням коефіцієнта кт = 18070

. Визначаємо втрати напору на ділянці г-д

4. Визначаємо напір у точці д.

5. Визначаємо розхід води з V-го рядка.

Таким чином для V рядка QV= 11,5 л/с Нд= 33,2 м вод. ст.

Розрахунок VI рядка

. Визначаємо розхід води на ділянці д-є.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці д-є.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 125 мм з значенням коефіцієнта кт = 18070

. Визначаємо втрати напору на ділянці д-є

4. Визначаємо напір у точці є.

5. Визначаємо розхід води з VІ-го рядка.

Таким чином для VI рядка QVI= 11,7 л/с Нє= 33,9 м вод. ст.

Розрахунок VII рядка

. Визначаємо розхід води на ділянці є-ж.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на діля  нці є-ж.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920

. Визначаємо втрати напору на ділянці є-ж

4. Визначаємо напір у точці ж.