Материал: Проектування фундаменту глибокого закладення

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

 (2.14)

,c- нормальна складова навантаження, діючого на рівні підошви фундаменту з урахуванням ваги ґрунту і паль

АII,c- площа підошви умовного фундаменту

Нормальне навантаження від ваги паль

 

Сумарне навантаження NII,c=37747+43939+1946=83632 кН

Розміри підошви умовного фундаменту

 

вII,c=4,9+2·15,2tg аII,c=14,26 +

розрахункове значення кута внутрішнього тертя при розрахунках за другою групою граничних станів

Середній тиск

 

Таблиця 2.1 - Обчислення побутових тисків

Відмітка

Грунт

gSB або g, кН/м3

Потужність шару h, м

Тиск

Повний тиск, кПа

 





від ваги шару

від сумарної ваги


 






ґрунту

води


 

63,00

Рівень води РМВ

10






 

61,00

Покрівля пилуватого піску

9,49






 

53,00

Підошва піску пилуваого

9,49

 8

75,92

75,92


75,92

 

45,00

Супісок

 10,44

8

83,52

159,44


159,44

 

45,00

Покрівля суглинку




159,44

180

339,44

 

43,30

Підошва ф-ту

20,16

1,7

34,28



373,72

 

47,26

---“----

20,16

3,96

79,83



453,55

 

50,90

---“----

20,16

3,96

79,83



533,38

 

54,54

---“----

20,16

3,96

79,83



613,21

 

58,18

---“----

20,16

3,96

79,83



693,04

61,82

---“----

20,16

3,96

79,83



722,87


Додатковий тиск під підошвою умовного фундаменту


Для точок розташованих на межі шарів

zр=

 коефіцієнт розсіювання який визначається за БНІП

нижню межу стисненої зони рекомендується визначати шляхом порівняння додаткового тиску з 0.2 Gzg

Таблиця 2.2 - Обчислення додаткового тиску

Відмітка  Відстань від підошви фундаменту до шару z,м      Додатковий тиск

кпа0.2 zg





 

43,300

0

2,01

0

1

117,65

74,74

39,340

1,7

2,01

0,8

0,8725

102,65

90,71

35,380

3,96

2,01

1,6

0,6001

61,6

106,68

31,420

3,96

2,01

2,4

0,40325

24,84

122,64

27,460

3,96

2,01

3,2

0,27895

6,93

138,61

23,500

3,96

2,01

4,0

0,2007

1,39

144,57


Таблиця 2.3 - Обчислення осідання

Відмітка

Потужність шару

Додатковий тиск

Середній додатковий Тиск Gzрi




Біля верху шару

Біля низу шару




43,30-39,34

1,7

117,65

102,65

110,15

0,00002

0,004

39,34-35,38

3,96

102,65

61,6

82,13

0,00002

0,007

Разом

0,011


Осідання S=1,1см

3. Розрахунки по проведенню робіт по спорудженні пальового фундаменту

В залежності від ґрунтових умов і глибини занурення паль треба прийняти найбільш раціональний спосіб занурення. Необхідно розглянути декілька доцільних способів занурення, враховуючи при цьому, що механізми ударної дії (молоти) найбільш раціональні в глинястих ґрунтах, а віброзанурювання раціональне в піщаних ґрунтах. В даному випадку приймаємо механізм ударної дії.

Необхідну енергію удару молота треба підбирати за величиною мінімальної енергії удару за формулою

Де N- розрахункове навантаження , яке передається на палю , кН

=1839кН

В залежності від потрібної величині енергії удару визначають палебійний агрегат.

Приймаємо трубчастий дизель-молот з повітряним охолоджуванням

МД - 3500 , який має енергію

Прийнятий молот повинен задовольняти вимогам

 (3.1)

- маса молота , т- маса палі з наголовником , т- маса підбабка , т

Еd- розрахункова енергія удару ,кН

Перевіряємо можливість використання молота

<0,6

У процесі занурювання треба контролювати відказ палі. При забиванні паль довжиною до 25м визначають залишковий відказ за формулою

 (3.2)

коефіцієнт який приймається для залізобетонних паль з наголовниками 1500

А- площа, обмежена зовнішнім контуром суцільного або повного поперченого перерізу стовбура палі , м2

Еd- розрахункова енергія удару ,кН- маса молота , т- маса палі з наголовником , т- маса підбабка , тнесуча здатність паль по ґрунту , кН.

коефіцієнт відновлення удару при забиванні залізобетонних паль і паль оболонок молотами ударної дії з використанням наголовника з дерев’яним вкладишем

<2мм

Так як при забиванні паль відказ Sa < 0.002м треба використовувати молот з більшою енергією удару.

Приймаємо трубчастий дизель-молот з повітряним охолоджуванням

МД - 5000 , який має енергію

Визначають залишковий відказ за формулою:

 

>2мм

Висновок

Із великої кількості видів паль у фундаментах опор мостів найбільш часто застосовують забивні залізобетонні палі і палі - оболонки з ненапруженою повздовжньої арматурою, а також бурові палі різних типів з високим або низьким пальовим ростверком.

Всі типи мостових паль відрізняються від паль промислового і цивільного будівництва більш потужним армуванням. Забивні залізобетонні палі і палі-оболонки для мостового будівництва в залежності від типу армування можуть бути не тріщиностійкими, тріщиностійкими, витривалими.

В нашому випадку діаметр палі дорівнює 80см. Такі палі заглиблюють в ґрунт з допомогою молота, віброзанурювача, вітровдавлюючих і вдавлюючих пристроїв.

Попередні розміри низького ростверку і глибину закладення його підошви дозволяється приймати як для фундаменту мілкого закладання.

Розрахункові навантаження в різних сполученнях, діючих на рівні підошви ростверку, також дозволяється приймати як для фундаменту мілкого закладення на рівні підошви.

Оцінюючи ґрунтові умови майданчика будівництва, можна зробити висновок, що перший шар ґрунту - пісок пилуватий - недоцільно приймати за несучий пласт, так як найкоротша паля може бути 8м.

варіант. Довжина палі дорівнює 17м.

варіант. Довжина палі дорівнює 22м, як найдовша допустима. Після порівняння техніко економічних показників обох варіантів треба остаточно вибрати несучий пласт ґрунту.

Література

1. Кожушко В.П. Основи і фундаменти: Підручник для вузів: В 2-х ч. Ч.1.- Харків: ХНАДУ,2011.-500с.

. Кожушко В.П. Основи і фундаменти: Підручник для вузів: В 2-х ч. Ч.2.- Харків: ХНАДУ,2009.-492с.

. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування.: ДБН В.2.1-10-2009.-(Чинні від 2009.07.01)-К.:Міжрегіонбуд України, 2009.-104с.-(Нормативні будівельні норми України)

. СНиП 2.02.03-85. Свайные фундаменты.- М.: ГУП ЦПП, 2011.-48с.

. ДБН В.2.3-14: 2006 Споруди транспорту. Мости та труби. Правила проектування. К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, 2011.- 359с.

. СНиП 3.02.01-87. Земляные сооружения, основания и фундаменты. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989.- 128с.

. СНиП 2.06.07-87. Подпорные стенки, судоходные шлюзы, рыбопропускные и рыбозащитные сооружения/Госстрой СССР. - Москва: ЦИТП Госстроя СССР, 1987.-40с.