Материал: Проблема безробіття в світовій економіці

Проблема безробіття в світовій економіці

Вступ

Кожний день у світі відбувається безліч речей, які впливають на долю людей, тобто людство розвивається, щось зникає, інше - появляється. Кругом відбувається боротьба за життя, і одні її виграють, інші програють, та є і такі, що в бій і не вступали, причина не втому, що не хотіли, а втому що не було з чим вступати. Люди щодня намагаються як найкраще влаштувати своє життя, як збоку фінансового, так і з інших боків, та саме фінансовий, на жаль, найбільше впливає на долю кожного і від цього нікуди не подітися. Ось тому, люди, які не мають змоги заробити, не можуть влаштувати нормально своє життя, поборотися за свій кусочок щастя, бо самого бажання не завжди достатньо, щоб мрії стали реальністю, адже скільки факторів впливають на це, що зміна одного призводить до змін іншого. А саме найважливішою умовою виживання є можливість заробити гроші, хоча б для мінімальних потреб, тому проблема безробіття є дуже важливою і актуальною майже для кожного.

Все залежить від того, як держава піклується про людей, про те чи кожний має можливість працювати і заробляти, можливість забезпечити себе і свою сім’ю, а для цього потрібно, щоб була відповідна кількість місць для робочого персоналу. Та самої роботи не достатньо, якщо ціни на все дуже великі, тому відповідно потрібно добре платити за зроблену працю, дати можливість реалізувати себе кожному. Для цього потрібно, щоб економіка держави була на високому рівні, звичайно, це не легко, та влада повинна зрозуміти, що в їхніх руках доля мільйонів людей. Тому насправді є безліч факторів, які впливають на безробіття, а саме яких я розглянув у своїй роботі і показав, яке становище не тільки в Україні, але й в інших країнах світу зокрема, та те, як вони з цим борються. Та спочатку почну з того, що дам визначення тому, що таке безробіття, та які різновиди його бувають.

Рівень безробіття є одним з основних показників ефективності економічної системи країни. Вивчення цієї проблеми дозволяє економістам виявити закономірності розвитку безробіття, її динаміки і структури. Базуючись на одержаних знаннях, держава будує свою політику у сфері соціального страхування і регулюванні економічних процесів.

Загальна характеристика безробіття

Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

Безробіття в ринковій економіці - це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття має циклічний характер.

Безробітними за класифікацією Міжнародної організації праці є особи, зареєстровані на біржі праці, які активно шукають роботу. Тимчасово звільнені й ті, хто має намір приступити до роботи протягом 30 днів, вважаються безробітними, якщо вони і не виконують другої вимоги щодо активних пошуків роботи.

До незайнятого належить те населення, яке відмовляється від пропонованої йому роботи. Сукупність зайнятого і безробітного населення називається самодіяльним населенням.

У процесі класифікації економічно активного населення, віднесення його до тієї чи іншої групи найскладнішим є чітке розмежування безробітних і незайнятих. Крайні випадки розрізнити неважко. Деякі люди роблять все, аби тільки знайти роботу, водночас інших важко примусити працювати, але навіть і серед тих людей, які активно шукають роботу, є такі, що відхилять надані їм пропозиції, сподіваючись знайти щось краще. Люди, які кажуть, що не можуть знайти роботу, мають на увазі, що вони не можуть знайти місце роботи, де їм би хотілося працювати. Ті, хто говорить, що вони не хочуть працювати, мають на увазі, що вони не хочуть працювати на жодній з робіт, які можуть знайти. У деяких випадках відмінність між цими двома ситуаціями стає просто невидимою.

Західні економічні школи дотримуються різних поглядів на суть та причини безробіття.

Проте до кінця століття воно не мало масового характеру, зростало лише в період економічних криз.

Першу спробу пояснити сутність безробіття зробив англійський економіст Т.Мальтус. Він пояснив його надто швидким зростанням населення, яке випереджає збільшення кількості засобів до існування. Причину такого явища він вбачав у вічному біологічному законі, властивому всім живим істотам, - розмножуватися швидше, ніж збільшується кількість засобів до існування. Ця теорія з певними модифікаціями існує й нині. Засобами усунення безробіття Мальтус і неомальтузіанці вважають війни, епідемії, свідоме обмеження народжуваності та ін.

У середині 50-х рр. виникла технологічна теорія безробіття, згідно з якою його причиною є прогрес техніки, технічні зміни у виробництві, особливо раптові. Боротися з безробіттям на думку її авторів слід через обмеження технологічного прогресу, його сповільнення.

Найпоширенішою в наш час є кейнсіанська теорія безробіття. Згідно з якою його причиною є недостатній сукупний попит на товари. Держава, підвищуючи доходи, або знижуючи податки, може збільшити в економіці суспільний попит, що зумовить зростання попиту на робочу силу, а це, в свою чергу, знизить рівень безробіття.

Ще одна концепція безробіття (класичний підхід) не вбачає у безробітті серйозної економічної проблеми, оскільки причиною його вважає надто високу заробітну плату, а в умовах вільного ринку такий стан довго зберігатися не може. Дійовим заходом проти безробіття вважається зниження заробітної плати до рівня економічної рівноваги. Безробіття зумовлене комплексом причин:

Як бачимо, причин безробіття може бути чимало. Тому економісти нині розглядають не безробіття взагалі, а його конкретні форми чи види.

На сьогодні за даними ООН, близько 800 млн. чол., тобто практично кожний третій працездатний у світі, не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток. Чим нижчий рівень соціально-економічного розвитку країни, тим вищий рівень безробіття, і навпаки. На території колишнього СРСР безробіття було приховане (або внутрішньозаводське).

Приховане безробіття має місце, якщо кількість працівників на виробничих дільницях перевищує об'єктивно потрібну. Наслідками його є депрофесіоналізація, низька якість продукції, падіння дисципліни праці, зрівнялівка в оплаті праці, зниження реальної заробітної плати. Серед поширених форм прихованого безробіття - вимушені виробничі простої з технологічних причин, прогули і простої, пов'язані з недобросовісним відношенням робітників до праці.

Для суспільства небезпечним є не саме безробіття, а відсутність механізму його регулювання, надійного захисту безробітних.

Загроза безробіття в умовах України пов'язана не з кризою надвиробництва, вичерпанням місткості ринку, як у західному світі, а з сучасною кризою недовиробництва, неузгодженістю процесів вивільнення, перерозподілу та працевлаштування робітників, тобто з глибокими деформаціями, що мали місце в попередній економічній системі та наступною економічною політикою.

Розрізняють такі види безробіття:

безробіття зайнятість праця

Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Фрикційне безробіття вважається неминучим і деякою мірою бажаним, оскільки частина працівників тимчасово втративши роботу, переходить з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вище оплачувану і продуктивну. Це означає більші доходи для робітників і раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже і більший реальний обсяг національного продукту.

Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Ці зміни призводять до того, що попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не існувало, зростає. "Структурні" безробітні не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання, а то і місця проживання. Фрикційне безробіття має короткостроковий характер, а структурне - довгостроковий, тому і вважається більш важким.

Циклічне безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає.

Зусилля багатьох держав, зокрема і нашої, тривалий час були спрямовані на ліквідацію безробіття, на те, щоб усі працездатні були зайняті у суспільному виробництві. Проте час показав, що таку "повну" зайнятість забезпечити неможливо, бо існує фрикційне та структурне безробіття, які є неминучими. Тому останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, при якій оплачувану роботу мають менш як 100% працездатних. Тобто при повній зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі фрикційного та структурного безробіття. Таке безробіття називається природним (нормальним).

Рівень безробіття визначають за формулою:

Отже, існування природного рівня безробіття вважається закономірним явищем і не виключає можливості повної зайнятості. Його величина, яка коливається від 4 до 6% для регіонів, де зареєстроване безробіття нижче, дорівнює або вище від загальнодержавного рівня, зменшує сферу прикладання праці.

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з другого - великим суспільним лихом.

Різноманітність типів безробіття дуже ускладнює завдання його скорочення. Оскільки єдиних "ліків від безробіття" бути не може, то для вирішення цієї проблеми доводиться використовувати різні методи, заходи як на рівні держави, так і на рівні підприємств.

Японія. Безробіття у даній країні

Населення 10 найбільших міст Японії представлено на таблиці:

Ще близько 80 міст мають населення, що перевищує 250 000 чоловік. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 77років-чоловіки, 82 роки-жінки. Рівень народжуваності(на 1000 чоловік) - 10, смертності - 7. Взагалі після Другої світової війни населення Японії зросло у 3 рази, країна стала першою країною в Азії, що перейшла від другого до першого типу відродження населення. Такий успіх став закономірним завдяки досягненням уряду в галузі освіти і охорони здоров’я. Взагалі Японія - країна із найнижчим показником дитячої смертності у світі. Співвідношення чоловіків і жінок у країні практично дорівнює одиниці. Останні роки у країні постає проблема старіння нації, як результату зниження народжуваності і підвищення тривалості життя японців. Темпи зростання економічно активного населення(в Японії до нього відносять осіб від 15 років, зайнятих громадською працею і безробітних) скоротилися за рахунок скорочення притоку молоді, що, в свою чергу, є наслідком зменшення народжуваності і збільшенням часу, необхідного для отримання освіти. Навідміну від інших капіталістичних країн, де високі показники безробіття серед жінок і молоді, в Японії він найвищий серед чоловіків середнього і старше середнього віку. Загострення проблеми зайнятості у Японії зумовлено прискореною трансформацією промислової структури і ростом технічної оснащеності виробництва, роботизації. Японський уряд прийняв ряд заходів: за допомогою податкових пільг стимулювались приватні компанії до створення нових робочих місць, перекваліфікації своїх співробітників, залученню робітників на неповний робочий день, залученню капіталу в райони, із надлишком робочої сили. До того ж, держава виділяла кошти на те, щоб забезпечити пріоритетне створення підприємств в районах з підвищеною концентрацією робочої сили, взяла на себе витрати по переміщенню робочої сили. Така політика уряду Японії виявилась надзвичайно ефективною і попередила високі темпи зростання безробіття серед корінних мешканців, які можна спостерігати у Європі та США. Графік динаміки безробіття у Японії виглядає наступним чином(у процентах від загальної кількості населення)

Мал. 2

Особливої уваги заслуговує потяг японців до знань. У країні працює більше 40 університетів, у столиці - Академія наук, Академія мистецтв і музики, театри та бібліотеки. Із найменшого віку дітям нав’язується допитливість і інтерес до природи. Компанії спонсують навчання дітей своїх співробітників, піклуються про житло, відпустки і медичне обслуговування своїх службовців. Висока інтенсивність праці, де ціниться кожна хвилина, поєднується з обов’язковими заняттями в групі по поліпшенню якості виробу, що виготовляється, а також з обов’язковими виїздами всіх співробітників фірми на відпочинок.

На перспективу динаміка процесів відтворення та вікової структури населення складається несприятливо і вже в першій чверті ХХІ ст. національний ринок робочої сили звузиться. Водночас, зберігаються гостра проблема надконцентрації населення у великих агломераціях, великий розмах маятникових міграцій, все ще гострими залишаються проблеми збереження довкілля в урбанізованих ареалах.

Динаміка галузевої структури зайнятості Японії

Дана таблиця демонструє постійне збільшення ролі спочатку галузей господарства, не пов’язаних з використанням природних ресурсів, а потім, - обслуговуючих галузей, особливо фінансової діяльності. Доля зайнятих в промисловості Японії, як і в інших економічно розвинених країнах, досягнувши максимуму в 70-ті роки, в наступні роки неухильно знижувалась. В той же час в самій промисловості росло значення нових наукомістких виробництв і т.зв. „системних” галузей. Закономірності, що визначають змінив в структурі використання трудових ресурсів, так чи інакше пов’язані із впливом інформаційно-технічної революції.