Материал: Практична робота №1

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

Практична робота №1

«Оцінка ефективності природної вентиляції виробничого приміщення»

Предмет

«Охорона праці в галузі»

Студент Матвієнко Б.І. (_____________)

Група 411-ік

Викладач Вараниця П.І. (_____________)

м. Суми – 2015 рік

Методичні вказівки до практичної роботи №1

Тема роботи: Оцінити ефективність природної вентиляції приміщення економічного відділу за такими вихідними даними:

1. габарити приміщення: довжина – 8 м, ширина – 4 м, висота – 3,2 м;

2. кількість працюючих – 7 робітники;

3. розмір кватирки – 0,20 м²;

4. розмір дверей – 1,68 м²;

5. висота від центру дверей до центру кватирки – 1,4 м.

Рішення:

Оцінка ефективності природної вентиляції робочого приміщення здійснюється порівнянням необхідного повітрообміну з фактичним.

Якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працівника, менше 20 м³, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м³/год. на одну особу. При об’ємі 20 м³ і більше на одного працівника повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м³/год. При об’ємі 40 м³ і більше на одного працівника за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.

Таким чином, необхідний повітрообмін Lн, м³/год, обчислюється за формулою:

, (1)

де n – кількість працюючих.

В нашому випадку об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працівника дорівнює:

м³

L=(8*4*3.2)/7=102.4/7=14,62857142857143

L=20*7=140 м³/год.

Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано – через кватирку у віконному прорізі.

Фактичний повітрообмін Lф, м³/год., обчислюється за формулою:

, (2)

де F_кв – площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м²;

Vп – швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою:

(3)

де g – прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с;

∆Н2 – тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2:

(4)

де h₂ – висота від площини рівних тисків до центру кватирки (рис. 1).

Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h1 та h2, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів S_дв та F_кв, тобто

(5)

З геометричних розмірів приміщення h₁+h₂=h,

де h=1,5 м – висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h₂ (див. рис. 1).

Рис. 1 – Схема розрахунку природної вентиляції

Відповідно (1.5*1.68^2) / (0.20^2*1.68^2) = 4,2336/0,112896= 37,4 м

γз та γвн – відповідно об'ємна вага повітря зовні та з середини приміщення, кг/м3.

Об'ємна вага повітря визначається за формулою:

(6)

де Р_б – барометричний тиск, мм рт. ст., в розрахунках береться Р_б = 750 мм рт. ст.;

Т – температура повітря, градуси Кельвіна.

Для управлінських приміщень, в яких виконується легка робота відповідно до ГОСТу 12.1.005–88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28˚С, або T=301К, для холодного періоду року відповідно t=17˚С, або T=290К.

Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05–91:

для теплого періоду: t = 24˚С, T = 297 К;

для холодного періоду: t = -11˚С, T = 262 К.

Для холодного періоду

Об'ємна вага повітря зовні приміщення, кг/м³ буде дорівнювати:

γ_з =0,465*750/262=1,33

Об'ємна вага повітря з середини приміщення, кг/м³ буде дорівнювати:

γ_вн =0,465*750/290=1,2

Тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м² становить:

∆Н₂=37,4*(1,33–1,2)= 4,8

Швидкість виходу повітря через кватирку, м/с складає:

м

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год., у відділі становить:

L_ф=0,20∙3,10∙0,5∙3600=1116 м³/год

Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. У холодний період року фактичний повітрообмін набагато більше необхідного (1116 > 80), що може викликати переохолодження працюючих.

Для покращення ефективності природної вентиляції рекомендується скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.

Необхідні 140 м³/год. Фактично можна досягти за:

140*60/1116= 7,5 хв.

Тобто для ефективної роботи природної вентиляції достатньо провітрювати приміщення економічного відділу протягом 7,5 хв. кожної години.

Для теплого періоду

Об'ємна вага повітря зовні приміщення, кг/м³ буде дорівнювати:

γ_з =0,465*750/297=1,17

Об'ємна вага повітря з середини приміщення, кг/м³ буде дорівнювати:

γ_вн =0,465*750/301=1,16

Тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м² становить:

∆Н₂ =1,48∙(1,17–1,16)=0,01

Швидкість виходу повітря через кватирку, м/с складає:

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год., у відділі становить:

L_ф=0,20∙0,4∙0,5∙3600=144 м³/год

Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. У холодний період року фактичний повітрообмін набагато більше необхідного (144> 140), що може викликати переохолодження працюючих. Для покращення ефективності природної вентиляції рекомендується скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.

Необхідні 140 м³/год. Фактично можна досягти за:

140*60/144=58.3 хв.

Тобто для ефективної роботи природної вентиляції достатньо провітрювати приміщення економічного відділу протягом 58.3 хв. кожної години через 1 годину.

Список використаної літератури

1. НПАОП 40.1–1.07–01 Правила експлуатації електрозахисних засобів.

2. Батлук В.А., Гогіташвілі Г.Г. Охорона праці в будівельній галузі. – К.: Знання, 2006.

3. Геврик Є.О. Охорона праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

4. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці (+Доступ з локальної мережі СумДУ): навч. пос. – К.: ЦУЛ, 2009.

5. http://forca.com.ua