Тема: Країни Західної Європи (1945 – початок ХХІ ст.)
Після вивчення теми студенти повинні вміти: визначати особливості соціально-економічного і політичного розвитку країн Західної Європи; характеризувати план Маршала, його роль у відбудові повоєнної Європи; давати характеристику діяльності політичних діячів країн Західної Європи.
а)дати:
війн Франції у В'єтнамі та в Алжирі (роки) та їх результати;
створення Європейської економічної співдружності (рік) та Євросоюзу (рік);
радянської блокади Західного Берліну (роки) та її результати;
вступу ФРН у НАТО (рік);
договору між ФРН і НДР (рік) та його суть;
вступу Великобританії в ЄЕС (рік);
військового перевороту й приходу до влади у Франції генерала Ш. де Голля (рік);
виходу Франції з військової структури НАТО (рік);
масових студентських виступів у Франції (рік) та їх результати:
народного антикомуністичного повстання в Берліні (рік);
об'єднання німецьких держав (рік);
назви столиць та грошових одиниць Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії;
б) основний зміст:
«плану Маршалла»;
операції «чисті руки» в Італії;
доктрини К.Аденауера;
політики тетчеризму;
ідеології єврокомунізму;
політики К.Аденауера, Ш. де Голля, М.Тетчер. Г.Колля, В.Бранта, А.Моро, В.Жіскара д'Естена та час їх перебування при владі (десятиліття).
Після вивчення теми студенти повинні вміти:
а)показувати на карті (позначати на контурній карті) держави Західної Європи, їх столиці;
б)порівнювати:повоєнну ситуацію в країнах Західної Європи;соціально-економічний розвиток країн Західної Європи;соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Франції в період Четвертої й П'ятої республік;
в)охарактеризувати:політичний устрій держав Західної Європи;політику консерваторів та лейбористів у Великій Британії, соціал-демократів та християнських демократів у ФРН, соціалістів та голлістів у Франції;відносини України з провідними державами Західної Європи та ЄЄ;
г)укладати «політичні портрети» Ш. де Голля, М.Тетчер, Г.Колля, Т.Блерд (на вибір студентів).
Запитання для дискусії:
Яку мету переслідував Дж. Маршалл, пропонуючи свій план? Чи досяг план Маршалла своєї мети? Назвіть позитивні й негативні фактори виконання плану.
Прокоментуйте вислів із виступу державного секретаря США Д.Ачесона: «Без американської допомоги керівництва Європи не зможе ні зберегти свою незалежність, не підтримати незалежність інших».
Назвіть передумови створення єдиної Європи. Які проблеми сьогоднішньої об’єднаної Європи?
Заповніть таблицю: розвиток країн Заходу в другій половині ХХ – початку ХХІ ст..
|
Складові розвитку |
Основні риси розвитку |
|||
|
Німеччина |
Великобританія |
Франція |
Італія |
|
|
Економічний |
|
|
|
|
|
Соціальний |
|
|
|
|
|
Політичний |
|
|
|
|
Порівняйте «економічне диво» в Німеччині та Італії за такими показниками:
|
|
Німеччина |
Італія |
|
|
Причини |
|
|
|
|
Досягнення |
в економічній сфері |
|
|
|
в соціальній сфері |
|
|
|
|
Наслідки |
|
|
|
Тема: «Перебудова» та розпад СРСР. Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.
Після вивчення теми студенти повинні вміти: характеризувати процес перебудови в СРСР; економічний, політичний, соціальний розвиток незалежних держав;показати причини розпаду СРСР; розкрити процес розвитку відновлених і нових незалежних держав після здобуття незалежності.
ПЛАН
Причини перебудови, основні етапи, складові
Розпад СРСР: причини і наслідки
Росія у 1991-2012 рр.
Відновлені та нові незалежні держави
Після вивчення теми студенти повинні знати:
а)дати:
війни СРСР в Афганістані (роки) та її результати;
політики «гласності» й «перебудови» в СРСР (роки) та її результати;
обрання М.Горбачова президентом СРСР (рік);
аварії на Чорнобильській АЕС (рік, місяць, число);
проголошення республіками Союзу державного суверенітету (рік);
обрання Б.Єльцина президентом Росії, змови ДКНС,розпаду СРСР та утворення СНД рік);
розпуску Верховної Ради Росії та придушення виступу опозиції в Москві (рік);
укладення договору про дружбу та співробітництво між Україною і Росією (рік);
б)назви:
держав, що виникли на території колишнього Союзу та їх столиць,
грошової одиниці СРСР та Росії;
міждержавного об'єднання, створеного після розпаду СРСР;
місця, де було підписано акт про припинення існування СРСР;
в)основний зміст:політики «гласності» та «перебудови» в СРСР;політичної діяльності М.Горбачова, Б.Єльцина, В.Путіна, Д.Мєдвєдєва
г)зміст понять:перебудова;тоталітарний режим, лібералізація політичного режиму, демократизація суспільства;гласність, нове політичне мислення, «прискорення», «білі плями» політичний устрій кожної з незалежних держав, що виникли після розпаду СРСР.
Після вивчення теми студенти повинні вміти:
показувати на карті (позначати на контурній карті) СРСР, його столицю, нові незалежні держави, їх столиці;
характеризувати економічний розвиток СРСР та громадсько-політичне життя у цій державі під час «перебудови»;
аналізувати економічні реформи М.Горбачова, встановлювати їх основні завдання та причини непослідовної реалізації;
обґрунтовувати наявність кризи радянського режиму в СРСР:
визначати причини;
розпаду СРСР;
політичної кризи 1993 р. в Росії;
війни в Чечні;
грузино-абхазького, вірмено-азербайджанського та російсько-грузинського конфліктів, політичної напруженості серед російськомовного населення в колишніх республіках СРСР
Запитання для дискусії:
Чому адміністративно-командна система виявилась неефективною і призвела до деградації економіки? Чим було викликане 1885 р. нового політичного курсу ?
У чому виявлялася лібералізація суспільного життя в СРСР наприкінці 80 – на початку
90-х рр.? Чи справедливе на вашу думку твердження деяких західних політологів про «перебудову» як про «революцію в СРСР» ?
Чи є сучасна Росія демократичною державою ?
Які чинники вплинули на соціально-економічний розвиток пострадянських держав у 80-х рр.. ХХ ст.
Практична частина до теми “Перебудова та розпад СРСР. Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи”.
1.Заповніть таблицю: «Перебудова в СРСР (1985-1991 рр.)»
|
Період, дата |
Характеристика |
|
|
|
Які періоди перебудови відповідають гаслам: «Прискорення», «Більше соціалізму», «Більше демократії»?
Чому М.Горбачов наприкінці перебування при владі користувався більшою популярністю за кордоном, ніж у СРСР?
2.Документи свідчать:
Виконайте лабораторно-практичну роботу. Прочитайте висловлювання різних політичних діячів про М. Горбачова та його власну оцінку подій 1991 р. і дайте відповідь на запитання:
Чи несе М. Горбачов відповідальність за провал економічної реформи в СРСР, чи її здійснення було неможливе в умовах, що склалися?
Розпад СРСР стався завдяки внутрішнім причинам чи мав зовнішній поштовх?
Колишній голова Ради Міністрів УРСР В. Масол: "Горбачов ніколи глибоко не розбирався в економіці. Тривалий час він розглядав її як політичну служницю. Як засіб задоволення особистих амбіцій. Конкретні економічні питання, навіть найбільш значні, для нього нецікаві, у глибину їх він не входив, відкараскувався загальними політичними деклараціями".
Посол СРСР у Великій Британії Л. Замятін навів унікальний документ — запис розмови М. Горбачова з президентом США Дж. Бушем. 17 липня 1991 р. М. Горбачов звернувся до Д. Буша: "Створюється враження, що мій друг президент США ще не прийшов до остаточної відповіді на головне питання — який Радянський Союз хочуть бачити США? А доти, доки не буде дано остаточної відповіді на це питання, ми будемо спотикатися на тих чи інших часткових питаннях відносин".
Збігнев Бжезінський, американський політолог: "Подібно до багатьох попередніх імперій, Радянський Союз урешті-решт тріснув і розпався на фрагменти. ставши жертвою не стільки прямої військової поразки, скільки дезінтеграції, прискореної економічними і соціальними напруженнями".
М. Горбачов (в інтерв'ю напередодні свого 70-річчя 2 березня 2001р.). "Що ми тоді не вирішили? Восени 90-го року вся країна вишукувалася в черги. Не вирішивши проблему ринку, ми збільшили соціальні виплати. Лікарі, вчителі отримали надбавки до заробітної платні. Пенсіонери 45 млрд отримали. І вся ця рубльова маса нависла над ринком, а покривати її було нічим. Ось, я вважаю, де було закладено велику помилку".
3. Заповніть таблицю «Розвиток Росії у 1991 - 2012 рр.»
|
Президент |
Уряд |
Внутрішня політика |
Зовнішня політика |
|
|
|
|
|
4. Робота з джерелами:
З Алма-Атинської декларації
« Незалежні держави : Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Російська Федерація (РРФСР), Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан та Україна:
прагнучи побудувати демократичні правові держави, відносини між якими розвиватимуться на основі взаємного визнання і поваги державного суверенітету та суверенної рівності, невід'ємного права на самовизначення, принципів рівноправності й невтручання у внутрішні справи, відмови від застосування сили і загрози силою, економічних та будь-яких інших засобів тиску, мирного врегулювання національних меншин, сумлінного виконання зобов'язань та інших узвичаєних принципів і норм міжнародного права;
підтверджуючи й поважаючи територіальну цілісність одне одного та нерушимість існуючих кордонів; заявляють про таке:
взаємодія учасників співдружності здійснюватиметься на принципі рівноправності через координуючі інститути, що формуються на паритетній основі та діють у порядку, що визначається угодами між учасниками Співдружності, і які не є ані державою, ані наддержавним утворенням.
Підтверджується прихильність співробітництву у формуванні та розвитку загального економічного простору, загальноєвропейського та євразійського ринків ».
Запитання до джерела:
Проаналізуйте принципи, на яких було утворено СНД.
5.Виконайте завдання:
Стрілочками поєднайте назви держав та імена їх лідерів.
|
Азербайджан |
|
|
Н.Назарбаєв |
|
Білорусь |
|
|
Е.Шеварднадзе |
|
Грузія |
|
|
С.Ніязов |
|
Казахстан |
|
|
Г.Алієв |
|
Туркменістан |
|
|
О.Лукашенко |
|
Узбекистан |
|
|
І.Карімов |
ЛІТЕРАТУРА
Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручник / Т. В. Ладиченко. – К.: Грамота, 2011.
– 224 с.
Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручник / Т. В. Ладиченко , Ю. І. Заблодський . – К.: Генеза, 2011. - 320 с.
Щупак І. Я. Всесвітня історія : підручник / І. Я. Щупак, Л. В. Морозова. – К.: Прем’єр , 2011. - 185 с.