Материал: Податкова система офшорної юрисдикції – Барбадос

Податкова система офшорної юрисдикції – Барбадос

Контрольна робота

Податкова система офшорної юрисдикції - Барбадос

1. Загальна характеристика офшорної юрисдикції Барбадос

В офшорному Карибському регіоні існують 18 всесвітньо визнаних офшорних юрисдикцій: Ангілья, Антигуа й Барбуда, Аруба, Багамські острови, Барбадос, Бермудські острови, Британські Віргінські Острова (BVI), Віргінські Острова (США), Гренада, Кайманові Острови, Монтсеррат, Нідерландські Антильські Острови, Пуерто-Рико, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Співдружність Домініки, Теркс і Кайкос.

Рис.1.1. Розташування Барбадоса на сході островної дуги в Карибському офшорному регіоні [1]

Барбадос - невелика острівна держава в Центральній Америці, розташована в Карибському морі в групі Малих Антильських островів, та відома як перше поселення англійських колонізаторів у Латинській Америці (1627 г.)

Барбадос розташований на самому східному острові Західної Центральної Америки досить близько до Південноамериканського континенту, в 434,5 кілометрах від Венесуели. Найближчими до Барбадосу островами є Сент-Люсія та Сент-Вінсент і Гренадини, які розташовані на заході від острова. Площа острова становить 430 км². Поверхня рівна, з невеликою кількістю пагорбів посередині острова. Склад ґрунту вказує на те, що острів не вулканічного, а коралового походження. Острів оточений кораловими рифами, клімат на острові тропічний з постійними пасатами, що дують з Атлантичного океану. Часто бувають урагани в червні-листопаді.

Столиця - місто Бріджтаун (116 тис. чол. з передмістям). Чисельність населення - 290 тис. осіб. Мови англійська і байан (місцевий діалект англійської). Офіційна валюта - барбадоський долар (BBD). Курс 1 барбадоський долар (BBD) = 0,5 долара США($). ВВП - до $4,9 мільярдів.

Таблиця 1.1

ВВП на душу населення в офшорах Карибського регіону [2]

Політична система - парламентська демократія на фоні конституційної монархії. Формально країну (як і Австралію, Канаду, Нову Зеландію і ще 11 країн Британської співдружності) очолює королева Великобританії Єлізавета II. Незалежність від Великобританії Барбадосом отримана у 1996 році. Фактичним главою держави є прем'єр-міністр.

Барбадос - незалежна держава в складі Співдружності, очолюваної Великою Британією. Після отримання незалежності, діє конституція від 30 листопада 1966 р. Глава держави - королева Великої Британії, яку представляє призначений королевою генерал-губернатор.

Законодавча влада належить двопалатному парламенту, що складається з Палати зборів (House of Assembly) у складі 30 депутатів, які обираються населенням загальним прямим голосуванням терміном на 5 років і Сенату (Senate) з 21 члена: 12 призначаються генерал-губернатором за рекомендацією прем’єр-міністра, 2 - по рекомендації лідера опозиції, 7 вибирає сам генерал-губернатор [6].

Виконавча влада здійснюється урядом на чолі з прем'єр-міністром, якого призначає генерал-губернатор і за рекомендацією прем’єр-міністра - міністрів. Уряд підзвітний парламенту.

Політичні партії

-   Барбадоська лейбористська партія;

-        Демократична лейбористська партія;

         Національна демократична партія.

Історично економіка Барбадосу завжди залежала від культивування цукрової тростини і діяльності, яка відноситься до нього. Переробка цукрової тростини, що включає виробництво рому і меласи (відходів переробки тростини, що використовуються на корм худобі), здавна являла собою одну з головних галузей обробної промисловості на Барбадосі, але зараз розвиваються й інші галузі. Вирощуються банани та інші тропічні фрукти й овочі. Практикується розведення овець, свиней, кіз, великої рогатої худоби і домашньої птиці. Істотний внесок в розширення харчового раціону остров'ян вносить рибальство.

Працює ряд підприємств з виробництва різноманітного асортименту продовольства, а також таких споживчих товарів, як мило, меблі, одяг і предмети домашнього вжитку. Ведуться розробки вапняку, піску і деяких глин, що використовуються у виробництві цегли. У невеликому об'ємі видобуваються нафта і природний газ. Налагоджено виробництво комплектуючих для комп'ютерів і будівельних матеріалів. У столиці Бриджтауні діє нафтопереробний завод. На острові широко представлені офшорні фінансові й інформаційні інститути.

Традиційними торговельними партнерами Барбадосу є Канада, Карибське Співтовариство (особливо Тринідад і Тобаго), Велика Британія і США.

Головні статті експорту - цукор, ром і меляса; нафтопродукти, хімічна продукція, електротехнічне та електронне обладнання, а також готовий одяг. Основні партнери по експорту - США, Тринідад і Тобаго, Великобританія, Ямайка і Сент-Люсія.

Ввозяться переважно продовольство, машини та обладнання, нафта, хімічні продукти, автомобілі, будівельні матеріали. Основні партнери по імпорту - США, Тринідад і Тобаго, Японія, Великобританія, Канада. Залізниць на острові немає.

Протяжність автомобільних доріг Барбадосу 1793 км, причому 1719 км мають тверде покриття. На Барбадосі немає природних гаваней, але в 1961 у м. Бриджтауні було споруджено штучну гавань, доступну для суден з глибокою осадкою, пізніше гавань була побудована також в м.Спейтстауні.

Фінансовий сектор Барбадосу складається із Центрального банку, комерційних, торговельних і офшорних банків, міжнародних господарських компаній і різних небанківських фінансових установ, у число яких входять трастові компанії, компанії, що утримують депозити, страхові компанії й фінансові компанії. Кредитні союзи й кооперативи також становлять важливу частину фінансової системи Барбадосу [9].

Центральний банк у Барбадосі існує з 1973 р. Основне його завдання укладається у виконанні функцій банкіра, податкового агента й фінансового радника уряду, а також у контролі й регулюванні діяльності комерційних банків і інших фінансових установ. Банк також уповноважено зміцнювати стабільність валюти й проводити в життя політику курсу валюти в інтересах зростання економіки. Центральний банк відповідає за ліцензування, регулювання й інспектування комерційних, торговельних і офшорних банків, трастових і фінансових компаній (спільно іменованих “підконтрольними особами”). Такі особи зобов'язані щокварталу представляти Центральному банку звіти. Зарубіжні директори офшорних банків щорічно зустрічаються з керівництвом Центрального банку. У відділі банківського контролю Центрального банку працюють 15 співробітників, для перевірки роботи підконтрольних осіб залучаються сторонні аудитори.

Відповідно до Закону про запобігання відмивання грошей (1998 р.) уряд створив в 2000 р. Адміністрацію по боротьбі з відмиванням грошей і її внутрішній підрозділ фінансової розвідки. Відділ контролю банків випустив в 2001 р. переглянуті «Рекомендації із запобігання відмивання грошей для ліцензованих фінансових установ» [9].

Вітчизняний фінансовий сектор Барбадосу утворено 6 вітчизняними банками, 2 торговельними банками, 38 кредитними союзами й однією конторою по перерахуванню коштів. Офшорний сектор містить у собі 4 635 міжнародних господарських компаній, 413 звільнених від оподатковування страхових компаній і 53 офшорних банка. З 2001 р. уряд вимагає від установ і юридичних осіб Барбадосу розкриття особистостей бенефіціарів, що одержують дивіденди або відсотки, і може штрафувати американські компанії, що не використовують вимоги Договору про оподатковування між США й Барбадосом, згідно якому вони повинні оплачувати у США повністю податок на дохід по ставці 30-31%.

2. Еволюція податкової системи Барбадосу

Згідно із законодавством Барбадосу, компанії діляться на зовнішні (external company) і внутрішні компанії (domestic company).

Зовнішні (external company) офшорні компанії у Барбадосі реєструються згідно наступних типів юридичних осіб [5]:

-   ISRL (International Society with Restricted Liability) - міжнародне товариство з обмеженою відповідальністю;

-        IBC (International Business Company) - міжнародна бізнес-компанія (МБК);

Якщо компанія - резидент платить податок із усього отриманого світового доходу (25% - рис.2.1) , то компанія - нерезидент платить податок тільки з доходу, отриманого на території Барбадосу.

Рис. 2.1. Ставка корпоративного податку на прибуток для компаній - резидентів Барбадосу у 2006 -2013 рр. [3]

Корпоративний податок для резидентів на Барбадосі високий. Основна ставка 25%, а ставка для малого бізнесу - 15%. Для того, щоб кваліфікуватися на більш низьку податкову ставку, бізнес на Барбадосі повинен мати наступні обмеження [3]:

статутний капітал до 1 млн. барбадоських доларів;

Оборот, який не перевищує 2 млн. барбадоських доларів;

Менш 25 працівників.

Стандартна ставка ПДВ (VAT) на Барбадосі на більшість товарів і послуг становить 17.5% (діє із грудня 2010 року). Пільгова ставка ПДВ в 8.75% (діє із травня 2011 року) застосовується відносно готельного проживання. Окремі види послуг не підпадають під оподатковування ПДВ. Експорт товарів обкладається ПДВ по ставці 0% [4].

Рис. 2.2. Ставка корпоративного податку ПДВ (податок з продаж) для компаній - резидентів Барбадосу у 2006 -2013 рр. [4]

Податок на дохід для IBC (МБК) компаній становить 1% - 2,5% залеж-но від величини доходу компанії [3]:

Міністр може дозволити за своїм розсудом і іншу ставку оподатковування, але вона не може бути менш 1%. Податкові пільги з іноземного капіталу віднімаються, але тільки якщо ставка оплачуваного податку перевищує 1%.

Міжнародні комерційні компанії (МБК) звільнені від сплати податку в джерела виплати на дивіденди, відсотки, роялті. Якщо компанія-резидент Барбадосу одержує дивідендний дохід від дочірньої компанії-нерезидента, цей дохід звільняється від оподатковування за умови, що барбадоська компанія володіє більш ніж 10% акціонерного капіталу дочірньої компанії й це не портфельні інвестиції.

Договори про запобігання подвійного оподатковування.

Укладені договори про запобігання подвійного оподатковування зі США, Великобританією, Сейшелами, Нідерландами й рядом інших держав (на початок 2011 року - 27 країн). З Україною договору немає («чорний список офшорів»).

Валютний контроль здійснюється відповідно до Закону про валютний контроль 1967 р. Обмежень на прямі інвестиції в Барбадосі немає, але інвестор-нерезидент зобов'язаний зареєструвати іноземну валюту в органі по валютному контролю, якщо в наслідку він має намір репатріювати цю валюту.

МБК, зареєстрована за межами Барбадосу, та яка пройшла реєстрацію на Барбадосі, оплачує податок тільки на свої місцеві доходи. МБК звільняються від оплати гербового збору при переході у власність інших МБК або нерезидентам; МБК звільняються від валютного контролю, оплати мит на товари й матеріали, імпортовані для потреб свого міжнародного бізнесу, а також від податків з будь-яких виплат, вироблених на користь інших МБК або нерезидентів [8].

Міністр може частково звільнити від оплати прибуткового податку (звичайно зменшити його на третину) із заробітної плати тих співробітників МБК або субпідрядників, які суттєво необхідні для здійснення господарської діяльності і яких важко залучити або замістити на даних посадах.

Звільнення від податку на дивіденди робить МБК Барбадосу особливо привабливими для канадців, оскільки дивіденди, виплачувані «активною» МБК своєї канадської материнської компанії також не обкладаються податком й у Канаді, тому що вони становлять частину неоподатковуваного нерозподіленого прибутку материнської компанії. Згідно із законодавством Канади, неоподатковуваний нерозподілений прибуток є активним доходом іноземної дочірньої компанії, що здійснює свою господарську діяльність у такій країні як Барбадос.

На Барбадосі немає податків на приріст капіталу, а також податку на спадщину й дарування.

Прибутковий податок на Барбадосі далеко не низький, у порівнянні з стандартами податкових гаваней. На 2011 рік ставка прибуткового податку на Барбадосі була 20 % на дохід до 24 200 барбадоських доларів і 35 % на дохід понад 24 200 барбадоських доларів. Природно, є соціальні відрахування в 25 000 барбадоських доларів, а для пенсіонерів старше 60 років це відрахування рівне 40 000 барбадоських доларів [5].

Імігранти можуть повністю уникати прибуткового податку, якщо будуть тримати дохід поза Барбадосом.

Кваліфіковані фахівці - імігранти, які працюють у сфері міжнародного бізнесу або у фінансовому секторі, можуть розраховувати на знижку в 35 %, тобто 35 % від їхніх доходів прибутковим податком не обкладається протягом перших трьох років проживання на Барбадосі.

Національна соціальна страховка для працівників фірм Барбадосу, по стандартах податкової гавані, досить висока - 10,1% платиться працівником і 11,25 % - роботодавцем. Для самозайнятих осіб - 16,1%. Однак національна страховка платиться на заробіток до суми в 4090 барбадоських доларів на місяць.

На Барбадосі є також податок на передачу власності, який платить особа, яка продає власність на Барбадосі. На суми, які перевищують 125 000 барбадоських доларів, цей податок становить 2,5 % плюс державний збір в 1%.

На Барбадосі є також і щорічний податок на землю, який зобов'язані платити власники нерухомості на Барбадосі: на перші 150 000 барбадоських доларів - 0 %; за наступні 250 000 барбадоських доларів - 0.1%; за наступні 600 000 барбадоських доларів - 0.45%; на суми, понад одного мільйона барбадоських доларів - 0.75%.

Таким чином, перевагами офшорної зони Барбадос є наявність великої кількості податкових стимулів і низьких ставок податків для офшорних підприємств і міжнародних корпорацій. Податок на доходи міжнародних компаній стягується по ковзній шкалі від 1% до 2,5%. Нижче представлений список інших фінансових стимулів для міжнародного й офшорного бізнесу:

         Відсутність податку на дивіденди, відсотки й платежі нерезидентам, а також інших непрямих податків;

         Відсутність податків на прибуток, спадщину й фіксованих гербових зборів ( за винятком місцевого нерухомого майна);

         Відсутність зборів і мит на товари, сировину, устаткування й рослини, увезені в Барбадос;

         Надання податкових пільг за умови, що підлягаючий оплаті податок не менше 1% оподатковуваного доходу;