Материал: Планування та проект організації праці по наданню послуги по створенню та налагоджуванню мережі на підприємстві

Площа службово-побутових приміщень :

_сл.поб. = (1,2 ●Hs_сл.пр+ Ч_осн.р ●Hs_nоб..np) ●1,2 (1.7)

де: Н S_сл.пр. - середня норма площі службових приміщень на одне робоче місце (4-7 м²);

Ч_осн.р- чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;_nоб.np- середня норма площі побутових приміщень на одного

працюючого (1-1,5 м²);

,2 - коефіцієнт, що враховує допоміжну площу (коридори, проходи).

Згідно формули 1.7 S_сл.поб. = (1,2 ● 7 + 1 ●3 ) ●1,2=11,64 м²

Загальна площа дільниці становить:

_заг =S_вир + S_сл.поб.(1.8)

Згідно формули 1.8 S_заг =15,4+11,64=27,04 м²

Вартість приміщень визначається як добуток розміру площі приміщення таціни 1м² площі.

Вб = Цб ●S_заг (1.9)

Згідно формули1.9 Вб = 510●27,04=13790 грн.

Вартість 1 м² виробничих і 1 м² службово-побутових приміщень та робочих місць (устаткування) приймається за даними базового підприємства, чи задається у вихідних даних курсової роботи.

праця персонал витрата собівартість

Таблиця 1.4 - Розрахунок вартості устаткування (робочих місць)

Вовф = В_{б. вир.+} В_{б. сл..-поб.}+ В_уст (1.10)

Згідно формули 1.10 Вовф=13790+5000=18790 грн.

1.3    Організація праці на дільниці

Організація праці - це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально-психологічні завдання щодо поліпшення організації праці.

Економічні завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості.

Соціально-психологічні завдання передбачають створення таких умов праці, які б забезпечували високий рівень працездатності зайнятих у виробництві. Крім того, працівники мають одержувати задоволення від роботи, яку виконують.

Робоче місце - це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно. Організація робочого місця - це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації.

Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.

Велике значення має раціональне технологічне й організаційне оснащення робочих місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними частинами та устаткуванням для їх зберігання і розміщення, а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).

Велике значення в організації праці має обслуговування робочих місць, тобто забезпечення їх протягом робочої зміни сировиною, матеріалами, заготівками, транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо.

Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями:

• енергетична - забезпечення робочих місць електроенергією, стисненим повітрям, парою, водою, а також опалення виробничих приміщень;

• транспортно-складська - доставка предметів праці до робочого місця, вивезення готової продукції і відходів виробництва, зберігання, облік і видача матеріалів, сировини та інших цінностей;

• підготовчо-технологічна - розподіл робіт за робочими місцями; комплектування технічної документації; підготовка інструменту та допоміжних матеріалів; інструктаж виконавців щодо передових методів праці;

• інструментальна - зберігання, застосування, комплектування і видача на робочі місця всіх видів інструменту, пристроїв, технологічного оснащення;

• налагоджувальна - налагодження і регулювання технологічного устаткування;

• міжремонтна - профілактичне обслуговування; • контрольна - контроль якості сировини, напівфабрикатів і готових виробів;

• облікова - облік бракованої продукції та аналіз причин браку, профілактичні заходи для підвищення якості продукції та ін.

Всі ці функції мають виконуватися безперебійно і в певних організаційних формах, таких як стандартне, планово-попереджувальне, чергове обслуговування робочих місць.

Для забезпечення збалансованості між кількістю робочих місць і наявними трудовими ресурсами, раціональнішого використання резервів виробничого потенціалу та підвищення продуктивності праці застосовують атестацію і паспортизацію робочих місць.

Умови праці - це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану здоров'я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).

Розглянемо елементи організації робочого місця програміста.

Робоче місце - це частина простору, в якому інженер здійснює трудову діяльність, і проводить велику частину робочого часу. Робоче місце, добре пристосоване до трудової діяльності інженера, правильно і доцільно організоване, у відношенні простори, форми, розміру забезпечує йому зручне положення при роботі і високу продуктивність праці при найменшому фізичному і психічному напруженні.

При правильній організації робочого місця продуктивність праці інженера зростає з 8 до 20 відсотків.

Згідно з ГОСТ 12.2.032-78 конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним,фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця інженера-електронщика повинні бути дотримані наступні основні умови:

оптимальне розміщення обладнання, що входить до складу робочого місця;

достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення;

необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених завдань;

рівень акустичного шуму не повинен перевищувати допустимого значення.

Головними елементами робочого місця програміста є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоче місце для виконання робіт у положенні сидячи організується відповідно до ГОСТ 12.2.032-78.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста.

Раціональна планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччя при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Зони досяжності рук у горизонтальній площині.

а - зона максимальної досяжності;

б - зона досяжності пальців при витягнутої руці;

в - зона легкої досяжності долоні;

р - оптимальний простір для грубої ручної роботи;

д - оптимальний простір для тонкої ручної роботи.

Розглянемо оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності рук:

ДИСПЛЕЙ розміщається в зоні а (у центрі);

КЛАВИАТУРА - у зоні р/д;

СИСТЕМНИЙ БЛОК розміщається в зоні б (праворуч);

ПРИНТЕР знаходиться в зоні а (ліворуч);

ДОКУМЕНТАЦІЯ в зоні легкої досяжності долоні - в (праворуч) - література і документація,необхідна при роботі; у висувних ящиках столу - література, невикористовуваних постійно.

При проектуванні письмового столу варто враховувати наступне:висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був змушений підтискати ноги;поверхня столу повинна мати властивості, що виключають появу відблисків в полі зору програміста;конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярського приладдя,особистих речей).

Важливим моментом є також раціональне розміщення на робочому місці документації, канцелярських при належностей, що повинно забезпечити працює зручну робочу позу, найбільш економічні руху і мінімальні траєкторії переміщення працюючого і предмета праці на даному робочому місці.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно, що впливає на продуктивність праці. Фарбування приміщень і меблів повинна сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття,гарного настрою. У службових приміщеннях, в яких виконується одноманітна розумова робота, що вимагає значного нервового напруження і великого зосередження, фарбування повинна бути спокійних тонів малонасищенних відтінки холодного зеленого або блакитного кольорів

При розробці оптимальних умов праці програміста необхідно враховувати освітленість, шум і мікроклімат.

Освітленість робочого місця

Раціональне освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини,що попереджають травматизм і професійні захворювання. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітлення на робочому місці інженера-електронщика повинно бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлюваність органів зору залежить від ряду причин:недостатність освітленості;надмірна освітленість.

Недостатність освітлення призводить до напруги зору, послаблює увагу,приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування і різь в очах. Неправильне напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски,дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть призвести до нещасного випадку або профзахворювань, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення,визначення необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Процес роботи програміста в таких умовах, коли природне освітлення недостатньо або відсутній. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.

Параметри мікроклімату на робочому місці

Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, у той час, як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки властивості терморегуляції, тобто здатності організму регулювати віддачу тепла в навколишнє середовище.

Основний принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. У санітарнихСН-245/71 нормах встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від час уроку, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (значні або незначні тепловиділення).

Розділ 2. Розрахунок витрат на виробництво та ціни продукції

Собівартість продукції - це грошова форма витрат на підготовку її виробництва, виготовлення і збут.

Розрізняють:

.        Кошторисну собівартість робіт чи продукції - вираження в грошовій формі витрат організації на виконання робіт чи на одиницю продукції. Вона складається з витрат на оплату результатів минулої праці (сировини, напівфабр., енергії, аморт. відрах.) і витрат на оплату знову витраченої ( на заробітну плату, включаючи нарахування).

.        Планова собівартість - визначається на кожний плановий період з нарахуванням запланованих завдань по зниженню собівартості. Вона встановлюється шляхом техніко-економічних розрахунків, виходячи з конкретних умов виробництва. Планова собівартість визначає рівень допустимих витрат на виробництво продукції в плановий період.

.        Фактична собівартість - виконання робіт чи одиниці продукції, відображає в грошовій формі всі фактичні витрати організації, в тому числі штрафи , пені, втрати матеріалів.

Планування і облік показників собівартості необхідно проводити по всім групам робіт і всій номенклатурі випускаємої продукції.

.1 Розрахунок основних витрат

Основні витрати - це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Вони охоплюють три групи витрат:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включають вартість сировини та основних матеріалів, які складають основу продукції, що виробляється, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції.

Вартість основних матеріалів на одиницю продукції визначається за формулою:

 (2.1)

де: Ц_і - ціна за одиницю і-го матеріалу, грн.;

Нв_ї - норма витрат і-го матеріалу;- кількість найменувань матеріалів.

Вартість допоміжних матеріалів визначається як відсоток від вартості основних матеріалів:

В_м = В_м.о. ● %Вм.д. / 100, (2.2)

де %Вм.д - відсоток вартості допоміжних матеріалів.

Сума витрат на основні і допоміжні матеріали річного обсягу продукції розраховується за формулою: