Опитування кишенькового крадія , які вчиняв такі крадіжки впродовж 10 останніх років
1.Який ваш вік?
46 років
2.Яка ваша стать?
Чоловіча
3.Яка ваша освіта?
Середня
4.Яке ваше соціальне положення ?
Безробітний
5.Яке ваше сімейне положення?
Не одружений
6.Протягом якого часу ви здійснювали кишенькові крадіжки ?
Протягом 10 років
7. А чим ви займалися до того як стали кишеньковим крадієм ?
Я працював двірником.
8.Чи вам подобалася ваша робота ?
Робота двірником мені взагалі не подобалася . Бо мені було потрібно багато часу проводити на вулиці прибираючи дороги і в жарке пекло і в страшенний холод і тому ця робота була для мене просто знущанням.
9.А чому ви не хотіли знайти іншу роботу?
Тому що мене не хотіли брати через те що в мене не має потрібної для них освіти і досвіду.
10.Як ви вирішили стати кишеньковим крадієм?
Зрозуміло що ця робота була для мене ще і страшенно нудна , а тому коли я прибирав вулиці , то я дуже часто звертав увагу на людей , які проходили повз мене, і з плином часу я звертав на них увагу все більше і більше, як вони проходили повз мене, як швидко , як вони реагували на мене коли я дивився на них не відводячи погляду , як вони тримають свої сумки коли йдуть, наскільки вони уважні .
11.І що ви з цього нагляду за ними зрозуміли ?
Що більша частина людей які знаходяться на вулиці не уважні і легковажні , через те що вони перебувають у своїх думках , і що вони взагалі не очікують якоїсь для них небезпеки , адже вони можуть не замітити як запізнюючись кудись вони можуть загубити по дорозі якусь свою цінну річ, або йти і не звертати взагалі уваги на свої речі і навіть коли я дуже довго і ретельно дивився на них не відводячи погляду то більшість з них не звертали на мене увагу а якщо і звертали то не бачили в мене якоїсь загрози для них , адже я звичайний двірник, який прибирає вулиці від сміття. Я навіть відчував насмішку в мою сторону , особливо від підлітків які ходили групами і щось казали один одному реготавши .
12. І отже це вас наштовхнуло на скоєння кишенькових крадіжок?
Так, тому що я побачив що раз вони так неуважно і легковажно відносяться до своїх особистих речей, то вони не так і потрібні їм , і коли я відчув зневагу до себе то зрозумів , що мені зовсім не шкода, якщо я присвою якусь їхню річ собі, адже вони на це заслуговують за своє відношення зневажливе до праці людей і легковажне до своїх речей це буде для них життєвим уроком.
13.Опишіть як ви здійснили вашу першу кишенькову крадіжку?
Я вже звісно дуже погано пам’ятаю це, адже скільки років минуло , але пригадую що це було коли вже стемніло на вулиці і людей було не багато і я звернув увагу на дівчину яка проходила повз мене не звертаючи навіть уваги на мене що я йшов позаду неї і пристально ,а вона йшла не поспішаючи і держачи вільно в руках сумку і розмовляла з кимось по телефону ,і я зрозумів що зможу викрасти в неї цінні речі з сумки без жодних проблем, і так і сталося, я достатньо близько підійшов до сумки , дістав мойку(четвертинку звичайного леза, відламаної під гострим кутом) і дуже непомітно і швидко розрізав її сумку та дістав ті речі які вважав цінними і які я зміг би достати без проблем.А потім я заховав мойку під губою та незамітно пішов в іншу сторону.
13. А чи ви боялися що вас можуть “зловити на гарячому “?
Якщо честно, то в перші свої кишенької крадіжки , то так , але і тому я для початку вибирав собі тих жертв у яких на мій погляд без проблем можно буде щось поцупити цінне , а потім вже я це робив настільки майстерно і швидко що взагалі за це не переживав.
14. Чи коли небудь вас “ловили на гарячому “?
Так, були такі випадки.
15.А які саме це випадки ?
Ну наприклад, коли я розрізав сумку однієї жіночки вона відчула що щось не так і вирішила дуже неочікувано повернутися , але я це зрозумів майже вчасно і просто залишив все як є , звісно що мойку забрав з собою, і просто віддалився і коли вона повернулася то можливо побачила мене вже вдалині , вона кричала , почала намагатися мене наздоганяти, але на счастья їй це не вдалося і мені повезло що людей не було навкруги.
16.Яким шляхом ви обирали собі жертв ?
Я обирав собі переважно жінок, за їхнім зовнішнім виглядом, тобто за одягом так я легко міг визначити яка може бути у жертви кількість грошей, а також якщо це було можливим ще оцінював по телефону та іншим дороговартісним аксесуарам та прикрасам, якщо це було можливим , чим він виглядає багатіше тим було більше шансів на те , що я виберу саме цю жертву для вчинення кишенькової крадіжки , і за можливості намагався ще і поцупити телефон .
17. Що ви відчували в тот момент коли вчиняли кишенькову крадіжку ?
Що мені потрібно як можливо швидше поцупити як умога більше цінних речей і не спалитися.
18.Чи були у вас такі випадки коли ви передумували скоювати кишенькові крадіжки через співчуття до жертви ?
Так, був такий випадок.
19. А чи не могли би ви розповісти докладніше про цей випадок ?
Ну ,коли я приближався до своєї наміченої жертви і це була знову жінка і вже збирався розрізати її сумку, то побачив як назустріч їй біжить усміхнений хлопчик і вигукує на всю вулицю слово “Матусю моя!”То я зрозумів що ця жіночка є матір'ю цього хлопчика , який почуває себе счастливим поряд з нею і я зрозумівши це, чомусь передумав вчиняти задумане і пішов в іншу сторону, начебто просто хотів пройти повз кудись там собі нічого не задумуючи і коли явже пройшов небагато то побачив як як цей хлопчик обійняв цю жіночку, яка була для нього мамою, а вона ледь здержуючи сльози на очах посміхалася йому промовила”Синочок мій” і ще дужче обійняла його ,і потім цей ще хлопчик подивився на мене і усмухнувся мені, не знаю що тоді змусило мене не скоювати задуманого, але сперечаюсь собі, що що в цьому такого, і як мене таке могло розчулити, але щось всередині мене казало що я зробив правильно .
20.А чи живі зараз ваші батьки ?
Ні.
21.А які у вас були з ними стосунки ?
Поганими.
22.Чи ви отримували достатньо підтримки і тепла від ваших батьків ?
Ні,ніколи.
23.А чи коли небудь вам казали ваші батьки що вони вас люблять ?
Можливо , але я цього не пам'ятаю.
24.Чи підлягали ви домашньому насиллю ?
Так.
25.Чи ви відчували колись над собою приниження?
Так.
26.А ким саме ?
Батьком.
27.В чому проявлялися ці приниження ?
В тому що якщо я зроблю щось не так, то він відразу починав лупцювати мене ремнем і ще в знак покарання забирав у мене телефон чи інші цінні річі на якійсь проміжок часу, адже вважав що це буде дуже гарним уроком для мене і наступного разу я вже не буду так робити.
28. А чи були ви свідком того як ваш батько вчиняв насильницкі дії проти вашої матері ?
Так, це були і побої і приниження над нею.
29. Що ви відчували в такі моменти ?
Спочатку страх, потім відчай, а потім мені стало якось всеодно, адже я звик до такого, і вважав що так і повинно бути.
30.Якщо би ви мали можливість щось змінити в своєму житті, то що саме ?
Напевне, що нічого.