сторін. Мережу редукують (відносять) на поверхню земного еліпсоїда або на площину. Маючи координати вихідної точки і азимут лінії, обчислюють координати всіх точок мережі.
в), г).
Рис.1.2.Типові фігури тріангуляції: а-ряд трикутників; б-геодезичний чотирикутник; в-вставка пункта в трикутник; г-центральна система. Метод полігонометрії-прокладають на місцевості системи полігонів або
окремих полігонометричних ходів у яких координати пунктів, що фіксують вершини ходу визначають по виміряним довжинам сторін між даними точками і кутами при цих вершинах. Метод полігонометрії детально розглядався на 2 курсі.
Схема побудови геодезичної мережі в трилатерації і лінійно-кутовій тріангуляції така сама, як і в тріангуляції.
У першому методі вимірюються лише лінії (кутів не вимірюють), а в другому вимірюють всі кути і всі лінії. В методі трилатерації довжини ліній вимірюють радіодалекомірами або світлодалекомірами, що дає більшу точність. Лінійно-кутовий метод-найточніший метод визначення геодезичних координат.
Координати точок земної поверхні можна визначати астрономічними і супутниковими методами. Супутникові методи є найперспективнішими. Супутникова система GPS (Global Рozision System) забезпечує високу точність автономного визначення координат пунктів при мінімальному часі спостережень. .
1.3.Класифікація геодезичних мереж, їх призначення і точність. Існують такі планові геодезичні мережі:
а). державна геодезична мережа тріангуляції 1, 2, 3, 4 класів б) мережі згущення 1 і 2 розряду;
6
в) знімальні мережі.
Державна висотна мережа є I, II, III, IV класів. Існують, також, мережі технічного нівелювання. Планова мережа мас координати центрів знаків, а висотна-висоти. Практично вся планова мережа мас відомі висоти, але не навпаки. Зв'язані з побудовою державних мереж роботи називають основними геодезичними роботами. Вимірювання в мережах вищих класів (1 і 2) виконують з найбільшою точністю, що поступово зменшується в мережах нижчих класів (3 і 4). Державні мережі 1 і 2 класу використовують для створення єдиної системи координат, а також для вирішення наукових задачвизначення розмірів і фігури Землі, горизонтальних, та вертикальних рухів земної кори і т.п. Мережі 3, 4 класів служать для обґрунтування топографічного знімання дрібних масштабів до 1:10000. Державна геодезична мережа країни допускає похибки у взаємному положенні суміжних точок не більше як 1:25000.
Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розряду використовуються для обґрунтування топознімань в масштабах 1:5000-1:500 і для виконання інженерних робіт. Відносна помилка у взаємному положенні пунктів в цих мережах становить 1:10000. Знімальні мережі є основою для топознімань всіх масштабів і створюються методами різного роду засічок, прокладенням теодолітних, мензульних ходів. Точність планових мереж 1:3000, а висотних
0,2 
L, де L- довжина ходу в км.
1.4. Схема і програми побудови геодезичної мережі.
Ряди тріангуляції 1 класу прокладаються вздовж меридіанів і паралелей периметром 800-1000 км. На перетинах рядів 1класу вимірюються базисні сторони, на кінцях яких астрономічно визначають широти, довготи і азимути (спостерігають пункти Лапласа). Вздовж рядів тріангуляції 1 класу виконується астрономо-геодезичне нівелювання для визначення висот геоїда. Тріангуляцію 1 класу прийнято називати астрономо-геодезичною мережею держави.
Тріангуляція 2 класу будується без радів у вигляді заповнюючої мережі. Базисні сторони розміщуються рівномірно через 25 трикутників.
Геодезичні мережі 3 і 4 класів будуються вставкою окремих систем, трикутників і пунктів у мережі тріангуляції вищих класів.
Нинішня програма геодезичної мережі характеризується вищою точністю кутових і лінійних вимірювань.
(Див. таблицю №1).
1.5. Проектування геодезичних мереж, рекогносцирування. Закладка геодезичних знаків та центрів.
Проектування геодезичних мереж виконується у відповідності до проектного завдання за спеціальними інструкціями.
Спочатку приступають до збору всього картографічного матеріалу на дану територію. При проектуванні геодезичних мереж беруть до уваги
7
економічну ефективність і простоту виробничого процесу.
Проектування мережі 2 класу виконують на карті масштабу 1:100000. Вимоги до мережі:
-трикутники повинні бути близькі до рівносторонніх;
-довжина сторін від 7 до 20 км;
-діагональні напрямки не проектуються;
-базисні сторони розташовуються через 25 трикутників;
-прив'язка існуючих мереж до проектуючої здійснюється суміщенням пунктів;
-на кінцях базисної сторони виконуються астровизначення. На карті намічають схему і визначають висоти геодезичних знаків.
Побудова тріангуляції 2 класу пов’язана з постановкою топознімання в масштабах 1:25000 і 1:10000. Необхідна густота пунктів - 1 пункт на 50-60 км2.
Зтріангуляцією 2 класу проектують і 3 клас. Мережу 3 класу будують вставками окремих пунктів або систем, з довжинами сторін від 5 до 8 км. Мережу 4 класу проектують на основі мережі 3 класу. Довжини сторін від 2 до 5 км.
Мережі 1 і 2 розрядів є мережами згущення державної мережі в районах для топографічних знімань великих масштабів:
1-й розряд для знімання в масштабі 1:5000; 2-й розряд для знімання в масштабі 1:2000 і крупнішого.
Рекогносцирування полягає в перенесенні в натуру проекту геодезичної мережі, виборі місцеположення пунктів, визначенні висот перешкод, виборі типів центрів і т.п. Рекогносцирування виконують до побудови геодезичних знаків.
ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ.
Клас або |
Довжина |
Допустим |
Допустим |
Допустим |
Похибка |
розряд |
сторін км |
а похибка |
а нев`язка |
а похибка |
сторін у |
|
|
вимір. |
в |
базисних |
найслабш |
|
|
кутів |
трикутни |
сторін |
ому місці |
|
|
|
ках |
|
|
|
|
Державні геодезичні |
|
|
|
|
|
мережі |
|
|
|
1 |
20-25 |
0,7” |
3” |
1:400000 |
1:150000 |
2 |
7-20 |
1” |
4” |
1:300000 |
1:200000 |
3 |
5-8 |
1,5” |
6” |
1:200000 |
1:120000 |
4 |
2-5 |
2,0” |
8” |
1:150000 |
1:70000 |
|
|
Геодезичні |
мережі |
|
|
|
|
згущення |
|
|
|
8
1р. |
2-5 |
5” |
20” |
1:100000 |
1:50000 |
2р. |
0,3-3 |
10” |
40” |
1:50000 |
1:25000 |
таблиця № 1.
УМОВИ рекогносцирування - пункти не можна вибирати біля залізниць, автошляхів, ліній високої напруги і т.п.;
-висоти пунктів повинні бути такими, щоб їх було видно безпосередньо;
-вивчення ґрунтів і визначення глибини закладання геодезичних центрів. Основним документом є рекогносцирувальний журнал.
Геодезичні центри і знаки є споруди при допомозі яких закріплюють на місцевості пункти геодезичної мережі.
Геодезичний центр-бетонна споруда з чотирьох монолітів. Верхній монолітрозпізнавальний стовп, наступний-основний моноліт, що має марку. В районах глибокого промерзання ґрунту закладають інші види центрів. Поблизу основного пункту для зручності прив'язки мереж згущення закладають по два орієнтирних пункту на відстані 0,5-1 км.
Над центром геодезичного пункту мережі будують геодезичний знак з дерева або металу.
Рис. 1.2.Центр.
Типи геодезичних знаків такі: -проста піраміда; -простий сигнал; -складний сигнал.
9
Рис. 1.3.Геодезичні знаки: а).проста піраміда; б).простий сигнал; в).складний сигнал.
1.6.Відомості про організацію основних геодезичних робіт.
Загальне керівництво здійснює ГУГКК. У його підпорядкуванні знаходяться ТГП, польові експедиції і камеральні цехи.
Польові експедиції складаються з польових партій, а вони з бригад.
На геодезичних підприємствах є обчислювальний, фотолабораторний, фотограмметричний, стереофотограмметричний і картографічний цехи.
10