Материал: Оцінка ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів

Оцінка ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

План

1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення оцінки використання основних засобів та нематеріальних активів

. Оцінка динаміки, складу структури основних засобів

. Аналіз руху і технічного стану основних засобів

. Оцінка рівня фондовіддачі та впливу різних факторів

. Аналіз використання обладнання та виробничої потужності

Оцінка наявності та ефективності використання нематеріальних активів

Література

1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення оцінки використання основних засобів та нематеріальних активів

Для здійснення господарської діяльності підприємства необхідні засоби виробництва: будівлі, машини, обладнання, сировина, матеріали, паливо тощо. У сукупності вони складають виробничі засоби промислових підприємств. Виробничі засоби промислових підприємств знаходяться в постійному русі - кругообігу, в процесі якого вони проходять три стадії. Перша стадія - придбання необхідних для здійснення процесу виробництва машин, палива, сировини тощо. Надалі придбані засоби беруть учать у процесі виробництва нового продукту (виробнича стадія). На третій стадії кругообігу вироблений продукт реалізується, підприємству повертаються грошові кошти за реалізовану продукцію (роботи, послуги). Таким чином, з трьох стадій кругообігу перша і третя проходять у сфері обігу, а друга - в сфері виробництва. Залежно від характеру обороту виробничі засоби підприємства поділяються на основні та оборотні.

Забезпеченість підприємств основними засобами, їх стан та ефективність використання безпосередньо впливають на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку.

Мета оцінки ефективності використання основних засобів полягає у визначенні забезпеченості основними засобами за умови найбільш інтенсивного їх використання та пошуку резервів підвищення фондовіддачі.

Джерела інформації для проведення оцінки наведено в таблиці 1

Таблиця 1 - Інформаційна база для аналізу та оцінки ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться: за даними первинного бухгалтерського обліку (за інформацією на рахунках 10, 11, 12, 13, 15 тощо). Прогнозний аналіз ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів застосовується при оцінці відповідних альтернативних управлінських рішень.

Методика аналізу та оцінки ефективності використання основних засобів повинна враховувати ряд принципових положень:

–       функціональна корисність основних засобів зберігається протягом декількох років, тому витрати з їх придбання і експлуатації розподілені в часі;

–       момент фізичної заміни (оновлення) основних засобів не співпадає з моментом їх вартісного заміщення, у результаті чого можуть виникнути втрати і збитки, що зменшують фінансові результати діяльності підприємства;

–       ефективність використання основних засобів оцінюється по-різному залежно від їх виду, належності (власні, орендовані), характеру участі у виробничому процесі, а також призначення.

Оскільки основні засоби обслуговують не тільки виробничу сферу діяльності підприємства, а й соціально-побутову, культурну, природно-екологічну тощо, ефективність їх використання визначається не лише економічними, а й соціальними, екологічними та іншими факторами.

. Оцінка динаміки, складу структури основних засобів

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

У економічній літературі часто ототожнюється поняття «основні засоби»; «основні фонди».

Під фондами розуміють джерела утворення господарських засобів підприємства, якими є статутний капітал, резервний капітал, прибуток та інші джерела, що відображаються в пасиві балансу.

Правильніше застосовувати поняття «основні засоби», так як саме вони становлять частину активів підприємства.

За економічною природою засоби праці виступають у вигляді основних засобів тільки в процесі продуктивного використання. Ті ж об'єкти, які придбані з метою подальшої реалізації, відносяться до товарів, а не до основних засобів.

Основні засоби й довгострокові інвестиції в основні засоби по-різному впливають на фінансові результати діяльності підприємства. Характер цього впливу показано в табл. 2.

Таблиця 2 - Вплив господарських операцій з надходження і вибуття основних засобів на фінансовий стан і результати діяльності підприємства

Оцінки забезпеченості підприємства основними засобами передбачає розподіл виробничих основних засобів основної діяльності підприємства на дві частини: активну і пасивну. До активної частини у більшості галузей промисловості належать машини та устаткування, які безпосередньо взаємодіють з предметами праці. Пасивну частину формують основні засоби, які створюють умови для здійснення виробничого процесу, - будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби. Зростання питомої ваги активної частини є показником прогресивності структури основних засобів, підвищення технічної оснащеності підприємства.

На обсяг, структуру і динаміку виробничих основних засобів впливають такі фактори:

–       характер та особливості процесу виробництва (безперервний, дискретний);

–       тип виробництва (масове, серійне, одиничне);

–       технологія, рівень спеціалізації і кооперування;

–       методи організації виробництва тощо.

Таблиця 3 - Наявність, рух і динаміка основних засобів

За даними таблиці 3 можна зробити висновок, що на кінець року вартість основних засобів збільшилася на 1,9%, що склало 61 тис. грн. Найбільше збільшення відбулося у складі промислово-виробничих основних засобів - на 2,6%, що склало 60 тис. грн., в т.ч. активної частини основних засобів на 2,5% або на 30 тис. грн. При цьому відбулося зменшення невиробничих основних засобів на 6,4% або на 9 тис. грн. на кінець року порівняно з початком. Структура основних засобів підприємства на кінець року порівняно з початком майже не змінилася. Найбільшу питому вагу у складі основних засобів займали промислово-виробничі основні засоби відповідно 71,3 та 71,8%, в тому числі активна частина - 36,6% та 36,8%. При проведенні аналізу динаміки, складу і структури основних засобів необхідно:

1)      визначити середньорічну вартість основних засобів і динаміку її зміни за декілька років;

2)      виявити причини збільшення вартості основних засобів (збільшення внаслідок переоцінки основних засобів не є позитивною тенденцією, до числа позитивних можна віднести перевищення темпів зростання вартості виробничих основних засобів над темпами зростання вартості невиробничих засобів);

)        зіставити темпи зміни вартості основних засобів з динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному вираженні. Останній показник повинен мати вищі темпи зростання, порівняно з вартістю основних засобів;

)        виявити тенденції щодо структурних змін в складі основних засобів. Причому до числа позитивних можна віднести:

–       значну питому вагу активної частини основних засобів порівняно з пасивною частиною основних засобів;

–       підвищення темпів зростання активної частини основних засобів порівняно з темпами зростання пасивної частини основних засобів.

Забезпеченість окремими видами машин, механізмів, обладнання, приміщеннями встановлюється шляхом порівняння фактичної їх наявності з плановою потребою, необхідною для виконання програми виробництва продукції.

Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими засобами, є фондоозброєність, енергоозброєність та технічна озброєність праці. Показник загальної фондоозброєності праці розраховується як відношення середньорічної вартості основних засобів до середньоспискової чисельності робітників у найбільшу зміну (мається на увазі, що робітники, зайняті на інших змінах, використовують ті ж засоби праці). Коефіцієнт енергоозброєності праці обчислюється як відношення енергетичної потужності, що обслуговує виробничий процес, до чисельності робітників, які працюють у найбільшій зміні. Коефіцієнт технічної озброєності праці визначається як відношення вартості виробничого обладнання до середньоспискового числа робітників у найбільшу зміну. У процесі аналізу значення розрахованих показників порівнюється з даними минулих періодів, прогнозними, визначаються напрями їх змін. Крім того, темпи зростання фондоозброєності, енергоозброєності, технічної озброєності порівнюються з темпами зростання продуктивності праці. При цьому бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання цих показників.

. Аналіз руху і технічного стану основних засобів

Важливе значення має аналіз вивчення руху і технічного стану основних засобів, що проводиться на підставі таких показників, як: коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, частка зданих в операційну оренду основних засобів, частка взятих в операційну оренду основних засобів тощо.

Основні показники аналізу руху і технічного стану основних засобів узагальнено в таблиці 4.

Таблиця 4 - Основні показники аналізу руху та технічного стану основних засобів