Материал: Облік касових операцій

Загальна схема організації бухгалтерського обліку касових операцій наведена на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Загальна схема бухгалтерського обліку касових операцій

Відокремлені підрозділи, що мають каси і здійснюють розрахунки готівкою, проводять при цьому касові операції з видачі (приймання) готівки на будь-які потреби з оформленням видаткових (прибуткових) касових ордерів або застосовують РРО (РК) при розрахунках зі споживачами, самостійно здають готівкову виручку до каси установи банку (інкасаторам банку), повинні також вести касові книги, які видаються і оформляються підприємством - юридичною особою, до складу якої вони входять.

Підприємства, за умови забезпечення належного зберігання касових документів, можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» наприкінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування наприкінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом із відповідними касовими документами до бухгалтерії за власноручним підписом у «Вкладному аркуші касової книги».

«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

За наявності в підприємства кількох касирів старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки за власноручним підписом у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей.

Касири наприкінці робочого дня зобов'язані скласти звіт про одержання авансу і готівки, прийнятих (виданих) за відповідними касовими документами, і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру за власноручним підписом у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей [11, С. 88].

Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням усіх цінностей, що знаходяться в касі, й складати відповідні акти. Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на користь бюджет, а нестача стягується з касира [16, С. 250].

.3 Удосконалення (особливості) обліку касових операцій

Готівка до каси може надходити з різних джерел. Це, перш за все, готівка підприємств, які здійснюють розрахункові операції зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку; виручка від реалізації продукції(робіт, послуг), від реалізації основних засобів та інших активів; операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Усі підприємства, незалежно від форм власності, зобов’язані зберігати вільні кошти на рахунках у банках. У касі підприємства зберігають готівку лише в межах встановленого ліміту. Ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.

З набранням чинності «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 р. установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним бухгалтером та керівником підприємства або уповноваженою ним особою [13].

Установлення ліміту каси проводитися підприємствами самостійно на підставі розрахунку установлення ліміту залишку готівки в касі, який встановлюється на підставі середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі, та підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). Відповідно до положення про касові операції ліміт каси встановлюється за надходження, або вибуттям готівки з каси [12]. Для розрахунку ліміту каси беруть показники готівкової виручки (вибуття готівки) за будь-які 3 місяці поспіль із 12 останніх місяців, що йдуть перед строком установлення ліміту (положення). Визначаючи, скільки готівки надійшло за період обраних 3-х місяців до каси підприємства, беруть показники готівкової виручки з касової книги. Як стверджує п. 1.2 Положення про касові операції, готівкова виручка - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. До позареалізаційних надходжень записують: надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництв), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками (поворотна фіндопомо-га), безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, доход (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження (наприклад, кошти, що надійшли з філії в головну касу). До розрахунку ліміту за надходженням не включають готівкових коштів, що надійшли з банку. Наступний крок розрахунку ліміту - визначення середньоденного надходження та видачі готівки. Показники надходження та видачі готівки за вибрані 3 місяці ділять на кількість робочих днів за цей період. Отримані суми й будуть середньоденним надходженням чи вибуттям готівки. І саме вони - той граничний розмір ліміту каси (за надходженням чи вибуттям), який затвердить своїм наказом керівник (п. 5.3 Положення про касові операції). Усі отримані дані заносять до форми Розрахунку. Обрати, який установити ліміт - за середньоденним надходженням чи вибуттям, досить просто. Яка сума більше, такий ліміт і буде встановлений [6].

До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його окремого підрозділу складається окремий розрахунок установлення ліміту залишку готівки в касі.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається за фактичними показниками діяльності.

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсяг касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

для підприємств, які розташовані в населених пунктах де є банки, та які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси (зважаючи на правила внутрішнього розпорядку, що не дають змогу забезпечити здавання готівки в день її надходження), - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

- для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків і здають готівку не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти) [9].

Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткоиа них мінімумів доходів громадян.

Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого не встановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимін цього Положення, вважається понадлімітною. При цьому повинні дотримуватися певні вимоги (додаток И).

Якщо ліміт каси встановлений з перевищенням граничних розмірів, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

Підприємства, що виробляють та перероблюють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми тощо) можуть установлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року.

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були витрачені підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на господарські потреби.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на господарські потреби (додаток К).

Вся готівка понад суми встановлених лімітів підприємства повинна здаватися для зарахування на поточний рахунок у порядку і в строки, встановлені та узгоджені з установою банку, в якому відкрито поточний рахунок одним із наступних способів:

до денних і вечірніх кас банківських установ;

інкасаторам Національного банку України або установ комерційних банків до наступної здачі до банків;

до об'єднаних кас при підприємствах для подальшої здачі до відповідних банківських установ.

Гроші, здані до банку або інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24-ої години наступного дня), є грошовими коштами в дорозі.

Установлений ліміт каси може бути переглянутий на підприємстві враховуючи зміни із надходженням і видачею готівки. В цьому випадку до банку передається новий «Розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі».

Розділ 3. Інвентаризація каси

При інвентаризації каси на підприємствах, організаціях, установах треба керуватися «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. Для проведення інвентаризації каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всіх готівкових коштів, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. До початку інвентаризації всі матеріально відповідальні особи (особи, які відповідають за збереження коштів) дають розписку. У разі виявлення в процесі інвентаризації нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення.

На зворотній стороні акта у випадку лишків або нестач робиться пояснення даної розбіжності і завіряється підписом матеріально відповідальної особи. Нижче зазначається рішення керівництва щодо висновків проведеної інвентаризації.

Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства (організації), другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, і бухгалтерії).

Засновники підприємств, вищестоящі організації (у разі їх наявності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов'язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни. Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей.

У господарських товариствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями.

Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому чинним законодавством порядку.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками грошових коштів і інших цінностей, що знаходяться у касі, з даними бухгалтерського обліку регулюються в наступному порядку:

грошові кошти та інші цінності, які виявлені у надлишку, підлягають оприбутковуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходу підприємства з подальшим встановленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

недостачі грошових коштів і інших цінностей, які виявлені при інвентаризації каси, стягуються з матеріально-відповідальних осіб, а за умов, коли винні не встановлені або у стягнені винних осіб відмовлено судом, зараховуються до витрат підприємства.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків, яка здійснюється за результатами проведення інвентаризації грошових коштів та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства, представлено у таблиці 3.1 [7, С. 223].

Таблиця 3.1. Кореспонденція бухгалтерських рахунків за результатами інвентаризації каси

Метою аудиту касових операцій є встановлення законності, достовірності і доцільності здійснених операцій з грошовими коштами підприємства і правильності їх відображення в обліку. Метою аудиту касових операцій є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.

Аудитори застосовують різні методи фактичного та документального контролю за грошовими коштами. Насамперед перевіряють наявність системи внутрішнього аудиту і ефективність їх функціонування. Метод вивчення бухгалтерських документів залежить від обсягу документообігу: у невеликих підприємствах їх розглядають у хронологічному порядку, а у невеликих - в систематизованому.

Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов'язаних з обігом готівки в процесі здійснення фінансової господарської діяльності, правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства.

Перевірка касових операцій починається з перевірки надходження готівки в касу. Звертають увагу від кого надійшли ці кошти, на яку суму за що конкретно. Важливим моментом є встановлення наявності фактів фіктивних перерахувань коштів за насправді непродані товари, виконані роботи і надані послуги. Особливо ретельно слід вивчати операції з видачі готівки, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про їх використання. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, в журналі-ордері № 1 та у відомостях до нього. Для цього арифметичним підрахунком по кожному рядку журналу-ордера та у відомостях до нього визначають правильність підсумку.

Джерелом інформації для аудиту грошових коштів у касі можуть бути первинні документи з обліку грошових коштів, облікові регістри, акти інвентаризації касової готівки, Головна книга, бухгалтерські баланси, касова книга, звіт касира, прибуткові і видаткові касові ордери, відомість № 1, виписки з банку.

Вивчення касових операцій найкраще робити в такій послідовності: перевірка дотримання касової дисципліни, перевірка записів в Касовій книзі і в звіті касира, правильність оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів, інвентаризація готівки в касі. Також можна проводити аудит касових операцій підприємства в кілька етапів.

На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві: інтенсивність касових операцій; основні напрями касових надходжень і видатків; кваліфікацію та практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві; наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність; забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою; обладнання приміщення каси на підприємстві. Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти висновок про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку та можливі напрями порушень і помилок [1].

З метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами від 06.07.1995 р. № 265/95 було прийнято Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Ним передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власної, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або кассового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки [17].

Правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною податковою адміністрацією України.

Передбачені вищесказані штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Висновки

1. Каса - самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Касовi операцiї - операцiї пiдприємств (пiдприємцiв) мiж собою та з фiзичними особами, що пов'язанi з прийманням i видачею готiвки пiд час проведення розрахункiв через касу з вiдображенням цих операцiй у вiдповiдних книгах облiку.

. Касові операції здійснюють згідно з порядком про ведення касових операцій підприємствами, установами і організаціями, який запровадив Національний банк України, встановивши єдиний для всіх підприємств, установ і організацій прийом здійснення й обліку касових операцій та єдину для них документацію.

3. Переважна частина розрахунків здійснюється безготівковими перерахуваннями, векселями, чеками тощо і вельми незначна - у вигляді готівки. Касове обслуговування підприємств здійснюється банками, які організують, регулюють рух коштів і стежать, аби цей рух відбувався згідно із законодавчими актами.

4. Основу обліку грошових коштів зумовлює їх класифікація - за призначенням та за місцем зберігання. За призначенням грошові кошти поділяються на кошти для обороту оборотні та для спеціального призначення необоротні.

5. Для обліку готівки та руху грошових коштів за кожним місцем зберігання і кожним видом призначення згідно з діючим планом передбачено певний рахунок.

. Аналітичний облік грошових коштів у касі будується за окремими фізичними особами, які здійснюють касові операції на підприємстві. Гроші до каси надходять здебільшого з розрахункового банківського рахунка насамперед для виплати заробітної плати працюючим, покриття витрат на відрядження й інші господарські, адміністративні й операційні потреби.

7. Касові операції здійснюють на основі оформлених документів. Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформляють прибутковими і видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія. У прибуткових ордерах зазначають, від кого, за що або навіщо одержані гроші, а у видаткових - кому, за що або навіщо вони видаються. В ордерах проставляють також кореспондуючі рахунки, на яких має бути відображена операція і зазначені виправдовувальні документи, що стали підставою для складання ордерів (чеки, авансові звіти, заяви тощо).

8. З метою контролю не рідше одного разу на місяць потрібно перевіряти готівку в касі, складати акт. Керівник підприємства несе відповідальність за зберігання грошей, правильне й доцільне їх використання.

9. Якщо під час ревізії виявлено нестачу, то вона стягується з касира. Підприємство зобов'язане негайно подати позов щодо стягання нестачі. Якщо в касі ревізією виявлені надлишки, то на державних підприємствах вони вносяться в дохід бюджету.

. Підзвітній особі видаються гроші на основі її письмової заяви з дозволу керівника підприємства за наявності довідки бухгалтерії про те, що за даною особою немає заборгованості по раніше виданих авансах. Після повернення з відрядження або виконання доручення підзвітна особа має протягом трьох днів подати авансовий звіт про використання у зв'язку з відрядженням виданих йому сум.

. Відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій в іноземній валюті здійснюється у грошовій одиниці, яка діє на території України, в сумах, що визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку України на дату виписки розрахунково-грошового документа. Залишки коштів підприємств, організацій на валютних рахунках, у касі, інші кошти (включаючи грошові документи), цінні папери, дебіторська заборгованість в іноземній валюті відображаються у звітності у грошовій одиниці, що діє в Україні, в сумах, визначених за офіційним курсом Національного банку України на останнє число звітного періоду.

. Метою аудиту касових операцій є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.

. Відповідно до п. 7.2. Положення № 637 перевірку порядку дотримання правил готівкового обігу може робити податкова служба не рідше, ніж один раз за три місяці. При порушенні правил готівкового обігу - штрафні санкції.

. Штрафні санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 265/95 від 06.07.1995 р., застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Список використаних джерел

1) Аудит касових операцій [Електронний ресурс] // Український портал аудиту. - 2009. - Режим доступу: http://proaudit.com.ua/audit/audit_kasa/metodika-auditu-kasovix-operacii.html.

) Бухгалтерський фінансовий облік: підручник [для студ. вищих навч. закл.] / За ред.. проф. Ф. Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 912 с.

) Закон України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95 від 06.07.1995 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

) Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №266/95 від 06.07.1995 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

) Інструкція «Про ведення касових операцій банками в Україні» № 174 від 01.06.2011 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon1.rada.gov.ua.

) Кропивницький В. Ліміт каси: розраховуємо та встановлюємо / Кропивницький В.// Все про бухгалтерськи облік. - 2011. - №23 - С. 28-29.

) Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: ВД «Центр навчальної літератури», 2009. - 670 с.

) Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік у агроформуваннях: Підручник./ За ред. В.Я. Амбросова. - 2-ге видання, доп. і перероб. - К.: ВД «Професіонал», 2005. - 896 с.

) Міга Л.В. Методичний підхід щодо вдосконалення інспектування касових операцій / Міга Л.В. // Управління розвитком. - 2012. - № 7(128).- С. 24-25.

) Наказ Міністерства фінансів «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції до його застосування» №291 від 30.11.99 р.. [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

) Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / М.Ф. Огійчука, В.Я. Плаксієнко, М.І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М.Ф. Огійчука. - 5-те вид., перероб. і доп. - К.: Алерта, 2009. - 1056 с.

) Оляднічук Н.В. Організація обліку готівкових коштів у сільськогосподарських підприємствах/ Оляднічук Н.В.// Економіка АПК. - 2010. - №3.- С. 50-54.

) Постанова Правління Національного банку України «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» № 637 від 15.12.2004р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» затверджене наказом Мінфіну України 31.03.99 р. №87 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

) Подріз О.Г. Вимоги щодо здійснення касових операцій / Подріз О.Г.// Управління розвитком. - 2011. - №18(115). - С. 64-65.

) Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - К.: Алерта, 2006. - 1080 с.

) Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 265/95 від 06.07.1995 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.