МН-4-

Тема 5 :

1. 1.Організаційна структура управління проектом

— це:

а) сукупність взаємозалежних органів управління проектом, що перебувають на різних рівнях системи;

б) організація взаємодії та взаємовідносин учасників

інвестиційного процесу;

4. ВАТ “Укрбудматеріали” планує реалізувати великий проект з будівництва об’єкту, необхідне сукупне управління трудовими, фінансовими, матеріальними та енергетичними ресурсами, оперативне виконання у встановлені строки. Яка із наступних організаційних структур найбільше відповідає вихідним даним:

а) функціональна;

б) матрична;

в) проектна.

Тема 6 :

Тестів немає

0. 3 .Який загальний порядок проведення експертизи?

Всі проекти проходять процедуру експертизи. На підставі експертизи приймаються рішення про доцільність і обсяг фінансування. Велике значення мають терміни проведення експертиз, погоджень, тривалість періоду від подачі заявок і пропозицій до відкриття фінансування і отримання субсидій. Експертиза складається з наступних етапів: попередня оцінка проекту ; комплексна експертиза ; підготовка висновку .

На попередній стадії відбираються проекти і програми, які практично реалізовані і мають економічний ефект. При цьому враховують:

• • відповідність проекту цілям інвестора;

• • додатковий громадський і соціальний ефект у заявника;

• • приналежність нової одержуваної власності;

• • залучені при виконанні проекту ресурси і галузеву орієнтацію;

• • рівень ризику;

• • зв'язок з іншими науково-технічними програмами;

• • наявність податкових пільг;

• • вплив на експортно-імпортні зв'язку країни.

Комплексна експертиза містить:

• - Оцінку учасників проекту (компетентність, практичний досвід керівників, якість проведеного маркетингу, діловий досвід компанії, потенційний капітал у виконавця проекту, заходи щодо захисту від фінансового ризику, обсяги робіт в компанії, відповідність наявних потужностей, наявність кваліфікованого персоналу);

• - Оцінку поточного і перспективного ринку товарів і послуг для результату виконуваного проекту (положення на ринку, виявлення потенційної ємності, перспективи конкуренції, ймовірність комерційного успіху, ймовірний обсяг продажів, ціноутворення, вплив на існуючі товари);

• - Оцінку використовуваних науково-технічних і технологічних розробок (унікальність, патентна захищеність, наявність сировини і матеріалів, загальна технічна оцінка прогресивності, імовірність технічного успіху, вплив на інші проекти);

• - Оцінку фінансових потоків (оцінка стартових і загальних витрат, розподіл коштів по етапах проекту і елементам витрат, тривалість періоду повернення коштів, фінансовий ризик, рентабельність, механізм повернення коштів, гарантії);

• - Оцінку екологічних і соціальних наслідків.

Висновок по проекту містить висновок про доцільність його виконання і фінансування.

Завданням експертизи є оцінка наукового і технічного рівня проекту, можливостей його виконання та ефективності. На підставі експертизи приймаються рішення про доцільність і обсяг фінансування.

Тема 7:

0. 2. Економічний ефект від інноваційної діяльності оцінюється:

а) прибутком;

0. 10. Відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію управлінського рішення – це:

а) індекс рентабельності;

Тема 8 :

4. До внутрішніх джерел фінансування підприємства належать …

а) амортизаційні відрахування;

0. 11. Механізм, який дає можливість залучати кошти для фінансування проекту в обмін на

частку в статутному капіталі – це:

а) краудінвестинг;

Тема 9 :

0. Для кількісної оцінки ризиків використо-

вується показник:

а) термін окупності;

б) коефіцієнт трансформації;

в) точка беззбитковості;

г) середньоквадратичне відхилення.

0. Технічні методи зниження ризиків:

а) засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад, система протипожежного контролю, та ін.;

б) включають страхування, заставу, неустойку (штраф, пеню) і т. п.;

в) включають комплекс заходів, спрямованих на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат;

Тема 10 :

Тестів немає

11. Опишіть феномен організаційної культури

Організаційна (корпоративна) культура - ще один феномен, який, безсумнівно, відіграє помітну роль у життєдіяльності організації, вивчення якого, однак, носить надмірно широкий, почасти умоглядний, за великим рахунком "навколонауковий характер". В рамках цього підручника зупинимося на найбільш поширених характеристиках даного феномена в контексті діалектики керівництва і лідерства.

Згідно, мабуть, найбільш усталеній визначенням організаційна культура являє собою "ряд ключових цінностей, переконань, уявлень і норм, спільних для членів організації і передаються новачкам як дійсні й правильні".

Організаційна культура проявляється на двох рівнях - внутрішньому і зовнішньому. Внутрішній рівень - це власне загальні особистісні установки співробітників, що стосуються організації, її цілей і діяльності. Про них можна судити за особливостями міжособистісної взаємодії, залученості в діяльність і відношенню до неї, структурі трудової мотивації і т.п. Зовнішній рівень - це символи, девізи, затверджені ритуали і церемонії, організація робочого простору, дрес-код. Обидва рівні знаходять відображення в посадових інструкціях і систему навчання персоналу.

Однією з ключових, найбільш широко використовуваних показників організаційної культури, є її сила, яка визначається ступенем прихильності співробітників спільним цінностям, нормам, видами діяльності та методам її реалізації. Традиційно (з деякими застереженнями) прийнято вважати, що сильна культура - благо для організації, оскільки дозволяє максимально мобілізувати персонал для досягнення спільних цілей. У багатьох випадках це дійсно так. Однак, як у всього на світі, у сильної організаційної культури є "зворотний бік медалі". Високий ступінь однодумності, прихильності існуючому способу ведення справ (навіть якщо він передбачає прояв ініціативи, делегування повноважень тощо) практично неминуче породжує опір змінам. З цієї причини сильна організаційна культура - потужний засіб підвищення ефективності діяльності керівників. Для лідерів вона часто представляє серйозну проблему.

Поряд з силою / слабкістю виділяють чотири параметри, що дозволяють змістовно охарактеризувати культуру тієї чи іншої конкретної організації: внутрішня орієнтація / зовнішня орієнтація, гнучкість / стабільність.

Перші два параметри характеризують цільову спрямованість організаційної культури. Досить очевидно, що в першому випадку вона сфокусована на внутрішньому житті і структурі організації, взаєминах співробітників, їх згуртованості, прихильності корпоративним цінностям і т.п. У другому випадку організаційна культура фокусується на зовнішньому середовищі життєдіяльності організації - потребах існуючих і потенційних клієнтів, активності конкурентів, тенденції розвитку ринків і суспільства.

Два наступні параметри описують по суті сприйнятливість організаційної культури до інновацій. Назадній, що гнучкість припускає високий ступінь готовності до змін як у зовнішньому середовищі, так і всередині організації. У свою чергу стабільність означає центрацию па збереженні існуючого порядку речей.

Питання :

Достатній – 5 номер по списку

Тема 5 , питання 5 – у чому зміст функціонального та цільового підходів?

Цільовий підхід — це система методів та методичних прийомів, що забезпечують постійну орієнтацію управлінської діяльнос­ті, планово-управлінських рішень, процес виконання цих рішень на кінцеві результати з урахуванням соціально-економічних характеристик, що постійно змінюються, унаслідок розвитку системи потреб, кількісних та якісних змін у виробничому потенціалі системи, стосовно якої застосовується цільовий підхід.

Цільовий підхід, що жорстоко зорієнтований на перспективу, потребує чіткого визначення довгострокових цілей розвитку, шляхів їх досягнення, змін усіх компонентів виробничо-управлін­ських систем, які необхідні для забезпечення ефективних результатів.

Це не означає втрати уваги до поточної діяльності. Якщо не приділяти певної уваги проміжним цілям, діяльності з їх досягнення, виникає небезпека не досягти кінцевих результатів від покладених зусиль та здійснених вкладень у розвиток підприємства.

Цільовий підхід вимагає та дозволяє ретельно розібратися у складній ієрархії цілей, визначити головну мету та такі, що «працюють» на неї, підцілі (як способи їх досягнення), сформувати систему пріоритетів черговості виконання цілей, тобто забезпечити керованість процесом розробки та досягнення цілей в організації.

Функціональний підхід у менеджменті — підхід, що базується на комплексному вивченні основних функцій (якостей, властивостей) управлінської системи, узгоджене використання яких сприяє досягненню тактичних і стратегічних цілей підприємств, фірм і компаній. Основними етапами впровадження Ф.п. у м. є: 1) системна класифікація різних типів (загальних, зовнішніх, внутрішніх та ін.) функцій менеджменту; 2) формування оптимальної моделі взаємозв'язків (взаємозалежностей різних видів функцій формування найраціональнішої моделі побудови управлінської діяльності підприємства, фірми, компанії, передусім управління їх функціональними підрозділами). На підставі загальних функцій управління (планування, організації, координації, мотивації, контролю та реалізації власності і влади) менеджери виконують такі основні функції: 1) функції маркетингу — маркетингові дослідження тощо (див. Функції маркетингу); 2) визначення напрямів і способів діяльності з іншими підприємствами-постачальниками та вищестоящими органами; 3) обґрунтування конкретних функцій менеджменту залежно від стратегічної мети підприємства; 4) формування організаційної структури підприємства, фірми, компанії та її вдосконалення у процесі функціонування і розвитку.

0. Тема 9 , питання 2 - Розкрийте сутність управління ризиками?

Управління ризиками - це процес прийняття та виконання управлінських рішень, спрямованих на зниження ймовірності виникнення несприятливого результату і мінімізацію можливих втрат, викликаних його реалізацією. В рамках управління ризиками здійснюється кількісна та якісна оцінка ймовірності досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети.

Ризик являє собою можливу небезпеку несприятливого результату. Поняття ризику поєднує в собі оцінку ймовірності і наслідки настання несприятливої події.

0. Питання 4 - Як класифікуються ризики за джерелами виникнення?

1. Виробничий (невиконання господарюючим суб'єктом своїх планів і зобов'язань). Комерційний (ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених або закуплених).

2. Фінансовий (можливість невиконання фірмою своїх фінансових зобов'язань). Страховий (ризик настання передбачених умовами страхових подій)