Материал: Методичні вказівки з ОП

Норми природного освітлення приміщень встановлюють з урахуванням обов’язкового очищення шибок – не менше чотирьох разів на рік для приміщень з незначним виділенням пилу.

2. Прилади для виміру освітленості.

Природна освітленість вимірюється за допомогою люксметрів.

2.1 Люксметр Ю 116, який складається з селенового фотоелемента 1 з насадками 2 і електричного вимірювального приладу 3 (рис. 2.1)

Рис. 2.1. Конструкція люксметра Ю 116

Принцип дії люксметра заснований на перетворенні світлового потоку в електричний струм. При падінні світлового потоку на селеновий фотоелемент в ньому відбувається перетворення світлової енергії в електричну. Струм, що утворився, реєструється гальванометром 3, проградуйованим в одиницях освітленості. Даний прилад має коректор для встановлення стрілки на нульову позначку перед початком вимірювання.

2.2. В лабораторній роботі вимірювання освітленості аудиторії буде проводитись за допомогою цифрового люксметра LX-1010B (рис.2.2)

Рис.2.2 Цифровий люксметр LX-1010B

Він складається з дисплею, вмикача, перемикача діапазону вимірів та оптичного датчика. Цифровий люксметр є високоточним чутливим

11

приладом. Якщо на дисплеї в лівій частині виміряного значення відображений один чи більше нулів, то слід переключити на менший вимірювальний діапазон перемикач діапазону вимірів для підвищення точності вимірів.

3. Порядок виконання роботи

1.Детально ознайомитись з конструкцією та принципом дії люксметра.

2.Увімкнути люксметр, зняти з оптичного датчика кришку і переключити перемикач діапазону вимірів на позначення 2000. Визначити природну освітленість під відкритим небом у місці, вказаному викладачем.

3. Виміряти природну освітленість всередині досліджуваного приміщення безпосередньо у вікна Е , через кожен метр від нього до зовнішньої стіни Еі та у найбільш віддаленому місці Еп.

4. За даними вимірів побудувати графік залежності природної

5.Визначити коефіцієнт природної освітленості (е) за формулою (2.2) для кожного з місць вимірювання.

6.За даними розрахунків побудувати графік залежності е як функцію відстані до вікон

7.Визначити середнє значення коефіцієнта природної освітленості в досліджуваному приміщенні.

8.Вирахувати значення світлового коефіцієнта за формулою (2.3).

9. Результати вимірювань і розрахунків занести до табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Результати вимірів і розрахунків

Е , лк … Еп, лк е , % … еп , % есер , % Кс

Природне

освітлення

10. Зробити висновки щодо відповідності даного приміщення нормам освітленості за значенням е.

Питання для самоконтролю.

1.Яка величина називається освітленістю?

2.Що є джерелом природного освітлення?

3.Розкрийте фізичну природу світла.

4. Які існують типи природного освітлення?

5. Які особливості освітлення робочих приміщень природним світлом? 6. Яка величина є нормативною для освітлення робочих місць?

12

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Мета роботи: засвоїти методику виміру освітленості робочих місць штучним світлом, ознайомитись з видами розрахунків штучного освітлення.

Прилади та інструменти: люксметр LX-1010B, рулетка.

1. Теоретична частина

1.1 Класифікація штучного освітлення.

Для створення необхідної освітленості на робочих місцях у темний час доби та у приміщеннях, де не передбачене природне освітлення, або воно недостатнє, реалізується штучне освітлення.

За конструктивним виконанням штучне освітлення поділяється на:

1.Загальне – передбачене в приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи. Може бути рівномірним (світловий потік рівномірно розподіляється по всій площі приміщення) та локалізованим (освітлення з урахуванням розташування робочих місць).

2.Місцеве – створюється світильниками, які концентрують світловий потік на робочих місцях. Застосування тільки місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму.

3.Комбіноване – одночасне загальне і місцеве освітлення робочих місць. Передбачене при виконанні точних зорових робіт (слюсарні, токарні, фрезерні, контрольні), в місцях з вертикальним розташуванням робочих поверхонь або з різкими тінями від обладнання.

За призначенням штучне освітлення буває наступних видів:

1.Робоче – є обов’язковим для всіх виробничих приміщень та призначене для забезпечення виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту.

2.Аварійне – для продовження роботи при раптовому відключенні робочого освітлення, яке може викликати порушення технологічного процесу, вибух, пожежу чи отруєння людей. Мінімальна освітленість має складати 5% від робочого, але не менше 2 лк.

3.Евакуаційне – для безпечної евакуації людей з приміщень небезпечними для проходу місцями при аварійному вимкнені робочого освітлення. Освітленість на рівні підлоги має становити не менше 0,5 лк в приміщенні і 0,2 лк – на відкритій території.

4.Охоронне – влаштовується вздовж границь території, яка охороняється спеціальним персоналом. Мінімальна освітленість у нічний час має складати 0,5 лк. Різновидом охоронного є сигнальне освітлення, яке застосовується для фіксації границь небезпечних зон, вказує на наявність небезпеки або безпечний шлях евакуації.

13

У виробничій зоні слід періодично перевіряти рівень освітленості на робочих місцях та загального освітлення, справність аварійного освітлення, чистити та мити світильники, замінювати лампи, що вийшли з ладу.

В якості джерел штучного світла на даний час використовуються два типи ламп – лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання – відносяться до джерел світла теплового випромінювання, де провідник розжарюється під дією струму до високої температури та починає світитися у видимому діапазоні. Частина споживаної енергії перетворюється у випромінювання, все інше втрачається в результаті теплопровідності і конвекції, причому лише мала частка випромінювання лежить в області видимого світла, основна доля припадає на інфрачервоне випромінювання.

Газорозрядні лампи – джерело штучного освітлення, що використовує для генерації світла електричний розряд в газах. За джерелом світла, яке виходить назовні лампи поділяються на люмінесцентні лампи, газосвітні лампи, електродосвітні лампи.

2. Прилади для виміру освітленості.

Як і для природного, основною характеристикою штучного освітлення є освітленість робочих поверхонь, яка вимірюється люксметром.

Детально з будовою та принципом роботи люксметра ми знайомились в лабораторній роботі №2.

3. Порядок виконання роботи

1.Детально ознайомитись з конструкцією та принципом дії люксметра.

2.Увімкнути люксметр, зняти з оптичного датчика кришку і переключити перемикач діапазону вимірів на позначення 2000. Визначити природну освітленість під відкритим небом у місці, вказаному викладачем

3.Визначити освітленість штучним світлом в кількох точках приміщення, починаючи від стіни з вікнами з кроком 1 м. Виміри проводити при затемнених вікнах.

4.За даними вимірів побудувати графік зміни штучної освітленості по ширині аудиторії

та знайти середнє значення освітленості.

5. Визначити загальну освітленість приміщення штучним світлом 6. Результати вимірювань і розрахунків занести до табл. 3.1

Таблиця 3.1. Результати вимірів і розрахунків

Штучне

освітлення

14

7. Зробити висновки щодо відповідності даного приміщення нормам освітленості по значенню е (Додаток Г).

Питання для самоконтролю

1. На які типи за конструктивним виконанням поділяється штучне освітлення?

2.Яких видів буває штучне освітлення?

3.Характеристика ламп розжарювання.

4.Види ламп розжарювання.

5.Характеристика газорозрядних ламп штучного освітлення.

6.Види газорозрядних ламп штучного освітлення.

7.Які ви знаєте методи дослідження штучного освітлення?

8.Які ви знаєте прилади для виміру освітленості?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

ВИВЧЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ ТА ПРИНЦИПУ ДІЇ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

Мета роботи: ознайомитись з класифікацією, конструкцією та принципом дії первинних засобів гасіння пожеж, отримати навички застосування вогнегасників різних типів, вивчити конструкцію спринклерної та дренчерної установок гасіння пожеж.

Прилади та інструменти: вогнегасник порошковий, вага, секундомір.

1. Загальні відомості 1.1. Загальні відомості про процес горіння

Горіння – хімічна реакція окислення, яка супроводжується виділенням тепла та світла. Для виникнення горіння необхідна одночасна присутність трьох наступних компонентів: горючої речовини, окислювача, джерела запалювання.

Горіння, що вийшло з під контролю, називається пожежею.

ДСТУ EN 2:2014 «Класифікація пожеж» у повній відповідності до європейських норм встановлює класи пожеж залежно від матеріалу, що горить, і не передбачає визначення конкретного класу пожежі, що супроводжується горінням електрообладнання під напругою. Зазначений стандарт передбачає поділ пожеж на такі класи:

А - що супроводжуються горінням твердих матеріалів, зазвичай органічного походження, під час горіння яких, як правило, утворюються тліючі вуглини;

В - що супроводжуються горінням рідин або твердих речовин, які переходять у рідкий стан;

15