Порядок визначення класів має значення. Не можна спочатку визначити клас Programmer, що розширює клас Person, а вже потім сам клас Person. Клас повинен бути визначений перед тим, як він буде використатися (розширюватися).
<?php
class Programmer extends Person{
// визначаємо клас Programmer, що розширює Person
var $langs = array ("Lisp");
function Programmer(){
$this->make_person("Іван","Петров"); }
}
?>
Приклад 6.4. Використання конструктора
Іноді усередині опису класу виникає необхідність послатися на функції або змінні з базового класу. Буває, що потрібно посилатися на функції в класі, жоден представник якого ще не створений. Як бути в такому випадку? В PHP4 для цього існує спеціальний оператор "::"
Наприклад, от так можна викликати в описі класу Programmer функцію show_name() з базового класу Person і функцію say_hello(), задану в описі класу Programmer, коли жоден об’єкт цього класу ще не був створений:
<?php
class Person { // визначаємо клас Особи
var $first_name;
var $last_name;
function Person($t,$a){ // конструктор
$this->first_name = $t;
$this->last_name = $a; }
function show_name(){
// метод відображає інформацію про осіб
echo ("Мене звуть, " . $this->first_name . " " . $this->last_name . "!<br>");}
}
class Programmer extends Person{
// визначаємо клас Programmer, що розширює Person
function set_lang($new_lang){
// метод додає ще одну мову до списку відомих
$this->langs[] = $new_lang;
Person::show_name();
// викликаємо функцію з базового класу
echo "И я знаю тепер ще й " . $new_lang; }
function show_name(){
echo ("Я програміст, " . $this->first_name . " " . $this->last_name . "!<br>");
}
function say_hello(){
echo "Привіт!<br>";
}
}
Programmer::say_hello();
// викликаємо функцію, коли ні один об’єкт її класу ще не створений
$new_progr = new Programmer("Вася","Сидоров");
$new_progr->set_lang("PHP");
?>
У результаті роботи цієї програми одержимо наступне:
Привіт!
Мене кличуть Вася Сидоров!
І я знаю тепер ще й PHP
За допомогою команди Programmer::say_hello(); ми викликаємо функцію say_hello класу Programmer як таку, а не як метод, застосовуваний до об’єкта даного класу. У цей момент змінних класу немає. Тому функції, викликувані до створення об’єкта, не можуть користуватися змінними класу й конструкцією this, але можуть користуватися локальними й глобальними змінними.
У визначенні класу Programmer ми перевизначили функцію show_name(), тому викликати функцію show_name() з базового класу Person можна тільки за допомогою оператора "::" Загалом кажучи, усередині визначення класу ми можемо викликати будь-які методи й властивості, задані в його базовому класі за допомогою звичайного $this, якщо тільки породжений клас не перевизначає ці властивості й методи, як у нашому прикладі.
У наведеному вище прикладі, звертаючись до базового класу, ми використали його ім’я (ми писали Person::show_name() ). Це не зовсім зручно, тому що ім’я класу або ієрархія класів може змінитися, і тоді доведеться переписувати код описів всіх класів для того, щоб привести використовувані в них імена у відповідність із новою ієрархією. Щоб уникнути подібної ситуації, замість імені базового класу потрібно використати ключове слово parent (наприклад, parent::show_name() ). Parent посилається на клас, прописаний після extends в оголошенні вашого класу. Тому якщо раптом ієрархія класів зміниться, то досить буде внести зміни в імена, зазначені після extends в описах класів.
Об’єктна модель PHP5
Крім нової назви для конструкторів і появи деструкторів в PHP5 відбулося ще досить багато змін. Ми не будемо обговорювати їх докладно, тільки опишемо загалом. Основна зміна - це передача значень параметрів класу по посиланню й присвоєння об’єктів по посиланню, а не за значенням, як це було в PHP4. В PHP5 якщо створюються два рівні змінні типи об’єкт, то вони вказують на одне значення й змінюються одночасно (ми наводили схожий приклад зі змінними строкового типу). У зв’язку із цим з’явився новий механізм для створення копій об’єктів - так називане клонування. В PHP4 всі методи й змінні класу доступні ззовні, тобто вони завжди є відкритими. В PHP5 змінні й методи можна робити відкритими (доступними отовсюду), закритими (доступними тільки усередині класу ) і захищеними (доступними усередині класу й у його похідних класах ). Крім того, з’явилася можливість створювати інтерфейси й абстрактні класи й багато чого іншого. У цілому об’єктна модель в PHP5 значно вдосконалена для більше точної відповідності объектно-ориентированной парадигмі програмування.
Рішення завдання
Отже, ми хотіли на вибір користувача генерувати форму для уведення опису статті або людини й відображати дані, уведені в цю форму. Спробуємо вирішити це завдання, використовуючи объектно-ориентированный підхід. Для початку створимо форму, де користувач вибирає, що він хоче створити, - опис статті або людини (точніше, це будуть дві форми):
<form action="task1.php">
Створити опис статті: <input type=submit
name=art_create
value="Create Article">
</form>
<form action="task1.php">
Створити опис особистості: <input
type=submit name=pers_create
value="Create Person">
</form>
Тепер напишемо файл для обробки цих форм. У ньому створимо два класи - статті й особистості. У кожного класу є метод для ініціалізації його змінних і метод для відображення об’єктів даного класу. При рішенні завдання будуть використані дві функції, убудовані в PHP для роботи із класами й об’єктами. Це функція get_class (об’єкт), що повертає ім’я класу, екземпляром якого є об’єкт, переданий їй як параметр. І функція get_class_vars (ім’я класу ), що повертає масив всіх властивостей класу і їхніх значень за замовчуванням. Аналогічно можна одержати масив імен всіх методів класу: get_class_methods (ім’я класу )
<?php
/* Створюємо класи Статей й Особистостей. Стаття має заголовок, автора й опис. Особистість має ім’я, прізвище й e-mail */
class Article {
var $title;
var $author;
var $description;
// метод, що привласнює значення атрибутам класу
function Article($t="Назва відсутнє",
$a="Автор відсутній",
$d="Опис відсутнє"){
$this->title = $t;
$this->author = $a;
$this->description = $d;
}
//метод для відображення екземплярів класу
function show(){
$art = "<h2>$this->title</h2><font
size=-1>$this->description</font><p>Автор:
$this->author</p>";
echo $art;
}
}
// Визначення класу Особистостей
class Person {
var $first_name;
var $last_name;
var $email;
//метод, що привласнює значення атрибутам класу
function Person($t="Ім’я не уведене",
$a="Прізвище не уведене",$d="Email не зазначений"){
$this->first_name = $t;
$this->last_name = $a;
$this->email = $d;
}
//метод для відображення екземплярів класу
function show(){
$art = "<h2>$this->first_name</h2><font
size=-1>$this->last_name</font><p>e-mail:
$this->email</p>";
echo $art;
}
}
// Далі треба властиво створення й відображення екземплярів обраного класу
if (isset($_GET["art_create"])){ //Якщо була обрана стаття
$art = new Article; // створюємо представника класу статей
$art_vars = get_class_vars(get_class($art));
//які аргументи цього класу потрібно задати
Make_form($art,$art_vars,"art_create"); //виклик функції створення форми
if (isset($_GET["create_real"])){ Show_($art_vars); }
// якщо дані цієї форми відправлені, то викликаємо функцію показу
}
//т же саме, якщо була обрана особистість
if (isset($_GET["pers_create"])){
$art = new Person;
$art_vars = get_class_vars(get_class($art));
Make_form($art,$art_vars,"pers_create");
if (isset($_GET["create_real"])){ Show_($art_vars); }
}
// функція створення форми
function Make_form($art,$art_vars,$glob){
$str = "<form>"; // html код форми записується у рядок $str
//перебираємо список змінних класу об’єкта $art
foreach ($art_vars as $var_name => $var_value){
$str .="$var_name<input type=text name=$var_name><br>";
//створюємо елемент форми з ім’ям властивості класу
}
$str .= "<input type=hidden name=$glob>"; // щоб не забути, що ми створюємо
$str .= "<input type=submit name=create_real
value=‘Create and Show’></form>";
echo "$str"; // виводимо форму
}
// функція показу об’єкта
function Show_($art_vars){
global $art; //використається глобальне ім’я об’єкта
$k = count($art_vars); //число властивостей класу (змінних у формі)
$p=0; //допоміжна змінна
foreach ($art_vars as $name => $value){
$p++;
if ($_GET["$name"]=="") $val= $art->$name;
else $val = $_GET["$name"];
if ($p<>$k) $par .=‘"‘. $val.’",’;
else $par .=‘"‘. $val.’"‘;
}
$const=get_class($art);
$par = ‘$art->‘.$const ."(" .$par.");";
/* тепер $par являє собою php-код для виклику методу класу $art, споконвічно записаного в $par. наприклад, $art->Person(‘Vasia’,’Petrov’,’vas@intuit.ru’); */
eval($par); // функція eval виконує код, утримується в $par
$art->show();
}
?>
Листинг 6.6. Використання об’єктно-орієнтованого підходу
Висновок
Отже, ми вивчили основні поняття об’єктної моделі, використовуваної в мові PHP. Були описані правила створення класів й їхніх представників-об’єктів, способи завдання початкових значень змінним класу, способи одержання значень властивостей і виклик методів класів.
Контрольні питання
Дайте визначення об’єкту.
Дайте визначення класу.
Що входить в опис класу?
Для чого використовується ключове слово this?
Які існують обмеження на імена класів?
Яким чином ініціалізуються змінні класу?
Як створюється об’єкт класу?
Що таке успадкування? Яким чином відбувається успадкування в мові РНР?
Що таке механізм розширення? В чому сенс його використання?
Що таке оператор "::"? В чому сенс його використання?
Що таке оператор "parent"? В чому сенс його використання?