Материал: Лікувальна фізична культура для пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень

Спочатку заняття проводять з вихідного положення лежачи. Вправи спрямовані на активізацію легеневої вентиляції та периферичного кровообігу. Внаслідок того, що в комплексі не багато фізичних вправ, необхідно дотримуватись принципу розсіювання фізичного навантаження з частими паузами для відпочинку. Гімнастичні вправи прості і легкі (поглиблене дихання, згинання - розгинання китиць і ступнів, рук і ніг, піднімання і розведення рук). Включають вправи з широкими рухами, що розширюють грудну клітку. Вправи необхідно узгоджувати з диханнямКоли стан хворого покращується - фізичне навантаження збільшують, методика ЛФК стає складнішою. Хворого готують до вставання і ходьби. Вправи виконують для покращення кровообігу в легенях і загального укріплення організму. Здійснюють енергійні рухи руками, повороти і нахили тулубом в сторони.

На вільному режимі добавляють вправи з предметами (м’ячами, булавами) та на снарядах (біля гімнастичної драбини, на лавці). Для збільшення вентиляції легень виконують вправи великої інтенсивності.

Разом з лікувальною гімнастикою призначають прогулянки, ходьбу в поєднанні з дихальними рухами як в середньому так і в швидкому темпі. Тривалість заняття 25-30 хв.

Після виздоровлення потрібно займатися фізичною культурою та спортом (гребля, лижні прогулянки, плавання, піші екскурсії, легкоатлетичний біг, ігри - волейбол, бадмінтон, теніс та ін.)

Бронхіт.

Спочатку виконують прості та легкі гімнастичні вправи статичного, а пізніше і динамічного характеру. Після покращення стану хворого методика лікувальної гімнастики стає складнішою, включають загальноукріплюючі вправи. Для попередження загострень хвороби рекомендують загартовування організму природними факторами (сонце, повітря, вода): плавання, біг підтюпцем, катання на лижах.

Для укріплення дихальних м’язів пацієнт може глибоко дихати, попередньо обв’язавши грудну клітку резиновою стрічкою.

Бронхіальна астма.

Заняття ЛФК здійснюють в міжприступний період. В лікувальній гімнастиці використовують найпростіші гімнастичні вправи: згинання, розгинання, відведення, приведення, оберти кінцівками, а також вправи для розгинання тулуба, нахили вперед, в сторони, що сприяє тренуванню екстракардіальних факторів кровообігу, підвищує силу м’язів рук, ніг, спини дихальну гімнастику. Вправи потрібно виконувати декілька разів на день. Забезпечуються чергування загальноукріплюючих і спеціальних фізичних вправ з дуттям, натискуванням на грудну клітку при видосі.

Більшість фізичних вправ виконуються з вихідного положення сидячи на кріслі. Вправи виконують у повільному темпі, повторюючи 2-4 рази. Між вправами користуються паузами відпочинку протягом 20-30 с.

Щоб нормалізувати тонус гладких м’язів бронхів, потрібно проводити дихальну гімнастику з вимовленням звуків: після неглибокого вдиху на повільному видосі стискають грудну клітку в середніх і нижніх відділах, вимовляючи при цьому звуки п-ф, р-р-р, б-р-р-о-х; б-р-р-а-х, у-р-р-о-х, б-р-р-у-х. Особливо довго потрібно вимовляти звук р-р. Видих з кожною звуковою вправою повторюють 4-5 разів, поступово збільшують кількість повторень до 7-10 р. Тривалість видиху повинна бути 4-5 с, а в процесі тренування може досягати 12-25 с. Якщо є мокрота - її виводять, повільно натискуючи на грудну клітку синхронно з покашлюванням. Такі вправи можна виконувати з допомогою рушника: рушником оперізують грудну клітку, на повільному видиху рушником поступово стискують грудну клітку і вимовляють звуки (6-10 разів).

Призначають піші прогулянки. Тренування в ходьбі потрібно починати з вироблення навичків тренування своїм диханням. Хворий спочатку повинен виконувати на 1-2 кроки вдих, і на 3-4 кроки - видих, поступово збільшуючи кількість кроків на видосі. Тренування проводиться щоденно. Поступово збільшують відстань дистанції і підвищують темп рухів. Хворий повинен вдихати через ніс і видихати через рот.

Після закінчення стаціонарного лікування пацієнту рекомендують продовжувати заняття лікувальною гімнастикою під спостереженням лікаря ЛФК поліклініки чи лікарсько-фізкультурного диспансеру.

Емфізема легень.

Використовують вправи на розслаблення м’язів, статичні і динамічні дихальні вправи, вправи для збільшення рухомості діафрагми, грудної клітки і хребта, загальноукріплюючі вправи.

Обов’язкове дотримання принципу розсіювання фізичного навантаження - чергування простих фізичних вправ для різних м’язових груп. Фізичні вправи виконуються плавно, повільно, невимушено, з подовженим видихом. В процедурі лікувальної гімнастики багато пауз для відпочинку.

Щоб збільшити рухомість діафрагми, в комплекс лікувальної гімнастики включають статичні дихальні вправи з участю в акті дихання передньої черевної стінки: на вдиху вона повинна випинатись, а на видиху - втягуватись.

Для збільшення рухомості грудної клітки і хребта хворі виконують вправи, що включають повороти тулуба, поєднання поворотів з нахилами, з рухами рук в сторону повороту. Їх виконують з вихідного положення стоячи з широко розставленими ногами, сидячи верхи на кріслі, на гімнастичній лавці.

Крім занять лікувальною гімнастикою хворі повинні виконувати 3-4 рази на день індивідуальні завдання для самостійних занять, що включають 2-3 загальноукріплюючі, 3-4 статичні та динамічні дихальні вправи, вправи на розслаблення, для розвитку рухомості хребта і грудної клітки.

Бронхоектатична хвороба.

Хворі ослаблені тривалим патологічним процесом. У них інтоксикація. Для покращення відтоку гнійної мокроти з легень широко використовують дренажні положення та фізичні вправи. Їх підбирають в залежності від місцезнаходження великих бронхоектазів. Коли бронхоектази знаходяться у верхніх відділах легень, то дренажні положення та фізичні вправи виконують з вихідного положення сидячи на кріслі. Відтік з бронхоекстазів нижніх відділів легень збільшується з коліно-ліктьового положення і лежачи на животі на кушетці з підвищеним ножним кінцем (на 20-30 см). З вихідного положення сидячи на кріслі мокрота з нижньої долі правої легені добре відходить при повільному нахилі тулуба вперед: на видосі хворий, покашлюючи, дістає руками носок лівої ноги. Такий самий ефект буде при виконанні цієї вправи з вихідного положення стоячи.

Спеціальні прийоми, що сприяють збільшенню відтоку з легень: дуття, постукування долонями по певних ділянках грудної клітки, виконання складних фізичних вправ - рухи тулубом одночасно в 2-3 площинах розхитування в дренажному положенні, втягування живота, розхитування передньої черевної стінки (виштовхування і втягування), притискування зігнутої ноги до живота, використання валика та ін.

Багаторазова зміна вихідних положень сприяє відходженню мокроти з легень.

8.4 Показання та протипоказання до ЛФК