МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ АКАДЕМІКА БУГАЯ
Контрольна робота
з дисципліни «Кримінальне право»
Виконав: студент заочної форми
навчання
Група ЗП-81
Вістунова С.В.
Перевірив: Наталья Юріївна
Київ – 2020
Задача 1.
Наука кримінального права є частиною юридичної науки, однією із галузей суспільних наук. Її змістом є злагоджена система кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень про злочин і покарання. Наука кримінального права як система кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень і понять відрізняється від кримінального права як системи (сукупності) юридичних норм, галузі права.
Кримінальне право як галузь права виступає для науки як предмет її вивчення. Саме наука кримінального права, вивчаючи кримінальне законодавство, з'ясовуючи його соціальне призначення, характер усіх його інститутів, їх ефективність, виявляє практичне значення кожної норми, прогалини в правовому регулюванні, досліджує проблеми вдосконалення кримінально-правових норм. Предметом науки кримінального права є такі соціальні явища, як злочин і покарання. Вона розкриває їх соціальний зміст, юридичні ознаки, з'ясовує підстави кримінальної відповідальності, вивчає проблеми складу злочину, розробляє теоретичні основи відповідальності за попередню злочинну діяльність, співучасть у злочині, дає поняття і класифікацію видів множинності злочинів, зокрема поняття рецидиву злочинів, обставин, що виключають злочинність діяння. Наука кримінального права досліджує поняття покарання, визначає зміст його мети, аналізує окремі види покарань, підстави і порядок їх призначення.
Серйозна увага в науці кримінального права приділяється вивченню проблеми звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Предметом вивчення науки кримінального права є не тільки кримінальне законодавство, а й практика його застосування. Критерієм правильності наукових положень у сфері кримінального права є не тільки правотворча, а й правозастосовна діяльність. Наука кримінального права не може плідно розвиватися без глибокого вивчення практики. Разом з тим вона впливає на практику шляхом наукової розробки питань правильного застосування норм кримінального закону. Зв'язок науки кримінального права з практикою проявляється в багатьох напрямках. Це насамперед участь у комісіях з підготовки проектів законодавчих актів (велику роль відіграли наука та її представники у розробці нового Кримінального кодексу (КК) України; провідні вчені нашої країни були постійними членами робочої групи комісії з підготовки КК, що була створена Кабінетом Міністрів України), вивчення і узагальнення практики з різних питань кримінального законодавства, участь у різних нарадах, конференціях і радах (наприклад, Консультативна рада при Верховному Суді України), де разом з практичними працівниками вирішується багато питань, що виникають у правозастосовній діяльності. Результати наукових узагальнень практики знаходять своє втілення в науково-практичних коментарях до КК України, у написанні яких беруть участь як науковці, так і практичні працівники.
Кримінальне законодавство і практика його застосування вивчаються наукою в їх історичному розвитку і зміні. Тому предметом науки кримінального права є історія розвитку кримінального права України, тенденції вдосконалення кримінального закону і практики його застосування.
Наука кримінального права включає в коло досліджуваних нею проблем кримінальне законодавство, практику його застосування, а також теорію кримінального права інших держав як близького, так і далекого зарубіжжя.
Наука кримінального права - це фундаментальна наука. Вона є науковим підґрунтям для інших наук кримінального циклу - кримінології, судової психології, судової психіатрії, судової медицини, статистики, криміналістики та ін. Разом з тим вона використовує дані цих прикладних наук. Так, кримінологія - це юридична наука, що вивчає причини злочинності, особу злочинця, розробляє спеціальні заходи щодо попередження злочинів. Поняття, вироблені в науці кримінального права (злочин, форми вини, вік відповідальності за окремі види злочинів та ін.), широко використовуються в кримінології. У той же час кримінологічні дані про динаміку, структуру, стан, коефіцієнти злочинності тощо запозичуються кримінальним правом.
Наука кримінального права широко використовує дані такої науки, як судова статистика. При вивченні проблем осудності застосовуються дані судової психіатрії, при дослідженні вини та її форм - дані психології, а при вивченні вікових особливостей неповнолітніх, що вчинили злочин, - дані педагогіки. При вирішенні питань, пов'язаних з встановленням причинного зв'язку між вчиненим діянням і наслідком, що настав, використовуються, зокрема, дані судової медицини, а при розв'язанні проблеми неосудності - дані судової психіатрії. В останні роки намічається проникнення в науку кримінального права даних математичних досліджень, положень таких наук, як кібернетика, інформатика, наука управління і т. ін.
Основними завданнями науки кримінального права полягають є:
а) дослідження історії виникнення, становлення та розвитку основних
понять, категорій, норм та інститутів кримінального права;
б) розробка фундаментальних проблем теорії кримінального права;
б) вироблення рекомендацій щодо вдосконалення КК і практики його застосування;
в) подальше вивчення всіх норм та інститутів кримінального права з метою встановлення їх ефективності;
г) зміцнення тісних зв'язків з правотворчими і практичними органами;
ґ) подальше вдосконалення всієї науково-педагогічної діяльності з метою підготовки висококваліфікованих фахівців-правознавців;
д) вивчення кримінального законодавства і практики його застосування в країнах близького і далекого зарубіжжя.
В даний час важливим завданням науки кримінального права є підготовка разом з практичними працівниками коментарів до КК.
Задача 4.
Ч. вирішив позбутися своєї коханки, яка систематично провокувала виникнення конфліктних ситуацій між ним та дружиною. З метою вбивства жінки Ч. у м. Жмеринка виготовив і сховав до салону її автомобіля вибуховий пристрій. Вибух стався на території Румунії та жінка загинула на місці вибуху.
Визначте місце і час вчинення злочинів. Коли злочин вважається вчиненим на території України?
Рішення:
1.Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.
1.1. З умови задачі зрозуміло, що Ч. задумав і здійснив підготовку до злочину в м. Жмеринці на території України.
1.2. Вибух стався на території Румунії.
1.3. Постраждала (коханка Ч.) загинула на місці вибуху на території Румунії.
В даному випадку в діях Ч. прослідковується сукупність злочинів, що передбачені п.5 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194, ч.1ст.201, ч.1ст.263 Кримінального кодексу України.
Оскільки потерпіла померла на місці вибуху, це матиме наслідок для Ч. у вигляді кваліфікації його дій в частині посягання на життя потерпілої – навмисне вбивство способом, небезпечним для життя багатьох осіб ( п.5 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України). Відносно інших сукупних злочинів Ч. (контрабанда вибухових речовин ( ч.1ст.201), умисне знищення майна( ч.2 ст.194КК), та незаконне поводження зі зброєю та вибуховими матеріалами(ч.1ст.263 КК)) – кваліфікація залишиться без змін.
За умовами задачі, злочин був розпочатий на території України, а наслідки злочину ( вибух) стався в Румунії.
Відповідно до ч.1 ст.7 Кримінального кодексу України «1. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.»
У частині 1 ст. 7 КК відображено принцип громадянства чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі. Відповідно до цього принципу громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ. Зазначені особи підлягають відповідальності за вчинене за кордоном суспільно небезпечне діяння лише за умови, що таке діяння визнається злочином за законодавством України.
Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на час вчинення дії або бездіяльності, передбаченої статтею Особливої частини КК, була громадянином України або особою без громадянства, яка постійно проживає в Україні.
Злочинність і караність діяння, вчиненого за кордоном громадянами України, а також особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, визначаються за КК незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином у тій країні, де воно було вчинено.
Коли злочин вважається вчиненим на території України?
Вчиненим на території України визнається злочин, який:
1) почато і закінчено на території України;
2) почато, продовжено і закінчено або припинено на території України;
3) почато на території України, а продовжено, закінчено або припинено за її межами;
4) почато і продовжено на території України, а закінчено або припинено за її межами;
5) почато на території України, продовжено за її межами, а закінчено або припинено знову на території України;
6) почато і продовжено за межами України, а закінчено або припинено на території України;
7) почато за межами України, продовжено на її території, а закінчено або припинено знову за межами України тощо..
Визначте місце і час вчинення злочинів.
Час вчинення злочину характеризується рядом моментів – коротких проміжків часу, етапів існування (розвитку) протиправного діяння: початком, продовженням, припиненням та закінченням.
Початком вчинення злочину є вчинення готування до злочину, замаху на нього або початок вчинення діяння, яке утворює об’єктивну сторону злочину. Закінчення злочину – це доведення його до кінця, до завершення (завершення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Особливою частиною КК; настання суспільно небезпечних наслідків)
У теорії кримінального права під часом вчинення злочину зазвичай розуміють момент його закінчення. З цієї позиції часом вчинення злочину буде вибух на території Румунії та місцем вчинення злочинів – місце вибуху на території Румунії.
Однак насправді час вчинення злочину – це проміжок між моментом його початку і закінчення.
Задача 3.
За ухилення від сплати податків, що завдало державі шкоду у великих розмірах минулого року К. було притягнуто до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 212 КК України). Адвокат К. подав скаргу на дії уповноваженої особи, зазначивши, що його клієнт відшкодував заподіяні збитки, сплатив пеню.
З якого моменту особа притягується до кримінальної відповідальності?
Рішення:
1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.
1.1. В умові задачі не вказано, коли громадянин К. клієнт відшкодував заподіяні збитки, сплатив пеню.
1.2. Зі слів адвоката К. відомо, що громадянин К. відшкодував заподіяні збитки, сплатив пеню. Жодного слова немає про те, що К. сплатив податки, збори (обов'язкові платежі).
1.3. Притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 212 КК України відбулось 1 рік тому.
Громадянин К. ухилявся від сплати податків, що завдало державі шкоду у великих розмірах минулого року К. (ч. 2 ст. 212 КК України).
Відповідно до ч.4 ст. 212 КК України особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Отже, оскільки громадянин К. не сплатив податки , а лише відшкодував шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (пеня), його дії не можуть бути кваліфіковані, як сплата податків, зборів (обов'язкових платежів). Це означає, що К. було притягнуто правомірно до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 212 КК України). У задоволенні скарги адвоката К. на дії уповноваженої особи буде відмовлено.
З якого моменту особа притягується до кримінальної відповідальності?
Цей момент визначений п. 14 ч. 1 ст.3 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно для якого притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Слід звернути увагу на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. Для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 та ч. 2 ст. 212 КК України строк давності становить 2 роки.
Задача 4.
Д. уночі зупинив на вулиці жінку та, погрожуючи їй ножем, почав вимагати віддати йому сумку. Злякана жінка виконала вимогу Д. У сумці грошей не виявилося, а знаходилися лише засоби особистої гігієни.
Чи є дії Д. малозначними?
Рішення:
1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.
1.1. Подія відбулась уночі на вулиці.
1.2. Д. вчинив погрозу застосувати насильство, залякував негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілої.
1.3. Грабіж не відбувся, оскільки у потерпілої грошей не виявилося.
Громадянин Д. висловив потерпілій вимогу передати майно негайно, погрожуючи при цьому застосуванням насильства так само негайно, й обставини, за яких вона була висловлена, об’єктивно давати підстави потерпілій сприймати її як таку, що дійсно може бути реалізована негайно.
Погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого. Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. При грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно.