Задача №1
Дев’ятнадцятирічний П., звільнившись з місць позбавлення волі, де відбував покарання за
крадіжку, протягом року ніде не працював, жив, за його словами, на “кишенькові” гроші, що
давала йому мати – продавець винного відділу магазину. Інколи його не було вдома по декілька
днів. Мати заявляла, що не могла позитивно впливати на сина, котрий зовсім її не слухав. Батько
зловживав спиртними напоями, іноді разом із сином.
Призову до армії П. не підлягав: за висновком медичної комісії він страждав психічним розладом.
Через деякий час П. залучив до злочинної діяльності неповнолітніх Ч. і К., мешканців сусіднього
під’їзду. Разом вони вчинили 6 крадіжок майна з магазинів району на загальну суму 30 тис. грн.
Після їх затримання було порушено кримінальну справу.
Слідством установлені наступні факти:
– П. перебував на обліку районного психіатра як хворий, що потребує регулярного обстеження,
яке не було зроблено за останні три роки жодного разу;
– після відбуття строку покарання адміністративний нагляд над ним не був запроваджений, хоча
адміністрація установи виконання відбування покарання характеризувала його вкрай негативно;
– школярі Ч. і К. навчалися в одному класі. Були серед відстаючих і недисциплінованих учнів.
Вечорами збиралися в під’їзді, де жив П., останній багато і з захопленням розповідав про
злочинний світ. Тут же вони іноді пиячили, не розходилися до пізньої ночі. Неодноразово хлопці з
цієї компанії пропонували мешканцям дому речі та продукти за низькими цінами, про що останні
в міліцію не заявляли, вважаючи, що це не їхня справа;
– до дільничного інспектора міліції доходили чутки про негативну поведінку компанії П., але
ніяких заходів ним вжито не було;
– у школі, де навчалися звинувачені неповнолітні, класне керівництво здійснювалося формально.
Індивідуальна робота з учнями носила поверховий характер. Проте директор школи все ж
повідомив райвідділ міліції про непристойну поведінку Ч. і К. і попросив викликати їх разом із
батьками для бесіди, але така зустріч не відбулась;
– сім’ї Ч. і К. зовні благополучні. Батьки були перевантажені роботою і належної уваги дітям не
приділяли, вважаючи їх поведінку нормальною;
– за даними статистики за останні три роки в районі спостерігалося помітне зростання рівня
злочинності, у тому числі й серед неповнолітніх. Як реагували на цей факт правоохоронні органи,
у матеріалах справи не відображено.
Визначте криміногенну ситуацію, тип злочинів, які вчинили Ч. П. К, кримінологічні
характеристики П, Ч. і К.
Розв’язання
Формулювання в задачі «П. залучив до злочинної діяльності неповнолітніх Ч. і К., мешканців сусіднього під’їзду. Разом вони вчинили 6 крадіжок майна з магазинів району на загальну суму 30 тис. грн.» показує що криміногенна ситуація заздалегідь була створена самим злочинцем, тобто П. Даний злочин носить умисний характер і він є з корисно-власних тенденцій.
Причини злочину – ті негативні явища та процеси дійсності, під впливом яких у свідомості особи появляються глибокі і стійкі погляди та звички що свідчать про готовність вчинити злочин. За умовами задачі, у П. це те що він не мав роботи і як ще відомо він страждав психічним розладом.
Відповідно до ч. 4 статті 185 ККУ це є Крадіжка, вчинена у великих розмірах, яка карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Тому відповідно до ч. 4 ст.12 ККУ це є тяжкий злочин.
П. - перебував на обліку районного психіатра як хворий, що потребує регулярного обстеження, яке не було зроблено за останні три роки жодного разу; після відбуття строку покарання адміністративний нагляд над ним не був запроваджений. За ознаками соціального становища й роду занять: безробітний. за видами вчиненого злочину: грабіжник. За характером антисуспільної спрямованості особи злочинців та змістом мотивації їх злочинної поведінки: злочинець з корисливо-егоїстичною мотивацією яка пов’язана з ігноруванням принципу розподілу соціальної справедливості і чесної праці. За характером вчинених злочинів : корисливо-насильницькі (з корисливо-егоїстичною мотивацією, пов’язаною з ігноруванням принципу соціальної справедливості та чесної праці) – грабіжник. За глибиною та стійкістю антисоціальності особи – це особливо злісний злочинець - особа, котра вчиняє тяжкі й особливо тяжкі злочини (до них належать й усі ті, хто вчиняє злочини у складі організованих груп і злочинних організацій).
Ч. - школярі Ч. і К. навчалися в одному класі. Були серед відстаючих і недисциплінованих учнів. Відомо що родин Ч. була благополучною, але батьки були перевантажені роботою і належної уваги дітям не приділяли, вважаючи їх поведінку нормальною. Якщо цей процес своєчасно не коригується родиною, освітнім закладом, суспільством, не спрямовується на реалізацію активності у доцільному напрямку, остання може стати кримінальною. Психологічними проявами підліткової «недозрілості» такого типу також є: підвищена властивість підпадати під сторонній квазіавторитетний вплив, захоплюватися пропозиціями та «ідеями», нерідко спірними, близького оточення, несформованість власних установок та цінностей, невизначеність та нестабільність емоційної сфери, складність вольових якостей, як в даному випадку був вплив П. Є наявність зниженого рівня інтелектуального розвитку, що ускладнює сприйняття соціальної інформації, суспільних норм та вимог, створює труднощі у спілкуванні з іншими підлітками та дорослими, включаючи батьків та близьких родичів, та як в умовах задачі вказано, що Ч. знаходився серед недисциплінованих та відстаючих учнів. Причини та умови злочинності неповнолітнього Ч. є в першу чергу незадовільні умови виховання в сім’ї; підбурювання з боку дорослих злочинців, що пов’язано з попереднім втягненням у пияцтво; бездоглядність як брак належного контролю з боку сім’ї й освітніх установ за поведінкою, зв’язками, проведенням часу неповнолітніх; низький рівень роботи освітніх установ (формалізм, нечесність, непрофесіоналізм, нехтування індивідуальним підходом до виховання та навчання тощо).
К. - школярі Ч. і К. навчалися в одному класі. Були серед відстаючих і недисциплінованих учнів. Відомо що родина К. була благополучною, але батьки були перевантажені роботою і належної уваги дітям не приділяли, вважаючи їх поведінку нормальною. Якщо цей процес своєчасно не коригується родиною, освітнім закладом, суспільством, не спрямовується на реалізацію активності у доцільному напрямку, остання може стати кримінальною. Психологічними проявами підліткової «недозрілості» такого типу також є: підвищена властивість підпадати під сторонній квазіавторитетний вплив, захоплюватися пропозиціями та «ідеями», нерідко спірними, близького оточення, несформованість власних установок та цінностей, невизначеність та нестабільність емоційної сфери, складність вольових якостей, як в даному випадку був вплив П. Є наявність зниженого рівня інтелектуального розвитку, що ускладнює сприйняття соціальної інформації, суспільних норм та вимог, створює труднощі у спілкуванні з іншими підлітками та дорослими, включаючи батьків та близьких родичів, та як в умовах задачі вказано, що К. знаходився серед недисциплінованих та відстаючих учнів. Причини та умови злочинності неповнолітнього К. є в першу чергу незадовільні умови виховання в сім’ї; підбурювання з боку дорослих злочинців, що пов’язано з попереднім втягненням у пияцтво; бездоглядність як брак належного контролю з боку сім’ї й освітніх установ за поведінкою, зв’язками, проведенням часу неповнолітніх; низький рівень роботи освітніх установ (формалізм, нечесність, непрофесіоналізм, нехтування індивідуальним підходом до виховання та навчання тощо).
Відповідь: криміногенна ситуація заздалегідь була створена самим злочинцем, тобто П. Даний злочин носить умисний характер і він є з корисно-власних тенденцій. Відповідно до ч. 4 статті 185 ККУ це є Крадіжка, вчинена у великих розмірах, яка карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Тому відповідно до ч. 4 ст.12 ККУ це є тяжкий злочин.
П. - перебував на обліку районного психіатра як хворий, що потребує регулярного обстеження, яке не було зроблено за останні три роки жодного разу; після відбуття строку покарання адміністративний нагляд над ним не був запроваджений. За ознаками соціального становища й роду занять: безробітний. за видами вчиненого злочину: грабіжник. За характером антисуспільної спрямованості особи злочинців та змістом мотивації їх злочинної поведінки: злочинець з корисливо-егоїстичною мотивацією яка пов’язана з ігноруванням принципу розподілу соціальної справедливості і чесної праці. За характером вчинених злочинів : корисливо-насильницькі (з корисливо-егоїстичною мотивацією, пов’язаною з ігноруванням принципу соціальної справедливості та чесної праці) – грабіжник. За глибиною та стійкістю антисоціальності особи – це особливо злісний злочинець - особа, котра вчиняє тяжкі й особливо тяжкі злочини (до них належать й усі ті, хто вчиняє злочини у складі організованих груп і злочинних організацій).
Ч. - школярі Ч. і К. навчалися в одному класі. Були серед відстаючих і недисциплінованих учнів. Відомо що родин Ч. була благополучною, але батьки були перевантажені роботою і належної уваги дітям не приділяли, вважаючи їх поведінку нормальною. Якщо цей процес своєчасно не коригується родиною, освітнім закладом, суспільством, не спрямовується на реалізацію активності у доцільному напрямку, остання може стати кримінальною. Психологічними проявами підліткової «недозрілості» такого типу також є: підвищена властивість підпадати під сторонній квазіавторитетний вплив, захоплюватися пропозиціями та «ідеями», нерідко спірними, близького оточення, несформованість власних установок та цінностей, невизначеність та нестабільність емоційної сфери, складність вольових якостей, як в даному випадку був вплив П. Є наявність зниженого рівня інтелектуального розвитку, що ускладнює сприйняття соціальної інформації, суспільних норм та вимог, створює труднощі у спілкуванні з іншими підлітками та дорослими, включаючи батьків та близьких родичів, та як в умовах задачі вказано, що Ч. знаходився серед недисциплінованих та відстаючих учнів. Причини та умови злочинності неповнолітнього Ч. є в першу чергу незадовільні умови виховання в сім’ї; підбурювання з боку дорослих злочинців, що пов’язано з попереднім втягненням у пияцтво; бездоглядність як брак належного контролю з боку сім’ї й освітніх установ за поведінкою, зв’язками, проведенням часу неповнолітніх; низький рівень роботи освітніх установ (формалізм, нечесність, непрофесіоналізм, нехтування індивідуальним підходом до виховання та навчання тощо).
К. - школярі Ч. і К. навчалися в одному класі. Були серед відстаючих і недисциплінованих учнів. Відомо що родина К. була благополучною, але батьки були перевантажені роботою і належної уваги дітям не приділяли, вважаючи їх поведінку нормальною. Якщо цей процес своєчасно не коригується родиною, освітнім закладом, суспільством, не спрямовується на реалізацію активності у доцільному напрямку, остання може стати кримінальною. Психологічними проявами підліткової «недозрілості» такого типу також є: підвищена властивість підпадати під сторонній квазіавторитетний вплив, захоплюватися пропозиціями та «ідеями», нерідко спірними, близького оточення, несформованість власних установок та цінностей, невизначеність та нестабільність емоційної сфери, складність вольових якостей, як в даному випадку був вплив П. Є наявність зниженого рівня інтелектуального розвитку, що ускладнює сприйняття соціальної інформації, суспільних норм та вимог, створює труднощі у спілкуванні з іншими підлітками та дорослими, включаючи батьків та близьких родичів, та як в умовах задачі вказано, що К. знаходився серед недисциплінованих та відстаючих учнів. Причини та умови злочинності неповнолітнього К. є в першу чергу незадовільні умови виховання в сім’ї; підбурювання з боку дорослих злочинців, що пов’язано з попереднім втягненням у пияцтво; бездоглядність як брак належного контролю з боку сім’ї й освітніх установ за поведінкою, зв’язками, проведенням часу неповнолітніх; низький рівень роботи освітніх установ (формалізм, нечесність, непрофесіоналізм, нехтування індивідуальним підходом до виховання та навчання тощо).